Рішення

від 25.03.2009 по справі 50/95

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

50/95

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  50/95

25.03.09

За позовом     Державного підприємства  МОУ "Балаклійський ремонтний завод"

до                     Міністерства оборони України

про                  стягнення 1 659 800,00 грн.

Суддя   Головатюк Л.Д.

Представники:

від позивача       Самарська Я.Ю.(дов. від 20.02.2009)

                          Палій В.П.(дов. від 20.02.2009)

від відповідача   Губар М.В. (дов. № 220/980/д від 24.11.2008)

                            Любанов В.Ю.(дов № 220/155/д від 13.03.2009)

                                             ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги державного підприємства «Балаклійський ремонтний завод»до Міністерства оборони України про стягнення 1 659 800,00 грн. за неналежне виконання договору про надання послуг            № 328/5/1/36 від 07.10.2007.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.02.2009 порушено провадження у справі № 50/95 та призначено її до розгляду на 04.03.2009.

Представник відповідача в судове засідання 04.03.2009 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Розгляд справи було відкладено на 25.03.2009.

25.03.2009 в судове засідання з'явились представники позивача і відповідача та надали   пояснення по справі. Представники відповідача заперечували проти заявлених позовних вимог, оскільки відповідно до рішення Міністерства фінансів України (довідка про зміни до річного розпису Державного бюджету України на 2008 рік від 30.10.2008 № 121/4) МОУ зменшено у повному обсязі фінансування видатків, пов'язаних із виконанням укладеного з позивачем договору.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.10.2008 між державним підприємством Міністерства оборони України «Балаклійський ремонтний завод»(далі - позивач, виконавець за договором) та Міністерством оборони України (далі-відповідач, замовник за договором)  було укладено договір про надання послуг за кошти Державного бюджету № 328/5/1/36 (далі-договір) відповідно до рішення тендерного комітету Міністерства оборони України  (протокол від 19.08.08 № 80/ВП/166-ОУ).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за укладеним договором щодо оплати наданих послуг, чим порушив вимоги договору та норми чинного законодавства України .

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець зобов'язався надати послуги з капітального ремонту зенітно-ракетного озброєння (далі - ЗРО) за номенклатурою, у кількості, в терміни та за цінами, які зазначені у специфікації надання послуг, що є невід'ємною частиною договору, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити ці послуги.

В положеннях пункту 1.2 договору зазначено, що замовник має право зменшити кінцевий обсяг закупівлі в залежності від реального фінансування видатків, але загальна сума цього договору не може бути встановлена нижчою за вартість вже виконаних ремонтних робіт та понесених виконавцем витрат на виконання цього договору, станом, на день отримання від замовника письмового повідомлення про прийняття такого рішення.

Підставою для проведення капітального ремонту ЗРО є наряди, що видані виконавцю командиром військової частини А0120 (п. 2.3. договору).

Порядок здавання і приймання послуг з ремонту сторони визначили в розділі 3 договору, відповідно до умов якого виконавець зобов'язався письмово повідомити про готовність ЗРО командира військової частини А0120, який в термін до 30 робочих днів з дати отримання повідомлення повинен забезпечити прибуття представника замовника до виконавця для приймання відремонтованого ЗРО. Приймання-передавання відремонтованого зенітно-ракетного озброєння здійснюється зі складу виконавця у відповідності до вимог нормативно-технічної документації, що передбачена специфікацією надання послуг та оформлюється актом приймання-передавання зенітно-ракетного озброєння.

У відповідності до положень п. 3.7 сторони визначили, що датою виконання виконавцем зобов'язання по наданню послуг з капітального ремонту ЗРО є дата затвердження замовником акту приймання наданих послуг.

Згідно умов, викладених в положеннях п. 4.1. договору, сторони визначили, що вартість послуг з капітального ремонту ЗРО визначається відповідно до Протоколу погодження договірної ціни, що є невід'ємною частиною договору та Калькуляції договірної ціни на капітальний ремонт та становить 2 489 700,00 грн.

В положеннях пункту 4.2. договору зазначено, що вартість послуг залишається незмінною до повного виконання сторонами зобов'язань за даним договором.

