Рішення

від 25.11.2014 по справі 908/3599/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 13/83/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2014 Справа № 908/3599/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АДОНІС ФООДС", м. Запоріжжя

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-ТЕХ", м. Запоріжжя

про стягнення в сумі 79 264,11 грн.

Суддя Серкіз В.Г.

Представники :

від позивача: Тюленева О.С., довіреність № б/н від 22.10.2014р.

від відповідача: Буділка П.В., договір № б/н від 24.11.2014р.

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АДОНІС ФООДС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-ТЕХ" про стягнення 79 264,11 грн. за контрактом поставки № 001 від 13.03.2014р., а саме: 69 988,25 грн. основної заборгованості, 8 099,87 грн. інфляційних витрат та 1 175,99 грн. - 3 % річних.

Ухвалою суду від 25.09.2014р. справу № 908/3599/14 прийнято до розгляду суддею Серкіз В.Г., присвоєно справі номер провадження 13/83/14 та призначено судове засідання на 03.11.2014р.

Ухвалою суду від 03.11.2014р. та 24.11.2014р. розгляд справи відкладено, відповідно на 24.11.2014р. та на 25.11.2014р.

Представниками сторін заявлено клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу.

25.11.2014р. справу розглянуто, спір вирішено, прийнято рішення у справі, вступну та резолютивну частини якого оголошено в судовому засіданні згідно із приписами ст. 85 ГПК України.

В судовому засіданні 25.11.2014р. позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві від 22.09.2014р. та надав клопотання про зменшення суми позовних вимог від 24.11.2014р., в якій просить суд зменшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача 69 475,69 грн., а саме: 56 908,25 грн. основної заборгованості, 11 123,77грн. інфляційних витрат та 1 443,67 грн. - 3 % річних. Позовні вимоги ґрунтуються на умовах ст. 526, 526, 538610, 612, 625 ЦК України та ст. 1, 12, 15, 54-57 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Як зазначено в п.3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Отже, клопотання позивача про зменшення позовних вимог прийнята та задоволена судом, оскільки такі дії позивача не суперечать законодавству і не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечив в повному обсязі та просить суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

13.03.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-ТЕХ" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АДОНІС ФООДС" (Покупець) був укладений контракт поставки № 001 (надалі - Контракт).

Відповідно до п. 1.1 Контракту, Постачальник зобов'язується передати, а Покупець прийняти та оплатити курячі лапи заморожені (Продукт) у вигляді поставки, в кількості, за номенклатурою, цінами та строками поставки згідно умовам даного Контракту та Додатків до нього, які є невід'ємною частиною Контракту.

Ціна поставленого Продукту відображається для кожної партії Продукту у відповідному Додатку до даного Контракту. Ціна даного Контракту складається із загальної вартості Продукту, поставленого за даним Контрактом протягом строку його дії (п. 3.1 та 3.2 Контракту).

Згідно із п. 3.3 Контракту, Покупець зобов'язаний зробити передоплату в розмірі 25 % від вартості обумовленої партії товару (продукції), вказаної в специфікації. 75 % вартості повинні бути сплачені протягом відвантаження товару (продукції).

Пунктом 3.4 Контракту передбачено, що оплата проводиться Покупцем на основі рахунку-фактури.

Відповідно до умов специфікації № 1 від 13.03.2014р. об'єм партії товару (лапи курячі заморожені) складає 55,5 тон на загальну вартість 379 953,00 грн., строк поставки товару з 26.03.2014р. по 03.04.2014р.

Покупець на підставі рахунку-фактури № СФ-0000002 від 14.03.2014р. здійснив передоплату в розмірі 94 988,25 грн.

Однак, відповідач свої зобов'язання не виконав та не поставив Продукцію позивачу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-ТЕХ" здійснило часткове повернення грошових коштів за непоставлений товар на загальну суму 38 080,00 грн., що підтверджується банківськими виписками.

Тому, відповідно до Контракту поставки № 001 від 13.03.2014р. у Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-ТЕХ" заборгованість становить 56 908,25 грн.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Згідно зі ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Матеріалами справи підтверджено здійснення позивачем попередньої оплати за Контрактом поставки на загальну суму 94 988,25 грн.

Однак, відповідач у встановлений Договором строк не поставив вказаний товар.

Доказів повного виконання зобов'язання по поставці товару відповідач суду не надав та в матеріалах справи вони відсутні.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано жодного доказу в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-ТЕХ" здійснило часткове повернення грошових коштів за непоставлений товар на загальну суму 38 080,00 грн., що підтверджується банківськими виписками.

З урахуванням наведеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-ТЕХ" 56 908,25 грн. основної заборгованості за не поставлений товар за Контрактом поставки № 001 від 13.03.2014р. обґрунтованими, заснованими на законі, договорі, і такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача інфляційні витрати в розмірі 11 123,77 грн. та 3% річних в розмірі 1 443,67 грн.

Відповідно до приписів ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача, розмір 3% річних від простроченої суми та індекс інфляції грошових коштів за період прострочення з березня. по жовтень 2014 року складають інфляційні витрати в сумі 11 123,77 грн. та 3% річних в сумі 1 443,67 грн.

Перевіривши правильність розрахунку позивача, суд визнав позовні вимоги в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-ТЕХ" інфляційних витрат в сумі 11 123,77 грн. та 3% річних в сумі 1 443,67 грн. обґрунтованими, доведеними, заснованими на законі, договорі, та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір в сумі 1 827,00 грн. покладається на відповідача.

Покладаючи судові витрати з відповідача, господарський суд враховує наступне.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 1 500,00 грн. на відшкодування витрат за правову допомогу.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Позивач в підтвердження вимог щодо стягнення з відповідача на відшкодування витрат за правову допомогу надав квитанцію до прибуткового касового ордеру від 03.11.2014р. в сумі 1 500,00 грн. про надання юридичних послуг та акт про прийняття-передачі наданих послуг від 03.11.2014р.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі № 01-8/155 від 13.02.2002 "Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів та внесення змін і доповнень до деяких інформаційних листів", вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням матеріалів конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Також суд враховує наступні фактори в їх сукупності: позовна заява складена на 3 аркушах; ціна позову складає 79 264,11 грн.; обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення; складність та новизна правових питань, що стосуються доручення; необхідність досвіду для його успішного завершення; відсутність вірогідності того, що прийняття доручення перешкоджає прийняттю юристом інших доручень або суттєво ускладнює їх виконання в звичайному часовому режимі; необхідність виїзду у відрядження; важливість доручення для клієнта; роль юриста в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт; досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає клієнт.

З огляду на викладене, господарський суд вважає, що розмір відшкодування витрат за надання правової допомоги в сумі 1 500,00 грн. є співрозмірним, тобто явно не завищеним. За таких обставин суд не обмежує цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-ТЕХ" (69114, м. Запоріжжя, пр. Ювілейний, буд. 22/60, код ЄДРПОУ 33836232) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АДОНІС ФООДС" (69014, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 72, кв. 42 код ЄДРПОУ 38415424) 56 908 (п'ятдесят шість тисяч дев'ятсот вісім) грн. 25 коп. основного боргу за не поставлений товар, 11 123 (одинадцять тисяч сто двадцять три) грн. 77 коп. інфляційних витрат, 1 443 (одна тисяча чотириста сорок три) грн. 67 коп. - 3% річних, 1 500 (одна тисяча п'ятсот) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.Г. Серкіз

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 28.11.2014р.