Рішення

від 01.12.2014 по справі 146/1522/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 146/1522/14-ц Провадження № 22-ц/772/3549/2014Головуючий в суді першої інстанції Пилипчук О. В. Категорія 53 Доповідач Медвецький С. К.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2014 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Медвецького С.К.,

суддів: Оніщука В.В., Чуприни В.О.,

при секретарі: Богацькій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу

відділу освіти Томашпільської РДА на рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 29 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Томашпільської районної ради Вінницької області, управління державної казначейської служби України у Томашпільському районі Вінницької області, відділу освіти Томашпільської районної державної адміністрації, Антонівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Томашпільського району Вінницької області про стягнення з районного бюджету заробітної плати за час вимушеного прогулу та судових витрат за надання правової допомоги у справі 2-560/11, шляхом списання їх з рахунку у відповідній банківській чи іншій фінансовій установі, де знаходяться кошти районного бюджету, які виділені на утримання закладів освіти району, в тому числі і Антонівської ЗОШ І-ІІІ

ступенів, -

встановила:

У вересні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з указаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що рішенням Томашпільського районного суду Вінницької області від 5 грудня 2011 року стягнуто з Антонівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Томашпільського району Вінницької області на користь ОСОБА_2 12 256, 92 грн. заробітної плати за час вимушеного прогулу, а також 1 000 грн. за надання правової допомоги.

Рішення вступило в законну силу 25 січня 2012 року.

Посилаючись на те, що рішення суду добровільно відповідачем не виконується, ОСОБА_2 просив стягнути з районного бюджету Томашпільської районної ради Томашпільського району Вінницької області на його користь 12 256, 92 грн. заробітної плати за час вимушеного прогулу, а також судові витрати у справі 2-560/11, що складають 1 000 грн. за надання правової допомоги, а всього: 13 256, 92 грн., шляхом списання вказаної суми з рахунку у відповідній банківській чи іншій фінансовій установі, де знаходяться кошти районного бюджету, які виділені на утримання закладів освіти району, в тому числі і Антонівської ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Рішенням Томашпільського районного суду Вінницької області від 29 жовтня 2014 року позов задоволено частково.

Стягнуто з відділу освіти Томашпільської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_2 заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі

12 256, 92 грн., а також 1 000 грн. за надання правової допомоги по виконанню рішення Томашпільського районного суду від 5 грудня 2011 року.

Стягнення проведено шляхом зобов'язання управління державної казначейської служби України у Томашпільському районі Вінницької області списати вказані кошти із рахунку 35410001051218 (загальноосвітні школи), який належить відділу освіти Томашпільської районної державної адміністрації.

Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі відділ освіти Томашпільської РДА просить рішення суду скасувати, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права та ухвалите нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Представники Управління державної казначейської служби України у Томашпільському районі Вінницької області та Томашпільської районної ради у судове засідання не з'явилися, подали клопотання про розгляд апеляційної скарги у їх відсутність.

Представник позивача ОСОБА_4 заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню з таких міркувань.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що Антонівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, хоча і є юридичною особою, однак не має своїх власних реєстраційних рахунків з яких можливо було б провести списання коштів; її фінансування проводиться з місцевого бюджету через бухгалтерію відділу освіти Томашпільської РДА, який є розпорядником їх коштів; і який відповідно до статуту Антонівської ЗОШ І-ІІІ ступенів є уповноваженим на це органом

Томашпільською районною радою, тому з метою виконання рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 5 грудня 2011 року стягнув з відділу освіти Томашпільської РДА на користь ОСОБА_2 заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 12 256,92 грн., а також судові витрати в сумі 1 000 грн.

Однак погодитись з такими висновками районного суду не можна, оскільки суд неправильно застосував норми матеріального та процесуального права та належним чином не дослідив обставини справи, що є підставою для скасування рішення суду.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Статтею 214 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Відповідно до ч. 3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Установлено, що рішенням Томашпільського районного суду Вінницької області від 5 грудня 2011 року стягнуто з Антонівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Томашпільського району Вінницької області на користь ОСОБА_2 12 256, 92 грн. заробітної плати за час вимушеного прогулу, а також 1 000 грн. за надання правової допомоги.

14 лютого 2012 року ОСОБА_2 видано виконавчий лист про примусове стягнення з Антонівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів на його користь 12 256, 92 грн. заробітної плати за час вимушеного прогулу, а також 1 000 грн. за надання правової допомоги.

19 березня 2014 року завершено виконавче провадження по виконанню виконавчого листа про примусове стягнення коштів (а.с. 2).

Матеріалами справи встановлено, що позивачем заявлені вимоги про стягнення з районного бюджету Томашпільської районної ради Вінницької області коштів у зв'язку з невиконанням рішення суду, що набрало законної сили (ст. 14 ЦПК України).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що Антонівською ЗОШ добровільно не виконується рішення суду, а державна виконавча служба рішення не виконала, оскільки Антонівська ЗОШ фінансується з районного бюджету.

Статтею 16 ЦК України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів судом.

Відповідно до ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 4 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими для виконання на всій території України.

Статтею 14 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Визначений ст. 124 Конституції України принцип обов'язковості виконання судових рішень, ухвалених судами іменем України, реалізовується державними органами, визначеними Законом України «Про державну виконавчу службу», згідно з нормами Закону України «Про виконавче провадження».

Аналіз зазначених правових норм свідчить про те, що судові рішення, ухвалені судами іменем України, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій.

Таким чином, висновки суду про часткове задоволення позову є необґрунтованими, оскільки задовольняючи позов ОСОБА_2, суд першої інстанції фактично змінив спосіб і порядок виконання рішення Томашпільського районного суду від 05 грудня 2011 року, а це не відповідає способам захисту, передбачених ст. 16 ЦК України.

Крім цього, позивачем були заявлені вимоги про стягнення коштів з районного бюджету Томашпільської районної ради Томашпільського району, однак суд першої інстанції, у порушення вимог ст. 11 ЦПК України, на це уваги не звернув, та стягнув кошти з відділу освіти Томашпільської районної державної адміністрації.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції зазначених вимог закону не врахував, у порушення вимог ст.ст. 212-214 ЦПК України не з'ясував належним чином фактичні обставини справи щодо заявлених вимог; які правовідносини сторін випливають з установлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, і це, на думку колегії суддів, є обов'язковими підставами для скасування рішення суду.

Вирішуючи питання про судові витрати, колегія суддів вважає, що згідно вимог ст. 88 ЦПК України, понесені відповідачем судові витрати по оплаті судового збору мають бути компенсовані за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

вирішила:

Апеляційну скаргу відділу освіти Томашпільської РДА задовольнити.

Рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 29 жовтня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Томашпільської районної ради Вінницької області, управління державної казначейської служби України у Томашпільському районі Вінницької області, відділу освіти Томашпільської районної державної адміністрації, Антонівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Томашпільського району Вінницької області про стягнення з районного бюджету заробітної плати за час вимушеного прогулу та судових витрат за надання правової допомоги у справі 2-560/11, шляхом списання їх з рахунку у відповідній банківській чи іншій фінансовій установі, де знаходиться кошти районного бюджету, які виділені на утримання закладів освіти району в тому числі і Антонівської ЗОШ І-ІІІ

ступенів відмовити.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/ С.К. Медвецький

Судді: /підпис/ В.В. Оніщук

/підпис/ В.О. Чуприна

З оригіналом вірно: