Ухвала

від 26.11.2014 по справі 826/4804/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4804/14 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

26 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.

Міщука М.С.

при секретарі: Корінець Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Ворма» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 липня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Ворма» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів і зборів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фірма «Ворма» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Дніпровському районі від 25.03.2014 №0001152205 та від 25.03.2014 №0001142205.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 липня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 липня 2014 року та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Фірма «Ворма» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за наслідками господарських взаємовідносин із товариством з обмеженою відповідальністю «Алана люкс груп» за період з 01.09.2011 по 31.12.2011, 01.01.2012 до 31.04.2012 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стіл Хоукс» за період з 01.02.2011 по 31.03.2011, та 01.05.2012 по 31.05.2012.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Фірма «Ворма» підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на прибуток у розмірі 108 447,00 грн.

Крім того, перевіркою встановлено порушення позивачем пунктів 198.1, 198.2, 198.3 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість у розмірі 279 466,00 грн.

За наслідками перевірки ДПІ у Дніпровському районі складено акт від 11.03.2014 №440/26-53-22-05-21/22944262 та прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 25.03.2014 №0001152205, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 333 867,00 грн. у тому числі: 279 466,00 грн. - основний платіж, 54 401,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

від 25.03.2014 №0001142205, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 110 543,50 грн. у тому числі: 108 447,00 грн. - основний платіж, 2 096,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про неправомірність прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень, з таких підстав.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що згідно з підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», чинного на час виникнення спірних правовідносин, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

З акту перевірки вбачається, що висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Ворма» та його контрагентами: ТОВ «Алана люкс груп» за договорами від 04.01.2012 №18, від 03.10.2011 №14, від 18.08.2011 №11, від 01.03.2012 №31; ТОВ «Стіл Хоукс» за договорами від 03.05.2012 №22, від 11.02.2011 №42.

Між ТОВ «Фірма «Ворма» (замовник) та ТОВ «Алана люкс груп» (виконавець) укладено типові договори про надання послуг від 03.10.2011 №14 та 04.01.2012 №18, відповідно до яких замовник доручає виконавцеві, а виконавець зобов'язується здійснити сушку дерев'яної тари, що належить замовнику.

На підтвердження виконання умов договорів, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії договорів надання послуг від 03.10.2011 №14 та 04.01.2012 №18; актів здачі-прийняття робіт за відповідні періоди; податкових накладних.

Між ТОВ «Фірма «Ворма» (покупець) та ТОВ «Алана люкс груп» (постачальник) укладено договори поставки від 18.08.2011 №11 та від 01.03.2012 №31, відповідно до яких постачальних зобов'язується відпустити, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити дошку в асортименті, в кількості та за цінами відповідно приймально-здавальних документів, які є невід'ємною частиною договору.

На підтвердження виконання умов договорів, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії договору поставки від 18.08.2011 №11; видаткових накладних за відповідні періоди; податкових накладних за відповідні періоди.

Відповідачем на спростування реальності господарських операцій, здійснених між ТОВ «Фірма «Ворма» та ТОВ «Алана люкс груп» вказано на акт ДПІ у Печерському від 01.04.2013 №291/22-8/370033791 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Алана люкс груп» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 27.12.2010 по 13.03.2013».

Між ТОВ «Фірма «Ворма» (покупець) та ТОВ «Стіл Хоукс» (постачальник) укладено договір поставки від 11.02.2011 №42, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця дошку, брус в асортименті, партіями у відповідності до замовлень покупця, а покупець зобов'язується приймати товар і сплачувати за нього певну грошову суму на умовах даного договору.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії договору поставки від 11.02.2011 №42; видаткових накладних за відповідні періоди; податкових накладних за відповідні періоди. Позивачем не надано замовлень покупця, відповідно до яких був поставлений товар.

Між ТОВ «Фірма «Ворма» (замовник) та ТОВ «Стіл Хоукс» (виконавець) укладено договір про надання послуг від 03.05.2012 №22, відповідно до яких замовник доручає виконавцеві, а виконавець зобов'язується здійснити сушку дерев'яної тари, що належить замовнику.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії договору про надання послуг від 03.05.2012 №22; видаткових накладних за відповідні періоди; податкових накладних за відповідні періоди.

