Постанова

від 27.11.2014 по справі 911/2567/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2014 року Справа № 911/2567/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Прокопенко А.Є. (доповідач)

суддів: Дмитренко Г.К., Крутовських В.І.

при секретарі судового засідання: Однорог О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: представник Вербова Е.В., довіреність №15 від 13.08.2014р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудзабезпечення", м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2014р. у справі №911/2567/14

за позовом фізичної особи-підприємця Шумського Олександра Сергійовича, м.Біла Церква Київської області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудзабезпечення", м.Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості за договором поставки,

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України по справі оголошувалась перерва до 27.11.2014р.

Фізична особа-підприємець Шумський Олександр Сергійович звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудзабезпечення" заборгованості у сумі 132 998,02грн., пені у сумі 5 731,67грн., штрафу у сумі 132998,02грн., 3% річних у сумі 1322,69грн., інфляційних втрат у сумі 664,99грн за договором поставки №59 від 10.01.2011р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2014р. по справі №911/2567/14 (суддя Петрова В.І.) позовні вимоги задоволені частково: стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудзабезпечення" на користь фізичної особи-підприємця Шумського Олександра Сергійовича заборгованість за договором поставки №59 від 10.01.2011р. у сумі 132 998,02 грн., пеню у сумі 5 021,13 грн., штраф у сумі 132998,02 грн., 3% річних у сумі 1158,72 грн., інфляційні втрати у сумі 664,99 грн. та 5 456,82 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Промбудзабезпечення" подало до суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та прийняте нове про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування господарським судом обставин, що мають значення для справи, а також на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, скаржник зазначає, що договірні зобов'язання щодо оплати за поставку товару у сумі 500 000 грн. припинені належним чином. У подальшому товар поставлявся за усною домовленістю сторін. Станом на 02.12.2013р. відповідач заборгував за отриману продукцію 132 998 грн. Дія договору не поширюється на правовідносини, які виникли після припинення договірних зобов'язань. У видаткових накладних не зазначено ні номер, ні дата договору поставки.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

10.01.2011р. між фізичною особою-підприємцем Шумським Олександром Сергійовичем (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Промбудзабезпечення" (покупець) був укладений договір поставки №59, за умовами якого постачальник зобов"язався передати у власність покупця товар в асортименті, кількості та за ціною відповідно до специфікації (накладної, рахунка - фактури тощо), що є невід'ємною частиною даного договору, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити його на умовах договору.

Згідно п.1.2. договору під товаром, що є предметом поставки за договором, розуміються паси, технічна пластина, конвеєрна стрічка, рукава, підшипники, ланцюги та інші гумотехнічні вироби.

Відповідно до п.п.2.1,2.2 договору приймання-передача товару по кількості та якості здійснюється сторонами в порядку, передбаченому законодавством. Умови поставки - ЕХW склад "Постачальника" (ІНКОТЕРМС - 2010) м.Біла Церква.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, передбаченою у специфікації (накладній, рахунку-фактурі тощо), яка є невід"ємною частиною договору.

Згідно п.3.2. договору загальна вартість продукції, що є предметом поставки за цим договором, визначається у розмірі 500 000 грн.

У випадку зміни ціни на продукцію, що є предметом поставки за договором, відповідно підлягає коригуванню загальна вартість продукції, що оформлюється додатковою угодою (п.3.3. договору).

Відповідно до п.5.1. договору здача-приймання товару провадиться уповноваженими представниками покупця і продавця.

За умовами п.5.3. договору датою передачі вважається дата одержання товару на складі вантажоодержувача, зазначеного покупцем (дата оформлення квитанції і штемпеля вантажоодержувача в товарній накладній).

Згідно п.8.1 договору, з урахуванням додаткової угоди від 10.01.2014р., договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав, поставивши відповідачу товар за період з 08.01.2013р. по 25.11.2013р. на загальну суму 1081172,05грн., що підтверджується видатковими накладними №8 від 08.01.2013р., №273 від 11.02.2013р., №271 від 11.02.2013р., №272 від 11.02.2013р., №467 від 06.03.2013р., №719 від 04.04.2013р., №934 від 23.04.2013р., №935 від 23.04.2013р., №936 від 23.04.2013р., №1362 від 31.05.2013р., №1365 від 31.05.2013р., №1400 від 04.06.2013р., №1547 від 12.06.2013р., №1681 від 19.06.2013р., №1682 від 19.06.2013р., №1859 від 03.07.2013р., №2109 від 18.07.2013р., №2324 від 02.08.2013р., №2325 від 02.08.2013р., №2492 від 15.08.2013р., №2493 від 15.08.2013р., №2500 від 15.08.2013р., №2693 від 29.08.2013р., №2924 від 17.09.2013р., №2930 від 17.09.2013р., №2999 від 23.09.2013р., №3011 від 24.09.2013р., №3240 від 11.10.2013р., №3373 від 17.10.2013р., №3358 від 22.10.2013р., №3423 від 28.10.2013р., №3426 від 28.10.2013р., №3470 від 31.10.2013р., №3536 від 05.11.2013р., №3537 від 05.11.2013р., №3632 від 13.11.2013р., №3765 від 25.11.2013р., №3800 від 25.11.2013р., які підписані сторонами (а.с.16-53).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ст.692 Цивільного кодексу України).

За умовами п.4.1. договору підпис представника покупця на накладній на відпуск товару чи оплата згідно рахунку є вираженням згоди покупця із вказаними в них номенклатурою та цінами на товар.

Попередня оплата вартості товару перераховується покупцем на поточний рахунок постачальника в розмірі 100% (п.4.2. договору).

Відповідач частково розрахувався за поставлений товар у сумі 948174,03 грн., залишок заборгованості за період з 08.01.2013р. по 25.11.2013р. становить 132 998,02грн.

