Рішення

від 07.07.2009 по справі 17/48

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/48

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2009 р.   Справа № 17/48   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М. при секретарі судового засідання  Нижник О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу      

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА ПАК ІНВЕСТ",  юридична адреса: вул.Кіквідзе, 13, м.Київ, 01103; фактична адреса:вул.Оболонська набережна, 7/3, офіс 1, м.Київ, 04210,  

до відповідача  Дочірнього підприємства "Івано-Франківські ковбаси" Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківський м"ясокомбінат",  вул.Симона Петлюри, 10, м.Івано-Франківськ, 76005

про стягнення 162342 грн. 37 коп.

За участю представників:

Від позивача:  Зеркевич А.В. - представник, (довіреність від 06.05.09.)

Від відповідача:  Симотюк В.Я. - представник, (довіреність №324 від 21.01.09.)

В судовому засіданні 23.06.09 оголошувалась перерва до 07.07.09.

встановив:  заявлено позов стягнення 162342 грн. 37 коп., в т.ч. 136616 грн. 47 коп.  основного боргу з врахуванням урахуванням індексації,  8575 грн. 90 коп. пені, 17150 грн. оплати за зберігання упаковки на складі.          

11.06.09 від позивача поступила заява (вх. № 5094 від 11.06.09)  в якій позивач   просить стягнути з відповідача 119460 грн. 74 коп. основного боргу, 8193 грн. 14 коп. пені, 26950 грн. оплати за зберігання упаковки на складі позивача. Фактично позивач зменшив позовні вимоги.

Згідно вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України, яка дає позивачу право до прийняття рішення зменшити розмір позовних вимог,  суд  приймає подану позивачем заяву (вх. № 5094 від 11.06.09).

Також, 11.06.09 від позивача поступила заява (вх. № 5095 від 11.06.09)  в якій позивач  збільшує розмір позовних вимог на  21180 грн. витрат понесених на надання правової допомоги та включає їх в судові витрати. Із змісту вказаної заяви вбачається, що позивачем збільшено позовні вимоги на надання правової допомоги, а дані витрати не підлягають включенню до складу судових витрат. Правовою підставою для їх стягнення позивач зазначає ст.49 ГПК України.

Таким чином, позов розглядається господарським судом, в обсязі визначеному заявою (вх. № 5094 від 11.06.09).

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги викладенні в заяві (вх. № 5094 від 11.06.09).

Представник відповідача  в судове засідання  з'явився, позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що позивач порушив умови договору та самовільно поставив упаковку без дотримання умов п.8.2 договору, оскільки поставка упаковки повинна була здійснюватися після виконання відповідачем п.3.1, 3.5 договору. Також, згідно специфікацій №1 позивач зобов'язався поставити відповідачу товар у кількості 1000 кг, та  згідно специфікації №2 зобов'язався поставити відповідачу товар у кількості 625 кг, загальна вартість якого мала б становити 70595 грн. Крім того, відповідач зазначає,  що ні в договорі, ні в специфікаціях, ні в повідомленнях про готовність продукції та поставку упаковки не зазначено місце розташування складу виконавця, на якому зберігається упаковка.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд  прийшов до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, враховуючи  наступне.

21.07.2008року між ТОВ "АЛЬФА ПАК ІНВЕСТ" (виконавець)  і ДП "Івано-Франківські ковбаси" ВАТ "Івано-Франківський м'ясокомбінат" (замовник)  було укладено договір  за № 8-62 .

Відповідно до п.2.1 договору виконавець зобов'язується поставити замовнику, а замовник зобов'язується оплатити і прийняти пакувальний матеріал на умовах даного договору.  Пакувальний матеріал передається партіями. Структура матеріалу, кількість і вартість упаковки обговорюється сторонами в специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору і складаються окремо на кожну партію пакувального матеріалу.

Відповідно до п.5.2 договору враховуючи технологічні особливості виробництва фактична кількість партії упаковки може коливатися в межах плюс-мінус 10% від кількості упаковки, що зазначена у відповідній специфікації.

Пунктами 3.1,3.2  Договору  встановлено, що замовник перераховує грошові кошти на поточний рахунок виконавця в розмірі 50%  від вартості партії упаковки, вказаної в специфікації, впродовж 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання відповідної специфікації.

Частину суми, що залишилась вказаної в специфікації, замовник зобов'язується сплатити впродовж 10 (десяти) банківських днів з дати повідомлення замовника про готовність товару до прийому та передачі.

21.07.08  між сторонами було складено та підписано специфікацію №1 та №2 до договору, якими було закріплено обсяг та вартість замовлення відповідача.

Як вбачається з поданих документальних доказів, на виконання умов договору укладеного між сторонами, позивачем було поставлено товар  на склад та 20.10.08 телеграмою повідомлено відповідача про його готовність першої партії по специфікації №1 у кількості (1187,15 кг). Як зазначає позивач  в своїй позовній заяві та підтримано представником позивача в судовому засіданні, відповідач до цього часу так і не оплатив  поставлений товар, та не забрав його зі складу позивача. Належних доказів повідомлення відповідача про готовність для прийому-передачі товару за специфікацією №2 суду не подано.

Згідно з частинами 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно  до ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

          У відповідності до  статті  712  Цивільного  кодексу  України ( 435-15 ), за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

  Згідно з частинами 1-3 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Договором укладеним між сторонами п.п. 3.1, 3.2 сторони передбачитли оплату в два етапи : 50% - протягом 3 банківських днів з моменту підписання специфікації, решту суми - протягом 10 банківських дні після повідомлення  позивачем відповідача про готовність товару до прийому-передачі. Позивачем дотримані вказані пункти договору, телеграмою повідомлено відповідача про його готовність першої партії по специфікації №1 у кількості (1187,15 кг). Як вбачається з поданих суду листа від 06.03.09 ПП "Сага Плюс", накладних №20/08 від 27.08.09, №01/09 від 15.09.09, товар передбачений специфікаціями №№1,2, виготовлений для відповідача переданий позивачем на зберігання  ПП "Сага Плюс". З урахуванням встановленого договором строку оплати, вимоги про стягнення вартості товару по специфікації №1 - 29117 грн. обгрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до п.3.3 договору, п.1.4 специфікації №1 у випадку зростання міжбанківського курсу долара США на момент здійснення кінцевих розрахунків згідно специфікації, замовник розраховується за неоплачену упаковку з урахуванням індексації вартості 1 кг упаковки, яка обчислюється шляхом: ціна 1 кг упаковки в еквіваленті 5,46 доларів США множиться на міжбанківський курс на день оплати. Проіндексована ціна 1 кг упаковки множиться на кількість фактично поставленої, але не оплаченої продукції.

Таким чином, з урахуванням індексації передбаченої п.3.3 договору, сума боргу по оплаті товару за специфікацією №1 становить 45705 грн. 66 коп.

Відповідно до п.3.1 договору №8-62 замовник перераховує кошти на поточний рахунок виконавця в розмірі 50% вартості упаковки, яка вказана у специфікації, протягом 3 банківських днів з моменту підписання відповідної специфікації. Специфікація №2 підписана сторонами 21.07.08. Пунктом 1.4 вказаної специфікації передбачено, що загальна вартість товару 44125 грн.  Виходячи з умов п.3.1 договору поставки відповідач до 25.07.08 зобов"язаний був перерахувати позивачу кошти в сумі 22062 грн. 50 коп., що становлять 50% вартості упаковки по специфікації №2.

Тиким чином, сума боргу за специфікацією №2 становить 22062 грн. 50 коп.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України  зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526  Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог–відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач прийняті на себе зобов'язання згідно договору  належним чином не виконував, не оплатив вартість товару. Станом на день розгляду справи,  загальний борг відповідача становить 67768 грн. 16 коп.

За таких обставин, позовні вимоги позивача щодо стягнення основного боргу  в сумі  67768 грн. 16 коп. задоволити.  В решті позовних вимог про стягнення основного боргу слід відмовити, оскільки позивачем не подано належних доказів повідомлення відповідачу про готовність продукції за специфікацією №2.

Пунктом 8.5 договору передбачено, що у випадку, якщо строк зберігання упаковки на складі виконавця з моменту повідомлення замовнику про її готовність до приймання-передачі перевищить 5 (п'ять) робочих днів, замовник сплачує виконавцеві за зберігання упаковки по 50 (п'ятдесят) грн. за кожен день зберігання.

Повідомлення  про поставку першої партії товару, згідно до специфікації №1 до договору відбулося 20.10.08, а тому починаючи з 28.10.08 позивачем відповідачу було нараховано 50 грн. за кожен день зберігання на складі поставленого товару.

За таких обставин позивачем нараховано правомірно за період з 28.10.08 по 03.07.09 - 12400 грн. плати за зберігання .

Статтею ст.216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пункт 6 ст.231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 8.4 договору  передбачено, що за порушення строків оплати, передбачених договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійно облікової ставки НБУ від суми фактичної заборгованості, за кожен день прострочення, починаючи з дня наступного за днем настання строку платежу.

Позивачем відповідачу нарахована пеня  в розмірі 6032 грн., що становить за період   з 04.11.08 по 05.05.08  за специфікацією №1 в сумі 3484 грн., та за період   з 25.07.08 по 22.01.09  за специфікацією №2 в сумі 2548 грн.

Факт порушення відповідачем строків оплати встановлено судом.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що  пеня в сумі 6032 грн. підлягає стягненню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності з ст.49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Заявлені позивачем витрати на юридичні послуги в сумі 21180 грн. не підлягають відшкодуванню, оскільки відповідно до ст.ст. 44-49 ГПК України відшкодуванню підлягають тільки витрати на оплату послуг адвоката, а в даному випадку юридичні послуги надавались особою, яка не має свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до ст.47 ГПК України повернути  Товариству з обмеженою відповідальністю "Альфа Пак Інвест" зайво сплачене державне мито в сумі 200 грн. за заявою (вх.№5095 від 11.06.09) .

Враховуючи викладене та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 509,526, 546, 625 Цивільного кодексу України ,  ст.ст.20,193,216,230,231,265 Господарського кодексу України 49,83, 82-84  ст.80 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

                     Стягнути з Дочірнього підприємства "Івано-Франківські ковбаси" Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківський м"ясокомбінат",  вул.Симона Петлюри, 10, м.Івано-Франківськ, 76005 ( ідентифікаційний код 32605718) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Пак Інвест", юридична адреса: вул.Кіквідзе, 13, м.Київ, 01103; фактична адреса: вул.Оболонська набережна, 7/3, офіс 1, м.Київ, 04210 (ідентифікаційний код 34349381)  67768 грн. 16 коп. основного боргу з врахуванням індексації, 6032 грн. пені, 12400 грн. плати за зберігання товару, 862 грн. витрат на оплату держмита, 63 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ після набрання рішення законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА ПАК ІНВЕСТ",  юридична адреса: вул.Кіквідзе, 13, м.Київ, 01103; фактична адреса: вул.Оболонська набережна, 7/3, офіс 1, м.Київ, 04210(ідентифікаційний код 34349381) зайво сплачене державне мито в сумі 200 грн.  платіжним дорученням №208 від 19.05.09 з державного бюджету, про що видати довідку.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його  підписання.

Суддя                                                            Неверовська Л. М.

                                                            рішення підписане 10.07.09

Виготовлено в АС "Діловодство суду"