Відповідачем на спростування реальності господарських операцій, здійснених між ТОВ «Фірма «Ворма» та ТОВ «Стіл Хоукс» вказано на акт ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у місті Києві від 04.07.2012 №397/3/22-30-36482441 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Стіл Хоукс» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Компанія Лігрос-ЛТД» за січень 2012 року, ТОВ «Карбовані технології» за лютий, квітень 2012 року, ТОВ «Екопромисловці» за березень 2012 року, ТОВ «Структур-груп» за березень, квітень 2012 року, товариством з обмеженою відповідальністю «Крмпанія «Бітіком» за вересень, жовтень 2011 року».

Основним видом діяльності ТОВ «Алана люкс груп» є посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту.

Предмет договірних відносин позивача з ТОВ «Алана люкс груп» є здійснення сушки дерев'яної тари, що потребує спеціального обладнання та навичок, та постачання дерев'яних дощок.

З витягу ЄДРПОУ (37451105) по ТОВ «Алана люкс груп» вбачається, що в останнього не передбачено надання відповідних послуг.

Позивачем не надано доказів, що його контрагент мав можливість та належну кваліфікацію на виконання робіт, які є предметом названих вище договорів. Також не надано доказів щодо неможливості самостійно виконати відповідні роботи, які є основним видом діяльності позивача.

Позивачем не доведено доцільності залучення різних контрагентів: ТОВ «Алана люкс груп» та ТОВ «Стіл Хоукс» для виконання однієї і тієї ж самої роботи (здійснення сушки дерев'яної тари).

Основним видом діяльності саме позивача є виробництво дерев'яної тари, на що у ТОВ «Фірма «Ворма» є відповідні виробничі можливості.

Відповідачем надано вирок Печерського районного суду міста Києва від 08.04.2013 в кримінальній справі №1-567/12, який набрав законної сили, відповідно до якого засновника та директора контрагентів: ТОВ «Алана люкс груп» та ТОВ «Стіл Хоукс» ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні злочинів передбачених частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України.

Відповідно до частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Зі змісту вироку Печерського районного суду міста Києва від 08.04.2013 в кримінальній справі №1-567/12 вбачається, що судом встановлений факт створення ОСОБА_3 ТОВ «Алана люкс груп» та ТОВ «Стіл Хоукс» без мети здійснення господарської діяльності шляхом з метою прикриття незаконної діяльності (складання фіктивних господарських угод та фіктивних первинних документів).

Районним судом встановлено факт відсутності з боку ОСОБА_3 будь-якої підприємницької діяльності від імені цих товариств, а тому формування позивачем даних свого податкового обліку, зокрема, податкового кредиту, на підставі первинних документів складених ТОВ «Алана люкс груп» та ТОВ «Стіл Хоукс», які підписано від імені ОСОБА_3, є безпідставним.

Зі змісту зазначеного вироку вбачається, що при ухваленні вироку досліджувались податкові декларації ТОВ «Алана люкс груп» та ТОВ «Стіл Хоукс», договори, специфікації, рахунки-фактури, видаткові накладні та інші документи із господарської діяльності цих підприємств.

Укладені позивачем з контрагентами договори, податкові накладні та інші первинні документи не мають юридичної сили первинних документів, оскільки не відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положенню "Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", що унеможливлює їх відображення в регістрах бухгалтерського та податкового обліку, у податковій звітності.

Згідно з позицією Верховного Суду України (справа № 21-421а11), первинні документи, підписані невстановленими особами, не можуть бути підставою для формування податкового кредиту.

Надані позивачем документи не дають можливості встановити реальність здійснених операцій, а лише фіксують господарські операцій з вищезазначеними контрагентами.

Наведені обставини та досліджені документальні докази в їх сукупності є достатніми для висновку про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентами не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені договором, а оформлені лише документально невстановленими особами.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо правомірності прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень від 25.03.2014 р. №0001152205 та №0001142205.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 липня 2014 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Ворма» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 липня 2014 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 липня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді: Л.М. Гром,

М.С. Міщук

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.