Постанова

від 25.11.2014 по справі 825/3422/14

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2014 року Чернігів Справа № 825/3422/14

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Смірнової О.Є.,

за участю секретаря Гайдука С.В.,

представника позивача Дідур І.В.,

представника відповідача Паншиної І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Північхліб» до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

28.10.2014 Приватне підприємство «Північхліб» (далі - ПП «Північхліб») звернулось до суду з адміністративним позовом до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - Чернігівська ОДПІ) та просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.10.2014 № 0001002200, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 52927,00 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що ПП «Північхліб» у 2013 року мав господарські взаємовідносини з контрагентом ТОВ «БП-Східбуд». Так, між позивачем та вищевказаним контрагентом укладався договір генерального підряду. Сума коштів, сплачених ПП «Північхліб» за будівельні роботи, віднесена до складу валових витрат. Реальність здійснення господарських операцій позивачем підтверджується первинними документами, що надавались на перевірку. Придбані ПП «Північхліб» будівельні роботи використані в господарській діяльності. Всі операції по договору належним чином відображені в податковому та бухгалтерському обліку позивача. Таким чином, представник позивача вважає висновки, викладені в акті перевірки від 03.04.2014 № 99/2200/34654201, такими, що не відповідають дійсності, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що належить скасувати.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що працівниками Чернігівської ОДПІ проведена позапланова виїзна перевірка ПП «Північхліб» з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на додану вартість у періоді з 01.04.2013 по 31.01.2014, за результатами якої складено акт від 03.04.2014 № 99/2200/34654201. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог законодавства, в тому числі п. 198.3 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України, в результаті чого ПП «Північхліб» у липні 2013 року завищено розмір від'ємного значення у сумі 105406,00 грн. та занижено податкові зобов'язання у розмірі 52900,00 грн. Представник Чернігівської ОДПІ зазначає, що зважаючи на те, що свідоцтво на право власності на нерухоме майно у ПП «Північхліб» від 11.03.2014 (бланк серії САК № 444546, індексний номер: 18839707) з'явилось після звітного періоду, у якому позивачем понесено витрати на будівельні роботи пов'язані з реконструкцією та технічним переоснащенням комплексу по переробці зерна, зокрема Сушки GSI, розмір податкового кредиту, при витратах понесених на об'єкт, який не можна вважати основним засобом підприємства, включений у липні 2013 року до складу податкового кредиту підприємства є неправомірним. У зв'язку із наявністю зафіксованих порушень податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 15.10.2014 № 0001002200. Тому представник відповідача вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства, а вимоги позивача є безпідставними.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов належить задовольнити повністю з наступних підстав.

ПП «Північхліб» (код - 34654201) зареєстровано в якості юридичної особи 30.10.2006, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 30.10.2014 (а.с. 52-54).

Працівниками Чернігівської ОДПІ на підставі направлень від 05.03.2014 № 44 та від 19.03.2014 № 48, наказів від 04.03.2014 № 117 та від 19.03.2014 № 130, відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1, пп. 78.1.8 п. 78.1, п. 78.4 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України проведена позапланова виїзна перевірка ПП «Північхліб» з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на додану вартість у періоді з 01.04.2013 по 31.01.2014, за результатами якої складено акт від 03.04.2014 № 99/2200/34654201. (а.с. 13-16).

В вищезазначеному акті перевірки встановлено порушення позивачем вимог п. 198.3 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України, в результаті чого ПП «Північхліб» у липні 2013 року завищено розмір від'ємного значення у сумі 105406,00 грн. та занижено податкові зобов'язання у розмірі 52900,00 грн.

Позивачем подано заперечення на вищезазначений акт перевірки до Чернігівської ОДПІ (а.с. 17-18). Відповіддю від 23.04.2014 № 2014/10/25-22-22-208 відповідач зазначив, що заперечення ПП «Північхліб» є недостатньо аргументованими (а.с. 19).

За висновками акта перевірки Прилуцької ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 17.04.2014 № 0000492200 про зменшення ПП «Північхліб» розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 105406,00 грн.;

- від 17.04.2014 № 0000492201 про збільшення ПП «Північхліб» суми податкового зобов'язання за основним платежем у розмірі 52900,00 грн. та за штрафними (фінансовими санкціями (штрафами) у розмірі 13225,00 грн.

Позивач оскаржив податкові повідомлення рішення від 17.04.2014 № 0000492200 та від 17.04.2014 № 0000492201 до Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (а.с. 22-23).

