Ухвала

від 25.11.2014 по справі 818/2042/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2014 р.Справа № 818/2042/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Вовченко І.В

представників позивача: Ставицього В.Ю., Безпалько С.В.

представника відповідача Сапунова М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Державної фінансової інспекції в Сумській області та Міської державної лікарні ветеринарної медицини м. Охтирка на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.09.2014р. по справі № 818/2042/14

за позовом Міської державної лікарні ветеринарної медицини м. Охтирка

до Державної фінансової інспекції в Сумській області , Охтирської об'єднаної державної фінансової інспекції про скасування вимоги,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Міська державна лікарня ветеринарної медицини м. Охтирка (далі - Лікарня ветмедицини м. Охтирка), звернувся до суду з позовною заявою до Охтирської об'єднаної державної фінансової інспекції (далі - відповідач 1, Охтирська ОДФІ), Державної фінансової інспекції в Сумській області (далі - відповідач 2, ДФІ у Сумській області), в якій просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу Охтирської об'єднаної державної фінансової інспекції від 07.07.2014 року №103-14/1228 в частині відображення в обліку заборгованості перед бюджетом та перерахувати кошти в сумі 55023,18 грн., які отримані за надання адміністративних послуг на код доходів 22012500 та в частині звернення до фітосанітарної служби України з проханням повернення зайво перерахованих коштів у сумі 9482,37 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 25.09.2014р. позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано пункт 3 вимоги Охтирської об'єднаної державної фінансової інспекції № 103-14/1228 від 07.07.2014 в частині звернення до Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України з проханням повернення зайво перерахованих коштів у сумі 9482,37 грн. та у випадку неперерахування шкоди в сумі 9482,37 грн. відшкодувати за рахунок осіб, винних у зайво перерахованих коштах у порядку та розмірах, встановленому ст. 130, ст. 133, ст. 136 Кодексу законів про працю України.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач, ДФІ у Сумській області, що оскаржувана постанова в частині задоволення позову прийнята без повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, в порушення норм матеріального права, є необґрунтованою та підлягає скасуванню. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що позивачем протягом 2011-2012 років перераховано зайві кошти до Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України. При цьому, в ході ревізії розрахунок щодо можливості акумулювання коштів було проведено виходячи з підсумків роботи за повний робочий рік.

В апеляційній скарзі позивач, Міська державна лікарня ветеринарної медицини м. Охтирка, зазначає, що оскаржувана постанова в частині відмови в задоволенні позову прийнята без повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, в порушення норм матеріального права, є необґрунтованоюю та підлягає скасуванню. В обґрунтуванняя вимог апеляційної скарги посилається на те, що кошти за надані адміністративні послуги з видачі ветеринарних сертифікатів і свідоцтв були правомірно зараховані лікарнею до спеціального фонду лікарні та використані на покриття витрат, пов'язаних з наданням послуг.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційних скарг у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до п. 2.12 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції України на І квартал 2014 року, завідувачем сектору інспектування в В-Писарівському районі Охтирської ОДФІ Радько О.М. проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Лікарні ветмедицини м. Охтирка за період з 01.01.2011 по 31.03.2014 року, за результатами якої складено акт від 05.06.2014 року № 103-21/76 (а.с.8-34).

Ревізією встановлено, що в період з 24.06.2011 року по 31.12.2011 року при наданні адміністративних послуг кошти, отримані позивачем, зараховувались до спеціального фонду Лікарні, а не до державного бюджету. Відповідно до ч. 34 ст. 14 Закону України "Про державний бюджет на 2011 рік" у 2011 році кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України спрямовуються на видатки головних розпорядників коштів державного бюджету, пов'язані з наданням адміністративних послуг (за рахунок джерел, визначених п. 32 ст. 4 цього Закону). Таким чином доходи, отримані у вигляді плати за адміністративні послуги, позивач був зобов'язаний перераховувати до Державного бюджету України. Внаслідок неперерахування до Державного бюджету України коштів, отриманих як плата за надання адміністративних послуг, вказаному бюджету завдано матеріальної шкоди (збитків) в сумі 55005,09 грн.

