Рішення

від 14.11.2014 по справі 753/18503/14-ц

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/18503/14-ц

провадження № 2/753/7272/14

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2014 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Дубаса В.А.,

при секретарі - Ридзель О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролюкс» до ОСОБА_2 про розірвання договору та визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2014 року ТОВ «Агролюкс» звернулось до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору про заснування Товариства з обмеженою відповідальністю "Чисте-Джерело" від 03.06.2013 року (далі - договір).

Обґрунтовуючи свій позов ТОВ «Агролюкс» посилалось на те, що п. 4.2. вказаного договору передбачено, що на дату заснування ТОВ "Чисте-Джерело" частки учасників у статутному капіталі повинні складати: ТОВ «Агролюкс» - 50% у сумі 100 тис. грн. і ОСОБА_2 - 50% у сумі 100 тис. грн.

Вкладом позивача, в обмін на частку у статутному капіталі товариства, є прибудова до існуючих нежилих приміщень будівлі, під магазин непродовольчих товарів, що складається з приміщень з №1 по №6 (група приміщень № 1) (в літ. А'), загальною площею 60,8 кв.м., по АДРЕСА_2 (далі - об'єкт нерухомого майна). Загальна балансова вартість вказаного об'єкту нерухомого майна складає 100 тис. грн.

У свою чергу вкладом відповідача в обмін на частку у статутному капіталі товариства, є грошові кошти у сумі 100 тис. грн.

Частиною 1 пункту 4.6. договору передбачено, що частки учасників у статутному капіталі товариства повинні бути оплачені позивачем та відповідачем у розмірі: не менше 50% - при створенні товариства до його державної реєстрації, але не пізніше ніж у строк до 24.06.2013 року, таким чином, сторони за договором повинні були сплатити по 100 тис. грн. шляхом здійснення внесків до статутного капіталу майбутнього товариства ще до моменту проведення державної реєстрації.

У будь-якому випадку договором передбачено, що і позивач і відповідач, повинні сплатити свої внески у повному обсязі у строк до 24.06.2013 року.

У пункті 4.7. зазначеного договору сторони узгодили що, з метою формування установчої документації та формування статутного капіталу ТОВ "Чисте-Джерело", позивач та відповідач зустрічаються для підписання нотаріально засвідченого статуту товариства, о 9 год. 00 хв. 03.06.2013 року у приватного нотаріуса Київського міського округу ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1.

Позивачем було виконано свої зобов'язання за договором, оскільки ним було підготовлено акт на передачу зазначеного об'єкту нерухомого майна, який було підписано також і відповідачем та підготовлено довідку про балансову вартість об'єкту нерухомого майна.

У той же час відповідач, навпаки на зустріч не з'явився, довідку про внесення грошових коштів до статуту не надав, на телефонні дзвінки не відповідав.

Через канцелярію суду 27.10.2014 року позивачем подано заяву, якою позовні вимоги збільшено і викладено їх у наступній редакції: ТОВ «Агролюкс» просило суд розірвати договір про заснування товариства з обмеженою відповідальністю "Чисте-Джерело" від 03.06.2013 року, що укладений між ОСОБА_2 та ТОВ "Агролюкс", ТОВ «Агролюкс» просило суд розірвати акт приймання-передачі об'єкту нерухомого майна від 03.06.2013 року, що укладений між ОСОБА_2 та ТОВ "Агролюкс" та визнати за ТОВ «Агролюкс» право власності на об'єкт нерухомого майна у вигляді прибудови до існуючих нежилих приміщень будівлі, під магазин непродовольчих товарів, що складається з приміщень з № 1 по № 6 (група приміщень № 1) (в літ. А'), загальною площею 60,8 кв.м., по АДРЕСА_2.

Позивач ТОВ «Агролюкс» у судове засідання не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, однак у заяві про збільшення позовних вимог просив суд розглядати позов у відсутність його представника, наполягав на повному задоволенні вимог заяви.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, однак подав до суду письмову заяву, у якій вимоги позову визнав повністю та просив розглядати справу у його відсутність.

Суд визнав за можливе розглянути позовну заяву за відсутності учасників процесу на підставі наявних у справі даних та доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 57 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агролюкс» та ОСОБА_2 03.06.2013 року укладено договір про заснування Товариства з обмеженою відповідальністю "Чисте-Джерело".

