Рішення

від 24.11.2014 по справі 914/3508/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2014 р. Справа № 914/3508/14

За позовом: до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергорембізнес», м.Львів Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар», м.Городок Львівської області про: стягнення 74 303,12 грн.

Суддя Кітаєва С.Б.

Представники:

від позивача: Лихва Н.Д. - представник ( довіреність №14/01-8 від 08 січня 2014 р.);

від відповідача: не з»явився

Права та обов'язки, передбачені ст. ст.20, 22 ГПК України суд роз'яснив представнику позивача. Заяви про відвід судді не надходили.

Суть спору : Позов заявлено товариством з обмеженою відповідальністю «Енергорембізнес», м.Львів, до товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар», м.Городок Львівської області, про стягнення заборгованості в сумі 74 303,12 грн., з якої : 65 913,49 грн. сума основного боргу, 8 389,63 грн. пеня. Позивач просить також відшкодувати йому за рахунок відповідача понесені судові витрати по справі.

Провадження у справі порушено і прийнято позовну заяву до розгляду ухвалою господарського суду Львівської області від 06.10.2014 року, судове засідання призначено на 29.10.2014 року. Вимоги до сторін висвітлені в ухвалі суду.

Ухвала про порушення провадження у справі отримана відповідачем 09.10.2014 року, що підтверджується наявним у справі повідомленням №79014 0927804 6 про вручення рекомендованої поштової кореспонденції.

27.10.2014 р. за вх.№45716 в суді зареєстровано подане відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи, у зв»язку із неможливістю забезпечити в судове засідання 29.10.2014 року явку повноважного представника.

Станом на 29.10.2014 року відзив на позовну заяву та витребовувані судом документи відповідач не подав.

Ухвалою від 29.10.2014 року розгляд справи відкладено на 24.11.2014 року .

04.11.2014 року в суді зареєстровано за вх.№47232/14 подане представником позивача клопотання про долучення документів до матеріалів справи, серед яких, зокрема, лист-довідка ТзОВ «Енергорембізнес» №07/10/13-2 від 30.10.2014 року, якою підтверджується наявність основного боргу відповідача перед позивачем в заявленій до стягнення сумі (65 913,49 грн).

17.11.2014 року за вх.№49562/14 в діловодстві суду зареєстровано поданий відповідачем відзив вих.№1031 від 14 листопада 2014 року на позовну заяву. У відзиві відповідач серед іншого підтверджує, що у провадженні господарських судів України, або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи з даного спору між між ним та позивачем, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору, а також заявляє клопотання про відстрочку виконання рішення у даній справі до 31 грудня 2014 року.

В обґрунтування зазначеного клопотання відповідач посилається на те, що станом на даний момент підприємство Відповідача перебуває у важкому фінансовому становищі, що пов»язане з сезонним характером його роботи, який полягає у тому, що основним видом діяльності Товариства є виготовлення концентрованих соків з яблук та деяких інших овочів та фруктів. Сезон прийняття та перероблення сировини розпочинається на початку серпня та триває до кінця листопада - початку грудня. На даний час майже всі фінансові ресурси спрямовуються на закупівлю сировини, а надходження коштів на рахунки підприємства відбудуться тільки після реалізації продукції, виготовленої в 2014р. Крім того, відповідач посилається на те, що в провадженні господарських судів Вінницької та Львівської областей, а також Рівненського апеляційного господарського суду перебуває значна кількість судових справ, пов»язаних із стягненням з ТзОВ «Яблуневий дар» заборгованості, що підтверджує низьку платоспроможність підприємства і відповідно ставить його у ще більш важке становище, а винесення судом рішення без надання відповідачу відстрочки призведе до накладення арешту на всі рахунки підприємства, а отже неможливості проведення будь-яких господарських операцій та повного припинення діяльності підприємства, а це у свою чергу призведе до невиплати заробітної плати та звільнення великої кількості працівників.

