Ухвала

від 04.11.2014 по справі 813/4618/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2014 року Справа № 876/7868/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Довгополова О.М., Гудима Л.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ,,Генос" до державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

03 липня 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) ,,Генос" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Шевченківському районі м. Львова) від 20 червня 2014 року за №000287220/9185.

Постановою від 28 липня 2014 року Львівський окружний адміністративний суд позов задовольнив в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ДПІ у Шевченківському районі м. Львова подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не звернув належної уваги на доводи податкового органу щодо відсутності реального характеру господарських операцій підприємства позивача з ПП ,,БК ,,Аструм" та ТзОВ ,,Аркада XXI".

Відповідач також вважає, що господарські операції, які відображені ТзОВ ,,Генос" в досліджених документах, не мають достатньої доказовості, оскільки фактичного здійснення господарських операцій не було, а тому така діяльність була спрямована лише на створення умов для отримання права на формування податкового кредиту.

За таких обставин, податковий орган вважає правомірним податкове повідомлення-рішення, а тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Оскільки особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, апеляційний суд у відповідності до п. 2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив, що на підставі висновків позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ ,,Генос" з питань правомірності формування сум податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ та їх подальший вплив на правильність формування доходів та витрат по взаєморозрахунках з ПП ,,БК ,,Аструм" за квітень 2013 року та ТзОВ ,,Аркада XXI" за серпень 2013 року, оформленої актом від 29.05.2014 року №233/181/13-07-22-01-10/23270469, ДПІ у Шевченківському районі м. Львова 20 червня 2014 року прийняла податкове повідомлення-рішення за №000287220/9185, яким збільшила позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 51813,75 грн., з яких 41451,00 грн. основного платежу та 10362,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Висновки податкового органу базуються на тому, що підприємство позивача на порушення вимог пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України допустило заниження податку на додану вартість по безтоварних операціях з ПП ,,БК ,,Аструм" та ТзОВ ,,Аркада XXI" на загальну суму 41450,66 грн., в т.ч. за квітень 2013 року на суму 21451,67 грн., за серпень 2013 року на суму 19998,99 грн.

Такі висновки відповідача грунтуються на неможливості підтвердження факту проведення позивачем операцій з ПП ,,БК ,,Аструм" актом ДПІ у Печерському районі м.Києва від 22.07.2013р. №422/26-55-22-03 ,,Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП ,,БК ,,Аструм" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.04.2013 року по 30.04.2013 року". В акті зазначено, що ПП ,,БК ,,Аструм" відсутнє за податковою адресою, операції підприємства не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення постачання чи іншої діяльності.

Крім того, відповідач обґрунтовує неможливість підтвердження факту проведення позивачем господарських операцій з ТзОВ ,,Аркада XXI" актом перевірки Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області ,,Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ ,,Аркада XXI" щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.08.2013 року по 31.08.2013 року ".

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи оскаржені податкові повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з того, що операції з придбання підприємством позивача у вказаних контрагентів товарів мали реальний характер, а тому позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту суми ПДВ по вказаних господарських операціях.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права та є вірними.

Так, з матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що в квітні 2013 року підприємство позивача мало господарські операції з ПП ,,БК ,,Аструм" з поставки товарів.

На підтвердження реальності цих операцій позивач надав видаткові накладні від 29.04.2013 року № 29/04-12 на агрегати на суму 54 250,00 грн. з ПДВ, від 29.04.2013 року № 29/04-13 на агрегати на загальну суму 53190,00 грн. з ПДВ, від 29.04.2013 року № 29/04-15 на два повітроохолоджувачі на загальну суму 21 070,00 грн. з ПДВ.

На підставі виданих ПП ,,БК ,,Аструм" податкових накладних №456 від 29.04.2013р. на суму ПДВ 9075,00 грн., №457 від 29.04.2013р. на суму ПДВ 8865,00 грн., №458 від 29.04.2013р. на суму ПДВ 3511,67 грн. ТзОВ ,,Генос" віднесло до складу податкового кредиту за квітень 2013 року ПДВ на загальну суму 21451,67 грн.

Факт отримання позивачем обладнання від ПП ,,БК ,,Аструм" підтверджується також довідкою директора ТзОВ ,,Генос", в якій він засвідчує факт отримання обладнання за видатковими накладними від 29.04.2013р. № 29/04-12, від 29.04.2013р. № 29/04-13, від 29.04.2013р. № 29/04-15.

Відповідно до договору №03062013 від 06.03.2013р. про відступлення права вимоги (цесії) цедент (ПП ,,БК ,,Аструм") в порядку та умовах визначених договором відступив цесіонарієві (ТзОВ ,,Лекекспорт Україна"), а цесіонарій набув право вимоги, належне цедентові і став кредитором боржника (позивача).

Факт оплати позивачем товарів, отриманих за договором поставки від ПП ,,БК ,,Аструм", підтверджується банківськими виписками, відповідно до яких позивачем перераховано ПП ,,БК ,,Аструм" кошти в сумі 72 300грн., а залишкову суму боргу в розмірі 56 410грн. перераховано ТзОВ "Лекекспорт Україна" відповідно до умов договору №03062013 від 06.03.2013р. про відступлення права вимоги (цесії).

На підтвердження використання у господарській діяльності товару, одержаного від ПП ,,БК ,,Аструм", позивач надав суду копії журналів проводок за 2013 рік, які підтверджують введення вказаного товару в експлуатацію, наказу №3 від 30.08.2013р. про прийняття на баланс вказаних товарів, актів приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 30.08.2013 року.

