Рішення

від 10.06.2009 по справі 4/24-09-1181

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/24-09-1181

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" червня 2009 р.Справа  № 4/24-09-1181

За позовом  Компанія "KAFTON TRADE,INC";  

3-тя особа позивача: Компанія "Safmarine Container Lines N.V.";  

до відповідача:  Приватне підприємство "СІ.СТЕЙНВЕГ (ЮКРЕЙН) ПІ.ЕЛ.СІ."   

про стягнення 565180 грн.;  

Суддя Літвінов С.В.

Представники:

Від позивача: Васильєв Д.В.- по довіреності;  

Від відповідача: Горова К.О. по довіреності;  Непомняща Т.О. - по довіреності, Майданов С.А.- директор

Від 3-ої особи: не з"явився

В судовому засіданні 10.06.09р. о 16год. 30хв. з”явились:

Від позивача: не з”явився;  

Від відповідача: Горова К.О. по довіреності;  Непомняща Т.О. - по довіреності, Майданов С.А.- директор

Від 3-ої особи: не з"явився

СУТЬ СПОРУ: Компанія "KAFTON TRADE,INC" звернулась до господарського суду з позовом до Приватного підприємства "СІ.СТЕЙНВЕГ (ЮКРЕЙН) ПІ.ЕЛ.СІ."   за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Компанія "Safmarine Container Lines N.V." , в якому просить стягнути  суму спричинених збитків в розмірі 565180грн..

Представник позивача позовну заяву підтримав повністю, наполягав на своїх вимогах.

Відповідач надав відзив на позов в якому проти позовних вимог заперечував та просить суд відмовити в задоволені вимог з підстав викладених у відзиві.

Ухвалою суду від 24.04.09р. строк розгляду спору продовжено відповідно до ст. 69 ГПК України.

По справі була оголошена перерва на 10.06.09р. о 16год. 30хв. відповідно до ст. 77 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у справі, суд

                                                            ВСТАНОВИВ:

Між компанією “Kafton Trade, Inc” і третіми особами був укладений контракт на поставку товару. За умовами договору поставки, поставка здійснюється в Україну морським транспортом на умовах CIF Одеса, Іллічевськ відповідно до міжнародних правил Інкотермс 2000.

У свою чергу Позивач взяв на себе зобов'язання поставити товар іншим особам на умовах DDU Запоріжжя, відповідно до міжнародних правил Інкотермс 2000.

12 липня 2008 року між приватним підприємством «Сі. Стейнвег (Юкреін) Пі.Ел.Сі»і компанією “Kafton Trade, Inc” був укладений договір про транспортно-експедиторське обслуговування №__/08, згідно з  яким ПП «Сі.Стейнвег (Юкреін) Пі.Ел.Сі»взяло на себе зобов'язання організувати перевезення й здійснити транспортно-експедиторське обслуговування перевезень вантажів за заявками і за рахунок Позивача.

Доставка вантажу в Одеський порт здійснювалась двома окремими партіями за ордерними коносаментами № 751061427, № 751048618.

Контейнери з вантажем за коносаментом № 751061427 прибули в Одеський морський торговий порт 31.07.2008 р.; 02.08.2008 р.; 03.08.2008 р.

Контейнери з вантажем за коносаментом № 751048618 прибули в Одеський морський торговий порт 16.08.2008 р.; 17.08.2008 р.

Для виконання зобов'язань за договором №___/08 позивач зобов'язаний був передати відповідачу відповідні документи, необхідні для виконання зобов'язань за укладеним договором.

Як встановлено судом у ході слухання,  необхідні документи, а саме: оригінали коносаментів, оригінали інвойсів, сертифікати походження товарів, відповідні доручення для здійснення експедиторської діяльності за зазначеними коносаментами,  були отримані відповідачем від третіх осіб: банку «БНП Париба (Швейцарія), що є одержувачем вантажу за коносаментами, і ТОВ «Днепроспецсталь», оскільки  дана особа була зазначена у коносаменті як  повідомлювана сторона.

Згідно статті 930 Цивільного кодексу України, клієнт повинен видати експедиторові довіреність, якщо вона є необхідною для виконання його обов'язків.

  При аналізі документів, представлених в суд, судом встановлено, що коносаменти, за якими вантаж був доставлений в Одеський порт, є ордерними, про що свідчить лицьова та зворотна сторона коносаментів.

Ордерний коносамент-це документ, що надає право на одержання вантажу за наказом особи, зазначеної в графі коносамента як «одержувач».

У графі «одержувач»коносаментів № 751061427, № 751048618 зазначено: за вказівкою банку «БНП Париба (Швейцарія). Таким чином, право на одержання вантажу, що прибув в Одеський порт по ордерних коносаментах, має особа, зазначена у  письмовому розпорядженні банку.

Відповідно до змісту зворотного боку коносаментів, права ордерного власника на вантаж були передані Банком «БНП Париба»банку «Регионал Інвестиція банк»шляхом зазначення передатного напису (ордера). Передатний напис (ордер) на користь відповідача в коносаментах відсутній, таким чином, для одержання вантажу у  компанії Container Lines N.V.»і здійснення митного декларування вантажу відповідач повинен був мати необхідний об'єм повноважень.

Довіреність на здійснення експедиторського обслуговування вантажів, що прибули в Одеський порт за коносаментами № 751061427, № 751048618 були видані відповідачу не позивачем, а ТОВ «Днепроспецсталь», оскільки  дана особа була зазначена в коносаментах  і надалі, як зазначено в листі-розпорядженні банку «Регіонал Інвестиція банк»від 23.09.2008 р. №14-01.1/1038, є кінцевим користувачем матеріалів.

Після прибуття вантажу в порт відповідач направив запит у компанію Container Lines N.V.», що надає інформацію про прибуття вантажу в порт, для одержання рахунку на оплату послуг компанії за зберігання вантажів в порту й здійснення вантажно-розвантажувальних робіт.

Як встановлено п. 3.2. Договору №___/08 у випадку здійснення виконавцем розрахунків з перевізниками й іншими фірмами, організаціями за транспортування й ТЕО вантажів замовника, останній переводить на рахунок, зазначений виконавцем, кошти для покриття належних платежів.   

26.08.2008 р. відповідач направив позивачу для оплати рахунок № 263  на суму 71397,45 діл. США., що включає оплату послуг з перевезення товару, і  оплату демереджу за наднормативний простій вантажу.  Оплату рахунку позивач  здійснив частково, у розмірі  50 945,30 дол. США, відмовившись здійснювати оплату демереджу за наднормативне зберігання контейнерів в порту в розмірі 20 452,15 дол. США, у зв'язку з чим позбавив відповідача можливості здійснити дії по оформленню документів для видачі вантажу третьою особою - компанією Container Lines N.V.», так як оплата всіх платежів (у тому числі й демереджу) є обов'язковою умовою для видачі вантажу, що підтверджується повідомленням третьої особи від 18.12.2008 року  на запит представника позивача.

У відповідності зі ст.935 Цивільного Кодексу України клієнт або експедитор має право відмовитися від договору транспортного експедирування, попередивши про це другу сторону в розумний строк.

05.09.2008 р. позивач направив відповідачеві письмове повідомлення з вимогою повернути сплачену суму в розмірі 50 945,30 дол.США й передати пакет документів на вантаж представнику компанії «Арена Марині», тим самим відмовившись від послуг відповідача по експедируванню вантажів по зазначених коносаментах.

08.09.2008 р. відповідач повернув кошти в розмірі 50 945,30 діл. США на розрахунковий рахунок позивача, і передав за вказівкою позивача  документи на вантаж (оригінали коносаментів, інвойси, сертифікати походження товару) представнику компанії «Арена Марин».

Як випливає з документів, представлених позивачем до суду (рахунки компанії ne Container Lines N.V.»№ 14144 від 05.05.2009 р. № 14267 від 22.09.2008 р.) загальна сума демереджу за наднормативне зберігання вантажу в порту за період (08.08.2008 р. –по 24.09.2008 р.) склала 73 400 дол. США.

