Постанова

від 29.04.2015 по справі 810/6157/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/6157/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скрипка І.М.

Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Петрика І.Й. Суддів:Борисюк Л.П., Собківа Я.М., При секретарі:Валяєвій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еководоресурси» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області пред'явила позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еководресурси» про стягнення податкової заборгованості у сумі 2210,00 грн. та накладення арешту на банківський рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Еководресурси» №26008427414300 в АТ «УкрСиббанк».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 жовтня 2014 року позовні вимоги задоволено в частині стягнення заборгованості.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з ухваленням нового рішення у справі з таких підстав.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 198, 202, п. 4 ч. 1ст. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 17 квітня 2013 року ДПІ проведено камеральну перевірку ТОВ «Еководресурси» за півріччя 2012 року, за результатами якої складено Акт від 17 квітня 2013 року №04/1501/33558638 (а.с.23).

На підставі вказаного Акта прийнято податкове повідомлення - рішення від 17 квітня 2013 року №0005491501, яким товариству визначено грошове зобов'язання з єдиного податку з юридичних осіб у розмірі 170 грн. за штрафними санкціями (а.с.24).

Крім того, 17 квітня 2013 року ДПІ проведено камеральну перевірку ТОВ «Еководресурси» за три квартали 2012 року та 2012 рік, за результатами якої складено Акт від 17 квітня 2013 року №05/1501/33558638 (а.с.25).

На підставі вказаного Акта прийнято податкове повідомлення - рішення від 17 квітня 2013 року №0005501501, яким товариству нараховано грошове зобов'язання із того ж податку у сумі 2040 грн. за штрафними санкціями (а.с.26).

Доказів оскарження таких податкових повідомлень-рішень в адміністративному чи в судовому порядку відповідачем не надано.

11 червня 2013 року податковим органом виставлена податкова вимога №340-19 форми «Ю» на суму 2210 грн. (а.с.10), яка направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що повернувся до ДПІ з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.11).

Вказані суми зобов'язань відповідачем в установлений законом строк добровільно не сплачено.

У зв'язку із несплатою податкової заборгованості, позивач звернувся із даним адміністративним позовом до суду.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості, проте не погоджується із висновком про відмову в задоволені позовних вимог в частині накладення арешту на рахунок з огляду на наступне.

За змістом пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Докази, що підтверджують наявність у відповідача податкової заборгованості, надані позивачем та містяться у матеріалах справи.

Як передбачає стаття 59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (пункт 87.2 статті 87 Податкового кодексу України).

Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження (пункт 87.11 статті 87 Податкового кодексу України).

У силу пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктом 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що органам державної податкової служби надано право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Отже, право звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти, виникає у податкового органу в разі одночасної наявності двох умов: наявність у платника податків податкового боргу та відсутність майна/або його балансова вартість менша суми податкового боргу.

Як встановлено судом, податковий борг відповідача складає 2210,00 грн.

З метою виявлення майна боржника, податковим органом надіслано запит до Державного агентства земельних ресурсів України від 28 березня 2014 року №891/9/10-13-25-0-21 (а.с.12).

Однак, у відповідь на вказаний запит, Головними управліннями Держземагенства у Херсонській області, у Житомирській області, у Волинській області, у Кіровоградській області та у Хмельницькій області повідомлено про відсутність зареєстрованих за ТОВ «Еководресурси» земельних ділянок у таких регіонах (а.с.13-17).

4 червня 2014 року податковим органом прийнято рішення №128 про опис майна відповідача у податкову заставу (а.с.18), а також направлено товариству «Еководресурси» лист від 4 червня 2014 року №5769/10/10-13-25-00-20 щодо надання документів для складання акта опису майна (а.с.19).

Таким чином, ДПІ у Києво-Святошинському районі, з метою погашення податкової заборгованості, керуючись нормами Податкового кодексу України, була сформована та направлена податкова вимога № 340-19 від 11.06.2013 р., здійснені всі заходи спрямовані для погашення податкової заборгованості.

З огляду на наявність у відповідача податкового боргу та відсутність майна, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити позовну заяву податкового органу в частині накладення арешту на банківський рахунок для забезпечення виконання даного рішення.

У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при ухваленні постанови було порушено норми матеріального та процесуального права, а висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги в частині накладення арешту на банківський рахунок боржника не підлягають задоволенню є помилковим.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, тому вбачаються підстави для скасування постанови суду першої інстанції в частині та ухвалення нової постанови про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 41, 94, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2014 року задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2014 року в частині відмови в задоволені позовних вимог скасувати та в цій частині ухвалити нову, якою позовні вимоги задовольнити.

Накласти арешт на банківський рахунок ТОВ «Еководоресурси» (код ЄДРПОУ 33558638) № 26008427414300, АТ «УкрСиббанк», МФО 351005.

В іншій частині постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2014 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.Й. Петрик

Судді: Л.П. Борисюк

Я.М. Собків

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.