Рішення

від 24.11.2014 по справі 914/3417/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2014 р. Справа № 914/3417/14

За позовом: Приватного підприємства "Час-Пік", м.Львів

до відповідача: Підприємства об'єднання громадян Львівського спортивно - культурного центру шахової асоціації незрячих України "Орієнтир", м.Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Головного управління міндоходів у Львівській області, м. Львів;

про: захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди,

Суддя Король М.Р.

За участю представників:

від позивача: Добушовський О.В. - адвокат;

від відповідача: Яцишин І.І. - директор;

від третьої особи: Лесько Н.Р. - представник (довіреність від 29.01.2014 року), Щирба Р.П. - представник (довіреність від 29.01.2014 року);

В судовому засіданні 24.11.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору :

позов заявлено Приватним підприємством "Час-Пік" (м.Львів) до Підприємства об'єднання громадян Львівського спортивно - культурного центру шахової асоціації незрячих України "Орієнтир" (м.Львів) про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що поширена відповідачем інформація є недостовірною та порушує особисті немайнові права позивача.

Ухвалою суду від 26.09.14 року порушено провадження у справі. Розгляд судової справи призначено на 16.10.14р. Вимоги до сторін висвітлено в зазначеній ухвалі, в тому числі визнано обов'язковою участь повноважних представників сторін в судове засідання.

В судове засідання 16.10.2014 року позивач явку повноважного представника забезпечив, позов підтримав.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, позов зааперечив, через відділ обліку та документального забезпечення суду подав відзив на позовну заяву (вх. №43864/14 від 16.10.2014 року).

В судовому засіданні 16.10.2014 року було оголошено перерву до 30.10.2014 року.

В судове засідання 30.10.2014 року сторони явку повноважних представників забезпечили.

Суд відклав розгляд справи на 12.11.2014 року.

03.11.2014 року відповідач через відділ обліку та документального забезпечення суду подав клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Головного управління міндоходів у Львівській області.

В судове засідання 12.11.2014 року сторони явку повноважних представників забезпечили.

Враховуючи те, що лист №080701 від 08.07.2014 р. адресований в.о. начальника Головного управління міністерства доходів і зборів у Львівській області, суд залучив Головне управління Міністерства доходів і зборів у Львівській області до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Суд відклав розгляд справи на 24.11.2014 року.

В судове засідання 24.11.2014 року сторони та третя особа явку повноважних представників забезпечили.

Представниками третьої особи через відділ обліку та документального забезпечення суду подано пояснення по суті спору (вх. № 50784/14 від 24.11.2014 року.

Представник позивача позовні вимоги підтримав. Відповідач проти позову заперечив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідач звернувся до в.о. начальника Головного управління міністерства доходів і зборів у Львівській області з листом №080701 від 08.07.2014 р.

На вищенаведене звернення 24.07.2014 р. ДПІ у Шевченківському районі міста Львова надано відповідь за №11406/13-07-22-01-08, в якій заявника інформовано про завдання, функції та права контролюючих органів у відповідності до ст.ст. 19 1 , 20 Податкового кодексу України. У вказаній відповіді звернуто увагу на те, що змістом листа №080701 від 08.07.2014 р., адресованого в.о. начальника Головного управління міністерства доходів і зборів у Львівській області, є внутрішні протиріччя між суб'єктами господарювання СКЦ „Орієнтир", ПАТ „Укрексімбанк" та ПП „Час Пік" при виборі контрагентів - постачальників. Заявника повідомлено, що вирішення зазначених питань не входить до компетенції Державної фіскальної служби України.

Листом від 13.08.2014 р. №19508/10/13-01-22-10-10/83 Головним управлінням міністерства доходів і зборів у Львівській області надано позивачу копію листа - звернення директора ПОГ ЛКСЦ ШАНУ „Орієнтир" від 08.07.2014 р.

На думку позивача, інформація, наведена відповідачем у листі - зверненні №080701 від 08.07.2014 р., адресованому в.о. начальника Головного управління міністерства доходів і зборів у Львівській області, а саме:

- „Час пік" отримує готівку в незаконний спосіб, щоб розрахуватись з банком;

- В 2012 р. „Час пік" загітував з десяток фірм на конвертаційний центр в Києві, де погоріли як самі, так і заагітовані;

- На початку травня 2014 р. в Одесі був викритий концентр, який фінансував терористів. Чи не отоварювався там „час пік"?

є недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право ПП „Час - Пік" на недоторканність ділової репутації, в зв'язку з чим позивач звернувся з позовною заявою до суду.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України , доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 94 ЦК України , юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

У відповідності до ч. 1 ст. 200 Цивільного кодексу України , інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.

Статтею 1 Закону України „Про інформацію " визначено, що під інформацією розуміється будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді, під документом - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.

Як визначено статтею 5 Закону України „Про інформацію ", кожна особа має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Частиною 1 статті 7 вказаного закону визначено, що право на інформацію охороняється законом.

Згідно частини 2 наведеної статті, ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Згідно зі ст. 34 Конституції України , кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Разом з тим, ст. 32 Конституції України , зокрема, встановлено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 91 Цивільного кодексу України , юридична особа здатна мати такі ж права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Згідно з ст. 201 Цивільного кодексу України , особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім'я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Частиною 1 статті 94 Цивільного кодексу України передбачено право юридичної особи на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 ЦК України .

У п. 8 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2007 р № 01-8/184 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію" зазначено, що за змістом приписів ст. 91 ЦК України право на спростування недостовірної інформації, передбачене ст. 277 ЦК України , належить не лише фізичним, але й юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, що шкодить діловій репутації господарюючого суб'єкта (підприємця).

Таким чином, юридична особа, так само як і фізична особа, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації відповідно до ст. ч. 1 ст. 277 ЦК України та право на недоторканність ділової репутації відповідно до ч. 1 ст. 299 ЦК України .

Згідно ч. 3 ст. 277 ЦК України вважається, що негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною.

Відповідно до ч. 5 п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. № 1 „Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи " недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно зі ст. 34 ГК України , дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних із особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.

Відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 277 ЦК України , спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач звернувся до в.о. начальника Головного управління міністерства доходів і зборів у Львівській області з листом №080701 від 08.07.2014 р., в якому міститься, зокрема, наступна інформація: „„Час пік" отримує готівку в незаконний спосіб, щоб розрахуватись з банком; В 2012 р. „Час пік" загітував з десяток фірм на конвертаційний центр в Києві, де погоріли як самі, так і заагітовані; На початку травня 2014 р. в Одесі був викритий концентр, який фінансував терористів. Чи не отоварювався там „час пік"?".

Так, відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 „Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи " зазначено, що обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження обставин, викладених в листі - зверненні №080701 від 08.07.2014 р.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем доведено поширення інформації, викладеної у листі №080701 від 08.07.2014 р., яка не відповідає дійсності, а відповідачем не надано суду належних доказів на підтвердження достовірності інформації, викладеної у вказаному листі в частині: „„Час пік" отримує готівку в незаконний спосіб, щоб розрахуватись з банком; В 2012 р. „Час пік" загітував з десяток фірм на конвертаційний центр в Києві, де погоріли як самі, так і заагітовані".

Фраза „На початку травня 2014 р. в Одесі був викритий концентр, який фінансував терористів." не стосується відповідача, а фраза „Чи не отоварювався там „час пік"?" не носить стверджувального та інформативного характеру, а викладена у формі запитання, тому не може вважатись поширенням недостовірної інформації.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 „Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи ", при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: - поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; - поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; - поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; - поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд оцінює докази на своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Крім того, суд відзначає, що інформація, викладена в листі №080701 від 08.07.2014 р. не є оціночними судженнями з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України „Про інформацію " оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

У п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 „Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи " вказано, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

За таких обставин, оскільки відповідач не виконав покладеного на нього обов'язку доведення, що поширена інформація є достовірною, а поширена інформація не являється оціночним судженням, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право на недоторканність ділової репутації інформацію про ПП „Час - Пік", поширену Підприємством об'єднання громадян Львівського спортивно - культурного центру шахової асоціації незрячих України "Орієнтир" у листі №080701 від 08.07.2014 р., адресованому в.о. начальника Головного управління міністерства доходів і зборів у Львівській області, а саме: „„Час пік" отримує готівку в незаконний спосіб, щоб розрахуватись з банком; В 2012 р. „Час пік" загітував з десяток фірм на конвертаційний центр в Києві, де погоріли як самі, так і заагітовані".

