Рішення

від 09.07.2009 по справі 6/44-09-1422

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/44-09-1422

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" липня 2009 р.Справа  № 6/44-09-1422

Позивач:  Державна судноплавна компанія „Укртанкер”

Відповідач: Державна судноплавна компанія „Чорноморське морське пароплавство”

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:       

                       1) Закрите акціонерне товариство Судноплавна компанія „Укртанкер”

2) Міністерство транспорту та зв'язку України

Про розірвання договору та зобов`язання повернення майна

та по зустрічному позову:

Позивач: Державна судноплавна компанія „Чорноморське морське пароплавство”

Відповідач: Державна судноплавна компанія „Укртанкер”

Про: визнання договору позички недійсним

          Суддя        Демешин О. А.

Представники:

Від позивача:       Бубнов І.А. –в.о.президента, Жирун О.П. - довіреність

Від відповідача:    Жекова Ю.Ю. –довіреність

Від третьої особи: 1) не з`явився

                                2) Молчанов Д.М. –довіреність

СУТЬ СПОРУ:   Державна судноплавна компанія „Укртанкер”  звернулась до господарського суду Одеської області з позовом та уточненнями до позовної заяви до Державної судноплавної компанії „Чорноморське морське пароплавство”, про дострокове розірвання Договору позички № ОД-1223 від 30.06.2006 року та повернення майна.

Ухвалами господарського суду від 13.04.2009 року та 21.05.2009 року Закрите акціонерне товариство Судноплавна компанія „Укртанкер” та Міністерство транспорту та зв'язку України, відповідно, залучено до участі у справі в якості третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

          18.06.2009 року Суд прийняв зустрічну позовну заяву Державної судноплавної компанії „Чорноморське морське пароплавство” до Державної судноплавної компанії „Укртанкер” про визнання договору позички № ОД-1223 від 30.06.2006 року недійсним для спільного розгляду з первісним.

          Провадження по справі в частині первісного позову - Державної судноплавної компанії „Укртанкер” до Державної судноплавної компанії „Чорноморське морське пароплавство” про дострокове розірвання Договору позички № ОД-1223 від 30.06.2006 року та повернення майна –ухвалою господарського суду  Одеської  області від 09.07.2009 року.

          Позивач відзиву на зустрічний позов не надав, тому зустрічні вимоги розглядаються судом за наявними в справі матеріалами, відповідно ст. 75 ГПК України.

В С Т А Н О В И В :

30.06.2006 року Державна судноплавна компанія „Укртанкер” (позичкодавець) та Державна судноплавна компанія „Чорноморське морське пароплавство” (користувач) уклали Договір позички № ОД-1223, термін дії Договору встановлено п. 11.1 – до „05” червня 2011 року.

          Майно, яке є предметом вказаного Договору, передано користувачеві (відповідачу) за Актам прийому –передачі майна від 06.07.2006 року.

18.06.2009 року Суд прийняв зустрічну позовну заяву Державної судноплавної компанії „Чорноморське морське пароплавство” до Державної судноплавної компанії „Укртанкер” про визнання договору позички № ОД-1223 від 30.06.2006 року недійсним для спірного розгляду з первісним

В обґрунтування зустрічного позову ДСК „Чорноморське морське пароплавство” посилається на те, що спірний Договір позички це удавана угода, тобто, насправді - Договір оренди державного майна

Суд вважає, що в задоволені зустрічного позову слід відмовити, виходячи з наступного:

Правовідносини з оренди майна, що перебуває в державній власності (у тому числі на праві повного господарського віддання в державного підприємства) регулюються Законом України „Про оренду державного та комунального майна” від 110.04.1992 р. № 2269-ХП (надалі - Закон). В ст. 10 Закону визначені істотні умови договору оренди до яких відноситься зокрема:

- об'єкт оренди;

-          термін, на який укладається договір оренди;

-          орендна плата з урахуванням її індексації;

-          порядок використання амортизаційних відрахувань;

-          відновлення орендованого майна та умови його повернення;

-          виконання зобов'язань;

-          забезпечення виконання зобов'язань  -  неустойка  (штраф,  пеня),  порука,  завдаток,

гарантія тощо;

-          порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди;

-          відповідальність сторін;

-          страхування орендарем взятого ним в оренду майна;

-          обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Як вбачається із змісту Договору позички, на що посилається і сам позивач, спірний Договір містить усі істотні умови договору оренди державного майна, які передбачені ст. 10 Закону, а саме:

-          об'єкт оренди - п. 1.1. Договору;

-          термін, на який укладається договір оренди - п. 11.1 Договору;

-          орендна плата з урахуванням її індексації - п. 3.2. Договору;

-          порядок використання амортизаційних відрахувань - п. 4.1., 4.2. Договору;

-          відновлення орендованого майна та умови його повернення п. 5.5.,;

-          виконання зобов'язань;

-          забезпечення  виконання  зобов'язань  -  неустойка  (штраф,  пеня),  порука,  завдаток,

гарантія тощо - п.3.5. Договору ;

-          порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди п. 8.1. Договору;

-          відповідальність сторін —розділ 9 Договору;

-          страхування орендарем взятого ним в оренду майна - 5.6. Договору;

-          обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна - 5.3.

Договору.

Таким чином, з аналізу Договору позички, на що також посилається позивач, та норм Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, суд робить висновок, що між сторонами Договору позички насправді був укладений Договір оренди державного майна, а ні договір позички.

Відповідно ч. 1 ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

          З огляду на наведене, Суд вважає, що Договір позички № ОД-1223 від 30.06.2006 року –це удавана угода, якою приховано Договір оренди державного майна.

          Згідно ч. 2 ст. 235 ЦК України якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Таким чином, відносини сторін по Договору позички № ОД-1223 від 30.06.2006 року повинні регулюватися правилами щодо договору оренди державного майна.

Згідно ч. З ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою-третьою, п'ятою і шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним принципам суспільства.

Однак, позивачем по зустрічному позову не надано будь-яких доказів того, що Договір позички № ОД-1223 від 30.06.2006 року, який1 насправді є договором оренди майна - укладено з порушенням встановлених чинним законодавством України вимог, встановлених для договорів оренди державного майна.

Навпаки, сам відповідач у зустрічному позові стверджує, що спірний договір укладено з всіма істотними умовами, необхідними для укладення договору оренди

Відповідно ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на наведене, суд не вбачає законних, правових підстав для визнання недійсним договору позички № ОД-1223 від 30.06.2006 року, укладеного між Державною судноплавною компанією „Укртанкер” (позичкодавець) та Державною судноплавною компанією „Чорноморське морське пароплавство” (користувач).

          На підставі викладеного, суд  вважає, що у задоволенні зустрічного позову слід  відмовити у  повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

          У задоволенні зустрічного позову Державної судноплавної компанії „Чорноморське морське пароплавство” до Державної судноплавної компанії „Укртанкер” про визнання договору позички № ОД-1223 від 30.06.2006 року недійсним  -  відмовити у повному обсязі.

            Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.07.2009р. провадження у справі № 6\44-09-1422 в частині первісного позову   Державної судноплавної компанії „Укртанкер”   до Державної судноплавної компанії „Чорноморське морське пароплавство”  про дострокове розірвання Договору позички № ОД-1223 від 30.06.2006 року та зобов`язання повернення майна –припинено у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                       Демешин О.А.