Також, ревізією встановлено перерахування позивачем в 2011-2012 роках до Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України кошти на цілі, не пов'язані з діяльністю установи, в загальній сумі 9482,37 грн. Протягом 2011 року позивачем проведено акумулювання коштів в розмірі 5000,00 грн. шляхом їх перерахування до Державного комітету ветеринарної медицини України. Сума доходів, з якої можливо було провести перерахування становить 214533,91 грн., кошторисні призначення на кінець 2011 року складають 209924,91 грн. Тому акумулюванню підлягала сума коштів в розмірі 4609,00 грн., в зв'язку з чим позивачу завдано збитків на суму 391,00 грн. В 2012 році надійшло доходів в сумі 196767,63 грн., а затверджено надходжень і видатків на рік - 180859,00 грн. Акумулювання коштів проведено в сумі 25000,00 грн., що на 9091,37 грн. перевищує суму різниці отриманих доходів на сумою доходів затверджених. Тому акумулюванню підлягала сума коштів в розмірі 15908,63 грн., в зв'язку з чим позивачу завдано збитків на суму 9091,37 грн.

В зв'язку з виявленими порушеннями, за результатами ревізії Охтирською ОДФІ складено лист-вимогу від 07.07.2014 року № 103-14/1228 "Про усунення виявлених ревізією порушень" (а.с.6-7).

Пунктом 2 листа-вимоги позивача зобов'язано відобразити в обліку заборгованість перед бюджетом та перерахувати кошти в сумі 55023,18 грн., які отримані за надання адміністративних послуг, на код доходів 22012500. Крім того, пунктом 3 листа-вимоги позивача зобов'язано звернутись до Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України з проханням повернення зайво перерахованих коштів в сумі 9482,37 грн., у випадку неперерахування, шкоду в розмірі 9482,37 грн. відшкодувати за рахунок осіб, винних у зайво перерахованих коштах у порядку та розмірах встановленому ст. 130, 133, 136 Кодексу законів про працю України.

Задовольняючи позов в частині визнання протиправним та скасування пункту 3 вимоги Охтирської об'єднаної державної фінансової інспекції № 103-14/1228 від 07.07.2014 в частині звернення до Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України з проханням повернення зайво перерахованих коштів у сумі 9482,37 грн. та у випадку неперерахування шкоди в сумі 9482,37 грн. відшкодувати за рахунок осіб, винних у зайво перерахованих коштах у порядку та розмірах, встановленому ст. 130, ст. 133, ст. 136 Кодексу законів про працю України, суд першої інстанції виходив з того, що висновки ДФІ у Сумській області про зайве перерахування коштів на утримання вищестоящої організації в сумі 9482,37 грн., є безпідставними та необґрунтованими, оскільки розрахунок необхідної для перерахування суми коштів ДФІ у Сумській області проводив виходячи з підсумків роботи позивача за повний бюджетний рік, а не виходячи з підсумків роботи за квартал, як того вимагають положення нормативно-правових актів.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступних підстав.

Пунктом 2.1 Порядку акумулювання, перерозподілу та використання коштів спеціального фонду за надання платних послуг бюджетними установами, що входять до сфери управління Державного комітету ветеринарної медицини України (далі - Порядок), затвердженого Наказом Державного комітету ветеринарної медицини України від 10.11.2010 року № 487, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.12.2010 року за № 1242/18537, встановлено, що бюджетні установи ветеринарної медицини перераховують Комітету кошти з урахуванням забезпеченості коштами, що визначені законом про Державний бюджет України на відповідний рік, які отримані понад кошторисні призначення за підсумками виконання основних функцій цих установ.

На виконання п. 2.2 Порядку, кошти перераховуються не пізніше 10 числа першого місяця, що настає за звітним кварталом, на підставі наказу Комітету. Тобто, вказана норма визначає обов'язок перерахування коштів на утримання вищестоящої організації за підсумками кварталу, а не року, як зазначає відповідач, на підставі відповідного наказу.

Крім того, при проведені розрахунків, посадовими особами ДФІ було враховано залишок коштів на початок звітного року, який фактично був врахований в надходженнях минулого бюджетного періоду. Дана обставина підтверджується звітами про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги за ІІІ квартал 2011 року та 2012 рік (а.с. 152-157).

