Ухвала

від 26.02.2015 по справі 823/3332/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/3332/14 Головуючий у 1-й інстанції: Гайдаш В.А. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

26 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Твердохліб В.А.;

за участю секретаря: Кінзерської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) Державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області до Приватного підприємства «Центрально-українська паритетна група» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2014 року, позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства «Центрально-українська паритетна група» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника. Свої позовні вимоги мотивував тим, що відповідач має непогашений податковий борг перед бюджетом.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2014 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.

Відповідно ч.6 ст.12 КАС України, під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, однак в судове засідання не з»явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов»язкова, колегія суддів відповідно ч.4 ст.196 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.

Згідно ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, приватне підприємство «Центрально-українська паритетна група» (код ЄДРПОУ 36391407) зареєстроване як юридична особа 19.02.2009 року та знаходиться на податковому обліку в ДПІ у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області.

Приватне підприємство «Центрально-українська паритетна група» має непогашений податковий борг перед бюджетом в сумі 172920 грн. 34 коп., а саме: - з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 70849 грн. 78 коп., що виник згідно акту про результати документальної позапланової перевірки № 391/22-11/36391407 від 24.12.2012 та податкового повідомлення-рішення № 0000282301 від 14.01.2013; - з податку на додану вартість в сумі 102070 грн. 56 коп., згідно: уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість № 9009879890 від 27.02.2013 за листопад 2011 року на суму 23172 грн.; уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість № 9009879890 від 27.02.2013 за листопад 2011 року на суму 32775 грн.; акту про результати камеральної перевірки даних № 458/15-3/36391407 від 08.02.2013 та податкового повідомлення-рішення № 0001451530 від 11.02.2013 на суму 27 грн.; податкової декларації з податку на додану вартість № 9007639370 від 19.02.2013 по строку сплати 02.03.2013 року на суму 26088 грн.; акту про результати документальної позапланової перевірки № 391/22-11/36391407 від 24.12.2012 та податкового повідомлення-рішення № 0000272301 від 14.01.2013 на суму 84646 грн.; акту про результати перевірки дотримання граничних строків сплати узгоджених податкових зобов'язань № 1055/15-3/36391407 від 09.04.2013 та податкового повідомлення-рішення № 0003461503 від 09.04.2013 на суму 2608 грн.; уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість № 9031554360 від 30.05.2013 за лютий 2013 року на суму 4237 грн.; акту про результати документальної позапланової перевірки № 346/23-01-22-02/36391407 від 14.07.2014 та податкового повідомлення-рішення № 00002352301 від 25.07.2014 на суму 4393 грн.

Позивачем приймались заходи щодо погашення податкового боргу, зокрема, на адресу відповідача направлена податкова вимога від 25.04.2014 №624-19.

10 вересня 2014 року рішенням №09/14 засновника приватного підприємства «Центрально-українська паритетна група» прийнято рішення про припинення діяльності підприємства шляхом його ліквідації. До Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців 11.09.2014 внесено рішення засновників юридичної особи про ліквідацію. Пунктом 3 рішення встановлені обмежені строки для заявлення кредиторських вимог протягом двох місяців.

У бюлетені Державної реєстрації Державної реєстраційної служби України №295(25) від 18.09.2014 опубліковані відомості про ліквідацію приватного підприємства «Центрально-українська паритетна група».

В матеріалах адміністративної справи станом на 26.11.2014 відсутні докази пред'явлення кредиторських вимог до боржника.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам необхідно зазначити наступне.

Пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ний податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно п.57.2 цієї ж статті зазначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 підпункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.

Разом з тим, при вирішення питання, чи підлягає стягненню сума податкового боргу в загальному порядку, суд зазначає наступне.

Статтею 97 Податкового кодексу України встановлений порядок погашення грошових зобов'язань або податкового боргу в разі ліквідації платника податків, не пов'язаної з банкрутством.

Так, у цій статті під ліквідацією платника податків розуміється ліквідація платника податків як юридичної особи або зупинення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, внаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата їх статусу як платника податків відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 97.2 ст. 97 цього Кодексу, у разі якщо власник або уповноважений ним орган приймає рішення про ліквідацію платника податків, не пов'язану з банкрутством, майно зазначеного платника податків використовується у черговості, визначеній відповідно до законів України.

Загальні підстави, порядок ліквідації юридичної особи та порядок задоволення вимог кредиторів визначені нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 110 Цивільного кодексу України, юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документам.

Згідно зі статтею 111 Цивільного кодексу України, ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс, який затверджується учасниками юридичної особи або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, крім випадків, встановлених законом. Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, провадиться у порядку черговості, встановленої статтею 112 цього Кодексу, відповідно до проміжного ліквідаційного балансу, починаючи від дня його затвердження, за винятком кредиторів четвертої черги, виплати яким провадяться зі спливом місяця від дня затвердження проміжного ліквідаційного балансу.

Як передбачено ч. 1 ст. 112 ЦК України, у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом; 2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності; 3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів); 4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.

Згідно із частинами 4, 5 цієї статті вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно. Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

З наведених норм вбачається, що допускаючи можливість, що майна для задоволення всіх претензій кредиторів буде недостатньо, законодавець встановив черговість задоволення вимог.

Відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

В матеріалах справи наявна довідка від 03.10.2014 №32499/23-01-25-0116, відповідно до якої у ПП «Центрально-українська паритетна група» відкриті рахунки у банківських установах: АТ «ОТП Банк» в національній валюті.

Отже, на даний час у підприємства є поточні рахунки в банківських установах для використання у процедурі ліквідації для розрахунків з кредиторами.

Механізм стягнення коштів, яким керується податковий орган при стягненні коштів з банківських рахунків, врегульований Законом України «Про банки і банківську діяльність» та Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за №377/8976.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність», арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом.

Пунктами 5.1, 5.2 глави 5 Інструкції передбачено, що відповідно до статті 1071 Цивільного кодексу України кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його доручення на підставі рішення суду. У разі надходження до банку платіжних вимог на примусове списання коштів з цих рахунків вони передаються для виконання відповідному органу державного казначейства, якщо це передбачено договором між банком та органом державного казначейства, або повертаються стягувачу без виконання відповідно до пункту 2.18 глави 2 цієї Інструкції.

Згідно із пунктами 5.9, 5.10 глави 5 Інструкції, банк платника приймає до виконання платіжну вимогу стягувача незалежно від наявності достатнього залишку коштів на рахунку платника і не має права повертати її в разі неподання стягувачем реєстру платіжних вимог. У разі недостатності коштів на рахунку платника банк виконує платіжну вимогу в межах залишку коштів згідно з главою 2 цієї Інструкції.

Згідно із пунктами 2.19, 2.20 глави 2 Інструкції, розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня.

Якщо платіжні вимоги на примусове списання коштів надійшли до банку протягом операційного часу, але на час надходження на рахунку платника немає коштів або їх недостатньо, то банк виконує ці платіжні вимоги з урахуванням сум, що надійдуть на рахунок платника протягом операційного часу (поточні надходження). Якщо для виконання цих платіжних вимог недостатньо коштів (з урахуванням поточних надходжень), то вони виконуються частково відповідно до глави 5 цієї Інструкції.

Якщо на рахунку платника коштів немає і протягом операційного часу кошти на його рахунок не надходили, то після закінчення операційного часу ці платіжні вимоги повертаються без виконання згідно з пунктом 2.18 цієї глави.

Відповідно до п. 2.21 глави 2 Інструкції, платіжні вимоги, які надійшли до банку після операційного часу, банк (незалежно від наявності коштів на рахунку платника на час їх надходження) виконує наступного операційного дня. Якщо на початок наступного операційного дня на рахунку платника буде недостатньо коштів для виконання платіжних вимог, то вони цього самого дня виконуються частково відповідно до пункту 5.10 глави 5 цієї Інструкції. Якщо на його початок на рахунку платника не буде коштів для виконання платіжних вимог, то такі документи цього самого дня повертаються відповідно до пункту 2.18 цієї глави.

З наведених норм Інструкції вбачається, що списання коштів, що знаходяться на банківському рахунку клієнта на вимогу податкового органу, списуються у повному обсязі у день надходження платіжної вимоги або наступного операційного дня.

Разом з тим, норми п. 97.2 ст. 97 Податкового кодексу України передбачають використання майна платника податків, що ліквідується у черговості, визначеній відповідно до законів України. Така черговість визначена нормами ст. 112 Цивільного кодексу України. Відповідно до цієї статті кредиторські вимоги податкового органу задовольняються у третю чергу.

Слід зазначити, що відповідно до п. 97.3 ст. 97 Податкового кодексу України, у разі якщо внаслідок ліквідації платника податків або скасування державної реєстрації фізичної особи - підприємця частина його грошових зобов'язань чи податкового боргу залишається непогашеною у зв'язку з недостатністю майна, така частина погашається за рахунок майна засновників або учасників такого підприємства, якщо вони несуть повну або додаткову відповідальність за зобов'язаннями платника податків згідно із законом, у межах повної або додаткової відповідальності.

Норма ст. 97 Податкового кодексу України є спеціальною нормою та передбачає особливості погашення податкового боргу в разі ліквідації платника податків, не пов'язаної з банкрутством. Саме ця норма повинна застосовуватися податковим органом при погашенні податкового боргу платника податків, що ліквідується.

Водночас, стягнення коштів з банківського рахунку, на якому акумулюються кошти підприємства, яке ліквідується, що у свою чергу призводить до порушення порядку черговості задоволення вимог кредиторів, встановленого ст. 112 Цивільного кодексу України, що в свою чергу, порушує приписи ст. 97 Податкового кодексу України, оскільки стягнення коштів з банківських рахунків відбувається негайно після направлення податковим органом до банківської установи платіжної вимоги, без дотримання порядку черговості задоволення кредиторських вимог.

В матеріалах справи міститься витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому зазначено про перебування ПП «Центрально-українська паритетна група» в стадії припинення, за рішенням засновників.

Отже, з огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, поряд з тим, що на суб'єкта владних повноважень, у випадку, якщо він є відповідачем в адміністративній справі, покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, Кодексом адміністративного судочинства України на кожну сторону, в не залежності від того чи є вона суб'єктом владних повноважень, покладено обов'язок щодо доведення обставин на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 03 березня 2015 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено - 26 лютого 2015 року.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Твердохліб В.А.

Бужак Н.П.