Рішення

від 24.06.2015 по справі 753/18503/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м . Київ, вул. Солом'янська 2а

Справа № 753/18503/14 Головуючий у 1 - й інстанції:Дубас В.А.

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/7781/2015 Доповідач - Шиманський В.Й.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2015 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого - Шиманського В.Й.

Суддів - Левенця Б.Б., Ратнікової В.М.

при секретарі - Круглику В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Заступника прокурора міста Києва в інтересах Київської міської ради, Держаної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 14 листопада 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролюкс» до ОСОБА_2 про розірвання договору та визнання права власності,-

В С Т А Н О В И Л А:

Із вказаним позовом до суду позивач звернувся в жовтні 2014 року.

Зазначав, що 03.06.2013 року між сторонами укладено договір про заснування ТОВ «Чисте-Джерело". Згідно п. 4.2. вказаного договору на дату заснування ТОВ "Чисте-Джерело" частки учасників у статутному капіталі повинні складати: ТОВ «Агролюкс» - 50% у сумі 100 тис. грн. і ОСОБА_2 - 50% у сумі 100 тис. грн. Вкладом позивача, в обмін на частку у статутному капіталі товариства, є прибудова до існуючих нежилих приміщень будівлі, під магазин непродовольчих товарів, що складається з приміщень з №1 по №6 (група приміщень № 1) (в літ. А'), загальною площею 60,8 кв.м., по АДРЕСА_1.

Умовами договору передбачено що з метою формування установчої документації та формування статутного капіталу ТОВ "Чисте-Джерело", сторони зустрічаються для підписання нотаріально засвідченого статуту товариства у приватного нотаріуса. Позивачем було виконано свої зобов'язання за договором, ним було підготовлено акт на передачу зазначеного об'єкту нерухомого майна, який було підписано також і відповідачем та підготовлено довідку про балансову вартість об'єкту нерухомого майна. Натомість відповідач на зустріч не з'явився, довідку про внесення грошових коштів до статуту не надав. На підставі викладеного, з урахуванням уточнених позовних вимог просив суд розірвати договір про заснування товариства з обмеженою відповідальністю "Чисте-Джерело" від 03.06.2013 року, що укладений між ОСОБА_2 та ТОВ "Агролюкс", розірвати акт приймання-передачі об'єкту нерухомого майна від 03.06.2013 року, укладений між сторонами та визнати за ТОВ «Агролюкс» право власності на об'єкт нерухомого майна у вигляді прибудови до існуючих нежилих приміщень будівлі, під магазин непродовольчих товарів, що складається з приміщень з № 1 по № 6 (група приміщень № 1) (в літ. А'), загальною площею 60,8 кв.м., по АДРЕСА_1.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 14 листопада 2014 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі, з посиланням на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, ставиться питання про скасування даного рішення та ухвалення нового про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 03.06.2013 року між ТОВ «Агролюкс» та ОСОБА_2 укладено договір про заснування ТОВ"Чисте-Джерело".

Предметом договору є зобов'язання сторін об'єднати свої зусилля і спільно діяти для досягнення загальної мети по створенню ТОВ "Чисте-Джерело" та забезпечення виконання інвестиційних зобов'язань.

Пунктом 4.2. вказаного договору передбачено, що на дату заснування ТОВ "Чисте-Джерело" частки учасників у статутному капіталі повинні складати: ТОВ «Агролюкс» - 50% у сумі 100 тис. грн. і ОСОБА_2 - 50% у сумі 100 тис. грн.

Вкладом ТОВ «Агролюкс» в обмін на частку у статутному капіталі товариства є прибудова до існуючих нежилих приміщень будівлі, під магазин непродовольчих товарів, що складається з приміщень з №1 по №6 (група приміщень № 1) (в літ. А'), загальною площею 60,8 кв.м., по АДРЕСА_1. Загальна балансова вартість вказаного об'єкту нерухомого майна складає 100 тис. грн.

Вкладом відповідача в обмін на частку у статутному капіталі товариства мали стати грошові кошти у сумі 100 тис. грн.

