Рішення

від 25.11.2014 по справі 398/4778/13-ц

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/4778/13-ц ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"25" листопада 2014 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Тимченко Л.М.

з участю секретаря Міщенко С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Олександрія цивільну справу після перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Червонокам'янської сільської ради Олександрійського району та ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування на земельну ділянку, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (надалі позивач) 05 червня 2013 року звернулася до суду із позовом до Червонокамянської сільської ради Олександрійського району та за ухвалою суду залученого до участі у справі ОСОБА_2 (надалі відповідачі) про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку, що залишилась після смерті матері, мотивуючи свої вимоги тим, що після смерті її матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 залишилася спадщина, а саме: земельна ділянка площею 6,29 га, що розташована на території Червонокам'янської сільської ради, Олександрійського району, Кіровоградської області, яка належала померлій відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю, виданого в березні 2003 року. Після смерті матері із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса вона звернулась в листопаді 2012 року, отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за законом не змогла, оскільки не надала нотаріусу оригінал Державного акту на земельну ділянку, тому вона змушена звертатись до суду із позовною заявою про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, оскільки отримати свідоцтво про право на спадщину не може через відсутність Державного акту на право власності на земельну ділянку, про що свідчить лист нотаріуса від 20 березня 2013 року.

В судовому засіданні представник позивача на позовних вимогах наполягає, посилаючись на викладенні обставини. Просить суд врахувати, що весь час позивач відстоювала своє право на спадкове майно, вона зверталась до суду із позовом до ОСОБА_2 про зобов'язання його видати Державний акт. За рішенням суду від 11 лютого 2014 року її вимоги було задоволено, однак в ході виконання рішення суду було встановлено відсутність Державного акту у ОСОБА_2, виконавче провадження за постановою ДВС від 12 червня 2014 року було закінчено. Позивач змушена була звертатись до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Просить суд визнати за позивачем право власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом.

Інтереси позивача в судовому засіданні по довіреності представляла ОСОБА_4

Представник Червонокам'янської сільської ради в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи в суді. В заяві до суду просить суд розглянути справу за відсутності представника та прийняти рішення за законом. Проти позовних вимог заперечень не має.

ОСОБА_2 в судові засідання жодного разу не з"явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи в суді, письмових заяв чи клопотань до суду від нього не надійшло.

За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази у сукупності з іншими матеріалами справи, з'ясувавши обставини, на які представник позивача посилається як на підставу позовних вимог після перегляду рішення за нововиявленими обставинами та оцінивши досліджені докази у сукупності з іншими матеріалами справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

За змістом ст. 10 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

За змістом ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Правовідносини сторін врегульовані ст.ст. 3-11, 15, 16, 22, 182, 328, 392, 657, 1233 -1234, 1268, 1269, 1270-1275 ЦК України.

Cтаттею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Отже, об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи захисту передбачені відповідно статтею 16 ЦК України.

За змістом ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до вимог ст.ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за законом або за заповітом.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом ст.ст. 1268, 1269 ЦК України спадкоємець за законом чи за заповітом має право прийняти спадщину або не прийняти спадщину. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкоємцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 88 років померла ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть. Після її смерті залишилося спадкове майно, а саме земельна ділянка площею 6,29 га, що розташована на території Червонокам'янської сільської ради, Олександрійського району, Кіровоградської області, яка належала померлій відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю, виданого їй в березні 2003 року. За життя 13 серпня 2008 року спадкодавець склала та посвідчила заповіт, за яким усе своє рухоме та нерухоме майно заповідала саме ОСОБА_1 (зареєстровано в реєстрі № 2086). Даний заповіт не було змінено або скасовано, згідно матеріалів спадкової справи.

Суд приймає до уваги, що позивач після смерті спадкодавця звернулася до нотаріальної контори, однак через відсутність правовстановлюючого документу на земельну ділянку, вона позбавлена можливості у нотаріуса оформити спадкове майно на себе.