Як вбачається з матеріалів справи, вантаж, що прибув в Одеський порт по коносаментах № 751061427, № 751048618 був перевантажений і відправлений кінцевому одержувачу  тільки 24.09.2008 р. компанією «Арена Марин», що надавала позивачу експедиторські послуги за договором від 01.09.2008 року.

На думку позивача, простій вантажу в порту, і нарахування демереджу виникли з вини відповідача внаслідок несвоєчасного виконання обов'язків покладених на нього за договором №____/08

Відповідач проти позову заперечує за підставами, викладеними у  наданих запереченнях на позовні вимоги.

Позивачем не був наданий повний пакет документів, необхідний для одержання вантажу у агента лінії  та здійснення митного оформлення вантажу.

Як визначає відповідач, у зв'язку з тим, що коносаменти, по яких вантаж прибув в Одеський порт, є ордерними, необхідною умовою видачі вантажу експедитору й проходження митного оформлення вантажу є письмове розпорядження ордерного власника вантажу - Банку  «Регіонал Інвестиція банк», яке підтверджує, що саме ТОВ «Днепроспецсталь», що видало довіреність відповідачеві, є кінцевим одержувачем вантажу.  Без подання агентові лінії й митних органів вищевказаного документа, видача й оформлення вантажу не уявляється можливим.

У представлених запереченнях відповідач вказує на те, що він не може відповідати за виниклі збитки, тому що оплата демереджу є обов'язковою умовою видачі вантажу і у зв'язку з відмовою позивача вчасно оплатити суму демереджу, нараховану за простій вантажу, видача вантажу третьою особою не могла бути здійснена.

У зв'язку з несвоєчасною оплатою нарахованої суми демереджу, третя особа, як агент лінії не могла видавати вантаж  відповідачеві до оплати демереджу одержувачем/продавцем.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.

У відповідності зі ст.11 Цивільного Кодексу України цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб,  що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб,  що не передбачені цими актами, але за аналогією  породжують цивільні права і обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав і обов'язків  зокрема є  договори або інші юридичні факти.

У відповідності зі статтею 135 Кодексу торговельного мореплавства України правовідносини між перевізником і одержувачем  вантажу визначається коносаментом.

Як встановлено пунктом 2 статтею 162 Кодексу торговельного мореплавства України, вантаж видається в порту призначення за ордерним коносаментом - відправнику або одержувачу залежно від того, складений коносамент «наказу відправника» або «наказу одержувача», а в разі наявності в коносаменті передаточних написів  - особі, зазначеній в останньому  з неперервного ряду передточних написів, або пред'явникові коносамента з останнім бланковим написом.

Однією з   функцій коносамента є його товаророзпорядча функція, що у рамках міжнародного торговельного обороту має забезпечувальне  призначення, дозволяючи продавцеві, що одержує коносамент на відвантажений товар, розраховувати на те, що покупець не зможе одержати товар до сплати його вартості як умова придбання коносаменту.

Лицьова сторона ордерних коносаментів № 751061427, № 751048618 прямо вказує на застосування таких розрахунків, оскільки в якості вантажоодержувача на особовій стороні коносамента зазначено: «За наказом банку». Таким чином,  саме банк, як ордерний власник вантажу повинен вказати, хто саме є кінцевим вантажоодержувачем.   

Відповідно до п. 2.7 Договору №____/08 за дорученнями замовника відповідач повинен здійснювати митне декларування вантажу на підставі документів, наданих замовником.

У відповідності зі статтею 45 Митного кодексу України, особи які переміщують товари й транспортні засоби через митний кордон України зобов'язані подавати митним органам документи й відомості необхідні для здійснення митного контролю. Перелік документів і відомостей, необхідних для здійснення митного контролю, порядок їх подання визначається Кабінетом міністрів України.

Відповідно до положень постанови  Кабінету міністрів України № 80 від 01.02.2006 «Про перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщаються через митний кордон України», документами обов'язковими для надання в органи митної служби є: митна декларація, товарно-транспортний документ на перевезення (коносамент), зовнішньоекономічний договір, рахунок або інший документ, що визначає вартість товару. Крім того документом, що подається в органи митної служби з урахуванням способів розрахунків є документи, які підтверджують право розпорядження, володіння  або користування товаром.

