Постанова

від 22.08.2014 по справі 804/9696/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2014 р. Справа № 804/9696/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколайчук С.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСІМА-ТРЕЙД" про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ :

10.07.14р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСІМА-ТРЕЙД" , в якій позивач просить суд:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації громадської будівлі (будівлі офісу) ТОВ «ЕКСІМА-ТРЕЙД» (Код ЄДРПОУ:36640295) за адресою: м.Дніпропетровськ, пр.Пушкіна,8-а, до повного усунення порушень;

- покласти на ТОВ «ЕКСІМА-ТРЕЙД» обов'язок утриматись від вчинення будь-яких дій, пов'язаних з експлуатацією громадської будівлі (будівлі офісу) за адресою: м.Дніпропетровськ, пр.Пушкіна,8-а, до повного усунення порушень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що органом державного пожежного нагляду під час перевірки відповідача зафіксовані порушення, що становлять небезпеку та загрозу життю та здоров'ю людей та в подальшому можуть призвести до тяжких наслідків у сфері цивільного захисту та пожежної безпеки.

Ухвалою від 11.07.2014року у відповідності до положень статті 183-2 КАС України було відкрито скорочене провадження у даній справі.

Копія даної ухвали (із зазначенням в ній строку та порядку подання заперечень проти позову та наслідків неподання таких заперечень) - направлена на адресу відповідача за місцем його реєстрації рекомендованою кореспонденцією. Однак, на адресу суду повернувся конверт з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином, у суду є підстави вважати, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи. Відповідач протягом десяти днів не надав до суду заперечень проти позову та позов не визнав.

За таких підстав, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки судом вжито усіх заходів для повідомлення відповідача належним чином про розгляд справи в порядку скороченого провадження.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові, та надавши їм правову оцінку, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, - з огляду на наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКСІМА-ТРЕЙД" зареєстровано як юридична особа, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АІ № 680723.

20.11.2013 року, у відповідності до вимог Кодексу цивільного захисту України, ст.5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», інспектором 5ДПРЧ 8ДПРЗ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області старшим лейтенантом служби ЦЗ Габієвським Ігорем Сергійовичем, на підставі наказу №61 від 20.05.2014року та посвідчення №1931 від 29.05.2014року, проведено планову перевірку додержання та виконання вимог законодавства у сфері пожежної і технологічної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб по об'єкту громадська будівля та територія ТОВ «Ексіма-Трейд», що знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, пр.Пушкіна,8-а.

За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб від 27.06.2014року №182, із зазначенням в ньому встановлених порушень вимог законодавства Кодексу цивільного захисту України № 5403-VI, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МНС України № 126 від 19.10.2004, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за №1480/10009 (далі - НАПБ А 01.001-2004), Державних будівельних норм України «Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту», затверджено наказом Мінрегіонбуду України від 22.12.2010 №537 (далі - ДБН В.2.5- 56:2010), Державних будівельних норм України «Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва», затверджених наказом Держбуду України від 03.12.2002 № 88 (далі - ДБН В. 1.1-7-2002*), Правила техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях Наказ МНС 15.08.2007 N 557, Національного стандарту України «Улаштування блисковкозахисту будівель і споруд», затвердженого наказом Мінрегіонбуду України від 27.06.2008 № 269 (далі - ДСТУ Б В.2.5-38:2008), Державних будівельних норм України «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування» затверджено наказом Мінрегіонбуду України від 08.04.2013 р. № 133 (далі - ДБН В.2.5-74:2013), Типові норми належності вогнегасників, затверджені наказом МНС України № 151 від 02.04.2004, зареєстровані у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за №554/9153 (далі - НАПБ Б.03.001-2004), Будівельні норми та правила. Частина II. Норми проектування. Розділ 35. Котельні установки (Для застосування на території України) (далі - СНиП П-35-76), Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з проектування, монтажу, технічного обслуговування засобів протипожежного захисту та систем опалення, оцінки протипожежного стану об'єктів (далі - НАПБ Б.07.016-2009), «Правила улаштування електроустановок», Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (далі - ПУЕ, ДНАОП 0.00-1.32-01), «Строительные нормы и правила производственные здания» (далі - СНиП 2.09.02-85*).

Вказаний акт підписано ОСОБА_3 (енергетик) без зауважень, із отриманням примірника цього акта для передачі директору ТОВ «Ексіма-Трейд».

