Ухвала

від 25.11.2014 по справі 810/5247/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/5247/14 Головуючий у 1-й інстанції: Лиска І.Г. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

25 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ай.Ті.Ес.Сервіс» до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Ай.Ті.Ес.Сервіс» до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Ірпінської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 19 серпня 2014 року №0000812204.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт обгрунтовує тим, що правочини, укладені позивачем та його контрагентами - ТОВ «БФ «Строй-ка», ТОВ «Прогресс-СК» вчинені без мети створення взаємних прав та обов'язків, з метою ухилення від сплати податків, що суперечить економічним інтересам держави та суспільства та одночасно є таким, що суперечить моральним засадам суспільства, тобто є нікчемними, а тому сплачені позивачем кошти неможливо відносити до складу податкового кредиту.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 17 липня 2014 року по 23 липня 2014 року відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Ай.Ті.Ес.Сервіс» щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ «БФ «Строй-ка», ТОВ «Прогресс-СК» за період з 01 січня 2014 року по 31 березня 2014 року, за результатами якої складено акт від 24 липня 2014 року №683/22-4/37696396, в якому встановлено порушення позивачем п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму - 72591,56 грн., у тому числі за січень 2014 року - 72591,56 грн.

На підставі акту перевірки №683/22-4/37696396 від 24 липня 2014 року Ірпінською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 19 серпня 2014 року №0000812204, згідно якого за порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 90740,00 грн., у тому числі 72592,00 грн. за основним платежем та 18148,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є неправомірним та підлягає скасуванню, всі надані первинні документи містять усі обов'язкові реквізити, матеріалами справи підтверджується виконання робіт (надання послуг) та використання їх результатів у господарській діяльності позивача, а тому останній правомірно включив суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, серед іншого, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

В силу п.201.10 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З аналізу положень податкового законодавства вбачається, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст.3 ГК України).

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з вищенаведених норм, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (замовник) та ТОВ «БФ «Строй-ка» (підрядник) укладено договір підряду на виконання монтажних робіт від 16 жовтня 2013 року №161013/1, відповідно до умов якого підрядник зобов'язується своїми силами і засобами та на свій ризик виконати та здати в установлені даним договором строки роботи по монтажу стелажних систем на об'єкті за адресою: Україна, Київська обл., с.Білогородка, вул.Компресорна, 3 «Логістичний центр». Склад та обсяг робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначені в додатках до даного договору (п.1.2). Загальна вартість робіт з урахуванням матеріалів вказується у додатках до даного договору (п.2.1).

Між позивачем (замовник) та ТОВ «БФ «Строй-ка» (підрядник) укладено договір підряду на виконання монтажних робіт від 02 грудня 2013 року №021213/1, відповідно до умов якого підрядник зобов'язується своїми силами і засобами та на свій ризик виконати та здати в установлені даним договором строки роботи по монтажу стелажних систем на об'єкті за адресами згідно додаткам у будівельному гіпермаркеті «Леруа Мерлен». Склад та обсяг робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначені в додатках до даного договору (п.1.2). Загальна вартість робіт з урахуванням матеріалів вказується у додатках до даного договору (п.2.1).

Між позивачем (замовник) та ТОВ «БФ «Строй-ка» (підрядник) укладено договір підряду на виконання монтажних робіт від 21 січня 2014 року №210114/1, відповідно до умов якого підрядник зобов'язується своїми силами і засобами та на свій ризик виконати та здати в установлені даним договором строки роботи по монтажу стелажних систем на об'єкті за адресою: Україна, Київська обл., Броварський район, с.Димитрово, вул.Гоголівська, №1-а «Логістичний центр». Склад та обсяг робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначені в додатках до даного договору (п.1.2). Загальна вартість робіт з урахуванням матеріалів вказується у додатках до даного договору (п.2.1).

