Постанова

від 27.11.2014 по справі 816/7113/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2014 р. Справа № 816/7113/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області, Державного підприємства Комсомольський виправний центр №136 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.09.2014р. по справі № 816/7113/13-а

за позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

до Державного підприємства Комсомольського виправного центру №136

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

16 грудня 2013 року Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі по тексту - Кременчуцька ОДПІ ГУ иМіндоходів у Полтавській області, позивач) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства Комсомольського виправного центру № 136 (далі по тексту - ДП Комсомольського виправлного центру № 136, відповідач), в якому просила суд стягнути з розрахункових рахунків Державного підприємства Комсомольського виправного центру № 136 заборгованість по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 303864,24 грн. на р/р 31113029700006, одержувач: УДКСУ у м. Комсомольськ, 14010100, код одержувача: 37802029, банк одержувача: ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019; податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 2227,51 грн. на р/р 33214807700006, УДКСУ у м. Комсомольськ, 12020100, код одержувача: 37802029, банк одержувача: ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.01.2014 року по справі № 816/7113/13-а витребувано від Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області детальний розрахунок сум податкового боргу, витяг з облікової картки відповідача з ПДВ, податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Зобов'язано представників сторін надати додаткові пояснення з приводу позовних вимог та заперечення на позов з посиланням на розрахунок у строк до 06 лютого 2014 року.

Провадження у справі №2а-816/7113/13-а за адміністративним позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Державного підприємства Комсомольського Виправного центру № 136 про стягнення коштів зупинено до 14:30 06 лютого 2014 року.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.02.2014 року провадження у справі № 816/7113/13-а поновлено.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.02.2014 року по справі № 816/7113/13-а призначено у справі за адміністративним позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Державного підприємства Комсомольського Виправного центру № 136 про стягнення коштів судово-економічну експертизу.

На вирішення експертизи поставлено наступне питання: чи підтверджується документально заявлений у позовних вимогах Кременчуцької ОДПІ розмір податкового боргу з ПДВ в сумі 303864,24 грн. та по податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у сумі 2227,51 грн.?

Проведення експертизи доручено Полтавському відділенню Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. проф. М.С. Бокаріуса (м. Полтава, вул. Красіна, 73-а).

Провадження у справі зупинено до одержання судом результатів експертизи.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.07.2014 року провадження у справі № 816/7113/13-а поновлено.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.09.2014 року по справі № 816/7113/13-а адміністративний позов Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Державного підприємства Комсомольського виправного центру № 136 про стягнення коштів задоволено частково.

Стягнуто з рахунків Державного підприємства Комсомольського виправного центру № 136 (ідентифікаційний код 08680684) кошти по податковому боргу з:

- податку на додану вартість в розмірі 95022,27 грн. (дев'яносто п'ять тисяч двадцять дві гривні 27 копійок) на р/р 31113029700006, одержувач: УДКСУ у м. Комсомольськ, 14010100, код одержувача: 37802029, банк одержувача: ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019;

- податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 2227,51 грн. (дві тисячі двісті двадцять сім гривень 51 копійка) на р/р 33214807700006, УДКСУ у м. Комсомольськ, 12020100, код одержувача: 37802029, банк одержувача: ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України в особі Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на користь Державного підприємства Комсомольського Виправного центру № 136 витрати зі сплати судової експертизи від 26.06.2014 р. № 195 у розмірі 4039,13 грн.