Частиною 1 пункту 4.6. договору передбачено, що частки учасників у статутному капіталі товариства повинні бути оплачені позивачем та відповідачем у розмірі: не менше 50% - при створенні товариства до його державної реєстрації, але не пізніше ніж у строк до 24.06.2013 року.

Отже сторони, повинні сплатити свої внески у повному обсязі у строк до 24.06.2013 року.

Пунктом 4.7 сторони погодили що, з метою формування установчої документації та формування статутного капіталу ТОВ "Чисте-Джерело", позивач та відповідач зустрічаються для підписання нотаріально засвідченого статуту товариства о 9 год. 00 хв. 24.06.2013 року у приватного нотаріуса Київського міського округу Єрмоленко Ю.В.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач зазначав, що відповідач на зустріч не з'явився, довідку про внесення грошових коштів до статуту не надав, а тому на підставі п. 5.1 просив розірвати укладений договір.

Задовольняючи позовні вимоги в цій частині суд першої інстанції прийшов до висновку що вони є законними та обґрунтованим.

Натомість колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

У пункті 5.1 договору визначено, що договір негайно припиняється у випадку невиконання будь-яким із засновників пунктів 4.6., 4.7 договору.

В силу дії ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Положеннями ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Згідно зі ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При зверненні позивача до суду останнім не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження доводів позовної заяви та факту порушення, невизнання або оспорювання належних йому прав та свобод щодо розірвання укладеного договору.

За положенням ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Так в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження звернення позивача до відповідача з вимогою розірвати укладений договір на підставі п. 5.1 договору.

Натомість в матеріалах справи наявна заява ОСОБА_2 від 14.10.2014 року, з якої вбачається, що відповідач визнає позовні вимоги та повідомляє що ним дійсно невиконані умови договору про заснування ТОВ"Чисте-Джерело".

Враховуючи, що у відповідності до вимог ст. 3 ЦПК України захисту підлягають лише порушені, невизнані або оспорювані права, свобода чи інтереси осіб, суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Колегія суддів також не може погодитись з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для визнання за ТОВ «Агролюкс» право власності на об'єкт нерухомого майна у вигляді прибудови до існуючих нежилих приміщень будівлі, під магазин непродовольчих товарів, що складається з приміщень з № 1 по № 6 (група приміщень № 1) (в літ. А'), загальною площею 60,8 кв.м., по АДРЕСА_1 з огляду на наступне.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст.ст. 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно, відповідно до закону, підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Позивач в обґрунтуванні позовних вимог про визнання за ним права власності на об'єкт нерухомого майна по АДРЕСА_1 посилався на те, що вказана будівля знаходить на його балансі та згідно висновку експерта, за результатами проведення будівельно-технічного дослідження від 08.10.2014 року № 0959, згідно з яким вказане нерухоме майно відповідає вимогам чинним в галузі будівництва, станом на момент складання висновку.

Відповідно до вимог ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, а частинами 1, 4 ст.60 ЦПК встановлено, що кожна сторона зобов 'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, заперечень, крім випадків, установлених ст.61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що вказане нерухоме майно було здано в експлуатацію, зареєстровано відповідно до вимог чинного законодавства та набуте позивачем у власність у встановленому Законом порядку, суду не надано.

Позивач зазначав що на початку 2004 року почав будівництво об'єкту нерухомого майна, однак в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач звертався до Інспекції державного архітектурно будівельного контролю у м. Києві з заявою про прийняття об'єкта в експлуатацію.

Ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції не взяв до уваги вказані положення закону та обставини справи та прийшов до необґрунтованого висновку про наявність правових підстав для визнання за позивачем права власності на об'єкт нерухомого майна по АДРЕСА_1.

У відповідності з вимогами ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, тощо.

Враховуючи зазначене апеляційна скарга Заступника прокурора міста Києва підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст.303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва в інтересах Київської міської ради, Держаної архітектурно-будівельної інспекції України - задовольнити.

Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 14 листопада 2014 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення наступного змісту.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролюкс» до ОСОБА_2 про розірвання договору та визнання права власності- відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: