Постанова

від 26.11.2014 по справі 823/3332/14

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2014 року справа № 823/3332/14

14 год. 25 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Гайдаш В.А.,

при секретарі - Шоколенко Т.М.

за участю представника відповідача - Чернеця С.С. (за довіреністю), розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області до приватного підприємства «Центрально-українська паритетна група» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області звернулась до суду з адміністративним позовом до приватного підприємства «Центрально-українська паритетна група» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника.

В адміністративному позові позивач просить стягнути з приватного підприємства «Центрально-українська паритетна група» кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника в сумі 172920 грн. 34 коп.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, однак надіслав заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив розглянути справу за його відсутності.

Представник відповідача адміністративний позов не визнав з підстав, викладених в запереченнях на адміністративний позов та додаткових поясненнях по справі.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.

Судом встановлено, що відповідач - приватне підприємство «Центрально-українська паритетна група» (код ЄДРПОУ 36391407) зареєстроване як юридична особа 19.02.2009 року та знаходиться на податковому обліку в ДПІ у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області.

Як встановлено судом, приватне підприємство «Центрально-українська паритетна група» має непогашений податковий борг перед бюджетом в сумі 172920 грн. 34 коп., а саме:

- з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 70849 грн. 78 коп., що виник згідно акту про результати документальної позапланової перевірки № 391/22-11/36391407 від 24.12.2012 та податкового повідомлення-рішення № 0000282301 від 14.01.2013;

- з податку на додану вартість в сумі 102070 грн. 56 коп., згідно: уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість № 9009879890 від 27.02.2013 за листопад 2011 року на суму 23172 грн.; уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість № 9009879890 від 27.02.2013 за листопад 2011 року на суму 32775 грн.; акту про результати камеральної перевірки даних № 458/15-3/36391407 від 08.02.2013 та податкового повідомлення-рішення № 0001451530 від 11.02.2013 на суму 27 грн.; податкової декларації з податку на додану вартість № 9007639370 від 19.02.2013 по строку сплати 02.03.2013 року на суму 26088 грн.; акту про результати документальної позапланової перевірки № 391/22-11/36391407 від 24.12.2012 та податкового повідомлення-рішення № 0000272301 від 14.01.2013 на суму 84646 грн.; акту про результати перевірки дотримання граничних строків сплати узгоджених податкових зобов'язань № 1055/15-3/36391407 від 09.04.2013 та податкового повідомлення-рішення № 0003461503 від 09.04.2013 на суму 2608 грн.; уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість № 9031554360 від 30.05.2013 за лютий 2013 року на суму 4237 грн.; акту про результати документальної позапланової перевірки № 346/23-01-22-02/36391407 від 14.07.2014 та податкового повідомлення-рішення № 00002352301 від 25.07.2014 на суму 4393 грн.

Позивачем приймались заходи щодо погашення податкового боргу, зокрема, на адресу відповідача направлена податкова вимога від 25.04.2014 № 624-19.

10 вересня 2014 року рішенням № 09/14 засновника приватного підприємства «Центрально-українська паритетна група» прийнято рішення про припинення діяльності підприємства шляхом його ліквідації. До Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців 11.09.2014 внесено рішення засновників юридичної особи про ліквідацію. Пунктом 3 рішення встановлені обмежені строки для заявлення кредиторських вимог протягом двох місяців.

У бюлетені Державної реєстрації Державної реєстраційної служби України № 295(25) від 18.09.2014 опубліковані відомості про ліквідацію приватного підприємства «Центрально-українська паритетна група».

Однак в матеріалах адміністративної справи станом на 26.11.2014 відсутні докази пред'явлення кредиторських вимог до боржника.

Пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ний податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно п.57.2 цієї ж статті зазначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 підпункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.

Разом з тим, при вирішення питання, чи підлягає стягненню сума податкового боргу в загальному порядку, суд зазначає наступне.

Статтею 97 Податкового кодексу України встановлений порядок погашення грошових зобов'язань або податкового боргу в разі ліквідації платника податків, не пов'язаної з банкрутством.

Так, у цій статті під ліквідацією платника податків розуміється ліквідація платника податків як юридичної особи або зупинення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, внаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата їх статусу як платника податків відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 97.2 ст. 97 цього Кодексу у разі якщо власник або уповноважений ним орган приймає рішення про ліквідацію платника податків, не пов'язану з банкрутством, майно зазначеного платника податків використовується у черговості, визначеній відповідно до законів України.

Загальні підстави, порядок ліквідації юридичної особи та порядок задоволення вимог кредиторів визначені нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 110 Цивільного кодексу України, юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документам.

Згідно зі статтею 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс, який затверджується учасниками юридичної особи або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, крім випадків, встановлених законом. Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, провадиться у порядку черговості, встановленої статтею 112 цього Кодексу, відповідно до проміжного ліквідаційного балансу, починаючи від дня його затвердження, за винятком кредиторів четвертої черги, виплати яким провадяться зі спливом місяця від дня затвердження проміжного ліквідаційного балансу.

Як передбачено ч. 1 ст. 112 ЦК України, у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом; 2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності; 3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів); 4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.

Згідно із частинами 4, 5 цієї статті вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно. Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

З наведених норм вбачається, що допускаючи можливість, що майна для задоволення всіх претензій кредиторів буде недостатньо, законодавець встановив черговість задоволення вимог.

Відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

В матеріалах справи наявна довідка від 03.10.2014 №32499/23-01-25-0116, відповідно до якої у ПП «Центрально-українська паритетна група» відкриті рахунки у банківських установах: АТ «ОТП Банк» в національній валюті.

Отже, на даний час у підприємства є поточні рахунки в банківських установах для використання у процедурі ліквідації для розрахунків з кредиторами.

Механізм стягнення коштів, яким керується податковий орган при стягненні коштів з банківських рахунків, врегульований Законом України «Про банки і банківську діяльність» та Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/8976.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом.

Пунктами 5.1, 5.2 глави 5 Інструкції передбачено, що відповідно до статті 1071 Цивільного кодексу України кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його доручення на підставі рішення суду. У разі надходження до банку платіжних вимог на примусове списання коштів з цих рахунків вони передаються для виконання відповідному органу державного казначейства, якщо це передбачено договором між банком та органом державного казначейства, або повертаються стягувачу без виконання відповідно до пункту 2.18 глави 2 цієї Інструкції.

Згідно із пунктами 5.9, 5.10 глави 5 Інструкції банк платника приймає до виконання платіжну вимогу стягувача незалежно від наявності достатнього залишку коштів на рахунку платника і не має права повертати її в разі неподання стягувачем реєстру платіжних вимог. У разі недостатності коштів на рахунку платника банк виконує платіжну вимогу в межах залишку коштів згідно з главою 2 цієї Інструкції.

Згідно із пунктами 2.19, 2.20 глави 2 Інструкції розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня.

Якщо платіжні вимоги на примусове списання коштів надійшли до банку протягом операційного часу, але на час надходження на рахунку платника немає коштів або їх недостатньо, то банк виконує ці платіжні вимоги з урахуванням сум, що надійдуть на рахунок платника протягом операційного часу (поточні надходження). Якщо для виконання цих платіжних вимог недостатньо коштів (з урахуванням поточних надходжень), то вони виконуються частково відповідно до глави 5 цієї Інструкції.

Якщо на рахунку платника коштів немає і протягом операційного часу кошти на його рахунок не надходили, то після закінчення операційного часу ці платіжні вимоги повертаються без виконання згідно з пунктом 2.18 цієї глави.

Відповідно до п. 2.21 глави 2 Інструкції платіжні вимоги, які надійшли до банку після операційного часу, банк (незалежно від наявності коштів на рахунку платника на час їх надходження) виконує наступного операційного дня. Якщо на початок наступного операційного дня на рахунку платника буде недостатньо коштів для виконання платіжних вимог, то вони цього самого дня виконуються частково відповідно до пункту 5.10 глави 5 цієї Інструкції. Якщо на його початок на рахунку платника не буде коштів для виконання платіжних вимог, то такі документи цього самого дня повертаються відповідно до пункту 2.18 цієї глави.

З наведених норм Інструкції вбачається, що списання коштів, що знаходяться на банківському рахунку клієнта на вимогу податкового органу, списуються у повному обсязі у день надходження платіжної вимоги або наступного операційного дня.

Разом з тим, норми п. 97.2 ст. 97 Податкового кодексу України передбачають використання майна платника податків, що ліквідується у черговості, визначеній відповідно до законів України. Така черговість визначена нормами ст. 112 Цивільного кодексу України. Відповідно до цієї статті кредиторські вимоги податкового органу задовольняються у третю чергу.

Слід зазначити, що відповідно до п. 97.3 ст. 97 Податкового кодексу України у разі якщо внаслідок ліквідації платника податків або скасування державної реєстрації фізичної особи - підприємця частина його грошових зобов'язань чи податкового боргу залишається непогашеною у зв'язку з недостатністю майна, така частина погашається за рахунок майна засновників або учасників такого підприємства, якщо вони несуть повну або додаткову відповідальність за зобов'язаннями платника податків згідно із законом, у межах повної або додаткової відповідальності.

Суд зазначає, що норма ст. 97 Податкового кодексу України є спеціальною нормою та передбачає особливості погашення податкового боргу в разі ліквідації платника податків, не пов'язаної з банкрутством. Саме ця норма повинна застосовуватися податковим органом при погашенні податкового боргу платника податків, що ліквідується.

Водночас, стягнення коштів з банківського рахунку, на якому акумулюються кошти підприємства, яке ліквідується, що у свою чергу призводить до порушення порядку черговості задоволення вимог кредиторів, встановленого ст. 112 Цивільного кодексу України, що в свою чергу, порушує приписи ст. 97 Податкового кодексу України, оскільки стягнення коштів з банківських рахунків відбувається негайно після направлення податковим органом до банківської установи платіжної вимоги, без дотримання порядку черговості задоволення кредиторських вимог.

В матеріалах справи міститься витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому зазначено про перебування ПП «Центрально-українська паритетна група» в стадії припинення, за рішенням засновників.

Враховуючи вищезазначене, адміністративний позов державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області до приватного підприємства «Центрально-українська паритетна група» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника у розмірі 172920 грн. 34 коп. є таким, що не підлягає задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у порядку письмового провадження - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Гайдаш

Повний текст постанови виготовлено 28.11.2014