На підтвердження виконання умов вищезгаданих договорів позивачем надано додатки до договорів, акти виконання робіт (надання послуг), податкові накладні №3026 від 30 січня 2014 року, №3141 від 14 січня 2014 року, №3140 від 13 січня 2014 року, платіжні доручення на підтвердження перерахування коштів за виконані роботи, виписки по особовому рахунку.

Крім того, між позивачем (замовник) та ТОВ «Жилбудресурс» (новий виконавець), ТОВ «БФ «Строй-ка» (первісний виконавець) укладено договір №14/2504 від 25 квітня 2014 року про заміну сторони в договорі №210114/1 від 21 січня 2014 року на виконання монтажних робіт, відповідно до умов якого первісний виконавець уступає (передає), а новий виконавець набуває всіх прав та приймає на себе виконання всіх зобов'язань за договором №210114/1 від 21 січня 2014 року на виконання монтажних робіт, укладеним між первісним виконавцем та замовником. Вся подальша оплата за виконання монтажних робіт буде сплачуватись замовником на розрахунковий рахунок нового виконавця на тих самих умовах, що обумовлені в договорі №210114/1 від 21 січня 2014 року на виконання монтажних робіт, укладеним між первісним виконавцем та замовником (п.3).

Між позивачем (покупець) та ТОВ «Прогресс-СК» (продавець) укладено договір поставки товару від 08 січня 2014 року №080114/1, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується прийняти та оплатити товар. Загальна кількість товару, асортимент, номенклатуру, одиниці виміру та ціни товару визначаються сторонами у рахунках, виставлених продавцем (п.1.2).

Також, між позивачем (замовник) та ТОВ «Прогресс-СК» (підрядник) укладено договір виконання робіт від 10 січня 2014 року №100114, відповідно до умов якого підрядник зобов'язується своїми силами і засобами та на свій ризик виконати та здати в установлені даним договором строки роботи по ремонту завантажувально-розвантажувальної техніки, згідно додатку та калькуляції. Калькуляція є невід'ємною частиною договору. Склад та обсяг робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначені в додатках до даного договору (п.1.3).

На підтвердження виконання умов вищезгаданих договорів позивачем надано додаток до договору, видаткові накладні, акт виконання робіт (надання послуг), податкові накладні №7053 від 31 січня 2014 року , №7110 вад 30 січня 2014 року, №7109 від 08 січня 2014 року, №7108 від 17 січня 2014 року, оборотно-сальдову відомість, платіжні доручення на підтвердження перерахування коштів на рахунки контрагента, виписки по особовому рахунку.

Позивачем, основними видами діяльності якого є будівельно-монтажні роботи, для обґрунтування необхідності залучення вищевказаних контрагентів надано договір №151013/1 від 15 жовтня 2013 року, укладений між позивачем (продавець) та ТОВ «Автологістика» (замовник), відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність замовника, а замовник прийняти та оплатити на умовах цього договору стелажі металеві збірно-розбірні в комплекті та елементи до них, що були у використанні; договір №0905/1 від 05 вересня 2013 року про виконання монтажних робіт, укладений між позивачем (виконавець) та ТОВ «Леруа Мерлен Україна» (замовник), відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати монтажні роботи, із наданих замовником обладнання та матеріалів, з монтажу обладнання у відділах торговельного залу магазину будівельних матеріалів «Леруа Мерлен». На підтвердження виконання вищевказаних договорів позивачем надано додаток до договору, специфікацію, акти виконання робіт (надання послуг), оборотно-сальдові відомості, виписки по особовому рахунку.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту. Разом з тим, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

З матеріалів справи вбачається, що висновки відповідача ґрунтуються на акті ДПІ у Київському районі м.Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області від 28 березня 2014 року №203/05-64-15-01/38471164 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «БФ «Строй-Ка» по взаємовідносинам щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами-постачальниками, контрагентами-покупцями за період з 01 січня 2014 року по 28 лютого 2014 року», акті ДПІ у Київському районі м.Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області від 28 березня 2014 року №196/05-64-15-01/38587003 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Прогресс-СК» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами-постачальниками, контрагентами-покупцями за період 01 грудня 2013 року по 31 грудня 2013 року, з 01 січня 2014 року по 28 лютого 2014 року», якими встановлено неможливість підтвердження реальності здійснення фінансово-господарських операцій вищевказаними підприємствами з платниками податків контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за відповідний період.

Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги посилання відповідача на вищезазначені акти, оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій.

Разом з тим, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 червня 2014 року у справі №805/6112/14, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2014 року та набрала законної сили, визнано протиправними дії ДПІ у Київському районі м.Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області щодо корегування даних податкової звітності стосовно податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у АІС «Податковий блок» здійснені на підставі актів перевірки про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Будівельна фірма «Строй-Ка» №203/05-64-15-01/38471164 від 28 березня 2014 року та №190/05-64-15-01/38471164 від 27 березня 2014 року у період з 01 лютого 2014 року по 28 лютого 2014 року та з 01 квітня 2013 року по 31 серпня 2013 року відповідно; зобов'язано ДПІ у Київському районі м.Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області вилучити з АІС «Податковий блок» здійснені коригування даних податкової звітності стосовно податкових зобов'язань та податкового кредиту по податку на додану вартість внесених на підставі вищезазначених актів, а також відновити дані податкової звітності в АІС «Податковий блок» стосовно податкових зобов'язань та податкового кредиту по податку на додану вартість, що були вилучені на підставі вищезазначених актів про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Будівельна фірма «Строй-Ка».

Також постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 червня 2014 року у справі №805/6114/14, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2014 року та набрала законної сили, визнано протиправними дії ДПІ у Київському районі м.Донецьку ГУ Міндоходів у Донецькій області щодо коригування даних податкової звітності ТОВ «Прогресс-СК», стосовно податкових зобов'язань по податку на додану вартість та податкового кредиту по податку на додану вартість у АІС «Податковий блок», які було зроблено на підставі актів №196/05-64-15-01/38587003 від 28 березня 2013 року, №151/05-64-15-01/38587003 від 14 березня 2014 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Прогресс-СК», зобов'язано ДПІ у Київському районі м.Донецьку ГУ Міндоходів у Донецькій області вилучити з АІС «Податковий блок» зроблені коригування даних податкової звітності ТОВ «Прогресс-СК» стосовно податкових зобов'язань по податку на додану вартість та податкового кредиту по податку на додану вартість та поновити дані податкової звітності ТОВ «Прогресс-СК» у АІС «Податковий блок» стосовно податкових зобов'язань по податку на додану вартість та податкового кредиту по податку на додану вартість, які були вилучено на підставі вищезазначених актів.

Здійснення господарської діяльності контрагентами не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента. Відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій. На період господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Прогресс-СК» та ТОВ «БФ «Строй-Ка» останні були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також платниками податку на додану вартість. В свою чергу, відповідачем не надано доказів відсутності у контрагентів позивача спеціальної податкової правосуб'єктності на момент укладення і виконання укладених правочинів.

Разом з тим, згідно ч.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Однак, відповідачем не надано належних та допустимих доказів щодо неведення господарської діяльності ТОВ «Прогресс-СК» та ТОВ «БФ «Строй-Ка» та відсутності реального здійснення договорів, укладених ТОВ «Прогресс-СК» та ТОВ «БФ «Строй-Ка» та позивачем.

За таких обставин, враховуючи, що позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства до складу податкового кредиту включено суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих від платників податку - ТОВ «Прогресс-СК» та ТОВ «БФ «Строй-Ка», встановлення судом на підставі матеріалів справи реальності здійснення господарських операцій, наявності виконаних робіт (поставленого товару) та проведення оплати за них, використання результатів робіт (товару) в рамках власної господарської діяльності позивача, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 19 серпня 2014 року №0000812204, яке є протиправним та підлягає скасуванню.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 01 грудня 2014 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді Т.М.Грищенко

І.О.Лічевецький

.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Грищенко Т.М.