Як вбачається з розділу 2 договору предметом угоди є зобов'язання позивача та відповідача об'єднати свої зусилля і спільно діяти для досягнення загальної мети по створенню ТОВ "Чисте-Джерело" та забезпечення виконання інвестиційних зобов'язань.

Пунктом 4.2. вказаного договору передбачено, що на дату заснування ТОВ "Чисте-Джерело" частки учасників у статутному капіталі повинні складати: ТОВ «Агролюкс» - 50% у сумі 100 тис. грн. і ОСОБА_2 - 50% у сумі 100 тис. грн.

Вкладом ТОВ «Агролюкс» в обмін на частку у статутному капіталі товариства є прибудова до існуючих нежилих приміщень будівлі, під магазин непродовольчих товарів, що складається з приміщень з №1 по №6 (група приміщень № 1) (в літ. А'), загальною площею 60,8 кв.м., по АДРЕСА_2. Загальна балансова вартість вказаного об'єкту нерухомого майна складає 100 тис. грн.

У свою чергу вкладом ОСОБА_2 в обмін на частку у статутному капіталі товариства мали стати грошові кошти у сумі 100 тис. грн.

Частиною 1 пункту 4.6. договору передбачено, що частки учасників у статутному капіталі товариства повинні бути оплачені позивачем та відповідачем у розмірі: не менше 50% - при створенні товариства до його державної реєстрації, але не пізніше ніж у строк до 24.06.2013 року, отже, сторони за договором повинні були сплатити по 100 тис. грн. шляхом здійснення внесків до статутного капіталу майбутнього товариства, ще до моменту проведення державної реєстрації.

У будь-якому випадку договором передбачено, що і позивач і відповідач, повинні сплатити свої внески у повному обсязі у строк до 24.06.2013 року.

У пункті 4.7. зазначеного договору сторони узгодили що, з метою формування установчої документації та формування статутного капіталу ТОВ "Чисте-Джерело", позивач та відповідач зустрічаються для підписання нотаріально засвідченого статуту товариства о 9 год. 00 хв. 03.06.2013 року у приватного нотаріуса Київського міського округу ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1.

Встановлено, що позивачем було виконано свої зобов'язання за договором, оскільки ним було підготовлено акт на передачу зазначеного об'єкту нерухомого майна, який було підписано також і відповідачем та підготовлено довідку про балансову вартість об'єкту нерухомого майна.

У той же час відповідач ОСОБА_2 на зустріч не з'явився, довідку про внесення грошових коштів до статуту не надав.

У пункті 5.1 договору визначено, що договір негайно припиняється у випадку, невиконання будь-яким із засновників пунктів 4.6., 4.7 договору.

Судом встановлено, що саме відповідач не виконав приписи зазначених пунктів, оскільки не надав підтвердження сплати ним частки у статутному капіталі майбутнього товариства та не з'явився до нотаріуса у визначений час для підписання статутних документів. Водночас, позивач наполягає на тому, що у ОСОБА_2 знаходиться один оригінальний примірник акту приймання-передачі об'єкту нерухомого майна від 03.07.2013 року, який він не повертає позивачеві.

Згідно зі ст. 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Відповідно до ст. 1131 ЦК України договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Як вбачається з ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладанні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із змісту зобов'язання.

На підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Відповідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Пунктом 5.1 договору визначено, що договір негайно припиняється у випадку, невиконання будь-яким із засновників, пунктів 4.6., 4.7 договору. Встановлено судом, що ОСОБА_2 порушено обидва пункти договору і 4.6. і 4.7.

Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги у частині розірвання договору про заснування Товариства з обмеженою відповідальністю "Чисте-Джерело" від 03.06.2013 року та акту приймання-передачі об'єкту нерухомого майна до статутного капітала від 03.07.2013 року ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, оскільки позивачем суду надано належні та допустимі докази самостійного виконання згаданого договору та ухилення відповідача від виконання покладених на нього зобов»язань, з огляду на те, що у матеріалах справи відсутні платіжні документи про перерахування відповідачем свого внеску до статутного капіталу товариства, окрім того сам відповідач визнає факт порушення ним приписів договору.

Стосовно позовної вимоги про визнання за ТОВ «Агролюкс» права власності на зазначений об»єкт нерухомого майна, то суд виходить з наступних підстав.

Позивач наполягав на тому, що з часу звернення ТОВ «Агролюкс» за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів до Дарницького районного суду м. Києва, відповідач безпідставно зайняв об'єкт нерухомого майна та використовує його зовсім з іншою метою, ніж це було передбачено договором, ОСОБА_2 стверджує, що у позивача відсутні будь-які підстави для володіння, розпорядження та користування об'єктом нерухомого майна і фактично лише сам відповідач є його власником.