Позивач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.09.2014 року по справі № 816/7113/13-а в частині відмови в задоволенні заявлених позовних вимог про стягнення з Державного виправного центру № 136 податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 208841,97 грн. та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги Кременчуцької ОДПІ про стягнення податкового боргу в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що станом на дату звернення до суду з даним позовом, з урахуванням положень п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України за ДП Комсомольського виправного центру обліковувалась заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 303864,24 грн. (що виникла не раніше 30.11.2010 року), у т.ч. за основним зобов'язанням - 263614,79 грн. та пені - 40249,45 грн. Пояснив, що зазначена заборгованість виникла внаслідок несплати самостійно задекларованих сум податкових зобов'язань на підставі податкових декларацій, поданих в період з 20.11.2010 року по 18.07.2013 року на загальну суму 232878,00 грн., а також узгоджених сум податкових зобов'язань за прийнятими позивачем податковими повідомленнями-рішеннями від 31.10.2011 року № 0001811500 на суму 28055,99 грн. та від 13.11.2012 року № 0000021600, яким визначено позивачеві штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 2680,80 грн. Вказав, що ДП Комсомольського виправного центру за період з 01.12.2010 року по 15.08.2013 року сплачено до бюджету на підставі платіжних доручень суму в розмірі 161417,12 грн., яка у відповідності до п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.87.9 ст.87 ПК України, була направлена в рахунок погашення податкового боргу, що обліковувався за позивачем по справі станом на 15.11.2010 року в розмірі 176677,82 грн. З огляду на викладене, вважає, що сума в розмірі 208841,97 грн. залишається несплаченою та повинна бути стягнута з ДП Комсомольського виправного центру у примусовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, в надісланому до суду письмовому клопотанні просив розглянути справу без участі представника позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З огляду на наведену норму, враховуючи, що позивач по справі належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, подав клопотання про розгляд справи без участі свого представника, колегія суддів вважає за можливе розглянути адміністративну справу без участі представника позивача.

Відповідач, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.09.2014 року по справі № 816/7113/13-а та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Кременчуцької ОДПІ відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги пояснив, що у 2007 році Кременчуцькою ОДПІ було подано позов про стягнення з ДП Комсомольського виправного центру № 136 суми в розмірі 169539,45 грн., у т.ч. з ПДВ - 150766,97 грн. та по податку з власників транспортних засобів в сумі 18772,48 грн., який за результатами розгляду Господарським судом Полтавської області 11.08.2009 року задоволений частково, а саме ухвалено стягнути з відповідача 36908,90 грн. заборгованості з ПДВ та 3883,42 грн. заборгованості по податку з власників транспортних засобів. Вказану постанову суду першої інстанції було залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.03.2010 року. Отже, з урахуванням викладеного, податковий борг ДП Комсомольського виправного центру № 136 складає лише 40792,32 грн., що не було враховано позивачем по справі, який, не виконавши рішення суду та не зменшивши суми боргу відповідача по справі, здійснював погашення податкового боргу за рахунок поточних платежів. Вказує, що відповідачем в період з 01.12.2010 року по 15.08.2013 року було сплачено 232922,00 грн. (при цьому, задекларовано за період з 20.11.2013 року по 15.08.2013 року 232878,00 грн.), а не 161417,12 грн., як помилково стверджує позивач. Послався на висновок призначеної в рамках розгляду справи судово-економічної експертизи, згідно з яким заявлений у позовних вимогах Кременчуцької ОДПІ розмір податкового боргу з ПДВ в сумі 303864,24 грн. та податку з власників наземних транспортних засобів в сумі 2227,51 грн. документально не підтверджується. З огляду на викладене, не вбачає підстав для стягнення з відповідача суми заборгованості по податку на додану вартість в розмірі 95022,27 грн. та по податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 2227,51 грн.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, просив суд апеляційної інстанції постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.09.2014 року по справі № 816/7113/13-а скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Кременчуцької ОДПІ відмовити в повному обсязі.