Відмовляючи в задоволенні позову в частині скасування пункту 2 вимоги Охтирської об'єднаної державної фінансової інспекції № 103-14/1228 від 07.07.2014 про зобов'язання позивача відобразити в обліку заборгованість перед бюджетом та перерахувати кошти в сумі 55023,18 грн., які отримані за надання адміністративних послуг, на код доходів 22012500, суд першої інстанції виходив з того, що плата за надані адміністративні послуги є доходами Державного бюджету України, а не власними надходженнями бюджетної установи, уповноваженої їх надавати.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 13 Бюджетного Кодексу України, бюджет може складатися із загального та спеціального фондів. Складовими частинами спеціального фонду бюджету є: доходи бюджету (включаючи власні надходження бюджетних установ), які мають цільове спрямування; видатки бюджету, що здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету (у тому числі власних надходжень бюджетних установ); кредитування бюджету (повернення кредитів до бюджету з визначенням цільового спрямування та надання кредитів з бюджету, що здійснюється за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету); фінансування спеціального фонду бюджету.

Власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету.

Власні надходження бюджетних установ поділяються на такі групи: перша група - надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством; друга група - інші джерела власних надходжень бюджетних установ.

У складі першої групи виділяються такі підгрупи: підгрупа 1 - плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю; підгрупа 2 - надходження бюджетних установ від додаткової (господарської) діяльності; підгрупа 3 - плата за оренду майна бюджетних установ; підгрупа 4 - надходження бюджетних установ від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна).

У складі другої групи виділяються такі підгрупи: підгрупа 1 - благодійні внески, гранти та дарунки; підгрупа 2 - кошти, що отримують бюджетні установи від підприємств, організацій, фізичних осіб та від інших бюджетних установ для виконання цільових заходів.

Тобто, вказані норми не передбачають віднесення до власних надходжень бюджетних установ адміністративних послуг.

Водночас, відповідно до Переліку платних адміністративних послуг, які надаються Державною ветеринарною і фітосанітарною службою, органами та установами, що належать до сфери її управління, ї розміру плати за їх надання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2011року № 641, плата за видачу ветеринарних свідоцтв та довідок належить до адміністративних послуг, діяльність по видачі яких входить до функціональних повноважень цих установ.

Частиною 32 ст. 4 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" встановлено, що плата за адміністративні послуги відноситься до джерел формування спеціального фонду Державного бюджету України у частині доходів.

На виконання п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі питання надання платних адміністративних послуг" від 05.01.2011 року № 33 , Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади повинні забезпечити до 1 березня 2011 року відкриття підприємствами, установами та організаціями, що належать до сфери їх управління рахунків в органах Державної казначейської служби для зарахування коштів від надання адміністративних послуг.

Крім того, листом від 25.02.2011 року № 17-04/570-3011 Державне казначейство України повідомило, що відповідно до п. 32 ст. 4 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" плата за адміністративні послуги відноситься до джерел формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2011 рік у частині доходів. Плата за надання таких послуг справляється у розмірах та порядку, визначених законодавчими актами України, а в разі якщо це не передбачено законодавчими актами України, - актами Кабінету Міністрів України.

Для зарахування надходжень з кодом класифікації доходів бюджету 24020000 "Плата за адміністративні послуги" (наказ Міністерства фінансів України від 14.01.2011 року № 11 "Про бюджетну класифікацію") в органах Державного казначейства України відкриті в розрізі територій рахунки за балансовим рахунком 3121, символ звітності 299.

Порядок казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, регламентований наказом Державного казначейства України від 19.12.2000 року № 131, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.01.2001 року за № 67/5258.

Пунктом 34 ст. 14 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" визначено, що кошти, отримані до спеціального фонду державного бюджету України згідно із пунктом 32 ст. 4, спрямовуються на видатки головних розпорядників коштів державного бюджету, пов'язані з наданням адміністративних послуг.

Як обґрунтовано встановлено судом першої інстанції, Лікарня ветмедицини м. Охтирка не є головним розпорядником коштів державного бюджету та рахунок для зарахування коштів від надання адміністративних послуг за кодом 24020000 "Плата за адміністративні послуги" нею відкрито не було.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування не встановлено. Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Державної фінансової інспекції в Сумській області та Міської державної лікарні ветеринарної медицини м. Охтирка залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.09.2014р. по справі № 818/2042/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О. Судді (підпис) (підпис) Бондар В.О. Калитка О.М. Повний текст ухвали виготовлений 01.12.2014 р.