У відповідності до статті 12 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»клієнт зобов'язаний вчасно надати експедитору повну, точну і достовірну інформацію щодо найменування, кількості, якості та інших характеристик вантажу, його властивостей, умов його перевезення, іншу інформацію, необхідну для виконання експедитором своїх обов'язків за договором транспортного експедирування, а також документи, що стосуються вантажу, які необхідні для здійснення митного, санітарного,  та інших видів контролю.

Аналогічний  обов'язок клієнта за договором транспортного експедирування викладений у пункті 1  статті 933 Цивільного Кодексу України «Клієнт зобов'язаний надати  експедиторові документи й іншу інформацію про властивості вантажу, умови його перевезення, а також інформацію, необхідну для виконання експедитором обов'язків, встановлених договором».

Суд вважає недоведеним твердження позивача, що простій вантажу в порту, і нарахування демереджу виникли з вини відповідача внаслідок несвоєчасного виконання обов'язків покладених на нього за договором №_____/08

Як випливає з матеріалів справи, лист-розпорядження банку щодо кінцевого вантажоодержувача по коносаментах № 751061427, № 751048618 датований 23 вересня 2008 року, тобто він виданий вже після того, як за розпорядженням позивача документи на вантаж були передані  для здійснення експедиторського обслуговування компанії «Арена Марин».

Відповідно до п. 2.14. укладеного сторонами договору, у випадку затримки в наданні необхідних документів, Виконавець знімає з себе відповідальність за несвоєчасне постачання вантажу.

Позивачем також порушений п. 3.7. Договору №___/08, відповідно до якого встановлений обов'язок позивача  здійснити платіж по виставленому рахунку в належний термін і в повному обсязі.

Позивач відмовився здійснити своєчасну оплату демереджу, нарахованого за простій вантажу, що  й спричинило наступне нарахування штрафних санкцій. Тому суд дійшов висновку, що невиконання позивачем його зобов'язань перед відповідачем по сплаті демереджу є неправомірним, і, відповідно, вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню.

У відповідності зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язань є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом  зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким що прострочив, якщо він не приступив до  виконання зобов'язань або не виконав його в строк, установлений договором або законом - стаття 612 Цивільного кодексу.

Відповідно до пункту 3 статті 933 Цивільного кодексу України у разі ненадання клієнтом документів і необхідної інформації експедитор має право відкласти виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування до надання документів і інформації в повному обсязі.

Кредитор вважається таким що прострочив, якщо він не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства або наступних із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до здійснення яких боржник не міг виконати свого обов'язку - стаття 613 Цивільного кодексу України.  

Статтею 614 Цивільного кодексу встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено  договором або законом.

У відповідності зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності зі статтею 34 Господарського процесуального Кодексу України - обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши обставини справи суд не знайшов підстав для визнання того, що відповідач допустив порушення транспортно-експедиторського  договору й повинен нести майнову відповідальність перед позивачем.

З урахуванням всієї сукупності обставин справи й керуючись статтю 614 Цивільного кодексу України, що вказує на вину як умову відповідальності боржника, суд вважає, що з боку відповідача не було допущено якої-небудь недбалості у виконанні своїх експедиторських обов'язків і вимоги до нього позивача не підлягають задоволенню.

Оцінивши матеріали справи й представлені суду докази, суд встановив, що позивач не надав відповідачеві документи,  необхідні для дотримання митних і портових формальностей відносно вантажу, що й спричинило простій вантажу в порту й оплату демереджу; позивач вчасно не здійснив оплату  суми демереджу за простій вантажу агенту лінії, що  і спричинило відмову агента лінії у видачі вантажу.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані документальні докази та викладені у судових засіданнях доводи сторін в їх сукупності суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись  ст.ст. 82-85  Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

В  И  Р  І  Ш  И  В  :

       В позові відмовити повністю.

      Рішення підписано 15.06.09р.

      Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

            Суддя                                                                                       Літвінов С.В.