Крім того, в надісланих до суду письмових запереченнях просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу Кременчуцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог - без змін. Стверджує, що відповідач сплачує податок на додану вартість своєчасно та в повному обсязі. Однак, відповідач зараховував сплачені суми на погашення боргу, який було частково скасовано в судовому порядку згідно з постановою Господарського суду Полтавської області від 11.08.2009 року та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.03.2010 року. Пояснив, що податкове повідомлення-рішення від 31.10.2011 року про визначення податкового зобов'язання в сумі 28054,99 грн. відповідачем не було оскаржено у зв'язку з тим, що до підприємства не надходив акт перевірки, на підставі якого було прийняте зазначене податкове повідомлення-рішення, а податкове повідомлення-рішення від 13.01.2012 року підприємством не було отримано, тому не оскаржене. Зазначив, що позивачем не надано до суду, та, як наслідок, не досліджено в ході експертизи копій вищезазначених податкових повідомлень-рішень та актів перевірок, на підставі яких вони були прийняті. Вказує, що з урахуванням приписів п.102.4 ст.102 ПК України податковий орган має право заявити до стягнення суму заборгованості, що виникла не раніше 01.12.2010 року, а тому сума в розмірі 43910 грн., задекларована у листопаді 2010 року, стягненню не підлягає.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційних скарг рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга Кременчуцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області підлягає частковому задоволенню, а в задоволенні апеляційної скарги ДП Комсомольського виправного центру № 136 слід відмовити, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Державне підприємство Комсомольський виправний центр № 136 (ідентифікаційний код юридичної особи 08680684) зареєстроване в якості юридичної особи та з 01.11.1995 р. перебуває на обліку платника податків в Кременчуцькій ОДПІ (Комсомольське відділення).

19.01.2010 р. відповідачем подано до Кременчуцької ОДПІ розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів № 56 на 2010 рік, у якому самостійно задекларовано суму податку, що підлягає сплаті, в розмірі 6 695 грн., зі строком сплати: І квартал - 1674 грн. до 15.04.2010 р., ІІ квартал - 1674 грн. до 15.07.2010 р., ІІІ квартал - 1674 грн. до 15.10.2010 р., ІV квартал - 1673 грн. до 15.01.2011 р.

ДП Комсомольського виправного центру не сплачено суму податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів згідно з декларацією № 56 від 19.01.2010 р. в розмірі 1673 грн., дата виникнення боргу - 14.01.2011 р.

Відповідно до платіжного доручення від 13.01.2011 р. № 3 відповідачем перераховано до бюджету суму податкового зобов'язання по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 1673 грн.

Отже, податковий борг по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, який Кременчуцькою ОДПІ заявлено до стягнення в межах строків давності, складає 2227,51 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачем у деклараціях з податку на додану вартість самостійно задекларовано податкових зобов'язань на загальну суму 232878 грн.

Крім того, 31.10.2011 р. Кременчуцькою ОДПІ проведено перевірку з питань порушення правил сплати суми податкового зобов'язання по податковій декларації з ПДВ за травень 2009 року, за результатами якої 31.10.2011 р. складено акт № 80/15-321/08680684.

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 31.10.2011 року № 0001811500/235 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 28054,99 грн. та № 0001801500/234 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 грн., від 09.11.2011 р. №0000021600 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2680,80 грн., які вручено відповідачу 11.11.2011 р., отже, грошове зобов'язання даного платника податків вважається узгодженим.

Судом першої інстанції також встановлено, що згідно з платіжними дорученнями та виписками з особового рахунку за період з 01.12.2010 р. по 15.08.2013 р. Державним підприємством Комсомольський виправний центр № 136 перераховано до бюджету суму податку на додану вартість в загальному розмірі 232 922 грн.

Податковим органом в автоматичному режимі перераховувались поточні платежі податкових зобов'язань по податку на додану вартість в розмірі 161 417,12 грн. в рахунок погашення боргу відповідача, що виник до 15.11.2010 р.

Разом з тим, частина податкового боргу ДП Комсомольського виправного центру залишилася несплаченою, що і слугувало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення заборгованості з розрахункових рахунків відповідача, у т.ч. по податку з власників наземних транспортних засобів у розмірі 2227,51 грн. та з ПДВ - 303864,24 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності у відповідача несплаченого податкового боргу по податку з власників наземних транспортних засобів у розмірі 2227,51 грн. та по податку на додану вартість в розмірі 95022,27 грн., який підлягає стягненню в примусовому порядку.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з розрахункових рахунків ДП Комсомольського виправного центру суми боргу в розмірі 97087,64 грн., суд першої інстанції виходив з того, що вказану суму заявлено до стягнення поза межами строку у 1095-днів, що обчислюється з дня виникнення заборгованості, а відтак, зазначена сума є безнадійним податковим боргом та підлягає списанню.

