Постанова

від 01.12.2014 по справі 810/6157/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2014 року 810/6157/14

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скрипки І.М., секретар судового засідання Маджар О.М., за участю:

представника позивача - Башти М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еководресурси» про стягнення заборгованості та накладення арешту на банківські рахунки платника,

в с т а н о в и в:

30 жовтня 2014 року до Київського окружного адміністративного суду звернулась Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області (ДПІ, Інспекція) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еководресурси» (ТОВ «Еководресурси», товариство) про стягнення податкової заборгованості у сумі 2210,00 грн. та накладення арешту на банківський рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Еководресурси» №26008427414300 в АТ «УкрСиббанк».

Зазначали, що вказаний податковий борг виник внаслідок несплати грошового зобов'язання із єдиного податку з юридичних осіб, визначеного згідно податкових повідомлень-рішень від 17 квітня 2013 року №0005491501 та №0005501501. Вказували, що податковим органом здійснені всі заходи спрямовані на погашення податкової заборгованості, а тому винятковим способом забезпечення виконання податкових зобов'язань товариством є накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника, що знаходяться в банку.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач заперечень проти позову та необхідних документів або заяви про визнання позову не надав, у судове засідання 1 грудня 2014 року не з'явився, про дату, місце і час розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно; про причини неявки суд не повідомив. Тому судом, протокольною ухвалою від 1 грудня 2014 року, вирішено продовжувати розгляд справи без участі представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши інші докази, зокрема письмові, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову, виходячи з такого.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Еководресурси» як суб'єкт підприємницької діяльності зареєстроване 16 травня 2005 року (а.с.5-9), перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області (а.с.21).

Судом встановлено, що 17 квітня 2013 року ДПІ проведено камеральну перевірку ТОВ «Еководресурси» за півріччя 2012 року, за результатами якої складено Акт від 17 квітня 2013 року №04/1501/33558638 (а.с.23).

На підставі вказаного Акта прийнято податкове повідомлення - рішення від 17 квітня 2013 року №0005491501, яким товариству визначено грошове зобов'язання з єдиного податку з юридичних осіб у розмірі 170 грн. за штрафними санкціями (а.с.24).

Крім того, 17 квітня 2013 року ДПІ проведено камеральну перевірку ТОВ «Еководресурси» за три квартали 2012 року та 2012 рік, за результатами якої складено Акт від 17 квітня 2013 року №05/1501/33558638 (а.с.25).

На підставі вказаного Акта прийнято податкове повідомлення - рішення від 17 квітня 2013 року №0005501501, яким товариству нараховано грошове зобов'язання із того ж податку у сумі 2040 грн. за штрафними санкціями (а.с.26).

Доказів оскарження таких податкових повідомлень-рішень в адміністративному чи в судовому порядку відповідачем не надано.

11 червня 2013 року податковим органом виставлена податкова вимога №340-19 форми «Ю» на суму 2210 грн. (а.с.10), яка направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що повернувся до ДПІ з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.11).

Вказані суми зобов'язань відповідачем в установлений законом строк добровільно не сплачено.

З метою виявлення майна боржника, податковим органом надіслано запит до Державного агентства земельних ресурсів України від 28 березня 2014 року №891/9/10-13-25-0-21 (а.с.12).

Однак, у відповідь на вказаний запит, Головними управліннями Держземагенства у Херсонській області, у Житомирській області, у Волинській області, у Кіровоградській області та у Хмельницькій області повідомлено про відсутність зареєстрованих за ТОВ «Еководресурси» земельних ділянок у таких регіонах (а.с.13-17).

4 червня 2014 року податковим органом прийнято рішення №128 про опис майна відповідача у податкову заставу (а.с.18), а також направлено товариству «Еководресурси» лист від 4 червня 2014 року №5769/10/10-13-25-00-20 щодо надання документів для складання акта опису майна (а.с.19).

Станом на день винесення рішення у справі докази погашення заборгованості - відсутні.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить із наступного.

Як передбачає стаття 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За правилами статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За змістом пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Як передбачає стаття 59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (пункт 87.2 статті 87 Податкового кодексу України).

Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження (пункт 87.11 статті 87 Податкового кодексу України).

У силу пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

За правилами пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

За приписами пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Докази, що підтверджують наявність у відповідача податкової заборгованості, надані позивачем та містяться у матеріалах справи. Відповідач на пропозицію суду подати заперечення проти позову та докази, що їх підтверджують, відповідних заперечень проти позову або доказів погашення вказаного боргу, не надав.

З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги Інспекції про стягнення податкового боргу є обгрунтованими, тому позов підлягає задоволенню у цій частині. У іншій частині позовних вимог, щодо накладення арешту на банківські рахунк, - суд відмовляє оскільки, по-перше, підстави для застосування такого виключного заходу - відсутні, а, по-друге, він є недоцільним, так як буде перешкоджати виконанню рішення суду щодо стягнення податкового боргу.

За правилами частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

За відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, підстави для присудження на його користь судових витрат - відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Еководресурси» до відповідного бюджету податковий борг по єдиному податку у сумі 2210 (дві тисячі двісті десять) грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Скрипка І.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 02 грудня 2014 р.