До відзиву на позовну заяву відповідач долучив копію Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, який містить відомості про записи, внесені в ЄДР по відповідачу станом на 28.10.2014 року.

В судове засідання 24.11.2014 року явку повноважного представника забезпечив позивач, який з підстав, наведених у позовній заяві, наданих суду поясненнях позовні вимоги підтримав та просить задоволити у повному обсязі.

Представник позивача просить відмовити відповідачу у задоволенні клопотання ( яке викладене у відзиві) про відстрочку виконання рішення суду, оскільки відповідачем жодних документів, які підтверджували б наявність у відповідача виняткових обставин, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання судового рішення не надано.

За вх.№45816/14 в суді 27.10.2014 р. зареєстровано клопотання представника позивача про долучення до матеріалів справи (на виконання вимог ухвали суду від 06.10.2014 р.) документів. Так, зокрема, до клопотання долучено оригінал Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яким підтверджується, що відповідач, ТзОВ «Яблуневий дар» в статусі юридичної особи включений до ЄДР; ідентифікаційний код юридичної особи 32475074; місцезнаходженням юридичної особи є адреса :81500, Львівська область, Городоцькийц район, місто Городок, вулиця Львівська, будинок 274 А.

Місцезнаходження відповідача за адресою, відомості про яке містить ЄДР, відповідає відомостям про місцезнаходження відповідача, яке вказане позивачем у позовній заяві та на яке позивачем відіслано відповідачу копії позовної заяви з додатками, а судом ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи.

За умовами ст.33 Господарського процесуального кодексу України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно до вимог ст.ст.4-2, 4-3 ГПК України, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, заявленні клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. За умовами ст.59 ГПК України відповідач має право після одержання ухвали надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідач своїм правом скористався.

Відповідно до ч.3 ст.4-3 ГПК України господарським судом створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності у відповідності до ст.43 ГПК України, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

7 жовтня 2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергобізнес» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар» (замовник) укладено Договір №07/10/13-02, відповідно до п.п.1.1; 1.2 якого виконавець приймає на себе зобов»язання виконати роботи по монтажду кабельних ліній очисних споруд за адресою : Львівська область, м.Городок, вул.Львівськак,274а , а замовник зобов»язується прийняти весь комплекс виконаних робіт шляхом підписання двостороннього акту здачі-приймання виконаних робіт, та оплачувати виконані роботи на умовах , передбачених даним Договором ( надалі - Договір).

Відповідно до п.3.1 Договору, договірна ціна робіт, передбачених до виконання цим Договором, становить 125 913,49 грн., в тому числі ПДВ: 20% - 20 985,58 грн.

Відповідно до п.6.1 Договору, після підписання Акту виконаних робіт замовник на протязі 3 (трьох) банківських днів перераховує виконавцю суму в розмірі 100% вартості договірної ціни, а саме 125 913,49 грн, в тому числі ПДВ: 20%-20 985,58 грн.

При виконанні зобов»язань за даним Договором Сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства (п.7.1Договору).

Відповідно до п.7.5 Договору, у випадку порушення термінів оплати, згідно умов даного Договору, Замовник сплачує виконавцю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє під час прострочення, за кожен день прострочення від суми недоплати.

Даний Договір набирає чинності після підписання його обома Сторонами та діє до часу повного виконання Сторонами своїх зобов»язань (п.10.1 Договору).

Відповідно до п.10.2, зміни і доповнення до Договору є дійсними, якщо вони укладені додатком до Договору і підписані обома Сторонами. При виконанні зобов»язань по Договору Сторони керуються виключно законодавством України .

Відповідно до п.10.3, Сторона, яка вважає доцільним розірвання Договору повинна письмово попередити іншу не менш ніж за 7 днів, до дати розірвання Договору.

21.10.2013 року Сторонами підписано Акт №10-21-001 ( примірна форма №КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2013 року, вартістю 125 913,49 грн. в тому числі ПДВ - 20 985,58 грн. Зазначений Акт містить посилання на Договір №07/10/13-02 від 07.10.2013 року, Акт підписаний Сторонами та завірений гербовими печатками виконавця та замовника без зауважень та розбіжностей.