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

У відповідності до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Як визначено у пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошовим зобов'язанням є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Як встановлено пунктом 57.3. статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, контролюючий орган має право заявити до стягнення суму заборгованості Державного підприємства Комсомольського виправного центру № 136 по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що виникла не раніше 01.12.2010 р., а саме: за ІV квартал 2010 року зі строком сплати до 15.01.2011 р.

Згідно з розрахунком податкового боргу відповідачем не сплачено суму податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів згідно з декларацією № 56 від 19.01.2010 р. в розмірі 1673 грн., дата виникнення боргу - 14.01.2011 р.

Відповідно до платіжного доручення від 13.01.2011 р. № 3 відповідачем перераховано до бюджету суму податкового зобов'язання по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 1673 грн.

Відповідно до пункту 87.9 статті 89 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

З урахуванням приписів пункту 87.9 статті 89 Податкового кодексу України Кременчуцькою ОДПІ зараховано сплачену відповідачем згідно платіжного доручення від 13.01.2011 р. № 3 суму податкового зобов'язання в розмірі 1673 грн. в рахунок погашення боргу, що виник до 01.12.2010 р.

Станом на дату звернення позивача із позовом до суду за відповідачем обліковується борг по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 1643 грн.

Відповідно до п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно з п.п. 2.1.1 п. 2.1 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17.12.2010 р. № 953, зареєстрованої в Мніістерстві юстиції України 27.12.2010 року за № 1350/18645 /надалі - Інструкція/, пеня нараховується після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу.

Нарахування пені розпочинається: при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного Кодексом; при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно з Кодексом.

Відповідно до п. 2.5 Інструкції у разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

Пунктом 2.6 Інструкції встановлено, що пеня, визначена підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 цього розділу, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Згідно з п.п. 2.3.1 п. 2.3 Інструкції нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок Державного казначейства України та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

Відповідно до положень статті 129 Податкового кодексу України відповідачу за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання нарахована пеня на суму 584,51 грн.

Таким чином, за відповідачем обліковується податковий борг по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 2227,51 грн., який Кременчуцькою ОДПІ заявлено до стягнення в межах строків давності, встановленого статтею 102 Податкового кодексу України.

Зазначене підтверджується даним облікової картки відповідача по податку з власників транспортних засобів (т.2, а.с.143).

Також, судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що в період з 20.11.2010 р. по 15.08.2013 р. відповідачем у податкових деклараціях з податку на додану вартість самостійно задекларовано податкових зобов'язань на загальну суму 232 878 грн.

31.10.2011 р. Кременчуцькою ОДПІ проведено перевірку з питань порушення правил сплати суми податкового зобов'язання по податковій декларації з ПДВ за травень 2009 року, за результатами якої 31.10.2011 р. складено акт № 80/15-321/08680684.

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 31.10.2011 року № 0001811500/235 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 28054,99 грн. та № 0001801500/234 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 грн., від 09.11.2011 р. №0000021600 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2680,80 грн., які вручено відповідачу 11.11.2011 р., що підтверджується підписами про отримання на корінцях податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до вимог пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Доказів оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень у адміністративному чи судовому порядку відповідачем не надано ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів відхиляє посилання відповідача на те, що до КП Комсомольського виправного центру не надходив акт перевірки, на підставі якого було прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.10.2011 року № 0001811500/235, як на підставу для несплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 28054,99 грн., оскільки обов'язок по сплаті вказаної суми виникає внаслідок винесення податкового повідомлення-рішення, яке платник податків вправі оскаржити, а не отримання акту перевірки. Фактичне отримання як податкового повідомлення-рішення від 31.10.2011 року № 0001811500/235, так і податкових повідомлень-рішень від 31.10.2011 року № 0001801500/234 та від 09.11.2011 р. №0000021600 підтверджується відповідними підписами представника відповідача на корінцях податкових повідомлень-рішень, копії яких наявні в матеріалах справи (т.3, а.с.241, 245).

Отже, грошове зобов'язання, що виникло у відповідача за вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями в загальному розмірі 30736,79 грн. вважається узгодженим.

Також, судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що згідно платіжних доручень та виписок з особового рахунку за період з 01.12.2010 р. по 15.08.2013 р. Державним підприємством Комсомольського виправного центру № 136 перераховано до бюджету суму податку на додану вартість в загальному розмірі 232922 грн.

Як зазначено судом першої інстанції та не заперечується позивачем по справі, поточні платежі, сплачені в рахунок податкових декларацій, в розмірі 161 417,12 грн., на підставі пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України контролюючим органом перераховані зараховані в рахунок погашення податкового боргу відповідача, що виник до 15.11.2010 р.

За твердженням відповідача, сума податкового боргу відповідача з ПДВ станом на 15.11.2010 року становила 176677,82 грн., у т.ч. за основним платежем - 166265,03 грн., пені - 10412,79 грн.

Слід вказати, що як вбачається з матеріалів справи, податковим органом змінено призначення платежу зі сплати поточних зобов'язань на погашення податкового боргу, зокрема, суми, сплаченої за платіжним дорученням № 355 від 24.12.2010 року в розмірі 4954,26 грн.

Разом з тим, повноважень щодо зміни призначення платежу податкові органи набули лише з 01.01.2011 року - дати набрання чинності Податковим кодексом України, а тому сума в розмірі 4954,26 грн. перерахована на погашення податкового боргу безпідставно.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що походження податкового боргу в сумі 176677,82 грн. ані позивачем, ані відповідачем належним чином не обґрунтовано.

Матеріалами справи підтверджено, що 10.01.2007 року Кременчуцька ОДПІ зверталась до суду з позовом, в якому просила стягнути з ДП Комсомольського виправного центру № 136 податковий борг в розмірі 169539,45 грн., у т.ч. по податку на додану вартість - 150766,97 грн. (з них 103583,96 грн. - за основним платежем, 35458,90 грн. - штрафних санкцій, застосованих згідно з податковим повідомленням-рішенням, 11734,11 грн. - пені).

Постановою Господарського суду Полтавської області від 11.08.2009 року по справі № 9/9 позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства Комсомольського виправного центру управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Полтавській області № 136 36908,90 грн. заборгованості по податку на додану вартість, у т.ч. штрафних санкцій - 34613,40 грн., пені - 2295,50 грн.) (т.1, а.с.178-184).

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.03.2010 року по справі № АС 9/9/5018 апеляційну скаргу Кременчуцької ОДПІ Полтавській області залишено без задоволення, постанову Господарського суду Полтавської області від 11.08.2009 року по справі № АС 9/9/5018 залишено без змін (т.1, а.с.185-187).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вищевказаними судовими рішеннями підтверджено відсутність у Кременчуцької ОДПІ права на стягнення з ДП Комсомольського виправного центру суми в загальному розмірі 113858,07 грн. (у т.ч. 103573,96 грн. - за основним платежем, 9438,61 грн. - пені).

При цьому, слід вказати, що сума основного платежу в розмірі 103573,96 грн., як вбачається зі змісту постанови Господарського суду Полтавської області, складається із самостійно задекларованих за період з вересня 2005 року по жовтень 2006 року.

За визначенням пп. «а» п.14.1.11. п.14.1 ст.14 ПК України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

У відповідності до п.101.1. ст.101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг. Під терміном "безнадійний" розуміється, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом (пп.101.2.3. п.101.2 ст.101 ПК України).

З огляду на викладене, сума в розмірі 103573,96 грн. в будь-якому випадку підлягала списанню з облікової картки платника ПДВ ДП Комсомольського виправного центру № 136, чого не було зроблено відповідачем у справі.

Отже, позивач втратив право не лише на стягнення цієї суми, а й на подальше зарахування на її погашення поточних платежів, здійснюваних позивачем.

Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів вказує, що сума податкового боргу, на погашення якої відповідач міг направляти поточні платежі ДП Комсомольського виправного центру № 136 в розмірі 161417,12 грн., станом на 15.11.2010 року складала 57843,16 грн. (161417,12 грн. - 103573,96 грн.).

Таким чином, колегія суддів зазначає, що стягненню з відповідача підлягає податковий борг за основним платежем в розмірі 88535,95 грн. (232878 грн. (самостійно задеклароване податкове зобов'язання) + 30736,79 грн.(борг за податковими повідомленнями-рішеннями) +57843,16 грн. (податковий борг минулих податкових періодів, що існував станом на 15.11.2010 року) - 232922 грн. (сплачених податкових зобов'язань-поточних платежів).

Стосовно стягнення з відповідача пені в розмірі 40249,45 грн., що нарахована за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання по податку на додану вартість, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту постанови Господарського суду Полтавської області від 11.08.2009 року по справі № 9/9 та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.03.2010 року, у стягненні суми пені в розмірі 9438,61 грн. (11734,11 грн. - 2295,50 грн.) відмовлено, а тому станом на 15.11.2010 року вказана сума пені підлягала списанню.

Разом з тим, пеня в сумі 30810,84 грн. (40249,45 грн. - 9438,61 грн.) підлягає стягненню з відповідача, оскільки на підставі п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України, п.п. 2.1.1 п. 2.1 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17.12.2010 р. № 953, нараховувалась у зв'язку з направленням поточних платежів в рахунок погашення податкового боргу минулих податкових періодів, по мірі такого погашення з 01.01.2011 року по 15.08.2013 року.

Згідно з частиною 5 статті 82 Кодексу адміністративного судочинства України висновок експерта для суду не є обов'язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі.

Колегія суддів частково погоджується з доводами експерта, які викладені у висновку судової економічної експертизи від 26.06.2014 р. № 195, та зазначає, що документально не підтверджується саме розмір податкового зобов'язання з ПДВ, заявленого Кременчуцькою ОДПІ у позовних вимогах, - 303864,24 грн., в той час як власне наявність у відповідача податкового боргу експертом не заперечується.

Разом з тим, експертом при дослідженні первинних документів у справі № 816/7113/13-а не надано оцінки факту узгодження податкових повідомлень-рішень від 31.10.2011 року № 0001811500/235 та № 0001801500/234, від 09.11.2011 р. №0000021600, податкові зобов'язання по яких не сплачено, не враховано строки звернення контролюючого органу з позовом щодо заявлення до стягнення сум податкового боргу та не звернуто увагу на зарахування коштів у порядку, встановленому статтею 87 Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У відповідності до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнення з рахунків ДП Комсомольського виправного центру суми заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 119346,79 грн. (88535,95 грн. + 30810,84 грн.) та по податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 2227,51 грн.

У відповідності до п.п.1, 2 ч.1 ст.202 КАС України неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими є підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Згідно з ч.2 ст.205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може прийняти нову постанову, якою суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 15.09.2014 року по справі № 816/7113/13-а в частині відмови в задоволенні позовних вимог Кременчуцької ОДПІ про стягнення з рахунків Державного підприємства Комсомольського виправного центру суми заборгованості по податку на додану вартість в розмірі 24324,52 грн. (119346,79 грн. - 95022,27 грн.) підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п. 3 ст. 198, п.п.1, 2 ч.1 ст. 202, ст.ст.205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства Комсомольського виправного центру № 136 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.09.2014р. по справі № 816/7113/13-а скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про стягнення з Комсомольського виправного центру суми заборгованості по податку на додану вартість в розмірі 24324,52 грн.

Прийняти нову постанову про задоволення цієї частини позовних вимог.

Стягнути з рахунків Державного підприємства Комсомольського виправного центру № 136 (код ЄДРПОУ 08680684, вул. Будівельників, 33, м. Комсомольськ , Полтавська область, 39800) кошти по податковому боргу з податку на додану вартість в розмірі 24324,52 грн. (двадцять чотири тисячі триста двадцять чотири гривні п'ятдесят дві копійки) на р/р 31113029700006, одержувач: УДКСУ у м. Комсомольськ , 14010100, код одержувача: 37802029, банк одержувача: ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019.

В іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.09.2014 року по справі № 816/7113/13-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С. Судді (підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Жигилій С.П.