Як видно з вказаного акту, перевіркою встановлено ряд порушень вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, зокрема:

- допущено стоянку транспорту на відстані менше 10м від в'їздних воріт на територію об'єкта, менше 5м від пожежних гідрантів вододжерел та на поворотних майданчиках тупикових проїздів (п. 4.1.18 НАПБ А. 01.001 - 2004);

- не оброблено дерев'яні конструкції горищного приміщення у громадській будівлі вогнезахисним розчином з складанням відповідного акту (п. 4.2.6, розділ, 1 НАПБ А. 01.001 -2004 п. 4.21 ДБН В. 1.1-7-2002*);

- не виконано захист будівлі від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд» (п. 5.1.35 НАПБ А.01.001-2004);

- приміщення підвального поверху громадської будівлі не дообладнані автоматичною системою пожежної сигналізації (СПС), та системою оповіщення людей про пожежу та керування евакуацією з подальшим технічним обслуговуванням системи автоматичної пожежної сигналізації з організацією, яка має ліцензію, з виведенням сигналу від контрольно-приймального приладу станції пожежної сигналізації на пульт централізованого спостереження пожежної охорони (п. 6.1.2, п. 6.1.3, п.6.1.28, розділ 1 НАПБ А. 01.001 - 2004 п. 6.2.23, додаток В (обов'язковий), таблиця В1, розділ 4, п. 4.1, додаток Л (обов'язковий) ДБН В.2.5-56-2010);

- підприємство не забезпечене зовнішнім протипожежним водопостачанням з подальшим випробуванням на тиск та витрату води з оформленням відповідного акта з метою контролю працездатності мережі зовнішнього протипожежного водопостачання та встановленням біля місць розташування зовнішнього протипожежного водопостачання покажчики з нанесеними на них літерних індекс «ПГ» цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водогінної мережі (тупикова, кільцева) (п. 6.3.1.1, п. 6.3.1.5, п. 6.3.1.11, розділ, 1 НАПБ А. 01.001 - 2004 розділ 6, п. 6.2.1, п.6.2.3, розділ 13, п. 13.3 ДБН В.2.5- 74:2013);

- не проведено технічне обслуговування внутрішніх пожежних кранів (кран комплектів) у громадській будівлі на працездатність організацією, що має ліцензію на проведення даного виду робіт, шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування (п. 6.3.2.6, розділ 1 НАПБ А. 01.001 - 2004 розділ II, п.2.7 НАПБ Б.07.016-2009);

- не доукомплектовані приміщення громадської будівлі первинними засобами пожежогасіння згідно норм належності (п. 6.4.8 НАПБ А. 01.001 - 2004 НАПБ Б.03.001- 2004);

- пожежний щит на території автостоянки не доукомплектовано первинними засобами гасіння пожежі згідно норм належності (п. 6.4.11 - п. 6.4.14, додаток 2 НАПБ А. 01.001 - 2004);

- приміщення громадської будівлі не забезпечено відповідними знаками безпеки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (п. 3.8 НАПБ А. 01.001-2004);

- допущено зачинення дверей усіх евакуаційних виходів з кожного поверху громадської будівлі, на замки, що важко відчиняються зсередини (п. 4.3.11 НАПБ А. 01.001 - 2004);

- не опломбовано ручні пожежні сповіщувачі у всіх приміщеннях громадської будівлі (п. 6.1.16 НАПБ А. 01.001 - 2004);

- приміщення підвалу громадської будівлі не очищене від горючого сміття (п. 4.2.1 НАПБ А. 01.001-2004);

- допущено захаращення шляхів евакуації що ведуть назовні з підвального поверху громадської будівлі (устаткуванням та меблями) (п. 4.3.11 НАПБ А. 01.001 - 2004);

- в приміщені електрощитової громадської будівлі не встановлено сертифіковані в Україні протипожежні двері з нормованою межею вогнестійкості (п.4.2.4, розділ 1 НАПБ А. 01.001 - 2004 п. 4.13, п. 2.14, табл. 1,табл. 2 ДБН В. 1.1-7-2002*);

- не виконано в приміщенні котельної громадської будівлі засклення віконних отворів одинарним склом товщиною не більше 3-5 мм та не обладнано сіткою для захисту від розкидання скла при аварії (п. 5.5.7, розділ 1 НАПБ А. 01.001 - 2004 розділ 2, п. 2.7 СНиП II- 35-76 п. 2.42 СНиП 2.09.02-85*);

- не встановлено в приміщенні котельної громадської будівлі пожежні сповіщувачі з урахуванням рівня їх вибухозахисту й ступеню захисту, як для вибухонебезпечної зони класу 2 (п. 6.1.17, розділ 1 НАПБ А. 01.001 - 2004 п. 4.6.7 ДНАОП 0.00-132-01 п. 6.2.25 ДБН В.2.5- 56-2010);

- для встановлення наявності або відсутності джерел небезпеки, які можуть ініціювати виникнення надзвичайних ситуацій, а також визначення рівнів можливих надзвичайних ситуацій, не проведено ідентифікацію об'єкта господарської діяльності та узгодити її з ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області (п.7«Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об'єктів», затверджене наказом МНС від 18.12.2000 № 338, зареєстрованого в Мін'юсті України 24.01.2001 за № 62/5253 (у редакції наказу МНС від 16.08.2005 №140, зареєстрованого в Мін'юсті України 01.09.2005 № 970/11250); «Методика ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів», затверджена наказом МНС України від 23.02.2006 №98, зареєстрованого в Мін'юсті України 20.03.2006 №286/12160);

