Постанова

від 02.12.2014 по справі 826/16253/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 грудня 2014 року 12:10 № 826/16253/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянув в порядку скороченого провадження адміністративну справу, провадження в якій відкрито відповідно до ухвали суду від 12.11.2014 року,

за позовомДержавної податкової інспекції у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві до Підприємства «Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів» про стягнення податкового боргу у розмірі 3 221 581 грн.,- вимога про що ґрунтується на: викладених в позовній заяві обставинах щодо підстав та обставин виникнення податкового боргу; довідці про наявність заборгованості станом на 18.11.2014 року; Акті позапланової невиїзної перевірки № 148/22-511/32209626 від 11.05.2012 року; податкових повідомленнях-рішеннях від 25.05.2012 року № 0001682250 та № 0001672250 з доказами вручення їх відповідачу; податковій вимозі від 19.07.2011 року № 2138 з доказами вручення її відповідачу; картці особового рахунку платника податків; відомостях з ЄДР.

Керуючись положеннями статті 67 Конституції України, а також положеннями Податкового кодексу України, а саме: ст. 126, п/п. 14.1.265., 14.1.39, п. 54.3. (щодо штрафних санкцій та обов'язку податкового органу їх визначити), п. 57.1, п. 57.3 (щодо строків сплати узгоджених грошових зобов'язань), п. 58.1., п. 58.3 (щодо умов направлення та порядку вручення податкових повідомлень), п/п. 14.1.175 (щодо визначення терміну «податковий борг»), п. 87.2. (щодо джерел погашення податкового боргу), п/п. 14.1.137. (щодо визначення органів стягнення), п/п. 20.1.34. (щодо права ДПІ на звернення до суду з приводу стягнення податкового боргу), п. 95.1. (щодо права податкових органів звертатися до суду про стягнення податкового боргу та звернення стягнення в першу чергу на кошти боржника), п. 95.2. (щодо стягнення коштів та продаж майна платника податків не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги), п. 95.3. (щодо стягнення податкового боргу за рішенням суду), п. 59.5. (щодо стягнення консолідованої суми боргу),

дослідивши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи те, що відповідачем не спростовано доводів позивача та не надано доказів скасування/оскарження рішень та вимоги позивача або погашення боргу на заявлену до стягнення суму, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на положеннях згаданих вище правових актів є обґрунтованими, з урахуванням чого надані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку скороченого провадження про задоволення адміністративного позову.

При цьому, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача щодо витребування інформації про наявність коштів на рахунках боржника, як таке, що не стосується предмету доказування у даній справі.

З приводу поданих відповідачем заперечень проти позову , згідно яких відповідач зазначає про відсутність підстав для нарахування спірної суми боргу та її стягнення, пропущення позивачем строків звернення до суду та не надіслання ДПІ відповідачу копій доданих до позовної заяви документів, що, як зазначає відповідач, позбавило його можливості дослідити всі докази по справі, суд зазначає, що наведені відповідачем доводи не стосуються предмету доказування у даній справі та не скасовують обов'язок із сплати заборгованості. Крім того, позивач не зазначає у чому полягає невірність розрахунків податкового органу.

Суд при цьому бере до уваги, що позивачем не надано доказів оскарження та скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги ДПІ , на підставі яких заявлено вимоги про стягнення боргу.

В контексті наведеного, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є стягнення податкової заборгованості, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення даної заборгованості у судовому порядку, встановлення факту її сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.

При цьому, питання правомірності застосування нарахування податкової заборгованості не може бути предметом доказування у межах даного позову, оскільки рішення суб'єкта владних повноважень, якими донараховано спірні грошові зобов'язання, не є предметом позову у даній справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз. Відтак, подані відповідачем заперечення, як зазначено вище, не стосуються предмету доказування у даній справі та не можуть братися судом до уваги у даній справі.

Наведене відповідає правовій позиції Вищого адміністративного суду України , викладеній в ухвалі від 09.04.2012 р. № К-10088/09 (номер рішення в ЄДРСР - 23599386) та в постанові від 16.05.2013 р. № К/9991/11648/11 (номер рішення в ЄДРСР 31340157).

Щодо ж до доводів відповідача про пропущення позивачем строків звернення до суду із даним позовом, то суд зазначає, що позивач звернувся до суду із даним позовом в межах 1095 денного строку, встановленого статтею 102 Податкового кодексу України, а відтак, враховуючи положення ч. 2 ст. 99 КАС України, суд не вбачає підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Стосовно твердження відповідача про неотримання ним доданих до позовної заяви документів, що, як зазначає відповідач, позбавило його можливості дослідити всі докази по справі, суд зазначає, що згідно наявних у матеріалах справи доказів відповідачу було направлено копію позовної заяви з додатками, при цьому двічі.

В контексті наведеного суд також враховує, що відповідач не був позбавлений можливості знайомитися з матеріалами даної справи.

На підставі вищенаведених норм законодавства та керуючись вимогами, ст.ст. 69-71, 94, 160-162, ст.ст. 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Підприємства «Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів» (адреса: 04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 21; код ЄДР 32209626) на користь бюджету суму податкового боргу у розмірі 3 221 581 грн. (три мільйони двісті двадцять одна тисяча п'ятсот вісімдесят одна гривня нуль копійок), які зарахувати на р/р 34129999700008, одержувач УДКСУ у Подільському районі м. Києва, банк одержувача ГУДКСУ у м. Києві, МФО 820019.

3. Постанова підлягає негайному виконанню на підставі ч. 1 ст. 256 та п. 8. ч. 6 ст. 183 2 КАС України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ч 8 ст. 183-2, ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

Суддя О.А.Кармазін