Рішенням від 03.07.2014 № 1992/10/25-01-10-05-15 Головне управління Міндоходів у Чернігівській області:

- залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 17.04.2014 № 0000492200 про зменшення суми від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 105406,00 грн.;

- скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.04.2014 № 0000492201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 66125,00 грн., в т.ч. основного платежу 52900,00 грн., штрафних (фінансових) санкцій 13225,00 грн.

Чернігівську ОДПІ зобов'язано прийняти податкове повідомлення-рішення за формою «В4» про зменшення суми від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 52927,00 грн. (а.с. 24-26).

ПП «Північхліб» оскаржено податкове повідомлення-рішення від 17.04.2014 № 0000492200 до Міністерства доходів і зборів України (а.с. 27-29).

Рішенням від 23.07.2014 № 471/6/99-99-10-01-15 Державна фіскальна служба України залишила без змін податкове повідомлення-рішення від 17.04.2014 № 0000492200 (а.с. 30-31).

Суд зазначає, що на виконання рішення Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 03.07.2014 № 1992/10/25-01-10-05-15 Чернігівською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.10.2014 № 0001002200, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 52927,00 грн. (а.с. 21).

Суд звертає увагу, що Чернігівський окружний адміністративний суд постановою від 10.09.2014 у справі № 825/2700/14 за позовом Приватного підприємства «Північхліб» до Чернігівської ОДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 17.04.2014 № 0000492200 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 105406,00 грн. (а.с. 132-134). Постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.09.2014 у справі № 825/2700/14 набрала законної сили.

Судом встановлено, що позивач володіє об'єктом нерухомості за адресою: Чернігівська область, смт. Куликівка, вул. 8-го Березня, буд. 44 згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна від 01.06.2011, в п. 1.1. яким визначений перелік придбаних об'єктів, що також підтверджується витягом з Державного реєстру правочинів від 01.06.2011 та актом приймання-передачі нерухомого майна від 01.06.2011 (а.с. 97-102). Право власності ПП «Північхліб» на земельну ділянку підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки від 01.06.2011, витягом з Державного реєстру правочинів від 01.06.2014, державним актом на право власності на земельну ділянку від 23.06.2009 (а.с. 103-107).

Відповідно до ч. 1 ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952.

Пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» від 11.02.2010 № 1878 встановлено, що до 01.01.2013 державна реєстрація права власності та права користування (сервітут) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; права власності на об'єкти незавершеного будівництва, а також облік безхазяйного нерухомого майна, довірче управління нерухомим майном проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації, створеними до набрання чинності цим Законом та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Таким чином, на момент придбання ПП «Північхліб» комплексу по переробці зерна за адресою Чернігівська область, смт. Куликівка, вул. 8-го Березня, буд. 44 згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна від 01.06.2011 (червень 2011 року) державна реєстрація прав власності здійснювалась реєстраторами бюро технічної інвентаризації.

Відповідно до підпункту «а» пункту 8.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28.07.2010 № 1692/5) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 за № 157/6445 (чинного у відповідний період), оформлення права власності на нерухоме майно проводиться з видачею органами місцевого самоврядування свідоцтва про право власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно, зокрема, фізичним та юридичним особам на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності документа, що посвідчує право на земельну ділянку, та документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

10.06.2011 Комунальним підприємством «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради за реєстраційним № 225640 зареєстровано право власності ПП «Північхліб» на об'єкт нерухомості по вул. 8-го Березня, 44. в смт. Куликівка, Чернігівської області.

Отже, позивач у встановленому порядку набув права власності на придбане нерухоме майно у червні 2011 року.

При цьому, у даному випадку чинним законодавством не передбачалась видача свідоцтва про право власності, оскільки придбаний ПП «Північхліб» об'єкт не був новозбудованим чи реконструйованим.

Згідно із ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність - діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Основним видом діяльності ПП «Північхліб» є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 30.10.2014 (а.с. 52-54).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно із ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Отже, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що позивач у перевіряємому періоді мав господарські взаємовідносини з контрагентом ТОВ «БП Схід Буд» (код ЄДРПОУ- 37525014).

З метою реконструкції вищезазначеного об'єкта нерухомості, ПП «Північхліб» уклав договір генерального підряду з ТОВ «БП Схід Буд» від 15.05.2013 № 15/05-13/03. Так, згідно договору генерального підряду ТОВ «БП Схід Буд» (Генпідрядник) зобов'язується на свій ризик виконати за завданням ПП «Північхліб» (Замовник) будівельні роботи, пов'язані з реконструкцією та технічним переоснащенням комплексу по переробці зерна ПП «Північхліб» та здати їх Замовнику, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити вказані роботи, у порядку і на умовах цього договору (а.с. 32-34).

