Рішення

від 11.06.2009 по справі 28/128

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

28/128

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  28/128

11.06.09

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Айленд”, м. Київ

до комунального підприємства „Ресторан „Славутич”, м. Київ

про стягнення 6 734,59 грн.

Суддя Копитова О.С.

При секретарі судового засідання Гергардт Т.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Лукаш В.В. за дов. від 02.02.2009 року

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Айленд” звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до комунального підприємства „Ресторан „Славутич” про стягнення 6 734,59 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням комунальним підприємством „Ресторан „Славутич” своїх зобов'язань щодо оплати вартості отриманого відповідно до умов договору купівлі-продажу №374 від 14.08.2003 року товару. Крім того за порушення грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 339,35 грн., 389,22 грн. втрат від інфляції та 141,39 грн. відсотків річних.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.03.2009 порушено провадження у справі, призначено розгляд справи на 21.04.2009.

Розгляд справи відкладався.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання по справі, в тому числі й на адресу реєстрації, відповідач в судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду не виконав, доказів спростовуючи доводи позивача не надав, причини неявки в судове засідання невідомі.

В судовому засіданні 16.06.2009 року за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

14.08.2003 року між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу №374, відповідно до умов якого позивач зобов'язується продати, а відповідач прийняти та оплатити продукти харчування та алкогольні напої в об'ємах і по ціні згідно накладних на одержання товару, що є додатком до цього договору.

Відповідно до п.2.2 Договору купівлі-продажу №374 відпуск товару здійснюється на підставі накладної, яка має відповідати замовленню.

Згідно з п.2.3 Договору купівлі-продажу №374 в разі поставки товару відповідачу, позивач передає товар по накладній згідно замовлення.

Пункт 3.1 Договору купівлі-продажу №374 встановлює, що поставка товару може здійснюватись на умовах попередньої оплати або відстрочення платежу. При відстрочці платежу товар повинен бути оплачений не пізніше 14 календарних днів з моменту видачі товару відповідачеві, якщо інший строк відстрочення платежу не встановлений у накладній.

Відповідно до п.3.2 Договору купівлі-продажу №374 датою видачі товару вважається дата фактичної передачі товару позивачем відповідачу, яка визначається у накладній. Якщо в накладній не зазначена дата фактичної передачі товару, датою видачі товару визнається дата виписки накладної або дата видачі довіреності представнику відповідача.

Згідно з п.5.1 Договору купівлі-продажу №374 за несвоєчасну оплату товару, у відповідності з п.3.1 цього Договору відповідач сплачує позивачеві пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості. При порушенні терміну оплати, розмір процентів, передбачений ст. 625 ЦК України дорівнює 10.

У відповідності до умов Договору купівлі-продажу №374 позивачем здійснено поставку відповідачеві товару на загальну суму 7 511,3 грн. Факт отримання відповідачем товару підтверджується видатковими накладними №РН-20081193831 від 10.11.2008 року на суму 4 069,26 грн. та №РН-20081193800 від 10.11.2008 року на суму 3 442,04 грн.

Зазначені видаткові накладні оформлені у відповідності до вимог законодавства України, підписані сторонами та скріплені печатками сторін.

Відповідачем було повернено частину отриманого за вищевказаними видатковими накладними товару загальною вартістю 1 646,67 грн. Факт отримання товару позивачем підтверджується накладними на повернення №124 від 19.12.2008 року на суму 1 181,92 грн. та №125 від 19.12.2008 року на суму 464,75 грн. Відтак, відповідачем загалом було отримано від позивача товар загальною вартістю 5 864,63 грн.

Не зважаючи на умови договору купівлі-продажу №374 вартість прийнятого ним товару відповідачем сплачено в установлені строки не було.

Таким чином, на момент подання позову до суду заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий за Договором купівлі-продажу №374 товар складає 5 864,63 грн.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи встановлено укладання між сторонами договору поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов‘язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати.

Факт отримання товару відповідачем матеріалами справи підтверджений, однак відповідач у встановлені законодавством строки не розрахувався.

Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено вище, відповідач повинен був розрахуватись з позивачем за отриманий товар з відстрочкою платежу в 14 днів. Проте відповідачем вартість отриманого товару у встановлені строки сплачено не було.

З огляду на викладене суд вважає, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 5 864,63 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

  Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

          Відповідно до ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

          Розмір неустойки, встановлений законом, може бути зменшений у договорі.

Відповідно до ст. 624 Цивільного кодексу України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно з п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п.5.1 Договору купівлі-продажу №374 за несвоєчасну оплату товару, у відповідності з п.3.1 цього Договору відповідач сплачує позивачеві пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості.

Факт порушення відповідачем договірних зобов'язань встановлений під час судового розгляду справи і таким чином суд вважає вимоги про стягнення з відповідача передбаченої Договором купівлі-продажу №374 пені законними та обґрунтованими. Пеня підлягає стягненню відповідно до розрахунку позивача в розмірі 339,25 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено вище, з п.5.1 Договору купівлі-продажу №374 встановлено, що при порушенні терміну оплати, розмір процентів, передбачений ст. 625 Цивільного кодексу України дорівнює 10.

Таким чином сторони в договорі встановили інший відсоток річних, що підлягає сплаті за просторочення грошового зобов'язання, а саме 10%.

Враховуючи викладені обставини, зокрема той факт, що на момент подання позову до суду відповідачем не була сплачена вартість поставленого за Договором № 374 товару, у загальному розмірі 5 864,63 грн., суд вважає, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання за вказаним договором та повинен нести відповідальність, передбачену ст. 625 Цивільного кодексу України та договором сторін. Відтак, вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків річних у розмірі 141,39 грн. та втрат від інфляції у розмірі 389,22 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Відповідач в судові засідання не з'явився, доказів, що спростовували б доводи позивача не надав.

Враховуючи викладені обставини, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з комунального підприємства „Ресторан „Славутич” (02154, м. Київ, вул. Ентузіастів,1, р/р 6003970 в КФ КТП „Аваль” МФО 322971, ід. код 25587868 або з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Айленд” (02660, м. Київ, вул. віскозна, 32, р/р26002001300276 в ВАТ „БТА Банк”, МФО 321723, ід. код. 31748637) суму основного боргу в розмірі 5 864,63 грн. (п'ять тисяч вісімсот шістдесят чотири гривні шістдесят три копійки), пеню в розмірі 339,35 грн. (триста тридцять дев'ять гривень тридцять п'ять копійок), інфляційні втрати в розмірі 389,22 грн. (триста вісімдесят дев'ять гривень двадцять дві копійки), 10% річних у розмірі 141,39 грн. (сто сорок одна гривня тридцять дев'ять копійок), витрати на сплату державного мита в сумі 102 (сто дві гривні) грн. та 118 (сто вісімнадцять гривень) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складання та підписання в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

                     Суддя                                                                      О. С. Копитова

Дата складання та підписання повного тексту рішення 16.06.2008