Ухвала

від 25.11.2014 по справі 810/5606/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/5606/14 Головуючий у 1-й інстанції: Волков А.С. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

25 листопада 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Кобаля М.І., Федотова І.В.,

при секретарі - Пономаренко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної інспекції сільського господарства у Київській області та головного спеціаліста Києво-Святошинського відділу здійснення інспекторської діяльності Управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства у Київській області Москвіна Олексія Андрійовича про визнання протиправними дій,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної інспекції сільського господарства у Київській області та головного спеціаліста Києво-Святошинського відділу здійснення інспекторської діяльності Управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства у Київській області Москвіна О.А. про визнання протиправними дій відповідачів, що виявились:

- у відображенні в Акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 11.06.2014 № 04-19/39 відомостей про те, що масив земельних ділянок, частинами якого є земельні ділянки з кадастровими номерами 3223151001:02:046:0092 та 3223151001:02:046:0086, розміщений на острові;

- у викладенні в Акті перевірки від 11.06.2014 № 04-19/39 висновку про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 3223151001:02:046:0092 площею 0,4602 га, яка розташована по АДРЕСА_1 на території Української міської ради Обухівського району Київської області і яка належить ОСОБА_2 на праві власності, відноситься до категорії "Землі водного фонду";

- у викладенні в Акті перевірки від 11.06.2014 № 04-19/39 висновку про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 3223151001:02:046:0092 не може перебувати у приватній власності з цільовим призначенням "для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд".

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2014 року відмовлено у відкритті провадження на підставі пункту 1 ч. 1 ст. 109 КАС України.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції прийшов до висновку, що акти ревізій, документальних перевірок, дії службових осіб, вчинені у процесі чи за результатами перевірок тощо, не підлягають розгляду в судах у порядку адміністративного судочинства, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.

Проте, колегія суддів не погоджується з вказаним висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію, повноваження адміністративних судів щодо розгляду адміністративних справ, порядок звернення до адміністративних судів та порядок здійснення адміністративного судочинства (ст.1).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушення з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з п. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, саме наявність у спорі переданого на вирішення адміністративного суду ознак публічності правовідносин між сторонами і є визначальним критерієм щодо визначення юрисдикції суду.

Крім того, за приписами частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Звертаючись до суду з адміністративним позовом, ОСОБА_2 просить, визнати протиправними та такими, що вчинені за відсутності відповідної компетенції (повноважень) дії Державної інспекції сільського господарства в Київській області, головного спеціаліста Києво-Святошинського відділу здійснення інспекторської діяльності Управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Київській області Москвіна О.А. щодо віднесення земельної ділянки, розташованої по вул. Лугова в с. Плюти на території Української міської ради Обухівського району Київської області, до категорії «Земель водного фонду»; відображення в акті перевірки №04-19\39 від 11.06.2014р. відомостей про те, що земельна ділянка розташована на острові та не може перебувати у приватній власності з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд.

Таким чином, зі змісту позовних вимог вбачається, що оскаржуються дії територіального органу Державної інспекції сільського господарства України та його посадової особи (суб'єктів владних повноважень), що мали місце під час безпосереднього здійсненням останніми своїх владних управлінських функцій (проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства) та надання висновку в акті перевірки, які, як стверджує позивач, виходять за межі повноважень відповідачів та порушують його законні права та інтереси, як власника (користувача) земельних ділянок.

Ці вимоги позивача в цілому стосуються визнання незаконними дій Державної інспекції сільського господарства в Київській області та головного спеціаліста Києво-Святошинського відділу здійснення інспекторської діяльності Управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Київській області Москвіна О.А., як суб'єктів владних повноважень при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, а тому колегія суддів вважає, що даний спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин, слід прийти до висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали не вірно застосував норми процесуального законодавства, позбавивши при цьому права позивача на розгляд його справи в адміністративному суді.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

На підставі викладеного колегія суддів знаходить, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування оскаржуваної ухвали з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 199, 202, 205, 206 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2014 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: О.М. Оксененко

М.І. Кобаль

Судді:

І.В. Федотов

.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Кобаль М.І.

Федотов І.В.