Відповідно до умов даного договору позивачем перераховані на користь ТОВ «БП-Східбуд» в якості попередньої оплати грошові кошти згідно:

- платіжного доручення від 03.07.2013 № 21 на суму 300000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 50000,00 грн. (а.с. 37);

- платіжного доручення від 24.07.20163 № 305 на загальну суму 650000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 108333,33 грн (а.с. 38).

ТОВ «БП-Східбуд» складені та надані ПП «Північхліб» податкові накладні на суму здійсненої попередньої оплати:

- від 03.07.2013 № 3 на загальну суму 300000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 50000,00 грн. (а.с. 35);

- від 24.07.2013 № 24 на загальну суму 650000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 108333,33 грн. (а.с. 36).

25.07.2013 ТОВ «БП-Східбуд» передані позивачу виконані будівельні роботи згідно актів приймання-передачі виконаних будівельних робіт від № 1, № 2, № 3 та б/н, пов'язаних з реконструкцією та технічним переоснащенням комплексу по переробці зерна (а.с. 39-48).

У зв'язку із закінченням першого етапу реконструкції, позивач отримав 11.03.2014 свідоцтво про право власності на дане нерухоме майно (а.с. 108).

Слід зазначити, що у ПП «Північхліб» наявна ділова мета для здійснення реконструкції та технічного переоснащення комплексу по переробці зерна, що спричинило реальні зміни майнового стану платника податків.

Суд звертає увагу, що право власності ПП «Північхліб» на об'єкт нерухомості по вул. 8-го Березня, 44 в смт. Куликівка, Чернігівської області, взаємовідносини між позивачем та ТОВ «БП-Східбуд» та використання придбаних будівельних робіт в господарській діяльності позивача встановлені постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.09.2014 у справі № 825/2700/14 за позовом Приватного підприємства «Північхліб» до Чернігівської ОДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яка набрала законної сили (а.с. 132-134).

Згідно ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім того, фінансові звіти суб'єкта малого підприємства станом на 30.09.2011 - станом на 30.06.2014, згідно яких змінювалась вартість зерносховища по вул. 8-го Березня, 44 в смт. Куликівка, Чернігівської області, підтверджують взяття на баланс позивача об'єктів нерухомого майна після його придбання згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна від 01.06.2011 (а.с. 122-131).

З наданих представником позивача доказів вбачається, що укладений позивачем з контрагентом правочин мав на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ним.

Таким чином, суд приходить до висновку, що правовідносини за спірним правочином в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача, тобто позивачем дотримано принцип превалювання сутності над формою, який закріплений в ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми).

Згідно із п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Згідно із п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У податковому обліку податкова накладна є тим документом, який складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця і визначається як розрахунковий документ, що підтверджує вчинення певної господарської операції, за якою виникають податкові зобов'язання, породжує у платника податку обов'язки та права щодо нарахування та сплати ПДВ та підтверджує право покупця на нарахування податкового кредиту.

Суми за вказаним правочином включено позивачем до податкового кредиту в тому звітному періоді, в якому отримано податкові накладні.

Судом встановлено, що позивач має належним чином оформлені податкові накладні, які повністю відповідають вимогам Податкового кодексу України та відображають зміст господарської операції, в результаті якої вони складені (а.с. 35, 36).

Вказаний факт в судовому засіданні був повністю доведений представником позивача, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Отже, позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по вищевказаним податковим накладним.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не надано будь-яких інших доводів та не подано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання вказаних операцій з виконання будівельних робіт, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування валових витрат та податкового кредиту.

За таких підстав суд вважає, що в діях позивача відсутнє порушення Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій та рішень.

Суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 15.10.2014 № 0001002200 прийняте Чернігівською ОДПІ не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з порушенням використаного повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення; не добросовісно та не розсудливо.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача належить задовольнити повністю.

Згідно із ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674 за вказаний позов позивачу необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 1827,00 грн.

Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позивачем під час подання адміністративного позову сплачено судовий збір в розмірі 182,70 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 17.10.2014 № 111 (а.с. 3).

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Тому згідно із ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір в розмірі 182,70 грн. присуджується на користь позивача за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 15.10.2014 № 0001002200.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Північхліб» (код ЄДРПОУ - 34654201) судовий збір в розмірі 182,70 грн.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О.Є. Смірнова