Рішення

від 10.11.2014 по справі 910/18363/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18363/14 10.11.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Індормедіа"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні будівельні технології"

про стягнення грошових коштів

Суддя Цюкало Ю.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Бригинець С.М. (за довіреністю від 24.07.2014);

від відповідача: Романенко І.В (за довіреністю).

В судовому засіданні 10 листопада 2014 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

01.09.2014 р. до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Індормедіа" (Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні будівельні технології" (Відповідач) про стягнення грошових коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач допустив неналежне виконання своїх обов'язків за ліцензійним договором, зокрема, в передбачений договором строк не здійснив оплату суми винагороди.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2014 р. суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/18363/14. Розгляд справи призначено на 01.10.2014 р.

У судовому засіданні 01.10.2014 р. суд оголосив перерву у справі № 910/18363/14 до 27.10.2014 р.

В судове засідання 27.10.2014 р. подав клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів у справі № 910/18363/14, яке було судом задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2014 року розгляд справи відкладено на 10.11.2014 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

19 лютого 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Індормедіа» (надалі - Ліцензіар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасні будівельні технології» (далі - Ліцензіат) (разом - сторони) укладено Договір № 19/02/10 (належним чином завірена копія в матеріалах справи, далі - Договір), відповідно до п. 2.1. якого, Ліцензіар на умовах, визначених Договором, надає Ліцензіату майнове право (невиключну ліцензію) на публічне виконання об'єктів авторського права і об'єктів суміжних прав на території закладів Ліцензіата, перелік яких наведено в Додатку 2 до даного Договору (далі - Територія), а Ліцензіат зобов'язується виплачувати винагороду (роялті) Ліцензіару відповідно до положень даного Договору.

Позивач стверджує, що станом на 11.08.2014 року у Відповідача існує заборгованість у розмірі 22 200 грн. несплаченого роялті за надання прав за 2 та 3 квартал 2014 року.

Крім цього просить стягнути з останнього 1133,11 грн. пені, 96,49 грн. втрат від інфляції, 169,68 грн. 3% річних.

Відповідач із позовом не погодився і звернувся до суду із запереченнями, у яких вказує, що позовні вимоги підлягають залишенню без задоволення, оскільки ним було повідомлено Позивача про припинення використання авторських та суміжних прав, які були надані на підставі Договору № 19/02/10 від 19.02.2010 року, у зв'язку з чим починаючи з 2-го кварталу 2014 року Договір є припиненим.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

На підставі ч. 1 ст. 1109 Цивільного кодексу України, за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.

Як вже було встановлено судом, 19 лютого 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Індормедіа» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасні будівельні технології» укладено Договір № 19/02/10, відповідно до п. 2.1. якого, Ліцензіар на умовах, визначених даним Договором, надає Ліцензіату майнове право (невиключну ліцензію) на публічне виконання об'єктів авторського права і об'єктів суміжних прав на території закладів Ліцензіата, перелік яких наведено в Додатку 2 до даного Договору, а Ліцензіат зобов'язується виплачувати винагороду (роялті) Ліцензіару відповідно до положень даного Договору.

Згідно з п. 2.4. Договору, сторони домовились, що сума винагороди (роялті), яка сплачується Ліцензіатом за надання невиключного права:

- на публічне виконання об'єктів суміжних прав з Каталогу Ліцензіара становить: 5 500 грн. (без ПДВ) за один календарний квартал;

- на публічне виконання об'єктів авторського права з Каталогу Ліцензіара становить: 5 500 грн. (без ПДВ) за один календарний квартал.

Визначена сторонами сума винагороди в п. 2.4. Договору не залежить від тривалості та кількості використання об'єктів авторського права та/або суміжних прав.

Як вбачається з п. 2.5.2. Договору, Ліцензіат зобов'язується перераховувати винагороду (роялті) на банківський рахунок Ліцензіара не пізніше ніж за 5 днів до початку кожного календарного кварталу (до 25 грудня, 25 березня, 25 червня, 25 вересня) винагороду (роялті) у розмірі, визначеному в п. 2.4. Договору.

На підставі п. 2.6. Договору, Ліцензіат протягом строку, вказаного у п. 2.5.2. Договору, зобов'язаний надіслати Ліцензіару належним чином заповнений та підписаний Акт про виплату винагороди (роялті) в 2-х примірниках за формою, наведеною у Додатку 1 до Даного договору, який після перевірки зазначеної в ньому інформації підписується Ліцензіаром, після чого примірник повертається Ліцензіату.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи підтвердження направлення на адресу Ліцензіара Відповідачем Актів про виплату винагороди (роялті) за 2, 3 квартал 2014 року, всупереч п. 2.6. Договору, не вбачається, вказаного факту останнім не спростовано.

Відповідачем було надано заперечення на позов, у якому той зазначив, що з 2-го кварталу 2014 року Договір є припиненим, оскільки ТОВ "Індормедіа" було повідомлено про припинення використання авторських та суміжних прав, які були надані на підставі Договору № 19/02/10 від 19.02.2010 року.

На підтвердження Відповідач вказує, що в березні 2014 року (1 квартал 2014 року) ним було повідомлено Позивача про припинення використання авторських та суміжних прав, які були надані на підставі Договору № 19/02/10 від 19.02.2010 року та відповідно про розірвання договору.

Однак, у зв'язку з тим, що належного підтвердження направлення Відповідачем ТОВ «Індормедіа» письмової пропозиції про розірвання Договору № 19/02/10 від 19 лютого 2010 року, не надано, посилання ТОВ "Сучасні будівельні технології" на факт розірвання Договору є необґрунтованими.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України). Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів здійснення з боку Відповідача на користь Позивача сплати грошових коштів за використання авторських та суміжних прав, які були надані Позивачем на підставі Договору за 2 та 3 квартал 2014 року, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з ТОВ "Сучасні будівельні технології" на користь ТОВ «Індормедіа» заборгованості за Договором № 19/02/10 від 19.02.2010 року за вказаний період в сумі 22 200,00 грн.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, з урахуванням обставин невиконання з боку Ліцензіата умов Договору перед Ліцензіаром щодо сплати грошових коштів за використання авторських та суміжних прав, які були надані останнім на підставі Договору № 19/02/10 від 19.02.2010 року за 2 та 3 квартал 2014 року, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з Відповідача 169,68 грн. 3% річних від простроченої суми та 96,49 грн. інфляційних втрат за період з 26.03.2014 року по 11.08.2014 року.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

За п. 2.8. Договору, у разі затримки здійснення платежів, Ліцензіат зобов'язаний виплатити Ліцензіару на його вимогу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми даного Договору за кожний день прострочення до моменту належного виконання зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього

Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок пені, з урахуванням умов Договору /п. 2.8. Договору/, прострочення Відповідачем грошового зобов'язання, господарський суд приймає розрахунок пені, наданий Позивачем, та вважає його обґрунтованим, у зв'язку із чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня у розмірі 1 133,11 грн.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати Позивача по сплаті судового збору в сумі 1 827,00 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СУЧАСНІ БУДІВЕЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ" (ідентифікаційний код 32105407, адреса: 02100, м. Київ, вулиця Попудренка, будинок 1 А), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНДОРМЕДІА" (ідентифікаційний код 36258881, адреса: 01011, м. Київ, вулиця Панаса Мирного, будинок 16/13), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 22 200,00 грн. (двадцять дві тисячі двісті гривень), 3 % річних від простроченої суми - 169,68 грн. (сто шістдесят девять гривень 68 копійок), інфляційних втрат - 96,49 грн. (дев'яносто шість гривень 49 копійок) та судові витрати - 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн.). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 21.11.2014р.

Суддя Ю.В. Цюкало