Проте, з вказаними доводами позивач не погоджується, оскільки він, ще на початку 2004 року, почав будівництво об'єкту нерухомого майна та отримав відповідну дозвільну документацію, саме ТОВ «Агролюкс» є користувачем земельної ділянки під об'єктом нерухомого майна та сплачує відповідні податки за користування земельною ділянкою.

Встановлено, що ТОВ «Агролюкс» було замовлено та отримано висновок експерта Київської незалежної судово-експертної установи від 08.10.2014 року №0959, з якого вбачається, що об'єкт нерухомого майна, а саме: прибудова до існуючих нежилих приміщень будівлі, під магазин непродовольчих товарів, що складається з приміщень з № 1 по № 6 (група приміщень № 1) (в літ. А'), загальною площею 60,8 кв.м., по АДРЕСА_2, відповідає вимогам чинним в галузі будівництва станом на день складання висновку, по загальним даним, характеристикою конструктивних елементів, будівельній готовності та технічному стану, наявністю інженерних комунікацій.

У свою чергу відповідачем ОСОБА_2 не надано суду доказів у спростування наведених позивачем та встановлених судом обставин справи.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 фактично оспорює право власності позивача на об'єкт нерухомого майна у вигляді прибудови до існуючих нежилих приміщень будівлі, під магазин непродовольчих товарів, що складається з приміщень з № 1 по № 6 (група приміщень № 1) (в літ. А' ), загальною площею 60,8 кв.м., по АДРЕСА_2 .

На замовлення ТОВ «Агролюкс» Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна було виготовлено технічний паспорт згаданий об'єкт нерухомого майна.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено принцип мирного володіння майном, який в контексті прецендентної практики Європейського суду з прав людини закріплює засади поваги до права власності та забороняє безпідставне позбавлення або обмеження володіння особою своїм майном, інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених нормами міжнародного права.

Цивільний кодекс України розкриває поняття права власності як сукупність трьох правомочностей власника: права володіння, права користування та права розпорядження.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: визнання права (ч.ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оскаржене або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як вбачається з договору купівлі-продажу приміщення шляхом викупу від 30.07.1997 року, саме позивач ТОВ «Агролюкс» є покупцем приміщення загальною площею 700,9 кв.м., що складає 21/100 частин будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер БТІ 1049-П).

Згідно довідки від 10.07.2013 року прибудова до існуючих нежилих приміщень будівлі, під магазин непродовольчих товарів, що складається з приміщень з № 1 по № 6 (група приміщень № 1) (в літ. А' ), загальною площею 60,8 кв.м., по АДРЕСА_2 у місті Києві, перебуває на балансі позивача ТОВ "Агролюкс».

Відповідно до ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно даних міського земельного кадастру, земельна ділянка площею 1749, 24 кв.м. (обліковий код №62:009:100) по АДРЕСА_2 обліковується за ТОВ «Агролюкс», згідно рішення Київської міської ради від 21.12.2006 року №313/370 передано у спільну довгострокову оренду на 15 років згадану земельну ділянку для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі по АДРЕСА_2 у місті Києві.

Згідно з ч. 2 ст. 386 Цивільного кодексу України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у частині визнання права власності за ТОВ «Агролюкс» на вказаний об»єкт нерухомого майна, оскільки ця вимога ґрунтуються на приписах закону, а обставини справи підтверджені певними належними та допустимими засобами доказування.

Відповідно до ст. 88 ч. 1 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 10, 11, 57-61, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролюкс» до ОСОБА_2 про розірвання договору та визнання права власності - задовольнити.

Договір про заснування Товариства з обмеженою відповідальністю "Чисте-Джерело" від 03.06.2013 року та акт приймання-передачі об'єкту нерухомого майна до статутного капітала від 03.07.2013 року, які укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агролюкс» та ОСОБА_2 - розірвати.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Агролюкс» (код ЄДРПОУ 04219669, розташоване за адресою: 02222, м. Київ, вул. О. Бальзака, 66) право власності на об»єкт нерухомого майна у вигляді прибудови до існуючих нежилих приміщень будівлі, під магазин непродовольчих товарів, що складається з приміщень з № 1 по № 6 (група приміщень № 1) (в літ. А' ), загальною площею 60,8 кв.м., по АДРЕСА_2 у місті Києві.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: