Постанова

від 20.11.2014 по справі 5011-15/11198-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2014 року Справа № 5011-15/11198-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПоліщука В.Ю. (доповідач), суддів:Міщенка П.К., Погребняка В.Я., розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2014 року, у справі№ 5011-15/11198-2012 Господарського суду міста Києва, за заявоюЗакритого акціонерного товариства "Феррум" (м. Київ), про визнання банкрутом, - представники учасників судового провадження в судове засідання не з'явились; в с т а н о в и в :

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2012 року порушено провадження у справі № 5011-15/11198-2012 про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Феррум" (далі за текстом - ЗАТ "Феррум"); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника, інше.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2014 року у справі № 5011-15/11198-2012 (суддя - Чеберяк П.П.) затверджено Звіт ліквідатора та Ліквідаційний баланс банкрута; вимоги кредитора Публічного акціонерного товариства "Леокон" у розмірі 358 736 грн. 34 коп. визнано погашеними у зв'язку з недостатністю майнових активів боржника; зобов'язано Головне управління статистики у місті Києві виключити банкрута з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі за текстом - ДПІ у Солом'янському районі) зняти банкрута з податкового обліку; ліквідовано банкрута як юридичну особу; провадження у справі № 5011-15/11198-2012 припинено, інше.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2014 року у справі № 5011-15/11198-2012 (головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Пантелієнко В.О., Гарник Л.Л.) припинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДПІ у Солом'янському районі на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.05.2014 року у справі № 5011-15/11198-2012. При цьому, господарський суд апеляційної інстанції вказав, що ДПІ у Солом'янському районі не набула статусу учасника у цій справі.

Не погоджуючись з прийнятими господарськими судами першої та апеляційної інстанцій ухвалами, ДПІ у Солом'янському районі звернулась з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2014 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.05.2014 року у справі № 5011-15/11198-2012, прийняти нове судове рішення, яким касаційну скаргу ДПІ у Солом'янському районі задовольнити та направити справу на новий розгляд. При цьому, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 104, 105, 110, 111 ЦК України, ст. 60 ГК України, ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. ст. 22, 97, 106 ГПК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 11.11.2014 року, в порядку ст. 107 ГПК України, відмовлено у прийнятті касаційної скарги ДПІ у Солом'янському районі в частині вимог касаційної скарги щодо ухвали Господарського суду міста Києва від 19.05.2014 року; згідно зі ст. 111 4 ГПК України, в частині оскарження ухвали Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2014 року у справі № 5011-15/11198-2012 касаційну скаргу ДПІ у Солом'янському районі прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників учасників судового провадження.

Учасники касаційного провадження уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників касаційного провадження.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Апеляційним господарським судом під час розгляду справи встановлено наступне.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2012 року порушено провадження у справі № 5011-15/11198-2012 про банкрутство ЗАТ "Феррум", в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника, інше.

Постановою Господарського суду міста Києва від 28.08.2012 у справі № 5011-15/11198-2012 ЗАТ "Феррум" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії ЗАТ "Феррум" Онищенка В.В. У постанові про визнання ЗАТ "Феррум" банкрутом місцевий господарський суд, серед іншого, встановив, що 29.05.2012 року ЗАТ "Феррум", згідно з Порядком обліку платників податків і зборів (обов'язкових платежів) (в редакції, чинній на дату прийняття ЗАТ "Феррум" рішення про ліквідацію, відомості про яке були внесені до Єдиного державного реєстру 25.05.2012 року), було подано до ДПІ у Солом'янському районі Заяву про припинення платника податків за формою № 8-ОПП.

Після публікації (у встановленому законом порядку) оголошення про прийняття 28.08.2012 року Господарським судом м. Києва постанови про визнання ЗАТ "Феррум" банкрутом, ДПІ у Солом'янському районі з кредиторськими вимогами до ЗАТ "Феррум" до місцевого господарського суду не зверталась.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2014 року у справі № 5011-15/11198-2012 затверджено Звіт ліквідатора та Ліквідаційний баланс ЗАТ "Феррум"; вимоги кредитора ПАТ "Леокон" у розмірі 358 736 грн. 34 коп. визнано погашеними у зв'язку з недостатністю майнових активів боржника; зобов'язано Головне управління статистики у місті Києві виключити банкрута з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; ДПІ у Солом'янському районі зняти банкрута з податкового обліку; ліквідовано банкрута як юридичну особу; провадження у справі № 5011-15/11198-2012 припинено, інше.

Не погоджуючись з прийнятою місцевим господарським судом ухвалою, ДПІ у Солом'янському районі звернулось з апеляційною скаргою, у якій просило скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 19.05.2014 року у справі № 5011-15/11198-2012 та направити справу на стадію ліквідаційної процедури до господарського суду першої інстанції, посилаючись, при цьому, на порушення місцевим господарським судом ст. ст. 104, 105, 110, 111 ЦК України, ст. 60 ГК України, ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Встановивши наведені вище обставини, апеляційний господарський суд дійшов висновку про припинення провадження за поданою ДПІ у Солом'янському районі апеляційною скаргою, оскільки ДПІ у Солом'янському районі не набуло статусу сторони або учасника провадження у цій справі і оскаржувана в апеляційному порядку ухвала не впливає на права або інтереси ДПІ у Солом'янському районі.

