Постанова

від 01.12.2014 по справі 38/5005/11627/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2014 р. Справа №38/5005/11627/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Науменка І.М. (доповідач)

судців: Вечірка І.О., Кузнецова В.О.,

секретар судового засідання: Петровська А.В.,

представники сторін:

Учасники провадження у справі в судове засідання не з`явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2014р. у справі №38/5005/11627/2011

за заявою Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська

до боржника Відкритого акціонерного товариства "Дніпростальконструкція" Дніпропетровського спеціалізованого управління "Стальконструкція" №101, м.Дніпропетровськ

про визнання грошових вимог,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2014р. у справі №38/5005/11627/2011 (суддя Камша Н.М.) грошові вимоги Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська до Відкритого акціонерного товариства "Дніпростальконструкція" Дніпропетровського спеціалізованого управління "Стальконструкція" №101, м.Дніпропетровськ, на суму 20 564,59 грн. - відхилено.

Мотивуючи правові підстави відхилення грошових вимог Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська, господарський суд першої інстанції виходив з відсутності в матеріалах справи доказів належності цих грошових вимог до числа поточних в розумінні ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Відповідно ж до вимог ст.38 зазначеного вище Закону, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, не виникає.

Не погодившись з даною ухвалою, Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська оскаржило її в апеляційному порядку, посилаючись на порушення господарським судом при її прийнятті норм матеріального права. За результатами апеляційного перегляду скаржник просить зазначену вище ухвалу від 28.10.2014р. - скасувати та прийняти у справі нову ухвалу про визнання поточних грошових вимог Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська до Державного науково -виробничого підприємства "Текопром", м.Дніпропетровськ, в розмірі 20 564,59 грн.

Зазначаючи правові підстави звернення з апеляційною скаргою, Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська стверджує, що припинення нарахування заборгованості на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, з моментом відкриття ліквідаційної процедури не пов'язується. В обґрунтування зазначеної вище правової позиції скаржник посилається на практику Вищого господарського суду України, викладену в постанові від 12.12.2013р. у справі №5023/4049/12.

В свою чергу, у відзиві на апеляційну скаргу арбітражнитй керуючий Талан Л.Г. викладені в останній заперечення повністю відхиляє, вважає оскаржувану ухвалу правомірную, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачає.

Відповідно до ст.101 ГПК України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.11.2014р. апеляційну скаргу прийнято до розгляду, слухання справи призначено у судовому засіданні на 01.12.2014р.

У судове засідання 01.12.2014р. уповноважені представники сторін не з'явились, причини своєї відсутності не повідомили, про час та місце вирішення спору належним чином сповіщені.

Враховуючи, що наявні у справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного судового рішення, колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутності учасників провадження у справі.

Вивчивши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, розглянувши наявні у справі матеріали, проаналізувавши практику з аналогічних спорів Верховного Суду України, колегія суддів апеляційної інстанції встановила наступне:

Провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Дніпростальконструкція" Дніпропетровського спеціалізованого управління "Стальконструкція" №101, м.Дніпропетровськ, порушено 06.09.2011р., відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції станом до 19.01.2013р.).

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2012р. Відкрите акціонерне товариство "Дніпростальконструкція" Дніпропетровського спеціалізованого управління "Стальконструкція" №101, м.Дніпропетровськ, визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Талана Леоніда Григоровича.

Оголошення про визнання боржника банкрутом опубліковано в газеті "Голос України" від 30.10.2012р. №204 (5454).

27.10.2014р. Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з заявою про визнання грошових вимог до банкрута на суму 20 564,59 грн., за результатами розгляду якої місцевим господарським судом прийнято ухвалу, саме яка є предметом апеляційного перегляду на предмет відповідності останньої вимогам чинного законодавства України.

Отже, розглядаючи питання про законність та обґрунтованість ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2014р., колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

Згідно із п.1-1 Прикінцевих та перехідних положень (Х розділ) Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що діє з 19.01.2013р.), положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

В свою чергу, згідно Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що діяла станом на 18.01.2013р.), положення цього Закону застосовуються господарськими судами при розгляді справ про банкрутство, провадження у яких порушено після 1 січня 2000 року.

Положення цього Закону щодо введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, призначення арбітражних керуючих, введення процедур розпорядження майном боржника, санації боржника, ліквідаційної процедури та укладення мирової угоди можуть застосовуватися за заявою сторін у справі про банкрутство або за ініціативою суду при розгляді господарськими судами справ про банкрутство після 1 січня 2000 року незалежно від дати порушення провадження у справі про банкрутство, при цьому відповідні строки обчислюються від дати прийняття господарським судом ухвали з цього питання. У цьому випадку подальше провадження у справі про банкрутство здійснюється відповідно до цього Закону.

Отже, враховуючи, що провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Дніпростальконструкція" Дніпропетровського спеціалізованого управління "Стальконструкція" №101, м.Дніпропетровськ, порушено 06.09.2011р., а постанова про визнання боржника банкрутом датована 11.10.2012р., при розгляді даної справи слід застосовувати положення Закону, в редакції, що діяла станом на 18.01.2013р.

Статтею 1 Закону про банкрутство у згаданій вище редакції визначено поняття кредитора - це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також, органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, у процедурах банкрутства боржника.

З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, згідно з ч.1 ст.23 Закону про банкрутство, закінчується технологічний цикл із виготовлення продукції, і підприємницька діяльність банкрута завершується.

Строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.

Припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута. Вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

В межах повноважень, визначених ч.1 ст.25 Закону про банкрутство, ліквідатор заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, є неоплаченими і заявлені кредитором у межах строку ліквідаційної процедури, передбаченого ч.2 ст.22 Закону.

Отже, колегія суддів вважає, що зазначеними вище правовими нормами законодавець чітко визначив поняття поточних вимог кредитора - це неоплачені боржником вимоги, які виникли в процедурах банкрутства за період після порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство і до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора.

Заява про визнання поточних вимог подається кредитором ліквідатору (не до суду) у ліквідаційній процедурі в межах строків, визначених ч.2 ст.22 Закону.

В той же час, матеріалами справи підтверджено, що спірні кредиторські вимоги Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська в розмірі 20 564,59 грн. становлять заборгованість по сплаті сум, призначених на покриття, виплату та доставку пенсій застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 за серпень 2014р. в сумі 20 487,72 грн. та збільшення за липень 2014р. в сумі 76,87 грн.

Як наслідок, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції з приводу того, що зазначені кредиторські вимоги не мають статусу поточних в розумінні ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у зв'язку з чим задоволенню не підлягають.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України в своїх постановах від 13.05.2014р. та від 27.05.2014р. у справі №5021/321/12, від 18.03.2014р. у справі №6/108-09.

Відповідно до вимог ст.111-28 ГПК України, суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішеннями Верховного Суду України. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

З огляду на наведене, колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта в якості обґрунтування своїх вимог та заперечень на практику Вищого господарського суду України, викладену, зокрема, в постанові від 12.12.2013р. у справі №5023/4049/12.

Керуючись ст.101-103, 105-106 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2014р. у справі №38/5005/11627/2011 - залишити без змін.

Постанова набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 03.12.2014р.

Головуючий суддя І.М. Науменко

Суддя І.О. Вечірко

Суддя В.О. Кузнецов