Рішення

від 25.11.2014 по справі 923/1459/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб-сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2014 р. Справа № 923/1459/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В., при секретарі Гапоновій К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра", м. Київ

до комунального підприємства "Генічеськ туристичний", м. Генічеськ Херсонської

області

про стягнення 29221,50 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - представник Чернюк В.В., довіреність №13-11-13501 від 19.09.2014р.;

від відповідача - не прибув.

Суть спору: публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" (позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з комунального підприємства "Генічеськ туристичний" (відповідач) заборгованість у розмірі 29221,50 грн., з якої: 19481,00 грн. - сума основного боргу та 9740,50 грн. - сума штрафу. Судові витрати по справі позивач просить суд покласти на відповідача.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на умови договору суборенди нежитлового приміщення від 01.08.2011р., положення ст.ст. 15, 16, 22, 396, 525, 526, 530, 651, 759, 762, 784, 785, 1166 ЦК України та ст. 193 ГК України.

Відповідач у судове засідання вдруге не прибув, витребуваних судом документів не надав, але 24.11.2014р. надіслав до суду факсимільним зв'язком клопотання №20, в якому просить відкласти розгляд справи, у зв'язку із перебуванням директора підприємства відповідача на лікарняному. Також зазначає, що докази перебування на лікарняному будуть представлені на чергове судове засідання.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти задоволення вищезазначеного клопотання відповідача, та вказав, що відповідач зловживає своїми процесуальними правами, а відкладення розгляду справи призведе до затягування її розгляду.

Суд відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, з огляду на наступне.

Чинне законодавство не обмежує кола осіб, які можуть здійснювати представництво юридичної особи в суді та зважаючи на те, що про дату судового засідання відповідача було повідомлено заздалегідь, а отже, у нього було достатньо часу для того, щоб належним чином підготуватися до судового засідання та визначитись щодо особи, яка представлятиме його інтереси у судовому засіданні з урахуванням відомостей про те, що певні обставини можуть перешкодити конкретній особі взяти участь у засіданні суду. Крім того, відповідач у період з 08.10.2014р. (дата отримання ухвали про порушення справи) по 25.11.2014р. не був позбавлений права надіслати до суду письмовий відзив на позовну заяву з нормативно-правовим та документальним обґрунтуванням викладеної в ньому позиції. Суд також звертає увагу, що процесуальний строк вирішення спору по справі №923/1459/14 спливає 03.12.2014р., що позбавляє суд права без клопотання сторін продовжити строк вирішення спору та відкласти розгляд справи на іншу дату.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, неявка представника сторони у судове засідання може бути підставою для відкладення розгляду справи, коли з-за такої неявки неможливо розглянути певну справу.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні

Також у пункті 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 року зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не унеможливлює розгляд справи №923/1459/14, не є підставою для відкладення її розгляду.

За таких обставин, відповідно до статті 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

в с т а н о в и в:

Матеріали справи свідчать, що 01 серпня 2011 року між публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Надра" (позивач, орендар) та комунальним підприємством "Генічеськ туристичний" (відповідач, суборендар) було укладено договір суборенди частини нежитлового приміщення.

Відповідно до п.1.1. договору, орендар передає, а суборендар приймає у тимчасове платне користування, на строк визначений у даному договорі, на умовах оренди без права викупу частину нежитлового приміщення, загальною площею 25,3 кв. м., яке розташоване за адресою: Херсонська область, місто Генічеськ, вулиця Миру, 51.

На підставі п.2.1. договору, приміщення передається в суборенду та буде використовуватися для надання туристичних послуг.

Згідно п.3.4. договору, приміщення вважається переданим в суборенду з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Відповідно до п.4.1. договору, строк суборенди складає 1 (один) рік з дати приймання приміщення за актом приймання-передачі.