Не погоджуючись з такими висновками апеляційного господарського суду, ДПІ у Солом'янському районі звернулась з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом ст. ст. 104, 105, 110, 111 ЦК України, ст. 60 ГК України, ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. ст. 22, 97, 106 ГПК України, просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2014 року у справі № 5011-15/11198-2012 та прийняти нове судове рішення, яким направити справу на новий розгляд.

Відмовляючи у задоволенні поданої ДПІ у Солом'янському районі касаційної скарги колегія суддів касаційної інстанції виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 111 13 ГПК України встановлено, що касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Згідно зі ст. 4 1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом, які превалюють, як спеціальні норми права, у застосуванні над загальними нормами ГПК України.

У відповідності з п. п. 1, 3 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України. Провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом VI цього Закону.

Колегією суддів касаційної інстанції встановлено, що оскаржувану ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2014 року було прийнято в апеляційному провадженні, порушеному за апеляційною скаргою ДПІ у Солом'янському районі на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.05.2014 року.

Пункт 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Названа конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.

Таким чином, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, у відповідності до вказаного Закону, ставиться в залежність від положень процесуального закону.

ГПК України містить імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити прийняті господарським судом рішення (в цьому випадку - ухвалу місцевого господарського суду) в апеляційному чи касаційному порядку.

Положеннями ч. 1 ст. 91 ГПК України встановлено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених ст. 106 цього Кодексу.

Частиною 6 ст. 106 ГПК України унормовано, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка підлягає до застосування у спірних правовідносинах), сторони у справі про банкрутство - кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут); учасники провадження у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Кредитором, за визначенням ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Колегія суддів касаційної інстанції також звертає увагу ДПІ у Солом'янському районі на ст. 210 ГК України (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 4212-VI від 22.12.2011 року, яка набрала чинності з 19.01.2013 року), згідно з якою, кредиторами неплатоспроможних боржників є юридичні або фізичні особи, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Апеляційним господарським судом встановлено, що, на момент прийняття оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду, ДПІ у Солом'янському районі з кредиторськими вимогами до ЗАТ "Феррум" не зверталась, статусу кредитора у встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порядку не набула і, згідно з наявною у матеріалах справи Довідкою, у ЗАТ "Феррум" відсутня заборгованість з податкового боргу.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 17.05.2011 року, з метою забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про перегляд судових рішень в апеляційному порядку, господарським судам України роз'яснено, що, у разі помилкового порушення апеляційного провадження, зокрема за апеляційною скаргою поданою особою, яка не мала права її подавати, господарський суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі п. 1) ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного господарського суду про відсутність у ДПІ у Солом'янському районі права на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 19.05.2014 року, та припинення, у зв'язку з цим, апеляційного провадження за поданою ДПІ у Солом'янському районі апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.05.2014 року.

Щодо доводів ДПІ у Солом'янському районі про неможливість проведення перевірки ЗАТ "Феррум" у зв'язку з визнанням його банкрутом та ліквідацією, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне відзначити, що, згідно зі ст. 78 Податкового кодексу України (яку, серед іншого, цитує скаржник у поданій ним касаційній скарзі), документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у разі, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Враховуючи, що ЗАТ "Феррум" у встановленому законом порядку подано до ДПІ у Солом'янському районі Заяву за формою № 8-ОПП ще у травні 2012 року, провадження у справі № 5011-15/11198-2012 про банкрутство ЗАТ "Феррум" було порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2012 року, ст. 39 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", а також встановлені ст. 82 Податкового кодексу України строки проведення перевірок, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що у податкового органу було достатньо часу для проведення перевірки ЗАТ "Феррум" і проведення перевірки боржника залежало виключно від волевиявлення керівництва ДПІ у Солом'янському районі.

Поряд з цим, зважаючи на межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені ст. ст. 111 5 , 111 7 ГПК України, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне відзначити, що ДПІ у Солом'янському районі у касаційній скарзі порушує питання, які стосуються оцінки доказів. Проте, оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи, в силу приписів ст. 43 ГПК України, здійснюється за внутрішнім переконанням суду, і їх переоцінка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.

За таких підстав, підстави для скасування прийнятої Київським апеляційним господарським судом ухвали від 15.09.2014 року у справі № 5011-15/11198-2012 - відсутні.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 , 111 13 ГПК України, Вищий господарський суд України -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві залишити без задоволення.

2. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2014 року у справі № 5011-15/11198-2012 Господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий суддяВ.Ю. Поліщук П.К. Міщенко В.Я. Погребняк