03.12.2013р. позивач направив відповідачу претензію за №41, в якій вимагав сплатити заборгованість. Претензія залишена відповідачем без задоволення.

Господарський суд правомірно послався на застосування в даному випадку положень ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, оскільки договором не передбачено кінцевий строк оплати товару.

Господарським судом обґрунтовано відхилено доводи відповідача про те, що, дія договору поставки не поширюється на товар, поставлений понад обумовлену договором кількість, за підстав того, що у всіх видаткових накладних на загальну суму 1081172,05грн. сторони посилалися на договір поставки без номеру, однак ані позивач, ані відповідач не надали докази, які б підтверджували факт існування між ними іншого договору поставки.

В силу ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до приписів статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.

За ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Згідно ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.6.2. договору у випадку порушення строків оплати товару покупець зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент нарахування пені, від суми боргу за кожен календарний день прострочення, а також, крім пені, відшкодувати причинені прострочкою збитки постачальником (зокрема, платежі за банківськими кредитами) та сплатити штраф в сумі простроченого боргу.

Господарський суд правомірно стягнув з відповідача пеню в сумі 5021,13 грн., інфляційні втрати в сумі 664,99 грн. та 3% річних в сумі 1158,72 грн., врахувавши дату отримання претензії - 17.12.2013р.

Доводи скаржника про те, що наданий позивачем розрахунок є незрозумілим, оскільки здійснений без зазначення облікових ставок НБУ, індексів інфляції, суд самостійно зробив розрахунок, тим самим звільнив позивача від обов'язку доказування, колегією суддів відхиляються. Позивачем в розрахунку, зазначеному в позовній заяві, вказано період нарахування (початкові і кінцеві дати), а індекси інфляції та облікові ставки НБУ є загальновідомими відомостями, які розміщені на відповідних офіційних сайтах та публікуються в пресі.

Також слід зазначити, що відповідач мав можливість надати власний контррозрахунок, що ним зроблено не було.

Судом першої інстанції було перевірено розрахунок позивача та здійснено перерахунок інфляційних втрат, відсотків річних та пені, що не може свідчити про звільнення судом позивача від доказування у розумінні положень ст.35 Господарського процесуального кодексу України.

Також відхиляються доводи скаржника про порушення судом процесуальних норм щодо рівності сторін перед законом та судом та змагальності судового процесу при стягненні штрафу разом з пенею.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст.61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Згідно п.4 оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.04.2013р. №01-06/767/2013 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить законодавству України. Чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штраф, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності.

Враховуючи положення п.6.2 договору, перевіривши розрахунок позовних вимог в частині стягнення штрафу, судова колегія погоджується з висновком господарського суду про стягнення штрафу у сумі 132 998,02 грн.

10.01.2014р. сторони договору уклали додаткову угоду про внесення змін до розділу 8 договору поставки товару №59 від 10.01.2011р. та виклали п.8.1 договору в наступній редакції: «Цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до моменту повного виконання своїх зобов'язань за цим договором».

Таким чином, сторони продовжили строк дії договору поставки №59 від 10.01.2011р., а всі наступні поставки проводили з урахуванням істотних умов, обумовлених раніше.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що «у подальшому товар поставлявся за усною домовленістю сторін на загальну суму 1081172,05 грн.».

Такі доводи скаржника безпідставні, тому що додаткова угода, укладена сторонами 10.01.2014р., є невід'ємною частиною договору поставки №50 від 10.01.2010р., та свідчить про те, що поставки товару здійснювалися саме на підставі пролонгованого договору поставки, а не усної домовленості.

За умовами п.4.1. договору підпис представника покупця на накладній на відпуск товару чи оплата згідно рахунку є вираженням згоди покупця із вказаними в них номенклатурою та цінами на товар.

Отримуючи поставлений позивачем товар на загальну суму 1081172,05 грн. відповідач був обізнаний та згодний з ціною, кількістю та асортиментом товару, що підтверджується відповідними підписами відповідача на видаткових накладних.

Відповідно до статті 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець зобов'язаний повідомити про це продавця. Якщо в розумний строк після одержання такого повідомлення продавець не розпорядиться товаром, покупець має право прийняти весь товар, якщо інше не встановлено договором.

Якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, він зобов'язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін.

Позивач поставив, а відповідач прийняв товар в кількості, більшій ніж було передбачено договором №59 від 10.01.2011р. В ході розгляду справи було встановлено, що підписанням додаткової угоди змінено (пролонговано) строк дії договору, як істотної умови зобов'язання.

Поряд з цим, ціна договору поставки залишилася незмінною. Дана обставина знайшла своє відображення у документах первинної бухгалтерської звітності як доказ того, що вартість продукції не змінювалась.

Правові наслідки щодо прийняття товару на більшу кількість, ніж це встановлено договором, передбачено статтею 670 Цивільного кодексу України, згідно з якою покупець зобов'язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору.

Вищезазначене свідчить про те, що умови договору та в тому числі відповідальність за невиконання зобов'язання, поширюється на поставлений позивачем товар, що прийнятий зі сторони відповідача у більшій кількості ніж це передбачено договором поставки.

Таким чином, висновки господарського суду відповідають матеріалам і обставинам справи, а доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують таких висновків.

Враховуючи вищевикладене, підстави для скасування рішення господарського суду, які передбачені статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Судовий збір по апеляційній скарзі покладається на скаржника відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 49, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудзабезпечення", м.Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2014р. у справі №911/2567/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 01.12.2014 року.

Головуючий суддя А.Є. Прокопенко

Суддя Г.К.Дмитренко

Суддя В.І.Крутовських