- не забезпечено працюючий персонал засобами індивідуального захисту від вражаючих факторів (ст. 20 Кодексу цивільного захисту України п. 1, 2, 3«Порядок забезпечення населення і особового складу невоєнізованих формувань засобами радіаційного та хімічного захисту», затверджений Постановою Кабміну України від 19.08.2002 №1200);

- не пройдено відповідальним працівником з питань цивільного захисту та начальником цивільного захисту навчання на територіальних курсах ЦЗ (п. 11, додаток 1 «Положення про порядок підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації керівних кадрів і фахівців у сфері цивільного захисту» Затверджене Постановою КМУ від 26.07.2001 № 874 п.2«Порядок здійснення підготовки населення на підприємствах, в установах та організаціях до дій при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру», затверджений наказом МНС України від 23.04.2001 № 97, зареєстрованого в Мін'юсті України 06.06.2001 № 481/5672).

Враховуючи те, що під час проведення перевірки виявлено ряд порушень правил техногенної і пожежної безпеки, які зазначені в акті перевірки, а саме: суб'єктом господарювання не дотримані вимоги законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, керуючись ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, - позивач і звернувся до адміністративного суду з даним позовом.

Оцінюючи наведені позивачем обставини, суд приходить до наступних висновків.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року №877-V.

Згідно з вищезазначеним Законом України державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до статті 1 Кодексу цивільного захисту України - даний кодекс регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Статтею 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Відповідно до ст. 65 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) з питань, які визначені частиною першою статті 64 цього Кодексу щодо:

1) центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, інших державних органів та органів місцевого самоврядування;

2) суб'єктів господарювання;

3) аварійно-рятувальних служб.

У суб'єктів господарювання приватної форми власності органи державного нагляду у сфері цивільного захисту контролюють виконання заходів щодо захисту населення та працівників на випадок надзвичайної ситуації, а також вирішення питань техногенної та пожежної безпеки, що стосуються прав та інтересів інших юридичних осіб і громадян.

Згідно із ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 25.05.2012р. № 863, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.06.2012 р. за № 1054/21366, затверджений Порядок проведення перевірок органами Державної інспекції техногенної безпеки України та визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів МНС України» (далі - Порядок № 863).

Згідно п. 1.1 Порядку № 863 цей Порядок визначає механізм здійснення органами Державної інспекції техногенної безпеки України заходів державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, іншими суб'єктами господарювання незалежно від форм власності, а також громадянами України, іноземцями і особами без громадянства та за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

Пунктом 1.2 Порядку № 863 визначено, що цей Порядок застосовується Держтехногенбезпеки України та її територіальними органами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (далі - органи Держтехногенбезпеки України).

Відповідно до п. 2.1 Порядку № 863 Держпожтехногеннагляд здійснюється шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

З огляду на виявлені порушення, допущення яких не спростоване відповідачем, суд погоджується із доводами позивача щодо наявності підстав для вжиття заходів реагування з огляду на те, що:

- при відсутності захисту будівлі від прямих ударів блискавки та захисту від вторинних дій блискавки у випадку удару блискавки в будівельні конструкції виникає небезпечне іскріння, полум'я та електричний струм, що виник у результаті виносу високої напруги на струмопровідні частини конструкцій, апаратів, агрегатів, сприяє виникненню пожежі з її небезпечними факторами та розповсюдженням їх до шляхів евакуації та місць перебування людей, та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей;

- при захаращенні шляхів евакуації сторонніми предметами, може призвести до перешкоджання евакуації людей, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей;

- при порушенні вимог до евакуаційних виходів, а саме не виконання їх на легковідчиняємих запорах з середини, унеможливить їх використання як евакуаційного виходу при виникненні пожежі, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей;

- при порушенні зберігання продукції та горючих матеріалів може призвести до виникнення пожежі, перешкоджання евакуації людей, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей;

- відсутність вогнезахисної обробки конструктивних елементів будівлі або невідповідність стану вогнезахисної обробки, під впливом небезпечних факторів пожежі, призводить до її руйнування, поширення пожежі зі збільшенням продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур та їх розповсюдження до шляхів евакуації, що унеможливить евакуацію людей з будівлі;

- при відсутності протипожежних дверей (люків, клапанів, вікон) з нормованою межею вогнестійкості або їх не відповідності можливі втрата цілісності та втрата теплоізолювальної спроможності даної перешкоди, що підвищує вплив небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), унеможливлює евакуацію людей з будівлі та послідуючим отруєнням чадним газом та продуктами горіння та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей;

