Постанова

від 01.12.2014 по справі 820/18607/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

01 грудня 2014 р. № 820/18607/14

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Самойлової В.В.

за участю секретаря судового засідання - Таранової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МАССМАШ СТС" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "МАССМАШ СТС" звернулось до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 08.09.2014 року № 0002912204 та № 0002922204, прийняті відносно нього.

Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним чином.

Так, він посилається на те, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для їх скасування.

В судовому засіданні представники позивача за довіреністю Гарматюк Р.В., Пономаренко А.О. позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача за довіреністю Іхненко Я.В. проти позову заперечувала, посилаючись на те, що під час проведення вказаної перевірки та складанню акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства, а прийняті за результатами перевірки рішення є законними, у зв'язку з тим, що у складеному за результатами перевірки акті були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, за що згідно до Податкового кодексу України позивачу були визначені відповідні податкові зобов'язання на підставі оскаржуваних рішень.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Встановлено, що фахівцями Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області була проведена документальна позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ "МАССМАШ СТС" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Компанія Вівас" та ТОВ "Альянс-ІСТ" і подальшого використання придбаних товарів (робіт, послуг) у господарській діяльності підприємства, за результатами якої 22.06.2014 р. був складений акт за № 1289/20-23-22-01-05/37263494, де були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, а саме:

- п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, ст. 201 Податкового кодексу України, у зв"язку з чим донараховано податку на додану вартість на загальну суму 32 268,25 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "КОМПАНІЯ ВІВАС" (код: 36816329) та ТОВ "АЛЬЯНС-ІСТ" (код: 38113730) у вересні 2012 р. у сумі 32 268,25 грн.;

- ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємству донараховано податку на прибуток на загальну суму 33 881,66 грн. по операціях з придбання послуг від ТОВ "КОМПАНІЯ ВІВАС" (код: 36816329) та ТОВ "АЛЬЯНС-ІСТ" (код: 38113730) у сумі 33 881,66 грн., у т.ч. за 3 кв. 2012р. у сумі 33 881,66 грн.;

- перевіркою ТОВ "МАССМАШ СТС" документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ВП "Вагонне вантажне депо Харків - Сортувальний" ДП "Південна залізниця" за період з 01.09.2012 р. - 30.09.2012 р.

За наслідками вказаного акту перевірки 08.09.2014 року відповідачем стосовно позивача були прийняті податкові повідомлення-рішення, згідно до яких йому були донараховані відповідні грошові зобов'язання, а саме: № 0002912204 - на суму 40335,00 грн. та № 0002922204 - на суму 42351,25 грн.

Із зазначеними рішеннями суб'єкта владних повноважень суд не погоджується, виходячи з наступного.

Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності оскаржуваних рішень, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факти вказаних порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшли свого підтвердження при судовому розгляді та спростовуються наступним.

При судовому розгляді встановлено, що відповідно з первинними бухгалтерськими документами позивача придбані ним у ТОВ "КОМПАНІЯ ВІВАС" та ТОВ "АЛЬЯНС-ІСТ" запчастини використовувалися ним у господарській діяльності, оскільки ТОВ "МАССМАШ СТС" є виробничим підприємством, яке здійснює ремонт та технічне обслуговування, установлення та монтаж машин та устаткування промислового призначення (роботи підвищеної безпеки) майже на всіх державних та комунальних підприємствах м. Харкова таких, як ВП "Вагонне вантажне депо Харків-Сортувальний", ДП "Південна залізниця", АТ "Харківобленерго", "Харківські теплові мережі" та інші.

Вказані у видаткових накладних запчастини, такі як: болти, гайки, комплект шестерней редуктора повороту, муфти, колодки, контактор, підшипник - та електроприлади - амперметр, вольтметр - не вимагають замовлення для їх перевезення спеціальних автомобілей, оскільки мають таку вагу та за габарити, які дозволяють їх транспортування на власному легковому автомобілі керівника підприємства, що останній підтвердив в судовому засіданні.

Так, відповідно первинним документам у вересні 2012 р. позивачем було отримано від ТОВ "Альянс-Іст" за договором купівлі-продажу №10/05/2012 від 14.05.2012 р. запчастини на загальну суму І68 616,51 грн., в т.ч. ПДВ 26 936,09 грн., від ТОВ "Компанія ВІВАС2 за договором купівлі-продажу №01-10/11 від 01.10.2011 р., - запчастини на загальну суму 220 285,41 грн., в т.ч. ПДВ 36714,23 грн., а всього товарів на суму 381 901,92 грн., в т.ч. ПДВ 63 650,32 грн.

Відповідно договору купівлі-продажу №10/05/2012 від 14.05.2012 р. з ТОВ "Альянс-Іст" позивач придбав запчастини на загальну суму 168 616,51 грн., в т.ч. ПДВ 26 936,09 грн., відповідно податковим накладним № 185 від 07.09.2012 р., № 186 від 07.09.2012 р., № 706 від 25.09.2012 р. № 778 від 27.09.2012 р. та видатковим накладним № 90705 від 07.09.2012 р., № 90706 від 07.09.2012 р., № 92516 від 25.09.2012 р., № 92708 від 27.09.2012 р.

