Рішення

від 26.11.2014 по справі 910/22976/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22976/14 26.11.14 Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В.В.

За участю секретаря судового засідання Коваленко О.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Прем`єр Ліфт" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Укрліфтсервіс" провизнання недійсним п. 1.3 договору та стягнення 123881,45 грн. за участю представників сторін:

від позивача:Музичук К.В. від відповідача:Гарапач Н.Є.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прем`єр Ліфт" (надалі - ТОВ "Прем`єр Ліфт") звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрліфтсервіс" (надалі - ТОВ "Укрліфтсервіс") про: визнання недійсним п. 1.3 договору в частині слів «в п`ятиденний термін з того дня, коли ГУ ЖГ КМДА повністю виконає свої зобов`язання перед Замовником відповідно до згаданого Договору №109/13 від 14 липня 2009 року (добровільно або примусово)», стягнення заборгованості за виконані роботи у розмірі 88000,00 грн., інфляційних втрат у розмірі 23587,20 грн. та 3% річних у розмірі 12294,25 грн.

Ухвалою від 23.10.2014 р. за вказаним позовом господарським судом міста Києва у складі судді Ковтуна С.А. порушено провадження у справі № 910/22976/14.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 30.10.2014р., у зв'язку із перебуванням судді Ковтуна С.А. у відпустці, справу №910/22976/14 передано для розгляду судді Князькову В.В.

Ухвалою від 30.10.2014р. справу №910/22976/14 прийнято до свого провадження суддею Князьковим В.В.

30.10.2014р. сторонами через канцелярію суду подано клопотання про залучення до матеріалів справи документів.

В судовому засіданні 30.10.2014р. оголошено перерву до 19.11.2014р.

Представником відповідача 19.11.2014р. подано відзив на позовну заяву, згідно якого ТОВ "Укрліфтсервіс" з посиланням на п. 1.2, п. 2,4, п. 3.1.1 договору вважає, що при укладанні договору підряду досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, а тому не можна вважати договір неукладеним. Щодо визнання недійсним п. 1.3 договору підряду в частині слів: «в п`ятиденний термін з того дня, коли ГУ ЖГ КМДА повністю виконає свої зобов`язання перед Замовником відповідно до згаданого Договору №109/13 від 14 липня 2009 року (добровільно або примусово)» оскільки при укладанні договору сторони встановили і строк оплати і відкладальну обставину, що не суперечить положенням ст. 212 ЦК України.

У судовому засіданні 19.11.2014р. оголошено перерву до 24.11.2014р.

Представник позивача у судовому засіданні 24.11.2014р. позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував та вказував на те, що строк оплати за даним договором не настав.

Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України від відповідача до Господарського суду міста Києва не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 910/22976/14.

Розглянувши матеріали справи Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

05.10.2010р. між ВАТ «Укрліфтсервіс», правонаступником якого є ТОВ "Укрліфтсервіс" (замовник, відповідач) та ТОВ "Прем`єр Ліфт" (підрядник, позивач) укладено договір №06/10М на виконання робіт з заміни та модернізації ліфтів, відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання комплексу робіт по заміні та модернізації ліфтів, що включає в себе: виконання будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних робіт та робіт з диспетчеризації відповідно до проектно-кошторисної документації на об`єктах, що є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 1.2 договору даний договір і правовідносини між його сторонами є цивільно-правовими, спрямованими на виконання замовником своїх зобов'язань перед третьою особою - Головним управлінням житлового господарства Київської міської державної адміністрації (Код ЄДРПОУ 33695577, надалі - ГУ ЖГ КМДА), що виникли із укладеного між ГУЖ Г КМДА та замовником Договору №109/13 від 14 липня 2009 року, відповідно до якого замовник виконує функції підрядника і зобов'язується здійснити монтаж і налагодження ліфтів, а ГУЖ Г КМДА зобов'язується прийняти виконані роботи і сплатити ціну договору після одержання відповідного фінансування з бюджету.

Згідно п. 1 . 3 договору даний договір відповідно до статті 212 Цивільного кодексу України укладено з відкладальною умовою в частині виникнення зобов'язання замовника по сплаті ціни договору підряднику, а саме: сторони домовились, що у відповідності до статті 212 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний сплатити підряднику за умови підписання сторонами договору Акту приймання-передачі визначену в пункті 2.2 договору ціну у п'ятиденний термін з того дня, коли ГУ ЖГ КМДА повністю виконає свої зобов`язання перед Замовником відповідно до згаданого Договору №109/13 від 14 липня 2009 року (добровільно або примусово).

Вартість робіт визначена виходячи з договірної ціни, яка є твердою та погоджується сторонами (п. 2.1 договору).

Загальна вартість робіт за договором визначається додатком №1 до договору, який є невід'ємною частиною даного договору (п. 2.2 договору).

Пунктом 2.2 договору сторони погодили, що в кінці кожного місяця підрядник надає замовнику акт виконаних підрядних робіт за формою №КБ-2в та КБ-3, як оформлюється в 2 (двох) примірниках.

Відповідно до п. 2.3 договору замовник підписує форми №КБ-2в та КБ-3, засвідчує печатко і на протязі 3-х робочих днів з дня отримання повертає підряднику по 1 (одному) примірнику.

Оплата за виконані підрядником роботи проводиться здійснюється на підставі п. 1.3 договору( п. 2.4 договору).

Згідно п. 8.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та діє 12 місяців. У випадку невиконання стороною свого зобов'язання за цим договором дія договору продовжується на 2 місяці.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на невідповідність положень п. 1.3 договору підряду №06/10М від 05.10.2010р. імперативним вимогам ч. 1 ст. 854 ЦК України, а надходження коштів від ГУ ЖГ КМДА не є обставиною, яка має неминуче настати. Також, вимогу про стягнення боргу в сумі 88000,00 грн. позивач обґрунтовує тим, що в порушення умов укладеного між позивачем та відповідачем договору підряду №06/10М від 05.10.2010р. відповідач не виконав у повному обсязі свої зобов'язання з оплати виконаних робіт, а тому позивач, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 525, 526 ЦК України, просить стягнути з відповідача 88000,00 грн. боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного:

Як вище встановлено господарським судом, 05.10.2010р. між сторонами у справі укладений договір, згідно з якою позивач взяв на себе виконання комплексу робіт по заміні та модернізації ліфтів, що включає в себе: виконання будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних робіт та робіт з диспетчеризації відповідно до проектно-кошторисної документації на об`єктах, що є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до довідок про вартість виконаних робіт та актів приймання виконаних підрядних робіт від 30.12.2010р. на загальну суму 108000,00 грн., позивач роботи здав, а відповідач їх прийняв і жодних зауважень щодо якості робіт позивачу не надіслав.

Як зазначено у позові, відмову від проведення оплати заборгованості відповідач пояснює ненадходженням коштів від генпідрядника, аргументуючи це положеннями п. 1.3. договору, відповідно до якого оплата фактично виконаних позивачем робіт здійснюється відповідачем у п'ятиденний термін з того дня, коли ГУ ЖГ КМДА повністю виконає свої зобов`язання перед замовником відповідно до згаданого договору №109/13 від 14 липня 2009 року.

Частиною 7 ст. 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи між сторонами укладено договір підряду, згідно з яким відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до положень ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Згідно ст. 854 ЦК України встановлено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