Позивачем виставлявся відповідачу до оплати рахунок №217 від 21 жовтня 2013 року на суму 125 913,49 грн. ( в т.ч. ПДВ - 20 985,58 грн.) за роботи по монтажу кабельних ліній очисних споруд за адресою: Львівська область, м.Городок, вул.Львівська,274а.

Рахунок №217 від 21 жовтня 2013 року відповідачем оплачено частково ( в сумі 60 000,00 грн.), а саме: 06.06.2014 р. - 30 000,00 грн, та 03.07.2014 р. - 30 000,00 грн. , що підтверджується долученою позивачем до справи копією виписки з особового рахунку позивача за період 01.06.2014 по 23.10.2014 р. Як вбачається із призначень платежів, відповідач перерахував 60 000,00 грн. за монтаж електрообладнання згідно рахунку №217 від 21.10.2013 року.

З матеріалів у справі вбачається, що до перерахування відповідачем позивачу коштів в сумі 60 000,00 грн. сторонами проведено звірку взаємних розрахунків за період з 01.01.2013 р. - 20.05.2014 р., про що було складено станом на 20.05.2014 року Акт звірки взаємних розрахунків, у який включено вартість виконаних робіт на суму 125 913,49 грн., та виведено сальдо на користь позивача на вказану дату по господарських операціях між сторонами на суму 188 675,82 грн.

Позивач звертався до відповідача із претензією від 01 липня 2014 року за №01/07-8 на суму 179 178,39 грн., у якій вимагав негайно виконати зобов»язання щодо оплати виконаних робт (у т.ч. по Договору №07/10/13-02 від 07 жовтня 2013 року оплатити вартість виконаних робіт - 125 913,49 грн. в повному обсязі (станом на 10.06.2014 року було погашено 30 000,00 грн.), а також провести розрахунок за інші господарські операції, які мали місце між сторонами по інших договорах (у т.ч. за відвантажений товар). Претензія отримана відповідачем 09.07.2014 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Із врахуванням частковоїоплати (60 000,00 грн) вартості виконаних робіт, станом на момент звернення позивача з позовом до суду сума основного боргу склала 65 913,49 грн. ( 125 9134,49 грнє. - 60 000,00 грн.)

Відповідно до умов Договору (за період з 25.10.2013 року по 25.04.2014 р.), за 182 дні протермінування, позивач нарахував відповідачу 8 389,63 грн. пені, вимогу про стягнення якої заявив у позові.

Станом на момент розгляду спору по суті доказів погашення основного боргу в сумі 65 913,49 грн. матеріали справи не містять. Позивач просить позов задоволити повністю.

Відповідач не заперечив у відзиві, що має перед позивачем борг за виконані роботи в сумі 65 913,49 грн. за Договором №07/10/13-02 від 07 жовтня 2013 року. Відповідач не висловив заперечень щодо вимоги про стягнення пені (як і щодо проведеного позивачем розрахунку пені). У відзиві просить відстрочити виконання рішення до 31 грудня 2014 року. Документального підтвердження обставин, на які має місце посилання відповідача у клопотанні про відстрочку виконання рішення, ним не подано. Як зазначено вище, в письмовій формі позивач заперечив проти відстрочки виконання рішення, оскільки відповідач не подав доказів в підтвердження наявності виняткових обставин, які унеможлять чи ускладнять виконання рішення.

При прийнятті рішення суд виходив із наступного.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов"язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов"язки.

За правовою природою Договір №07/10/13-02 від 07 жовтня 2013 року є договором підряду.

Відповідно до ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов»язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов»язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.1 ст.854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов»язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника,- достроково.

Відповідно до п.6.1 Договору, після підписання Акту виконаних робіт замовник на протязі 3 (трьох) банківських днів перераховує виконавцю суму в розмірі 100% вартості договірної ціни, а саме 125 913,49 грн, в тому числі ПДВ:20%-20 985,58 грн.

Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України зобов»язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов»язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільногно законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб"єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов"язаної сторони виконання її обов"язку.

Відповідно до ст.174 ГК України Господарські зобов»язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов»язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов"язків

Договір є двостороннім, якщо правами та обов»язками наділені обидві сторони договору.До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов"язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Власне, це ті умови, на яких сторони погодилися виконувати договір. Зміст договору як підстави виникнення цивільно-правового зобов"язання визначається тими правами та обов"язками, які взяли на себе учасники договору відповідно до умов договору і які закріплені і сформульовані у договорі.

Відповідно до ст.638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підпис сторони (сторін) на правочині підтверджує форму правочину, в якій його вчинено (письмово), а відповідно, сам факт вчинення правочину юридичними особами підтверджується наявністю печатки (печаток) на документі, що має письмову форму.

Таким чином, наявністю печаток виконавця і замовника на договорі №07/10/13-02 від 07 жовтня 2013 року підтверджується факт його вчинення на умовах, які вказані у договорі.

Зміст договору № 07/10/13-02 від 07 жовтня 2013 року, як підстави виникнення цивільного-правового зобов"язання, визначається тими правами та обов"язками, які взяли на себе учасники (сторони) цього договору: виконавець - ТзОВ «Енергорембізнес» та замовник - ТзОВ «Яблуневий дар», відповідно до умов цього договору і які закріплені і сформульовані в цьому договорі.

Договір № 07/10/13-02 від 07 жовтня 2013 року є двостороннім договором, таким, що не укладений більш як двома сторонами, а лише виконавцем та замовником; договір не укладений на користь третьої особи.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору № 07/10/13-02 від 07 жовтня 2013 року позивач виконав для відповідача роботи по монтажу кабельних ліній очисних споруд за адресою: Львівська область, м.Городок, вул.Львівськак,274а, вартістю 125 913,49 грн. ( в т.ч. ПДВ - 20 985,58 грн.), а відповідач прийняв виконані позивачем роботи без зауважень та претензій.

Виконання робіт підтверджено Актом №10-21-001 ( примірна форма №КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2013 року, вартістю 125 913,49 грн. в тому числі ПДВ - 20 985,58 грн. Зазначений Акт містить посилання на Договір №07/10/13-02 від 07.10.2013 року, Акт підписаний Сторонами та завірений гербовими печатками виконавця та замовника. Зазначений Акт містить посилання на Договір №07/10/13-02 від 07.10.2013 року, Акт підписаний Сторонами та завірений гербовими печатками виконавця та замовника. Зауважень, претензій щодо об»єму, якості , вартості виконаних робіт замовником висуното до виконавця не було.

Відповідач частково (в сумі 60 000,00 грн.) оплатив позивачу виконані роботи.

Згідно з ч.1, ч.2, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов»язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов»язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов»язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов»язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Враховуючи наведене, суд вбачає наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 65 913,49 грн. основного боргу за виконані роботи, з огляду на те, що у матеріалах справи відсутні, а відповідачем не подано суду доказів оплати виконаних робіт на вказану суму.

При цьому суд вбачає за доцільне зазначити, що моментом виконання грошового зобов»язання є дата зарахування коштів коштів на рахунок кредитора , або видачі їх йому готівкою.

Відповідно до ст.ст.610,611 Цивільного кодексу України порушенням зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання. У разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Відповідно до ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (ч.1 ст.549 ЦК України). Відповідно до ч. 3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.1 ст.549 ЦК України). Штрафом є неустойка , що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст.549 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (штрафу, пені) є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано.

Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі , що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.7.5 Договору, за період з 25.10.2013 року по 25.04.2014 року позивач нарахував відповідачу від суми боргу 125 913,49 грн. ( за 182 дні прострочки оплати) 8 389,63 грн. пені.

Позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню в розмірі 8 389,63 грн. за період з 25.10.2013 року по 25.04.2014 року, вимога про стягнення якої підлягає до задоволення, оскільки відповідач у встановленому законом порядку, не подав належних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність порушення ним строків оплати вартості виконаних робіт по Договору №07/10/13-02 від 07 жовтня 2013 року.

Розглянувши клопотання відповідача , викладене у відзиві, про відстрочку виконання рішення суду до 31 грудня 2014 року, заслухавши думку представника позивача, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні заяви повністю. При цьому суд виходить з наступного.

Право суду при прийнятті рішення відстрочити або розстрочити його виконання передбачене пунктом 6 статті 83 ГПК України.

При цьому під відстрочкою виконання рішення суду слід розуміти відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Питання задоволення заяви сторони у справі про відстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

При цьому, норми чинного господарського процесуального законодавства не містять визначення «винятковий випадок», тому це поняття є оціночним, з огляду на ч.1 ст.43 ГПК України та з врахуванням всіх обставин конкретної справи.

Як вказано у п.7.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. із змінами та доповненнями «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В підтвердження наявності обставин якими відповідач обґрунтовує підстави для відстрочки виконання рішення суду ним не подано жодного доказу.

Оскільки відповідач не обґрунтував належними та допустимими доказами винятковості обставин, що ускладнюють виконання рішення суду, не подав доказів, які підтверджують можливість виконання рішення суду з 31 грудня 2014 року, не обґрунтував, яким чином відстрочка виконання рішення суду надасть можливість покращити фінансове становище з 31 грудня 2014 року та виконати рішення суду в повному обсязі, відтак суд дійшов висновку відсутності підстав для відстрочки виконання рішення суду.

Суд звертає увагу на ту обставину, що при вирішенні питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання рішення суду порушує також і матеріальні інтереси позивача, що може призвести до негативних наслідків для нього.

Слід зазначити, що фінансове становище позивача, у свою чергу залежить і від ступеня виконання рішення у даній справі відповідачем.

Водночас, слід зазначити, що за наявності обґрунтованих та допустимих доказів відповідач не позбавлений права на звернення до суду із заявою про відстрочку або розстрочку рішення на стадії його виконання.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а відповідно до статті 34 ГПК України суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням №861 від 21 серпня 2014 року на суму 2 850,46 грн.

Виходячи із ціни позову 74 303,12 грн. позивач повинен був сплатити 1827,00 грн. судового збору, однак, як вбачається із документів , має місце сплата судового збору у більшому розмірі, ніж це передбачено ст.4 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір в розмірі 1827,00 грн. покладається на відповідача і підлягає стягненню з нього на користь позивача.

В порядку, передбаченому ст.7 Закону України «Про судовий збір» , після набрання рішенням у справі законної сили позивачу підлягає поверненню з держбюджету України 1 023,46 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 1,2,12,32,33,34,36,43,44, 49, 82,83, 84,85 , 115, 116 ГПК України, суд -

Вирішив:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар» (81500, Львівська область, м.Городок, вул.Львівська,274-А; код ЄДРПОУ 32475074) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергорембізнес» (79058, м.Львів, вул.Донецька,44; код ЄДРПОУ 38243086) 74303,12 грн. заборгованості з якої : 65 913,49 грн. основний борг, 8 389,63 грн. пеня, а також стягнути 1827,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

4. В порядку, передбаченому ст.7 Закону України «Про судовий збір», після набрання рішенням законної сили вирішити питання про повернення позивачу 1 023,46 грн. зайво сплаченого судового збору з держбюджету України.

5. В задоволенні клопотання про відстрочку виконання рішення - відмовити повністю.

В засіданні 24.11.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого по справі рішення. Повний текст рішення, враховуючи вихідні дні 29.11.2014р. та 30.11.2014 р. виготовлено 01.12.2014р.

Суддя Кітаєва С.Б.