Постанова

від 01.12.2014 по справі 906/1201/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2014 р. Справа № 906/1201/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Грязнов В.В. ,

суддя Розізнана І.В.

при секретарі судового засідання Клімук Л.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Грейн Груп" на рішення господарського суду Житомирської області від 07.10.2014 р. у справі № 906/1201/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Посад"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Грейн Груп"

про стягнення 77600,00 грн.

за участю представників сторін:

позивача - Захаров В.В.,

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Посад" звернулось до місцевого господарського суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Грейн Груп" про стягнення 77600,00 грн.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 07.10.2014 року (суддя Лозинська І.В.) вказаний позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 37600,00грн. основного боргу. Припинено провадження в частині стягнення 40000,00 грн. основного боргу. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції вказав, що з метою виконання взятих на себе зобов'язань, на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури №ГГ-0000442 від 12.06.2014 року щодо здійснення попередньої оплати за товар, визначений умовами договору від 23.09.2013 року, позивач 12.06.2014 р. перерахував на рахунок відповідача 99600,00 грн. Суд встановив, що відповідач свої зобов'язання щодо поставки товару на вище вказану суму не виконав, у відповідь на претензію позивача, частково повернув лише 22000,00 грн. Разом з тим, в процесі розгляду справи в суді першої інстанції в рахунок погашення існуючої заборгованості з повернення попередньої оплати за непоставлений товар, відповідачем було додатково перераховано на рахунок позивача 40000,00 грн. Оскільки вказана сума була сплачена відповідачем після звернення позивача до суду, провадження у справі в частині стягнення 40000,00 грн. суд припинив на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю спору. У решті, з огляду на приписи ст.ст. 525, 526, 610, 612, 693 Цивільного кодексу України, суд визнав позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 37600,00 грн. обґрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ТОВ "Компанія Грейн Груп" звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в частині стягнення 37600 грн. заборгованості.

Апелянт, зокрема, зазначає, що договір поставки № 38 від 23.08.2013 року є неукладеним, так як не підписаний постачальником. Вважає, що вказана обставина не була врахована судом першої інстанції, що призвело до прийняття незаконного рішення.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення господарського суду Житомирської області від 07.10.2014 року без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. У відзиві вказує, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, оскільки винесено в повній відповідності з нормами матеріального та процесуального права, при цьому були належним чином з'ясовані та доведені всі обставини, що мають значення для справи.

Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що оскаржене рішення господарського суду Житомирської області слід залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступного.

За змістом ч. 1 ст. 265 ГК України, ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Апеляційним судом встановлено, що 23.09.2013 року між ТОВ "Компанія Грейн Груп" (продавець) та ТОВ Фірма "Посад" (покупець) було укладено договір поставки товару №38 (далі - договір), згідно з п. п. 1.1, 2.1 якого продавець зобов'язався по заявці покупця поставити з метою передачі у власність останнього товар (крупи в асортименті), а покупець - прийняти цей товар та оплатити його на умовах даного договору.

Пунктом 2.2 договору сторони визначили, що ціна за одиницю та одиницю виміру товару, загальна кількість товару вказані в видатковій накладній, яка підлягає підпису обома сторонами і є невід'ємною частиною договору щодо підтвердження домовленості сторін по ціні за одиницю виміру товару, кількості та найменування товару.

За змістом п. 3.2 договору, розрахунки за вказаний товар проводяться шляхом проведення 100% попередньої оплати покупцем на поточний рахунок продавця.

Відповідно до п. 5.1 договору встановлено, що він набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє в питаннях поставок товарів до 31.12.2013 року. В разі якщо жодна із сторін за місяць до закінчення дії договору не заявить в письмовому вигляді про бажання припинити співробітництво у рамках даного договору, то термін дії даного договору, вважається автоматично пролонгованим до 31.12.2014 року. Автоматична пролонгація терміну даного договору допускається тільки один раз.

