Рішення

від 27.11.2014 по справі 920/1800/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.11.2014 Справа № 920/1800/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНАРД", м. Суми,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПАКТ", с. Курган,

Лебединський район, Сумська область,

про стягнення 10 982 грн. 50 коп.,

Суддя Н.П. Лугова

Представники сторін:

від позивача: Кисельов В.М.,

від відповідача: не з'явився,

При секретарі судового засідання - М.М. Душиній

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в розмірі 10 982 грн. 50 коп. згідно договору поставки № 0710/13-014 від 07.10.2013 року, в тому числі: 10 541 грн. 40 коп. основного боргу, 77 грн. 40 коп. - 3% річних, 363 грн. 70 коп. інфляційних нарахувань. Витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827 грн. 00 коп. позивач просить покласти на відповідача.

12.11.2014р. позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 10 541 грн. 40 коп. основного боргу, 616 грн. 69 коп. інфляційних нарахувань та 3% річних в розмірі 91 грн. 26 коп.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв заявлене позивачем збільшення позовних вимог та розглядає їх по суті.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзиву на позов не подав.

Оскільки клопотання про відкладення розгляду справи відповідач не подавав, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача та оцінивши наявні в матеріалах докази, суд

ВСТАНОВИВ:

07.10.2013 року між сторонами у справі укладено договір поставки № 0710/13-014, відповідно до умов якого позивач (постачальник) зобов'язався передати у власність відповідача (покупця) товар, кількість, одиниця виміру та ціна якого визначаються сторонами у видаткових накладних на кожну партію товару (п. 1.1. договору).

Згідно п. 2.2 договору приймання-передача товару оформлюється видатковими накладними, які підписуються уповноваженими представниками сторін.

Пунктом 3.1, 3.4 договору постачальник поставляє покупцю товар на умовах 100% попередньої оплати. Оплата здійснюється в безготівковому порядку шляхом перерахування покупцем коштів на поточний рахунок постачальника згідно рахунку за кожну партію товару, не пізніше 3-х банківських днів з моменту отримання покупцем такого рахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 38 461,40 грн., що підтверджується видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей (а.с. 13-27).

Банківськими виписками також підтверджується, що відповідач лише частково розрахувався за поставлений товар, на суму 27 920,00 грн. (а.с. 28-30).

30.07.2014 року позивач звертався до відповідача з вимогою № 52 щодо сплати 12 541,40 грн. боргу, але відповідач перерахував лише 2 000,00 грн. Решта суми боргу залишається не сплаченою відповідачем.

Таким чином, сума основного боргу за поставлений товар, з урахуванням часткової оплати, складає 10 541,00 грн.

Згідно ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Підписання покупцем накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і які відповідають вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Факт здійснення господарської операції та отримання відповідачем товару підтверджується видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, які підписані та скріплені печатками обох сторін, а також та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей. Також в судовому засіданні представник позивача надав для огляду оригінали видаткових накладних № 12, № 13 від 16.01.2014 року, товарно-транспортну накладну на суму 1730,00 грн., видаткову накладну № 27 від 05.02.2014р., товарно-транспортну накладну на суму 4500,00 грн. та довіреність № 5 від 15.02.2014 року.

Відповідач не надав суду аргументованих заперечень проти позову чи доказів сплати боргу. Разом з тим, судом встановлено невиконання з боку відповідача умов укладеного договору поставки щодо повної та своєчасної оплати товару.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене вимоги позивача про стягнення з відповідача 10 541 грн. 40 коп. основного боргу є правомірними й такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено право кредитора вимагати від боржника , який прострочив виконання грошового зобов'язання, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як і інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення 616,69 грн. інфляційних нарахувань за вересень-жовтень 2014р. та 3% річних в розмірі 91,26 грн. за 12.08.2014р.-12.11.2014р. суд вважає правомірними і обґрунтованими, а позов таким що підлягає задоволенню на загальну суму 11 249,35 грн.

Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, 1827,00 грн. судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПАКТ" (42217, Сумська область, Лебединський район, село Курган, вул. Жовтнева, буд. 5, код 21101633) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНАРД" (40022, м. Суми, вул. Воровського, 20, код 32024499) 10 541 грн. 40 коп. основного боргу, 616 грн. 69 коп. інфляційних нарахувань, 91 грн. 26 коп. - 3% річних та 1 827,00 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 02.12.2014 року.

Суддя Н.П. Лугова