Ухвала

від 30.10.2014 по справі 2а/0470/13406/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

30 жовтня 2014 рокусправа № 2а/0470/13406/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2013 року

у справі за позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Приватного підприємства «АЛЮМА-УКРАЇНА» про надання дозволу на накладення арешту на кошти та інші цінності в банку,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська звернувся 07.11.2012 року до суду з адміністративним позовом до відповідача ПП «АЛЮМА-УКРАЇНА» про надання дозволу на накладення арешту на кошти та інші цінності ПП «АЛЮМА-УКРАЇНА», що знаходяться в банку.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю несплаченого податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 8 836, 08 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2013 року в задоволенні позову - відмовлено.

Постанову суду мотивовано тим, що позивачем не доведено наявність обставин, передбачених пп. 20.1.17 ст. 20 ПКУ, необхідних для застосування адміністративного арешту, а саме не доведено відсутність майна платника податків та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, податковим органом подано апеляційну, згідно якої апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та задовольнити позовні вимоги. Вважає, що суд не вірно застосував норми матеріально права, не визначивши, що підстави передбачені ст. 94 ПК України, необхідні для застосування адміністративного арешту майна, в той час як заявленою є вимога накласти арешт на кошти боржника.

У судове засідання представники сторін не з'явилися, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанцій встановлено, що 16.10.2007 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - ПП «АЛЮМА-УКРАЇНА», код ЄДРПОУ - 35496872. Це підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. 28.10.2011 року податковим органом проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість щодо неподання (несвоєчасного подання) податкової звітності з податку на додану вартість за жовтень 2010 року - грудень 2010 року, січень 2011 року - вересень 2011 року. За результатами проведеної перевірки позивачем встановлено, що ПП «АЛЮМА-УКРАЇНА» не подало податкову звітність з податку на додану вартість. На підставі Акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 30.12.2011 року № 0742221502, відповідно до якого встановлено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 8 840, 00 грн. З урахуванням переплати у розмірі 3, 92 грн. за відповідачем значиться податковий борг з податку на додану вартість у сумі 8 836, 08 грн. У зв'язку із тим, що відповідач самостійно не сплачував податковий борг з податку на додану вартість податковий орган направив на його адресу податкову вимогу форми «Ю» від 30.03.2012 року № 630 на суму 8 836, 08 грн. Проте, конверт із поштовим вкладенням повернувся на адресу позивача.

Відповідно до пп. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 ПКУ органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Згідно п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Відповідно до п. 94.3, п. 94.4, п. 94.5 ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті. Арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. Арешт майна може бути повним або умовним.

Відповідно до п. 94.6 ст.94 Податкового кодексу України керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.

Арешту коштів та інших цінностей платника податків, що знаходяться в банку, передує ряд заходів, визначених Главою 9 Податкового кодексу України, які податковий орган має вжити з метою забезпечення виконання платником податків свої зобов'язань, в тому числі встановлення майна та інших цінностей такого платника податків, що можуть стати джерелами погашення податкових зобов'язань платника податків, передача такого майна у податкову заставу та накладення адміністративного арешту на майно.

Судом першої інстанції зазначено, що податковим органом не надано доказів вжиття всіх необхідних заходів, спрямованих на розшук майна підприємства з метою погашення податкового боргу.

За таких обставин суд першої інстанцій дійшов правильного висновку, що звернення податкового органу з позовом про накладення арешту на кошти відповідача, що знаходяться у банку, є передчасним.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що судом першої інстанції повно з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстави для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, відсутні.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2013 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Приватного підприємства «АЛЮМА-УКРАЇНА» про надання дозволу на накладення арешту на кошти та інші цінності в банку - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна