Ухвала

від 18.11.2014 по справі 815/3086/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/3086/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Кравченко К.В

Домусчі С.Д.

при секретарі: Паламарчук Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 липня 2014р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехспецсервіс» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2014р. ТОВ «Укртехспецсервіс» (далі Товариство) звернулось в суд із позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №0005872204 та №0005852202 від 26.11.2013р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ДПІ в період 16.10.2013р. по 24.10.2013р. проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток за період з 01.04.2011р. по 31.12.2012р., з податку на додану вартість за період з 01.04.2011р. по 31.03.2013р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011р. по 31.03.2013р., за результатом якої складено акт перевірки №000095/15-52-22-04/32540022/41 від 31.10.2013р.

У висновках акту перевірки зазначено на порушення Товариством вимог податкового законодавства, які виразилися у безтоварності господарських відносин з контрагентами а направлені на отримання податкової вигоди, оскільки у контрагентів позивача встановлено відсутність основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності.

На підставі таких висновків ДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення: №0005872204 від 26.11.2013р., яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Укртехспецсервіс» за податком на додану вартість у розмірі 59220грн. та № 0005852202 від 26.11.2013р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за податком на прибуток у розмірі 57231грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25 липня 2014р. позов задоволено, визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області №0005872204, №0005852202 від 26.11.2013р.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

За правилами ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що платником податку доведений факт реальності господарських операцій по вказаним контрагентам, а тому правомірно визначені валові витрати та сформований податковий кредит.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області в період з 16.10.2013р. по 24.10.2013р. проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток підприємства за період з 01.04.2011р. по 31.12.2012р. та податку на додану вартість за період з 01.04.2011р. по 31.03.2013р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011р. по 31.03.2013р. За результатами перевірки працівниками ДПІ 31.10.2013р. складений акт за №000095/15-52-22-04/32540022/41.

У висновках акту перевірки ДПІ вказано на порушення платником податку вимог податкового законодавства, а саме: п.п. 139.1.9 ст. 139ПК України , в результаті чого занижено податок на прибуток усього в сумі 146934грн.; ст.187.1, п. 198.3 ст. 198 ПК України , в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість всього на суму 137006грн.

Не погоджуючись із висновками, викладеними в акті перевірки, ТОВ «Укртехспецсервіс» подало заперечення. За результатами розгляду заперечень, ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області 26.11.2013р. прийняті податкові повідомлення-рішення: №0005872204 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 59 220грн., з яких 48 925грн. - за основним платежем, 10 295грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0005852202 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 57 231грн., з яких 47567грн. - за основним платежем; 9 664грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішення стало те, що підприємства контрагенти до акту виконаних робіт не додали будь-які документи, які б підтвердили фактичне виконання наданих послуг, крім того у постачальників послуг не було умов, майна та інших ресурсів для здійснення господарської діяльності.

Перевіряючи правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень суд першої інстанції виходив з того, що за правилами ст.1 ЗУ від 16.07.1999р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України , для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних непідтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

На підтвердження реальності господарських операцій позивачем надана до суду первинна документація по взаємовідносинам з контрагентами, яка вже досліджувалась податковим органом під час проведення перевірки.

З доданих до матеріалів справи доказів вбачається, що між платником податку та ТОВ «АМГ Груп», ПП «Река», ТОВ «Мавікон-Трейд», ТОВ «Квартал-2011», ПП «Пегас-Логістік» були укладені відповідні договори про надання послуг з перевірки несення служби на об'єктах, які охороняються, а саму; виявляти недоліки, що мають бути відміченими в акті виконаних робіт; не розголошувати конфіденційну інформацію.

Крім того позивачем надані податкові накладні, які за формою та змістом повністю відповідають вимогам податкового законодавства, зареєстровані позивачем в реєстрі отриманих податкових накладних та включені до складу податкового кредиту.

Факт наявності первинних документів, у тому числі податкових накладних та відповідність їх форми та змісту вимогам податкового законодавства, представник відповідача не заперечував.

Як визначено в п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України , не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення;

Положеннями ст.198ПК України визначений порядок і підстави для формування податкового кредиту.

Виходячи з наведених норм податкового законодавства, наданих до матеріалів справи первинних документів по господарським операціям, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про те, що позивачем підтверджена реальність господарських операцій з контрагентами.

Посилання ДПІ на відсутність в акті виконаних робіт розшифровки, які роботи безпосередньо виконувались, не є підставою для висновку про нереальність цих робіт.

Що стосується висновку ДПІ про те, що укладені угоди не відповідають вимогам цивільного законодавства в момент їх укладання, судова колегія вважає, що недійсність правочину може бути визнано тільки в судовому порядку. Такого рішення в судовому порядку прийнято не було.

Крім того, відповідачем не було доведено, що позивач був обізнаним у можливості дефектів правового статусу його контрагентів в майбутньому, та навмисно скористався їх послугами з метою штучної мінімізації податкових зобов'язань.

Як визначено в ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки ні в суді першої інстанції, а ні в суді апеляційної інстанції ДПІ не доведено належними доказами безтоварність господарських операцій та відповідно правомірності свого рішення, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку, що податкові повідомлення-рішення є протиправними, безпідставними, необґрунтованими та підлягають скасуванню.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.196,198,200,206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 липня 2014р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: К.В. Кравченко

С.Д. Домусчі