Матеріали справи не містять доказів у підтвердження наявності заперечень будь-якої сторони договору щодо пролонгації його дії, а тому, з урахуванням підтвердження такої обставини позивачем, судом першої інстанції вірно встановлено, що строк дії договору поставки товару №38 від 23.09.2013 року було продовжено до 31.12.2014 року.

12.06.2014 року відповідачем було виставлено рахунок - фактуру №ГГ-0000442 щодо здійснення попередньої оплати за товар, визначений умовами договору від 23.09.2013 року, який позивачем 12.06.2014 року було оплачено шляхом перерахування на рахунок відповідача 99600 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями відповідного рахунку - фактури та платіжного доручення №2604 (а.с. 24,25).

Судом першої інстанції на підставі оцінки поданих сторонами доказів вірно встановлено, що відповідач, отримавши вказану вище суму попередньої оплати за товар, свого зустрічного зобов'язання щодо поставки товару не виконав.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Строк поставки товару договором купівлі - продажу встановлено не було, тому у відповідності до положень ч. 2 ст. 530 ЦК України, 27.06.2014 року позивачем було направлено відповідачу претензію вих. №777 про необхідність у семиденний строк з моменту її отримання поставити покупцю товар на суму 99600 грн. або повернути вище вказану суму на поточний рахунок ТОВ Фірма "Посад" (а.с. 17,18).

Факт надіслання вимоги від 27.06.2014 року підтверджується описом вкладення у цінний лист (а.с. 17).

У визначений у претензії строк до 07.07.2014 р. включно (27.06.2014 р. (дата відправлення претензії) + 3 дні на поштовий обіг, які передбачені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 1149 від 12.12.2007 р. "Про нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів" + 7 днів, відповідачем товар для контрагента за договором поставлено не було та не було також виконано вимогу про повернення суми попередньої оплати, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Однак, у відповідь на вказану претензію, платежами від 21.07.2014 року в сумі 10000 грн., 05.08.2014 року в сумі 2000 грн., 12.08.2014 року в сумі 10000 грн. відповідачем для позивача було повернуто 22000 грн. попередньої оплати, що вірно встановлено судом на підставі виписок з банківського рахунку позивача (а.с. 14-16).

Залишок боргу відповідача станом на день звернення з позовом до суду становив 77600,00 грн..

Крім того, судом першої інстанції правомірно враховано, що в процесі розгляду справи в рахунок погашення заборгованості з повернення попередньої оплати за непоставлений товар, відповідачем було додатково перераховано на рахунок позивача по 10000 грн. платежами від 10.09.2014 року, 15.09.2014 року, 18.09.2014 року та 02.10.2014 року, а разом 40000 грн., у зв'язку з чим, на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, судом було процесуально правильно припинено провадження у справі у відповідній частині.(а.с. 26, 30-32).

З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційного господарського суду на підставі положень ст.ст. 526, 655, ч. 2 ст. 693 ЦК України погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність достатніх підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 37600 грн. попередньої оплати за договором поставки.

Доводи апелянта щодо неукладеності договору поставки колегія суддів до уваги не приймає, оскільки внаслідок дослідження оригіналу договору судом апеляційної інстанції встановлено, що договір містить підписи представників сторін та відтиски їх печаток. Крім того, у виконання зобов'язань за договором відповідачем було беззаперечно прийнято попередню оплату для майбутньої поставки товару та лише після отримання претензії позивача повернуто її частину. Вказані дії вчинені відповідачем у виконання договору поставки, а визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору в разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх його істотних умов, а не за наслідками його виконання сторонами. Судом також не було встановлено наявність будь-яких протоколів розбіжностей до вказаного договору, підписаних сторонами, а тому відповідний напис на договорі не тягне за собою зміну його змісту чи його недійсність, про що помилково вказує апелянт.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Житомирської області від 07.10.2014 р. у справі № 906/1201/14 залишити без змін, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Грейн Груп" - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

3. Справу №906/1201/14 повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.