Суд дійшов висновку, що позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті спадкодавця - ОСОБА_3, яка була власником земельної ділянки площею 6, 29 га., посвідченої Державним актом на право приватної власності на землю серії Р1 № 347402 кадастровий номер 3520386900:02:000:0099 виданого на ім'я померлої, виготовленого в березні 2003 року, який за її життя було зареєстровано за нею.

Суд приймає до уваги, що за рішенням Олександрійського міськрайонного суду від 14 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Червонокам'янської сільської ради Олександрійського району та ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку було вирішено спір та було відмовлено в задоволенні позовних вимог, оскільки відповідач ОСОБА_2 мав на руках оригінал Державного акту на право власності на земельну ділянку, який було видано спадкодавцю у справі. 08 липня 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд вказаного рішення суду за нововиявленими обставинами з підстав, передбачених ст. 362 ЦПК України, посилаючись на те, що вона є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті її матері, однак ОСОБА_2 мав на руках оригінал Державного акту на право власності на земельну ділянку, який було видано спадкодавцю - її матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2. До цього часу ОСОБА_2 не передав їй оригінал Державного акту на право власності на землю, згідно постанови ДВС від 12 червня 2014 року вона дізналась про істотну для справи обставину, що не була і не могла бути відомою на час розгляду справи в суді, а саме про те, що витребуваний документ у відповідача ОСОБА_2 неможливо було витребувати через його втрату останнім та без результативність його розшуку, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження. Вказані обставини стали підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, за ухвалою суду від 30 вересня 2014 року прийняте рішення було скасовано та призначено справу до розгляду.

Суд, при розгляді справи після скасування рішення суду за ново виявленими обставинами, дійшов висновку, що відповідно до ст. 1261 ЦК України позивач є єдиним спадкоємцем після смерті спадкодавця і згідно ст. 1268 ЦК України вона є такою, що прийняла спадщину, оскільки звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Звернення до суду свідчить про те, що позивач від спадщини не відмовляється, що дає суду підстави для того, щоб визнати її єдиним спадкоємцем за заповітом на спадкове майно, що раніше належало спадкодавцю.

Суд приймає до уваги, що ОСОБА_2 також звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом, складеним ОСОБА_3 19 травня 2003 року та зареєстрованим в реєстрі за № 1965. Інші спадкоємці до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини не звертались.

Судом враховано, що заповіт, складений ОСОБА_3 в серпні 2008 року, є чинним, він скасовує усі попередні заповіти ОСОБА_3

Зазначені обставини вказують на те, що відповідно до вимог ст.ст. 182, 392 ЦК України та відповідно до вимог ст.ст. 1217-1222 ЦК України є наявним право позивача про визнання за нею права власності на спадкове майно, а саме на земельну ділянку, на яку, як установлено судом на ім'я померлої було видано Державний акт на право приватної власності на землю, оригінал якого було втрачено.

Судом враховано, що в газеті «Сільський вісник» № 34 (2224) від 23 серпня 2014 року було опубліковано оголошення, що втрачений Державний акт серія Р1 № 347402, виданого 13 березня 2003 року на ім'я ОСОБА_3, вважати недійсним.

Викладені обставини є підставою для суду визнати право власності позивача за заповітом на спадщину, що залишилася після смерті спадкодавця, оскільки позивач в іншій спосіб, крім звернутися з позовом до суду про визнання права власності, захистити своє порушене право не може.

Судові витрати у справі суд покладає на позивача.

Враховуючи викладені обставини та керуючись ст.ст. 4-11, 15, 16, 22, 182, 328, 392, 657, 1233-1236, 1261, 1268-1275 ЦК України, ст.ст. 81, 125 Земельного кодексу України, ст.ст. 3-11, 15, 57-60, 61, 88, 212-215, 224 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на земельну ділянку площею 6,29 га, що розташована на території Червонокам'янської сільської ради Олександрійського району, Кіровоградської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий № 3520386900:02:000:0099, яка належала померлій відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серія Р1 № 347402, виданого 13 березня 2003 року на ім'я ОСОБА_3, який було втрачено.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Копію рішення направити відповідачам не пізніше п'ятиденного строку.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Олександрійського

міськрайонного суду Л.Тимченко