Так, відповідно до ч. 2 ст. 200 ЦК України , суб'єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями.

Спростування недостовірної інформації відповідно до ч. 7 ст. 277 ЦК України здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Пунктом 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 передбачено, що спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.

Оскільки відповідачем поширена недостовірна інформація в листі, направленому на адресу третьої особи, відповідно обраний позивачем спосіб захисту порушеного права у вигляді зобов'язання відповідача спростувати протягом тижня з дня набрання рішенням суду недостовірну інформацію про ПП „Час - Пік" у листі - зверненні №080701 від 08.07.2014 р., адресованому в.о. начальника Головного управління міністерства доходів і зборів у Львівській області , відповідає вимогам ч. 7 ст. 277 ЦК України .

Позовна вимога про зобов'язання відповідача письмово вибачитись перед позивачем не підлягає задоволенню з огляду на невідповідність вказаного способу захисту нормам чинного законодавста, якими встановлено способи захисту порушеного особистого немайнового права на недоторканність ділової репутації.

Крім того, не підлягає до задоволення позовна вимога про стягнення з відповідача моральної шкоди з огляду на те, що позивач в обґрунтування заявленої вимоги про стягнення 1218,00 грн. моральної шкоди не подав жодних доказів її завдання та розміру.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо пропорції задоволення позовних вимог точно визначити неможливо (зокрема, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну. (Ч.3 п. 4.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України" №7 від 21.02.2013 р. (із змінами і доповненнями)).

Враховуючи наведене, судовий збір за розгляд судом двох позовних вимог немайнового характеру, задоволених судом частково, покладається на сторін порівну.

З огляду на викладене, керуючись 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Визнати недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право на недоторканність ділової репутації ПП „Час - Пік" інформацію, викладену Підприємством об'єднання громадян Львівського спортивно - культурного центру шахової асоціації незрячих України "Орієнтир" в листі - зверненні №080701 від 08.07.2014 р., адресованому в.о. начальника Головного управління міністерства доходів і зборів у Львівській області, а саме: „„Час пік" отримує готівку в незаконний спосіб, щоб розрахуватись з банком; В 2012 р. „Час пік" загітував з десяток фірм на конвертаційний центр в Києві, де погоріли як самі, так і заагітовані".

3. Зобов'язати Підприємство об'єднання громадян Львівського спортивно - культурного центру шахової асоціації незрячих України "Орієнтир" (79058, м. Львів, вул. Масарика, 2/54, ідентифікаційний код 223333765) спростувати протягом тижня з дня набрання рішенням суду недостовірну інформацію про ПП „Час - Пік" (79019, м. Львів, вул. Жовківська, 28, ідентифікаційний код 22360472), викладену у листі - зверненні №080701 від 08.07.2014 р., адресованому в.о. начальника Головного управління міністерства доходів і зборів у Львівській області, а саме: „„Час пік" отримує готівку в незаконний спосіб, щоб розрахуватись з банком; В 2012 р. „Час пік" загітував з десяток фірм на конвертаційний центр в Києві, де погоріли як самі, так і заагітовані".

4. Стягнути з Підприємства об'єднання громадян Львівського спортивно - культурного центру шахової асоціації незрячих України "Орієнтир" (79058, м. Львів, вул. Масарика, 2/54, ідентифікаційний код 223333765) на користь ПП „Час - Пік" (79019, м. Львів, вул. Жовківська, 28, ідентифікаційний код 22360472) 1218,00 грн. судового збору.

Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 01.12.2014 р.

Суддя Король М.Р.