З аналізу викладених норм вбачається, що договір підряду є оплатним, і обов'язку підрядника виконати певну роботу відповідає обов'язок замовника цю роботу прийняти та оплатити.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що замовник зобов'язаний сплатити підряднику за умови підписання сторонами договору акту приймання-передачі визначену в пункті 2.2 договору ціну у п'ятиденний термін з того дня, коли ГУ ЖГ КМДА повністю виконає свої зобов`язання перед замовником відповідно до згаданого договору №109/13 від 14 липня 2009 року (добровільно або примусово).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В силу ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Вказана норма у ч. 1 передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Статтею 217 ЦК України передбачено правові наслідки недійсності окремих частин правочину, згідно з якою недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Згідно з ч. 1 ст. 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Оскільки договір підряду є оплатним, обов'язок відповідача як генпідрядника за договором № 06/10М оплатити прийняті роботи виникає в силу положень закону та п. 1.2, п. 3.1.1 Договору № 06/10М від 05.110.2010р.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що спірний пункт договору, який регламентує порядок проведення розрахунків за виконані роботи на підставі актів приймання виконаних робіт за формою № КБ-2в та довідок про вартість виконаних підрядних робіт за формою № КБ-3 після надходження коштів від замовника - ГУ ЖГ КМДА, суперечить імперативним приписам ч. 1 ст. 854 ЦК України, згідно з якою у випадку відсутності домовленості сторін щодо попередньої оплати виконаної роботи, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Тобто, вказана норма передбачає як безпосереднє встановлення у зобов'язанні строку (терміну) його виконання, так і визначення цього строку вказівкою на певну подію, яка неминуче має настати. В іншому ж випадку кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Сторони у п. 1.3 договору визначили строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати виконаних робіт вказівкою на обставини надходження коштів від замовника (генпідрядника). Однак, така подія не може бути визнана такою, що неминуче має настати, оскільки вона залежить від суб'єктивної поведінки третьої особи, визначеної в договорі як генерального підрядника без зазначення реквізитів цієї особи.

Тобто, спірним пунктом договору сторони визначили строк виконання зобов'язання з оплати виконаних робіт вказівкою на дію особи, яка не є стороною такого договору.

Статтею 511 ЦК України передбачено, що зобов'язання не може створювати обов'язку для третьої особи.

Зі змісту частини 2 ст. 528 ЦК України вбачається, що у разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам.

Відповідно до ч. 2 ст. 838 ЦК України генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

У правовідносинах за спірним договором, генеральним підрядником є відповідач, а тому саме він відповідає перед позивачем (субпідрядником) за виконання обов'язків особами, визначеними у договорі як замовник та несе відповідальність перед цими особами.

При цьому суд зауважує, що встановлення спірним пунктом договору залежності виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати вартості виконаних робіт від наявності надходження коштів від ГУ ЖГ КМДА (як замовника) суперечить приписам ст. 617 ЦК України, виходячи зі змісту якої випадкові обставини недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника (в даному випадку - ГУ ЖГ КМДА) чи відсутність у боржника необхідних коштів не звільняють боржника від відповідальності за порушення зобов'язання (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 р. у справі № 11/446 та постанові Вищого господарського суду України від 03.12.2012 у справі № 5011-16/4107-2012).

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що п. 1.3 договору №06/10М від 05.10.2010р., в частині слів «в п`ятиденний термін з того дня, коли ГУ ЖГ КМДА повністю виконає свої зобов`язання перед Замовником відповідно до згаданого Договору №109/13 від 14 липня 2009 року (добровільно або примусово)» не відповідає вимогам ст.ст. 511, 617, 838, 854 ЦК України та з урахуванням вимог ст. 217 ЦК України підлягає визнанню недійсним.

Доводи відповідача про те, що позивач при укладенні спірного договору на заявляв будь-яких заперечень чи зауважень щодо його умов та положень, у тому числі в частині умов пункту 1.3 договору підряду № 06/10М від 05.10.2010р., судом відхиляються, оскільки не спростовують викладеного вище висновку суду.

Статтею 257 ЦК України передбачена загальна позовна давність у три роки.

Загальне правило початку перебігу позовної давності міститься у ч. 1 ст. 261 ЦК України: перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з частинами 3 та 4 ст. 267 ЦК позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони в спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Разом з тим, господарський суд зазначає наступне, що вимоги щодо визнання недійсним п. 1.3 договору укладеного 05.10.2010р., позивачем заявлено лише 20.10.2014р., тобто за межами трирічного строку позовної давності, проте, оскільки ТОВ "Укрліфтсервіс" не заявлялось про застосування позовної давності, то в силу ч. 3 ст. 267 ЦК України господарським судом позовна давність не застосовується.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 88000,00 грн. заборгованості за виконані роботи.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до актів виконаних робіт форми КБ2в та довідок про вартість виконаних робіт форми КБ3 від 30.12.2010р. на загальну суму 108000,00 грн. позивач виконав свої зобов'язання за договором в повному обсязі, а відповідач безпідставно ухиляється від покладених на нього зобов'язань та не здійснює повного розрахунку.

Отже, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 854 ЦК України відповідач повинен був оплатити виконані роботи у строк до 31.12.2010р. При цьому, як вбачається із матеріалів справи ТОВ «Укрліфтсервіс» свої зобов`язання за договором виконав частково, лише на суму 20000,00 грн. (банківські виписки від 22.02.2013р. та від 08.07.2013р.). Доказів погашення заборгованості у розмірі 88000,00 грн. відповідачем суду не надано.

У зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу по оплаті виконаних позивачем робіт у розмірі 88000,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

ТОВ "Прем`єр Ліфт" також заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 12294,25 грн. та інфляційних втрат у розмірі 23587,20 грн.

За приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням втрат від інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних за період січень 2011р. по вересень 2014р., та інфляційних втрат за період з 01.01.2011р. по 17.10.2014р., суд зазначає наступне, що позивачем нараховано інфляційні втрати та 3% річних на суму заборгованості 108000,00 грн. При цьому, як встановлено судом станом на 23.02.2013р. сума заборгованості відповідача складала 98000,00грн., а з 10.07.2013р. сума заборгованості відповідача складала 88000,00грн.

Розрахунок 3% річних:

за період з 01.01.2011р. по 21.02.2013р. 108000,00 х 3 х 783: 365 : 100 = 6950,47 грн.

за період з 23.02.2013р. по 08.07.2013р. 98000,00 х 3 х 136 : 365 : 100 = 1095,45 грн.

за період з 10.07.2013р. по 17.10.2014р. 88000,00 х 3 х 465 : 365 : 100 = 3363,29 грн.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції:

за період з 01.01.2011р. по 21.02.2013р. 108000,00 х 1,045 = 112860,00 грн.

за період з 23.02.2013р. по 08.07.2013р. 98000,00 х 1,001 = 98098,00 грн.

за період з 10.07.2013р. по 30.09.2014р. 88000,00 х 1,165 = 102520,00 грн.

Отже, згідно розрахунку суду стягненню з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних у розмірі 11409,21 грн. та інфляційних втрат у розмірі 19478,00грн.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕМ'ЄР ЛІФТ" задовольнити частково.

2. Визнати недійсним п. 1.3 договору підряду №06/10М від 05.10.2010р. укладеного між Товариством з додатковою відповідальністю "Укрліфтсервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРЕМ'ЄР ЛІФТ" в частині слів «в п`ятиденний термін з того дня, коли ГУ ЖГ КМДА повністю виконає свої зобов`язання перед Замовником відповідно до згаданого Договору №109/13 від 14 липня 2009 року (добровільно або примусово)» .

3. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Укрліфтсервіс" (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 24-А, ідентифікаційний код 05472637) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕМ'ЄР ЛІФТ" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, б. 107, ідентифікаційний код 35210959) основний борг у розмірі 88 000 (вісімдесят вісім тисяч) грн. 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 19478(дев'ятнадцять тисяч чотириста сімдесят вісім) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 11409 (одинадцять тисяч чотириста дев'ять) грн. 21 коп., судовий збір у розмірі 3546 (три тисячі п'ятсот сорок шість) грн. 64 коп.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 01.12.2014р.

Суддя В.В. Князьков