Також, згідно договору купівлі-продажу №01-10/11 від 01.10.2011 р., укладеному з ТОВ "Компанія ВІВАС" позивач придбав у вересні 2012 р. запчастини на загальну суму 220 285,41 грн., в т.ч. ПДВ 36714,23 грн. відповідно податковим накладним №12 від 07.09.2012 р., №14 від 07.09.2012 р., №15 від 07.09.2012 р., №26 від 13.09.2012 р., №27 від 13.09.2012 р., №39 від 25.09.2012 р., №41 від 25.09.2012 р.,№54 від 28.09.2012 р., та видатковим накладним: №04 від11.09.2012 р., №06 від 11.09.2012 р., №07 від 11.09.2012 р., №13 від 14.09.2012 р., 14 від 14.09.2012 р., №16 від 25.09.2012 р., № 18 від 26.09.2012 р., №22 від 28.09.2012р.

Судом також встановлено, що в мотивувальній частині акту даної перевірки відповідач зазначає про відсутність факту реального здійснення фінансово-господарських операцій між позивачем та ТОВ "КОМПАНІЯ ВІВАС" і ТОВ "АЛЬЯНС-ІСТ", і відповідно про порушення позивачем податкового законодавства - завищення та не підтвердження податкового кредиту та валових витрат і базуються лише висновках, які викладені в:

- акті від 29.10.2013 р. № 1141/20-30-22-01/36816329, складеного ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ "КОМПАНІЯ ВІВАС", відповідно до якого в серпні та вересні 2013 року ТОВ "КОМПАНІЯ ВІВАС" не надало відповіді та її документального підтвердження на письмові запити податкового органу, а тому у ТОВ "КОМПАНІЯ ВІВАС" відсутні об'єкти оподаткування з податку на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) до контрагентів покупців;

- акті не знаходження за юридичною адресою ТОВ "АЛЬЯНС-ІСТ" від 17.04.2013 р. №1631, складеного ДПІ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська та в довідці від 18.04.2013 року №1317/153/38113730 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "АЛЬЯНС-ІСТ", відповідно якої в квітні 2013 р. підприємство не встановлено за податковою адресою, а тому не підтверджено наявність поставок товарів протягом 2012 р.

Як свідчать докази справи, а саме: із акта перевірки слідує, що позивач мав документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують постачання товарів ТОВ "КОМПАНІЯ ВІВАС" та ТОВ "АЛЬЯНС-ІСТ" на його адресу та їх подальше використання в господарській діяльності під час проведення ремонтних робіт на ВП "Вагонне вантажне депо Харків-Сортувальний" ДП "Південна залізниця". Але всупереч зазначеному, відповідач вважає, що у позивача відсутні реально вчинені господарські операції і тому робить висновок про порушення ним приписів п. 138.2 ст. 138, п. 139.1.9. ст. 139, п. 198.1 та п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України.

Дана обставина була покладена відповідачем в обгрунтування порушень вимог податкового законодавства з боку позивача, що на думку суду є безпідставним, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються зокрема із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з положеннями цього Кодексу. Пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Так, у п. 198.1 ст. 198. Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 визначено, - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Судом встановлено, що позивач у перевіряємому періоді мав правовідносини з ТОВ "КОМПАНІЯ ВІВАС" та ТОВ "АЛЬЯНС-ІСТ" на підставі відповідних договорів, які укладено було згідно до чинного законодавства України, а тому ці правочини є дійсними, виконаними сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, ні ким не оскарженими та у судовому порядку не визнані не дійсними.

Виконання умов вищезазначених договорів підтверджується наданими до матеріалів справи первинними документами, бухгалтерської та податкової звітності, які виписані відповідно до п. 9.2. ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні" і п. 2.4. ст. 2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

Статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" дається поняття первинного документу - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо-безпосередньо після її закінчення.

В даному випадку позивачем такі документи в повному обсязі були надані як до перевірки так і до суду. При цьому відповідна сторона жодних зауважень до них не мала. А від так, суд не має підстав піддавати сумніву реальність вчинення позивачем господарських операцій в періоді, що перевірявся.

Також, суд вважає безпідставним посилання відповідача на акт від 29.10.2013 р. №1141/20-30-22-01/36816329, акт від 17.04.2013 р. № 1631 та на довідку від 18.04.2013 року №1317/153/38113730 стосовно контрагентів позивача, які не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки нормами діючого законодавства України не передбачено можливість посилання ДПІ в ході проведення перевірки одного суб'єкта господарювання на акти перевірок чи довідки стосовно інших суб'єктів господарювання.

Також, суд звертає увагу, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства.

Навіть якщо контрагенти позивача не виконали своїх зобов'язань по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

А від так, суд не може погодитися, що оскаржувані рішення є законними та обгрунтованими.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, в даному випадку відповідна сторона не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її оскаржувані рішення, як суб'єкта владних повноважень, є неправомірними, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до вимог ст. 94 КАСУ позивачу підлягають поверненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 182,70 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 94, 159, 160, 162 КАСУ, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 08.09.2014 року № 0002912204 та № 0002922204, прийняті щодо товариства з обмеженою відпоівдальністю "МАССМАШ СТС".

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі м. Харкова, код: 37999628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь товариства з обмеженою відпоівдальністю "МАССМАШ СТС" (62480, Харківська область, сел. Хролі, вул. Олімпійська, буд. 1, кв. 12, код ЄДРПОУ: 37263494) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 182,70 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлено 03.12.2014 року.

Суддя Самойлова В.В.