Ухвала

від 05.07.2013 по справі 450/1511/13-ц

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/1511/13-ц

Провадження № 2/450/202/14

У Х В А Л А

про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову

"05" липня 2013 р.Пустомитівський районний суд Львівської області в складі: головуючого - судді-ОСОБА_1 при секретарі-ОСОБА_2розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа : реєстраційна служба Пустомитівського районного Управління юстиції Львівської області, Щирецької селищної ради про визнання права власності.

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа : реєстраційна служба Пустомитівського районного Управління юстиції Львівської області, Щирецької селищної ради про визнання права власності.

05.07. 2013 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на об'єкт незавершеного будівництва , готовністю 91 %, що знаходиться за адресою : вул. Острівська, 203, смт. Щирець Пустомитівського району Львівської області, розташованого на земельній ділянці кадастровий номер 4623655500:01:001:0036, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_4.

В обґрунтування своїх вимог позивач покликається на те, що шляхом протиправних дій позивач відповідач ОСОБА_4 зареєстрував за собою право власності на об'єкт незавершеного будівництва , готовністю 91 %, що знаходиться за адресою : вул. Острівська, 203, смт. Щирець Пустомитівського району Львівської області, розташованого на земельній ділянці кадастровий номер 4623655500:01:001:0036, що являється предметом спору та існує реальна імовірність продовження протиправної поведінки з боку відповідача та вчинення дій, що можуть в подальшому утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення у справі, оскільки позивачу стало відомо про наявність у ОСОБА_4 значної заборгованості , що свідчить про реальну загрозу реалізації спірного майна для подальшого задоволення вимог кредиторів, що підстверджується витягом з державного реєстру виконавчих проваджень.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України сторони у судове засідання не викликалися.

Згідно ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.

Виходячи з засад диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до частини 1 статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь в справі.

За змістом ст. 152 ЦПК України заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, учасників процесу.

З урахування наведеного, проаналізувавши матеріали справи та доводи позивача про обставини на які він покликається на задоволення своїх вимог, суд приходить до переконання про відсутність підстав для забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно, що являється предметом позову, з таких підстав :

Пленум ВСУ України у п. 4 Постанови "Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" №9 від 22 грудня 2006 року з метою правильного застосування норм закону роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України „Про виконавче провадженняВ» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Згідно представлених суду доказів, зокрема : витягу з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження № 35756911 по примусовому виконанню рішення суду за виконавчим листом від 01.11.2012 року № 2-1316/19 виданого Пустомитівським районним судом Львівської області про примусове стягнення на користь стягувача Публічного акціонерного товариства „Кредіт ОСОБА_5В» кредитної заборгованості з боржника ОСОБА_4, шляхом звернення стягнення на майно боржника, на яке в порядку виконання накладено арешт, зокрема на об'єкт незавершеного будівництва , готовністю 91 %, що знаходиться за адресою : вул. Острівська, 203, смт. Щирець Пустомитівського району Львівської області, розташованого на земельній ділянці кадастровий номер 4623655500:01:001:0036, що належить боржнику ОСОБА_4 згідно витягу № 14554519 з реєстру прав власності на нерухоме майно серія ССБ № 106470 від 15.05.2007 року.

Відповідно до п. 2 Пленуму ВСУ "Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" №9 від 22 грудня 2006 року з метою правильного застосування норм закону роз'яснив, вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову є недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.

Суд вважає, що відповідно до положень Закону України „Про виконавче провадженняВ» з урахуванням обтяжень предмета позову та стадії виконавчого провадження підлягають застосуванню спеціальні заходи забезпечення позову, передбачені п. 5 ч. 1ст. 152 ЦПК України.

Таким чином, враховуючи встановлені судом істотних обставин справи про наявність виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення суду, що безпосередньо стосується в порядку виконання предмета спору з урахування накладених на нього обтяжень , суд вважає, що вимоги позивача про застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на предмет позову, є безпідставними, а тому заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 151 - 153, 208 - 210 ЦПК України -

УХВАЛИВ :

В задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа : реєстраційна служба Пустомитівського районного Управління юстиції Львівської області, Щирецької селищної ради про визнання права власності - відмовити.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

СуддяОСОБА_1