Рішення

від 27.11.2014 по справі 907/969/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.11.2014 Справа № 907/969/14

За позовною заявою Ужгородського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Ужгородської районної ради, м. Ужгород

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Доміон", м. Ужгород

про розірвання договору оренди комунального майна від 10.01.2006р., зобов'язання повернути об'єкт оренди та стягнення заборгованості по орендній платі у сумі 24226,36 грн.

Суддя Русняк В.С.

Представники, присутні у судовому засіданні:

від позивача - Рогач В.В., довіреність № 439/02-19 від 10.10.2014;

від відповідача - Дрюченко О.С., довіреність № б/н від 05.03.2014 року.

участь прокурора - Губаль О.В, прокурор відділу прокуратури м.Ужгорода

Суть спору : Ужгородський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Ужгородської районної ради, м. Ужгород звернувся з позовом до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Доміон", м. Ужгород про розірвання договору оренди комунального майна від 10.01.2006р., зобов'язання повернути об'єкт оренди та стягнення заборгованості по орендній платі у сумі 24226,36 грн.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача згідно поданої заяви у судовому засіданні 13.11.14р. та долученою копією квитанції №0171050074 від 10.11.2014р. повідомив про повне погашення відповідачем заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 24226,36 грн., з яких 24040,18 грн. заборгованість по орендній платі та 226.18 грн. - пеня грн. В зв'язку з наведеним, просить суд припинити провадження у справі за відсутністю предмету спору.

Уповноважений представник позивача та прокурор проти припинення провадження у справі у частині погашення відповідачем заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 24226,36 грн. не заперечили.

Однак, позовні вимоги в частині розірвання договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до комунальної власності Ужгородської районної ради від 10.01.2006р. загальною площею 452,9 кв.м. вартістю 195160,00 грн. укладений між Ужгородською районною радою і товариством з обмеженою відповідальністю "Доміон" та зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Доміон" повернути Ужгородській районній раді нерухоме майно розміщене на 1 поверсі площею 92,0 кв.м., підвальне приміщення площею 360,9 кв.м. загальною площею 452,9 кв.м. вартістю 195160,00 грн. яке є предметом договору оренди від 10.01.2006р. та розташоване за адресою: м. Ужгород, вул. Минайська, 40 представником позивача та прокурором підтримано.

У судовому засіданні 23.10.14р. уповноваженим представником відповідача подано клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду. Клопотання мотивоване з посиланням на ті обставини, що відповідач заперечує інтерес держави у спірних правовідносинах, оскільки сторони у справі є самостійними суб'єктами господарювання, а прокурором при зверненні з вказаним позовом взагалі необґрунтовано інтерес держави та необхідності їх захисту.

Вказане клопотання суд відхиляє, виходячи з наступного.

Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Право звернення прокурора до суду в інтересах держави передбачено ст.ст. 20, 36-1 Закону України «Про прокуратуру» та ст.ст. 2, 29 ПІК України.

Статтею 20 Закону України «Про прокуратуру» передбачено право прокурора у межах своєї компетенції звертатись до суду у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва у суді інтересів держави, відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або з державою. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

У даному випадку інтерес держави полягає у поповненні місцевого бюджету, раціонального та законного його використання. Здійснення діяльності господарюючих суб'єктів, спрямованої на несвоєчасне повернення грошових коштів та призводить до неможливості державою достатнього фінансування пріоритетних напрямків економічного, соціального і культурного життя суспільства.

У рішенні Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08.04.1999 зазначається, що прокурор або його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає і обґрунтовує у позовній заяві, в чому полягає порушення матеріальних або інших інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», зазначеним у частині другій статті 2 Господарського процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Під представництвом прокуратурою України інтересів держави в господарському суді за змістом пункту 2 статті 121 Конституції України та статей 2 і 29 Господарського процесуального кодексу України треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України та законами України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави.

Стаття 142 Конституції України передбачає, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Неналежне виконання орендарями зобов'язань за договорами оренди спричиняє шкоду інтересам держави та органу місцевого самоврядування у сфері раціонального та ефективного використання об'єктів комунальної власності Ужгородського району, що є підставою для представництва прокуратурою інтересів Ужгородської районної ради. Крім того, посадовими особами Ужгородської районної ради не вживалися заходи до розірвання договору оренди, що надає право міжрайонному прокурору звертатися з даним позовом до суду.

З огляду на викладене, суд відхиляє клопотання про залишення позову без розгляду.

В судовому засіданні 27.11.2014 оголошено вступну та резолютивну частину рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Ужгородською районною радою (Орендодавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю „Доміон" (Орендарем) 10 січня 2006р. було укладено Договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до комунальної власності Ужгородської районної ради.

За даним договором орендодавцем було передано орендарю в строкове платне користування індивідуально визначене нерухоме майно, приміщення за адресою: м. Ужгород, вул. Минайська, 40 розміщене на 1-му поверсі площею 92,0 кв.м., підвальне приміщення площею 360,9 кв.м., що підтверджується Актом приймання - передачі об"єкта оренди від 10.03.2006р.

Відповідно до умов пункту 5.2 даного договору орендар зобов'язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно з пунктом 3.1 даного договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати.

Пунктом 3.2 даного договору визначено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Відповідно до п. 3.4 даного договору орендна плата перераховується на рахунок балансоутримувачу щомісяця не пізніше 10 числа наступного за звітним.

Позивачем, відповідно до вимог п. 3.2 даного договору нараховувалась відповідачеві орендна плата з урахування індексу інфляції за попередній місяць, що підтверджується матеріалами справи .