Порядок оплати робіт сторони закріпили в положеннях пункту 4.3 договору, відповідно до якого виконавець здійснює розрахунки за фактично надані послуги протягом 10 банківських днів, з дати затвердження замовником акту приймання наданих послуг, за умови надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків та після отримання замовником (не пізніше 5 грудня поточного року) від виконавця рахунків-фактур за надані послуги та документів передбачених п. 4.4. даного договору, а саме: копії нарядів, накладні, довіреність уповноваженої особи представника замовника; внутрішні акти готовності ЗРО за підписом та печаткою начальника відділу технічного контролю виконавця; акти приймання-передавання зенітно-ракетного озброєння та акти приймання наданих послуг.

Також обов'язок замовника про проведення розрахунків з виконавцем на надані послуги встановлений положеннями п. 5.2. договору.

Як встановлено судом, державне підприємство «Балаклійський ремонтний завод»виконало свої зобов'язання за договором в повному обсязі, а саме 06.11.2008 зенітні самохідні установки 2С6 до ЗГРК «Тунгуска»у кількості двох одиниць передано представнику замовника (поштова адреса: 63505, Харківська область, м. Чугуїв,                   вул. Горішного, військова частина А.0501 ), що підтверджується нарядом військової частини А 0120 № 328/3/7/М2/08-92 та виданою відповідачем довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей серії НБМ № 840088 від 03.11.2008 року.

Також на виконання умов договору, 14.11.2008 позивач направив відповідачу  акт приймання наданих послуг від 06.11.2008 на загальну суму 1 659 800,00 грн. та акт приймання-передачі зенітно-ракетного озброєння від 06.11.2008.

Однак, відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства, свої зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав  та до теперішнього часу не повернув позивачеві вищевказані документи. Тобто, на момент подачі позову сума основної заборгованості складала 1 659 800,00 грн., що відповідає вимогам п. 1.2 договору та підлягає оплаті, оскільки позивач був повідомлений про зменшення, у повному обсязі, фінансування даного договору вже після виконання робіт.

Таким чином судом встановлено факт наявності порушень відповідачем взятих на себе господарських зобов'язань.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).  

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. А також в силу положень ч.1 ст.903 ЦК України замовник зобов'язаний оплатити надану йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Також, існуючі між сторонами правовідносини за договором регулюються положеннями Закону України «Про державне оборонне замовлення»від 03.03.1999 (далі - Закон).

Відповідно до п.4 ч.6 ст.1  Закону, до оборонного замовлення належать ремонт і модернізація озброєння  військової та спеціалізованої техніки, іншого військового майна.

Згідно ст. 5 Закону, фінансування оборонного замовлення здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються у Державному бюджеті України на відповідний рік. Кабінет Міністрів України вживає заходів до своєчасного забезпечення державних замовників фінансовими ресурсами для здійснення авансування та оплати поставок (закупівлі) продукції, виконання робіт, надання послуг при виконанні оборонного замовлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону передбачено, що оплата поставок (закупівлі) продукції, виконання робіт, надання послуг під час виконання оборонного замовлення здійснюються за цінами, на умовах та у терміни, передбачені державними контрактами.  

Отже, факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 1 659 800,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 1 659 800,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором № 328/5/1/36 від 07.10.2007у розмірі 1 659 800,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України відповідач, як виконавець державного замовлення за державним контрактом на поставку продукції звільнений від сплати державного мита та судових витрат (позивач також), а тому державне мито до бюджету взагалі не стягується.

Керуючись  Цивільним кодексом України, Господарським кодексом Україна та ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України,  суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ,  пр.-т Повітрофлотський, 6; код ЄДРПОУ 00034022) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України "Балаклійський ремонтний завод"  (64200, вул. Стадіонна, 1, м. Балаклея, Харківська обл.; код ЄДРПОУ 08252623) основний борг в сумі 1 659 800 (один мільйон шістсот п'ятдесят дев'ять тисяч вісімсот)грн. 00 коп.

          3. Видати наказ.

          4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

          Суддя                                                                                     Головатюк Л.Д.

Дата підписання рішення 07.04.2009