Згідно п.п.5.1., 5.2., 5.3. договору, на дату його підписання суборендна плата становить 1771,00 грн., в тому числі ПДВ - 295,17 грн., яка сплачується суборендарем не пізніше 5-ти банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі. Суборендна плата нараховується з дня передачі приміщення суборендарю за актом приймання-передачі по день повернення приміщення орендарю за актом приймання-передачі. Протягом трьох робочих днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі приміщення суборендар перераховує орендарю двомісячну суборендну плату за перший та останній місяць суборенди. Починаючи з другого місяця суборенди, суборендна плата перераховується в безготівковому порядку на поточний рахунок орендаря на підставі рахунку отриманого від орендаря та акту приймання-передачі послуг суборенди не пізніше 10 числа кожного місяця за поточний місяць.

На підставі п.6.2. договору, орендарем (позивач) 01.08.2011р. передано в суборенду приміщення суборендарю (відповідач), відповідно до розділу 3 договору суборенди, що підтверджується відповідним актом прийому-передачі, який підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками.

На виконання умов договору позивачем виставлено відповідачу рахунки №31 від 29.09.2011р. на суму 1771,00 грн., №37 від 31.10.2011р. на суму 1771,00 грн., №45 від 30.11.2011р. на суму 1771,00 грн., №90 від 30.12.2011р. на суму 1771,00 грн., №5 від 31.01.2012р. на суму 1771,00 грн., №11 від 28.02.2012р. на суму 1771,00 грн., №17 від 31.03.2012р. на суму 1771,00 грн., №28 від 30.04.2012р. на суму 1771,00 грн., №32 від 31.05.2012р. на суму 1771,00 грн., №41 від 30.06.2012р. на суму 1771,00 грн., №50 від 31.07.2012р. на суму 1771,00 грн.

Згідно п.7.2.5. договору, суборендар зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати суборендну плату.

Відповідачем (суборендар) договірні зобов'язання зі здійснення оплати за користування об'єктом оренди не виконано, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 19481,00 грн., що підтверджується відповідними актами виконаних робіт (послуг) та рахунками (а.с. 19-30, 38-48).

З метою досудового врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача з листом-попередженням №419 від 21.02.2012р., в якому запропонував останньому до 29.02.2012р. погасити заборгованість по сплаті орендних платежів у розмірі 8855,00 грн. Крім того, 04.09.2014р. позивач звернувся до відповідача з листом-претензією №2232/1, з вимогою провести розрахунки по погашенню заборгованості та дати згоду на дострокове розірвання договору. Дані листи залишені відповідачем без відповіді та реагування.

Станом на день звернення позивача з позовом до суду, сума заборгованості відповідача перед позивачем за основним боргом залишається несплаченою та становить 19481,00 грн.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію, тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Пунктом 1 ст. 286 ГК України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно з приписами ст. 509 ЦК України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Доказів погашення заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 19481,00 грн. відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, оскільки матеріали справи повністю підтверджують наявний факт заборгованості відповідача перед позивачем по орендній платі, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 19481,00 грн. є доведеними та обґрунтованими.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми штрафу у розмірі 9740,50 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено що в разі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно п.9.2.2. договору, у випадку порушення суборендарем строків оплати платежів за договором більше, ніж на 25 календарних днів, суборендар сплачує орендарю штраф у розмірі 50% від простроченої суми.

За поданим позивачем розрахунком, розмір штрафу становить 9740,50 грн.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок суми штрафу та визнано його обґрунтованим, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення суми штрафу у розмірі 9740,50 грн. підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню повністю.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору у розмірі 1827,00 грн., відповідно до ст. 49 ГПК України, відшкодовуються йому за рахунок відповідача.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представника позивача про дату складення повного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з комунального підприємства "Генічеськ туристичний" (75500, Херсонська область, Генічеський район, м. Генічеськ, вул. Леніна, 3, код ЄДРПОУ - 35777153) на користь публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (04053, м. Київ, вул. Артема, 15, код ЄДРПОУ - 20025456) суму основного боргу у розмірі 19481,00 грн., суму штрафу у розмірі 9740,50 грн. та суму судового збору у розмірі 1827,00 грн.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 01.12.2014р.

Суддя С.В. Нікітенко