Як вбачається з матеріалів справи, з метою врегулювання спору в досудовому порядку позивач направляв претензійні листи № 323/02-21 від 24.07.2014., №345/02-21 від 08.08.2014р. відповідачеві про погашення суми боргу, які залишились останнім без уваги та задоволення.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Також, дане правило закріплено в Господарському кодексі України статтею 193.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки відповідачем своєчасно та у повному обсязі не виконувались зобов'язання по сплаті орендної плати за період з лютого по вересеь 2014р. за вищезазначеним договором оренди, у нього виникла перед позивачем заборгованість у загальній сумі 24040,18грн. Крім цього, відповідно до пункту 3.7 даного договору оренди за несвоєчасне або не в повному обсязі перерахування орендної плати нараховується пеня в розмірі облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення включаючи день оплати.

З урахуванням вищезазначеного пункту 3.7 даного договору оренди, позивачем було нараховано відповідачеві пеню на загальну суму 226,18 грн. пені.

Після звернення позивача з даним позовом відповідачем згідно квитанції №0171050074 від 10.11.2014р. перераховано позивачу в погашення основного боргу суму 24226,36 грн. з яких 24040,18 грн. заборгованості по орендній платі та 226.18 грн. - пені, що підтверджується доданою до матеріалів справи копією квитанції.

За таких обставин провадження у справі в частині стягнення суми 24226,36 грн. з яких 24040,18 грн. заборгованості по орендній платі та 226.18 грн. - пені грн. слід припинити на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Заява відповідача про припинення провадження у справі у зв'язку із сплатою заборгованості по орендній платі та пені задоволенню не підлягає, оскільки, згідно п.5.1. Постанови Пленуму вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №12 " Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" погашення орендарем заборгованості до або після подання позову орендодавцем не має правового значення для вирішення такого спору, оскільки законодавець пов'язує виникнення права орендодавця відмовитися від договору оренди саме з фактом не внесення орендної плати протягом трьох місяців підряд.

Одночасно позивачем заявлено позовну вимогу про розірвання договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до комунальної власності Ужгородської районної ради від 10.01.2006р. загальною площею 452,9 кв.м. вартістю 195160,00 грн. укладений між Ужгородською районною радою і товариством з обмеженою відповідальністю "Доміон" та зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Доміон" повернути Ужгородській районній раді нерухоме майно розміщене на 1 поверсі площею 92,0 кв.м., підвальне приміщення площею 360,9 кв.м. загальною площею 452,9 кв.м. вартістю 195160,00 грн. яке є предметом договору оренди від 10.01.2006р. та розташоване за адресою: м. Ужгород, вул. Минайська, 40 з підстав несплати відповідачем орендної плати протягом восьми місяців підряд (з лютого по вересень 2014р.)

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно до ч. ч. 2, 3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не вставлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Так, постановою Верховного суду України від 08.05.2012р. по справі № 5021/966/2011 в аналогічних спірних правовідносинах викладено правову позицію, із якої вбачається, що істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору державного (комунального) майна, як внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю).

Згідно з положеннями ч. ч. 1,2 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані в якому вона була одержана, з врахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Суд, дослідивши договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна від 10.01.2006р. та правовідносини сторін, що склались по ньому, встановив, що мало місце прострочення відповідачем строків оплати орендних платежів, що є порушенням зобов'язання з боку відповідача за вказаним договором, яке носить істотний характер, що спричинило позбавлення в значній мірі позивача того, на що він розраховував при укладенні договору. З врахуванням викладеного, підлягає задоволенню позовна вимога позивача про розірвання договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна від 10.01.2006р.

З огляду на те, що договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна від 10.01.2006р. розірвано в судовому порядку, є обґрунтованою та підлягає задоволенню позовна вимога позивача про зобов'язання відповідача повернути Ужгородській районній раді нерухоме майно розміщене на 1 поверсі площею 92,0 кв.м., підвальне приміщення площею 360,9 кв.м. загальною площею 452,9 кв.м. вартістю 195160,00 грн. яке є предметом договору оренди від 10.01.2006р. та розташоване за адресою: м. Ужгород, вул. Минайська, 40.

Виходячи з вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

За правилами ст. 49 ГПК України судовий збір в розмірі 3045,00 грн. слід за результатами вирішення спору покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, п. 1-1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Розірвати договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до комунальної власності Ужгородської районної ради від 10.01.2006р. загальною площею 452,9 кв.м. вартістю 195160,00 грн. укладений між Ужгородською районною радою і товариством з обмеженою відповідальністю "Доміон" .

3. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Доміон" повернути за актом приймання-передачі Ужгородській районній раді нерухоме майно розміщене на 1 поверсі площею 92,0 кв.м., підвальне приміщення площею 360,9 кв.м. загальною площею 452,9 кв.м. вартістю 195160,00 грн. яке є предметом договору оренди від 10.01.2006р. та розташоване за адресою: м. Ужгород, вул. Минайська, 40.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Доміон" (м. Ужгород, вул. Минайська, 40, код ЄДРПОУ 32532633) в доход Державного бюджету України (банк отримувача ГУДКУ у Закарпатській області, МФО 812016, отримувач коштів - державний бюджет м. Ужгород 22030001; рахунок отримувача - 31211206783002; код отримувача - 38015610) суму 3045,00 грн. (три тисячі сорок п'ять грн. 00 коп.) грн. судового збору. Видати наказ.

5. Провадження у справі в частині стягнення суми 24226,36 грн., з яких 24040,18 грн. заборгованість по орендній платі та 226.18 грн. - пеня грн. припинити.

Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Повне рішення складено 01.12.2014р.

Суддя Русняк В.С.