Постанова

від 02.12.2014 по справі 922/2014/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2004 р. Справа № 922/2014/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В., суддя Горбачова Л.П.

при секретарі Полубояриный Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - Шерстюк Р.В. дов. б/н від 20.12.2013 року

відповідача - не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Управління освіти Червонозаводської районної ради в м. Харкові, м. Харків (вх. №3067 Х/3-10) на рішення господарського суду Харківської області від 28.07.2014 року у справі №922/2014/14

за позовом Управління освіти Червонозаводської районної ради в м. Харкові, м.Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юність і К", м. Харків

про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 28.07.2014 року по справі №922/2014/14 (суддя Т.В. Інте) в позові відмовлено.

Позивач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вважає, що судом при прийнятті оскаржуваного рішення не в повному обсязі з'ясовані обставини, які мають значення для справи, невірно застосовані норми матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не надав, свого представника в судове засідання, яке відбулося 27.11.2014 року не направив, про причини неявки суд не сповістив, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про час та місце розгляду скарги належним чином повідомлявся, про що свідчить штамп на зворотному боці ухвали про призначення до розгляду апеляційної скарги, яка є належним доказом повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового засідання відповідно до пунктів 2.6.1, 2.6.11, 2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України та відповідно до пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

До Харківського апеляційного господарського суду 24.11.2014 року повернулась ухвала суду від 11.11.2014 року, яка була направлена на адресу відповідача, з поштовою довідкою - відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до положень Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом ( абзац 3 п.3.9.1).

Зважаючи на належне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, виходячи з того, що явка відповідача не визнавалася обов'язковою судом, а участь в засіданні суду (як і інші права передбачені ст. 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачаться з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції між Управління освіти Червонозаводської районної ради в м. Харкові (орендодавець, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юність і К" (орендар, відповідач у справі) було укладено договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 3169 (далі - договір) від 27.07.2007 року, відповідно до умов якого (п. 1.1), предметом договору є нежитлове приміщення (будівля) - об'єкт оренди далі «Майно», що належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, яке орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування. Майно - нежитлове приміщення загальною площею 247,0 кв. м розташоване за адресою: м. Харків, пров. Лиманський,1, знаходиться на балансі управління освіти Червонозаводської районної у м. Харкові ради (п.1.2 договору).

Набуття орендарем права користування майном настає після підписання сторонами цього договору та акту прийому-передачі майна (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 3.1. договору, вартість об'єкту оренди визначається на підставі висновку про вартість майна і складає 526300,00 грн., станом на 01.03.2007 року.

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова, затвердженої рішенням ХІV сесії Харківської міської ради ХХІІІ скликання від 30.03.2000 року. Орендна плата за перший базовий місяць розраховується згідно з додатками до цього договору і складає: за квітень місяць 2007 року - 438,58 грн. без урахування індексів інфляції за березень та квітень 2007 року та ПДВ. Ставка орендної плати (тариф) становить 1 % (п.3.2 договору).

Згідно з п.п. 3.5, 3.7 договору, орендна плата за орендоване майно сплачується орендарем до орендодавця та до міського бюджету щомісячно на протязі 15 календарних днів наступного за місяця, відповідно до вимог діючої Методики, у співвідношенні: на розрахунковий рахунок орендодавця - у розмірі 70%; на бюджетний рахунок відділення державного казначейства - у розмірі 30%.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування відповідачем орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць і сплачується ним самостійно (п.3.6 договору).

Відповідно до п. 4.4. договору орендар взяв на себе зобов'язання своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (у грошовій формі); оформлювати у встановленому порядку право користування земельною ділянкою, на якій розташовано об'єкт оренди; здійснювати укладення договорів на отримання комунальних послуг (газо-, водо-, теплопостачання, послуги водовідведення та електрифікації), договорів на оплату експлуатаційних витрат та договорів на пропорційну частину відшкодувань на утримання прилеглої території до будівлі територій у термін, визначений відповідним розпорядчими документами обслуговуючих підприємств з дати підписання акту прийому-передачі.

За невиконання або неналежне виконання зобов'язань згідно з договором оренди сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим договором (п. 9.1 договору).

Згідно з п. 10.1 договору оренди, цей договір діє з 27.03.2007 року до 27.02.2008 року. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору протягом 30 днів після закінчення його строку, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах (п. 10.5 договору).