- відсутність автоматичної системи пожежної сигналізації та системи оповіщення призведе до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв'язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння;

- відсутність протипожежного водопостачання або невідповідність протипожежного водопостачання вимогам чинних будівельних норм призводить до унеможливлення гасіння пожежі, допускає розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, та збільшення продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур, що в свою чергу створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей унеможливлюючи евакуацію людей з будівлі;

- не відповідність технічного стану пожежних кранів та гідрантів призводить до унеможливлення гасіння пожежі, допускає розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, та збільшення продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур, що в свою чергу створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей унеможливлюючи евакуацію людей з будівлі;

- відсутність покажчиків пожежних гідрантів призводить до унеможливлення оперативного використання протипожежного водопостачання, гасіння пожежі, допускає збільшення часу розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, та збільшення продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур, що в свою чергу створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей унеможливлюючи евакуацію людей з будівлі;

- відсутність первинних засобів пожежогасіння та не відповідність їхнього технічного стану унеможливить гасіння пожежі на ранній стадії розвитку, сприяє беззахисності людини перед факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров'ю людей;

- при зберіганні горючого сміття, може призвести до виникнення пожежі від найменших джерел запалення, як природних, так і по необережності, з подальшим розвитком пожежі на поряд розташовані будівлі та споруди і впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) на людей;

- відсутність навчання з питань цивільного захисту призведе до паніки та невірним діям персоналу при виникненні надзвичайної ситуації, що в свою чергу сприяє розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення надзвичайної ситуації;

- не проведення ідентифікації об'єкта господарської діяльності для встановлення наявності або відсутності джерел небезпеки, які можуть ініціювати виникнення надзвичайних ситуацій, унеможливлює визначення рівнів можливих надзвичайних ситуацій.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Розглянувши матеріали справи суд доходить висновку про допущення відповідачем порушень вимог законодавства у сферах цивільного захисту та пожежної безпеки.

Відповідно до підпункту 57 пункту 4 «Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій», затвердженого Указом Президента від 16.01.2013 року №20/2013 на Державну службу України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС України) покладено завдання, зокрема, організовувати та проводити перевірки додержання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Згідно із підпунктом 63 пункту 4 «Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області», затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 року №3, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, іншими суб'єктами господарювання, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства.

Статтею 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877) передбачено, що державний нагляд (контроль) це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.

Згідно з частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежо-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

- недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

- порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

- нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

- невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

- неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до частини 5 статті 4 Закону №877 повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Частиною 7 статті 7 Закону №877 встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в результаті якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом.

Згідно із пунктом 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання, а згідно до підпунктів 1, 2, 4, 21, 22 пункту 1 статті 20 вказаного Кодексу на суб'єкта господарювання покладається обов'язок:

- забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об'єктах суб'єкта господарювання;

- забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту;

- організації та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб'єкта господарювання;

- забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки;

- утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням.

Заявлені в межах повноважень контролюючого органу позовні вимоги про повне зупинення роботи відповідача є вимогами про повне зупинення виробництва (реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг), що допускається лише за судовим рішенням.

З огляду на викладене, суд дійшов про обґрунтованість заявленого позову та наявність підстав для його задоволення.

Поряд з цим, суд роз'яснює сторонам, що відповідно до частин 12, 13 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України особа має право подати заяву про скасування заходів реагування, застосованих судом за результатом розгляду справи, передбаченої пунктом 5 частини першої цієї статті, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Крім того, суд зазначає, що ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України та ст. 3 Законом України "Про судовий збір" передбачений обов'язок позивача сплатити судовий збір у належному розмірі під час подання адміністративного позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2014 року позивачу було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Зважаючи, що позивача не звільнено від сплати судового збору, а в статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення з відповідача, суд прийшов до висновку про стягнення з позивача на користь Державного бюджету України судового збору у розмірі 73,08 грн.

Керуючись статтями 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСІМА-ТРЕЙД" про застосування заходів реагування - задоволити повністю.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації громадської будівлі (будівлі офісу) ТОВ «ЕКСІМА-ТРЕЙД» (Код ЄДРПОУ:36640295) за адресою: м.Дніпропетровськ, пр.Пушкіна,8-а, до повного усунення порушень.

Покласти на ТОВ «ЕКСІМА-ТРЕЙД» обов'язок утриматись від вчинення будь-яких дій, пов'язаних з експлуатацією громадської будівлі (будівлі офісу) за адресою: м.Дніпропетровськ, пр.Пушкіна,8-а, до повного усунення порушень.

Стягнути з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області судовий збір у розмірі 73,08 грн. (сімдесят три грн. 08 коп.).

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною відповідно до статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, та підлягає негайному виконанню.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя С.В. Ніколайчук