Ухвала

від 13.01.2015 по справі 820/18607/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2015 р.Справа № 820/18607/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бегунца А.О.

Суддів: Старостіна В.В. , Зеленського В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2014р. по справі № 820/18607/14

за позовом Товариства з обмеженою відпоівдальністю "МАССМАШ СТС"

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Массмаш СТС» (далі за текстом - ТОВ «Массмаш СТС», позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі за текстом - Харківська ОДПІ, відповідач), в якому просив суд визнати протиправними та скасувати винесені відповідачем податкові повідомлення-рішення від 08.09.2014 року № 0002922204, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 42351,25 грн. (за основним платежем - 33881,0 грн., за штрафними санкціями - 8470,25 грн.) та № 0002912204, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 40335,0 грн. (за основним платежем - 32268,0 грн., за штрафними санкціями - 8067,0 грн.).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2014 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 08.09.2014 року № 0002922204 та № 0002912204.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 138, п.п. 139.1.9 ст. 139, п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Харківська ОДПІ зазначає, що ТОВ «Массмаш СТС» неправомірно сформовано витрати та податковий кредит з податку на додану вартість по господарським відносинам з ТОВ "Компанія Вівас" та ТОВ "Альянс-ІСТ" та обґрунтовує це відсутністю реальності здійснення господарських операцій з вказаними постачальниками.

В судове засідання апеляційної інстанції представники сторін не прибули, повідомлені належним чином про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів на підставі п.2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що працівниками Харківської ОДПІ була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ "Массмаш СТС" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Компанія Вівас" та ТОВ "Альянс-ІСТ" і подальшого використання придбаних товарів (робіт, послуг) у господарській діяльності підприємства.

За результатами перевірки складено акт № 1289/20-23-22-01-05/37263494 від 22.06.2014 року, яким зафіксовано наступні порушення.

- п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, ст. 201 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим донараховано податок на додану вартість на загальну суму 32268,25 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Компанія Вівас" та ТОВ "Альянс-ІСТ" у вересні 2012 року у сумі 32268,25 грн.

- ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємству донараховано податку на прибуток на загальну суму 33 881,66 грн. по операціях з придбання послуг від ТОВ "Компанія Вівас" та ТОВ "Альянс-ІСТ" у сумі 33 881,66 грн., у т.ч. за 3 кв. 2012р. у сумі 33 881,66 грн.;

На підставі вказаних висновків Акту перевірки Харківською ОДПІ 25.04.2014 року винесені податкові повідомлення-рішення № 0002922204, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 42351,25 грн. (за основним платежем - 33881,0 грн., за штрафними санкціями - 8470,25 грн.) та № 0002912204, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 40335,0 грн. (за основним платежем - 32268,0 грн., за штрафними санкціями - 8067,0 грн.).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з безпідставності та необґрунтованості висновків податкового органу з огляду на наявність всіх первинних документів, належних до складання в спірних правовідносинах, що свідчать про правомірність формування позивачем витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Відповідно п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому згідно п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум ПДВ є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "Массмаш СТС" (Покупець) було укладено договори купівлі-продажу з ТОВ "Компанія ВІВАС" (Продавець) № 01-10/11 від 01.10.2011 року та з ТОВ "Альянс-ІСТ" (Продавець) № 01-10/11 від 01.10.2011 року, № 10/05/2012 від 14.05.2012 року, відповідно до якого, з урахуванням додаткових угод, продавці зобов'язуються поставити запчастини на автокрани до складу Покупця (м. Харків, вул. Киргизька 19), а покупець прийняти та оплатити товар.

Виконання договорів підтверджується наступними первинними документами складеними сторонами, копії яких наявні в матеріалах справи, а саме: договорами, видатковими та податковими накладними, платіжними дорученнями.

Транспортування товару здійснювалось за рахунок продавців, що підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними.

З пояснень позивача та матеріалів справи вбачається, що придбані запчастини використовувались для здійснення робіт з ремонту автокранів замовників. Складський облік товарів не здійснювався оскільки одразу після придбання товар доставлявся до замовників ремонтних робіт.

Колегія суддів зазначає, що наявні в матеріалах справи первинні документи містять всі обов'язкові реквізити передбачені положеннями ст.ст. 201, 138 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності та необґрунтованості нарахування грошових зобов'язань позивачу з огляду на наявність належного документального підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ "Компанія Вівас" та ТОВ "Альянс-ІСТ".

Доводи Харківської ОДПІ, що відсутність реальності здійснення господарських операцій позивача з ТОВ "Компанія Вівас" та ТОВ "Альянс-ІСТ", відповідно до актів податкових органів, на обліку в яких знаходяться вказані контрагенти, відхиляються колегією суддів з огляду на наступне.

В силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податків. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено факт порушення ТОВ «Массмаш СТС» вимог податкового законодавства та правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 08.09.2014 року № 0002922204 та № 0002912204.

Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2014р. по справі № 820/18607/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бегунц А.О. Судді (підпис) (підпис) Старостін В.В. Зеленський В.В.