У зв'язку з відсутністю нового договору та відповідних заяв про припинення дії договору - договір є чинним.

Управління освіти Червонозаводської районної ради в м. Харкові виконуючи свої зобов'язання за вказаним договором, передало Товариству з обмеженою відповідальністю "Юність і К" майно, що є предметом вище зазначеного договору будівлю (нежитлові приміщення 1-го поверху площею 247,0 кв. м, розташоване за адресою: м. Харків, пров. Лиманский,1), що підтверджується двостороннім актом прийому-передачі нежитлового приміщення від 27.03.2007 року, який був підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

01.01.2012 року до договору була підписана додаткова угода, згідно якої орендодавцем за договором є Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, а управління освіти є балансоутримувачем орендованого приміщення.

Відповідно до п. 3.2. договору в редакції 01.01.2012 року, орендна визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова та пропорції її розподілу, затвердженої рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання № 566/11 від 23.12.2011 року.

Відповідно до п. 3.5 договору в редакції 01.01.2012 року, орендна плата за орендоване майно сплачується орендарем щомісяця протягом 15 календарних днів наступного місяця.

Згідно з умовами договору в редакції 01.01.2012 року (п. 4.4.) відповідач зобов'язувався своєчасно і в повному обсязі вносити позивачу орендну плату.

Відповідно до п. 3.10 договору в редакції 01.01.2012 року, орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, стягується на користь балансоутримувача та міського бюджету відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день оплати).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за спірним договором оренди виконав у повному обсязі. Проте з боку відповідача мало місце порушення умов договору, а саме, несвоєчасно та не в повному обсязі вносилась орендна плата, внаслідок чого у останнього за період з липня 2013 року по квітень 2014 року утворилась заборгованість по орендній платі, яка станом на 23.05.2014 року склала 13744,03 грн. Крім того, за відповідачем, на думку позивача, рахується заборгованість зі сплати податку на землю у розмірі 2486,11 грн. та заборгованість зі сплати комунальних послуг у розмірі 52174,01 грн. за період з червня 2013 року по квітень 2014 року.

Посилаючись на той факт, що відповідач до теперішнього часу заборгованість за договором оренди не погасив, Управління освіти Червонозаводської районної ради в м. Харкові змушено було звернутись до суду з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи, враховуючи підстави та предмет позову, колегія суддів не погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, зважаючи на наступні підстави.

У відповідності до статті 3 Цивільного кодексу України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України , господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України ).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є умови про предмет договору, а також ті, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 180 Господарського Кодексу України , зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Відповідно до ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч.3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно до п. 3.5 договору в редакції 01.01.2012 року, орендна плата за орендоване майно сплачується орендарем щомісяця протягом 15 календарних днів наступного місяця.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 2 статті 285 Господарського кодексу України.

Пунктом 3.10 ооговору оренди сторони передбачили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, стягується на користь балансоутримувача та міського бюджету відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожен день прострочення (включаючи день оплати).

Відповідач не скористався своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України , на участь уповноваженого представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог, не надав суду доказів належного виконання договірних зобов'язань, не провів звірку взаємних розрахунків з позивачем, не надав суду свій варіант проекту акту звірки.

За таких підстав, приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок щодо оплати в термін, встановлений договором оренди, що підтверджується наявними матеріалами справи, позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати за період з липня 2013 року по квітень 2014 року в розмірі 13744,03 грн., відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, на підставі чого підлягають задоволенню повністю.

Разом з цим, матеріалами справи підтверджується, що відповідач, користуючись орендованим приміщенням, отримував комунальні послуги, а відтак зобов'язаний сплатити позивачу їх вартість.

Статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України вбачається, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

При цьому, відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 року плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Позивачем на адресу відповідача направлялись рахунки на відшкодування плати комунальних послуг, проте відповідач порушив умови договору в частині внесення плати за комунальні платежі, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 52174,01 грн.

Суд погоджується з розрахунком відповідача відносно витрат на відшкодування комунальних послуг та вважає, що розрахунок здійснений позивачем відповідає фактичним обставинам справи, в зв'язку з чим позовні вимоги позивача відносно відшкодування комунальних витрат підлягають задоволенню у розмірі 52174,01 грн.