У серпні 2013 року підприємство позивача мало господарські операції з ТзОВ ,,Аркада XXI", що підтверджується видатковими накладними від 30.08.2013р. № РН-0000303 на вакуумний масажер на загальну суму 59 998,00 грн. з ПДВ, від 30.08.2013р. № РН-0000309 на вакуумний масажер на загальну суму 59 998,00 грн. з ПДВ.

Факт оплати позивачем товарів, отриманих від ТзОВ ,,Аркада XXI", підтверджується банківськими виписками на суму 119 994, 00 грн.

На підставі виданих ТзОВ ,,Аркада XXI" податкових накладних за № 303 від 30.08.2013 р. на суму ПДВ 9999,66 грн. та № 309 від 30.08.2013р. на суму ПДВ 9999,33грн., ТзОВ ,,Генос" віднесло до складу податкового кредиту за серпень 2013 року ПДВ на загальну суму 19998,99 грн.. Отримані від ТзОВ ,,Аркада XXI" податкові накладні внесені в реєстр податкових накладних та задекларовані в податковій звітності у відповідному звітному періоді в складі інших отриманих податкових накладних.

На підтвердження використання у господарській діяльності одержаного від ТзОВ ,,Аркада XXI" товару позивач надав суду копії журналів проводок за 2013 рік, які підтверджують введення вказаного товару в експлуатацію, наказу №5 від 30.11.2013року. про прийняття на баланс вказаних товарів, актів приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 30.11.2013 року.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу (ПК) України визначено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Статтею 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності (пункт 198.1).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6).

Відповідно п. 201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Таким чином, право на нарахування податкового кредиту обумовлюється наявністю факту придбання платником податку товарів, робіт, послуг, основних фондів, нематеріальних активів, в ціні яких платником податку-покупцем сплачений (нарахований) податок на додану вартість, та їх використання у власній господарській діяльності.

Статтею 1 Закону України ,,Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України ,,Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку, що будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Таким чином, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, яка призводить до руху активів (майна, коштів тощо) платників податків у процесі її здійснення.

Суд першої інстанції належним чином дослідив надані сторонами докази та встановив, що господарські операції підприємства позивача з ПП ,,БК ,,Аструм" та ТзОВ ,,Аркада XXI" мали реальний характер, оскільки вони підтверджені належними та допустимими доказами, первинними документами бухгалтерського та податкового обліку: видатковими накладними, податковими накладними, актами прийому-передачі товарів, платіжними документами, бухгалтерськими проведеннями.

Відповідність вказаних документів вимогам Закону України ,,Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а податкових накладних - вимогам п. 201.1 ст. 201 ПК України податковим органом не спростовується.

Придбані товари відображені позивачем у бухгалтерському обліку та використані у власній господарській діяльності.

На час здійснення господарських операцій контрагенти позивача були зареєстровані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, мали свідоцтва платників ПДВ.

За таких обставин апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту відповідних звітних періодів сум ПДВ, сплачених позивачем в ціні придбаних товарів по господарських операціях з вказаними контрагентами.

На користь висновків суду першої інстанції свідчать і ті обставини, що 17.01.2014 року за результатами проведення зустрічної перевірки ТзОВ ,,Генос" по відносинах з ТзОВ ,,Аркада XXI" за серпень 2013 р. ДПІ у Шевченківському районі м. Львова склала довідку № 2/22-1009/23270469 про документальне підтвердження факту здійснення господарських відносин позивача із ТзОВ,,Аркада XXI" на загальну суму 119 994,00 грн., в т.ч. ПДВ - 19 999,00 грн.

Апеляційний суд визнає необхідним відзначити, що акти перевірок ПП ,,БК ,,Аструм" та ТзОВ ,,Аркада XXI" не є беззаперечним доказом відсутності поставок товару в адресу позивача, оскільки в ході перевірок цих товариств податковий орган будь-яких первинних документів не досліджував, а висновки проведених перевірок базуються лише на проведеному аналізі податкової звітності цих платників податків та бази даних автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

В листі від 29.09.2010 р. за № 20289/7/16-1617 Державна податкова адміністрація України роз'яснила, що наявність розбіжностей між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів не є самостійною підставою для визнання правочинів нікчемними.

Крім того, в силу ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно постанови від 16.12.2013 року у справі № 820/11911/13-а Харківський окружний адміністративний суд ухвалив визнати протиправними дії Індустріальної ОДПІ м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області щодо складання акта від 28.10.2013 р. № 258/20-36-22-02- 07/38280945 ,,Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ ,,Аркада XXI" (код платника 38280945) щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.08.2013 р. по 31.08.2013 р. ".

Таким чином, вказаний акт не є належними доказом відсутності факту поставок товару ТОВ ,,Аркада XXI" підприємству позивача.

Доводи податкового органу щодо протиправності формування позивачем податкового кредиту на підставі податкових накладних, виданих ПП ,,БК ,,Аструм", які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, апеляційний суд визнає безпідставними з таких мотивів.

Відповідно до приписів пункту 11 підрозділу 2 ,,Особливості справляння податку на додану вартість" розділу ХХ ,,Перехідні положення" Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. Податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.

До платників податку, для яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців восьмого і дев'ятого пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу.

Оскільки в податкових накладних, виданих ПП ,,БК ,,Аструм", сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, а податковий орган не надав доказів того, що поставлені вказаним підприємством товари є підакцизними або ввезеними на митну територію України, апеляційний суд погоджується з доводами позивача про правомірність формування ним податкового кредиту по цих податкових накладних.

Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність постанови суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги,.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. 195, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 липня 2014 року у справі № 813/4618/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді О.М. Довгополов

Л.Я. Гудим