Крім того, як свідчать обставини справи, відповідач своїх зобов'язань за договором в редакції 01.01.2012 року не виконав, витрати позивача по сплаті податку на землю не відшкодував, оплату рахунків не здійснив.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, а платниками власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, в тому числі орендарі (стаття 5 вказаного Закону ), тобто безпосередньо ті суб'єкти господарювання, яким земельні ділянки передані у власність або надані в користування, в тому числі на умовах оренди.

З огляду на розділ 4 в редакції 01.01.2012 року орендодавець зобов'язаний відшкодовувати балансоутримувачу плату за землю своєчасно, пропорційно тій частині будівлі, яку він використовує (п.4.9 договору)

Відповідно до ч.4 ст.14 цього Закону за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних осіб або громадян, земельний податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні.

Умовами договору оренди встановлено площу орендованої будівлі, а саме: 247,0 кв. м., відтак, обраховуючи розмір земельного податку, позивач правомірно виходив із зазначеного розміру площі об'єкту оренди, яким користуєтсья орендар, у зв'язку з чим судова колегія дійшла висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 2486,11 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Розрахунок податку є арифметично вірним та не суперечить чинному законодавству.

Судовою колегією відхиляються за неспроможністю доводи суду першої інстанції, в яких суд, посилаючись, на те що позивачем на підтвердження своєї позиції не було надано жодних документів, а додаткова угода взагалі не була укладена між сторонами у справі, виходячи з наступного.

Передача в оренду майна комунальної власності здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та інших нормативно-правових актів чинного законодавства України.

Відносини, пов'язані з орендою майна територіальної громади міста Харкова, здійснюються на підставі Порядку передачі в оренду майна, що є комунальною власністю територіальної громади м. Харкова, затвердженим рішенням 11 сесії Харківської міської ради 6 скликання "Про затвердження Порядку передачі в оренду майна, що є комунальною власністю територіальної громади м. Харкова" від 16.11.2011р. № 492/1.

Відповідно до п.1.1 Порядку об'єктами оренди є майно, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова є зокрема, нерухоме майно, яке закріплене за виконавчими органами Харківської міської ради на праві господарського відання або оперативного управління та не використовується зазначеними органами для здійснення своїх функцій, може бути передане в оренду з дозволу Управління без права викупу орендарем та передачі в суборенду.

Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради є орендодавцями комунального майна щодо нерухомого майна, яке знаходиться в господарському віданні та оперативному управлінні комунальних підприємств (крім КП «Жилкомсервіс»), установ, організацій або закріплене за КП «Жилкомсервіс» під власні потреби, та загальна площа якого перевищує 200 квадратних метрів на одне комунальне підприємство, установу, організацію (1.2.1 Порядку).

Укладаючи з відповідачем додаткову угоду до договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, здійснювало лише повноваження власника комунального майна щодо передачі його в оренду відповідачу, а відповідно до п.1.1 додаткової угоди - Управління освіти Червонозаводської районної ради в м. Харкові є балансоутримувачем даного майна.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - це власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом

Отже, у відповідача перед позивачем, відповідно до умов спірного договору, виникли зобов'язання по сплаті 30 % орендної плати на користь міського бюджету. Саме невиконання зазначеного зобов'язання відповідачем і стало підставою для подання позивачем до суду даного позову про захист своїх прав.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 28.07.2014 року у справі №922/2014/14 прийняте при не належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права та наявні підстави для його скасування

Керуючись статтями 22, 85, 99, 101, пунктом 2 статті 103, пункт 1, 4 статті 104 статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління освіти Червонозаводської районної ради в м. Харкові, м. Харків задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 28.07.2014 року у справі №922/2014/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юність і К" (61009, Харківська область, м. Харків, пров. Лиманський,1 ЄДРПОУ 34471092) на користь Управління освіти Червонозаводської районної ради в м. Харкові (61001, Харківська область, м. Харків, пр. Московський, 38, код ЄДРПОУ 02146280) заборгованість зі сплати податку на землю у сумі 2486,11 грн., заборгованість зі сплати комунальних послуг у сумі 52174,01 грн. та заборгованість зі сплати орендної плати у сумі 13744,03 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юність і К" (61009, Харківська область, м. Харків, пров. Лиманський,1 ЄДРПОУ 34471092) на користь Управління освіти Червонозаводської районної ради в м. Харкові (61001, Харківська область, м. Харків, пр. Московський, 38, код ЄДРПОУ 02146280) витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 1827,00 грн. та 913,00 грн. за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 02 грудня 2014 року.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Горбачова Л.П.