Рішення

від 29.05.2009 по справі 41/211

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

41/211

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  41/211

29.05.09

За позовомВідкритого акціонерного товариства «Вінницяоблпаливо»

ДоДержавного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна Залі  залізниця»

Державного підприємства "Ровенькиантрацит"

Про стягнення 2139, 97 грн.

                                                                                                           Суддя  Спичак О.М.                                                                                                                                                  

В засіданнях приймали участь представники сторін :

Від позивача : Олійник В.Ю. –дов. № 274 від 24.09.2008 року;

Від відповідача 1: Яхнівська Г.С. –дов. № 1150-НЮ від 23.04.2009 року;

Від відповідача 2: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Вінницяоблпаливо»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця», Державного підприємства "Ровенькиантрацит" про стягнення недостачі в розмірі   2139, 97 грн.

Крім того,  позивач просить покласти на відповідача судові витрати пов'язанні з розглядом даної справи.

Ухвалою від 16.04.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 27.04.2009 року.

В судове засіданні 27.04.2009 року представник позивача не з'явився, однак через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Представник відповідача - 1 проти задоволення позовних вимог заперечував, свою правову позицію обґрунтував у відзиві на позов.

Представник відповідача –2 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою представників позивача та відповідача -2, ухвалою суду від 27.04.2009 року розгляд справи відкладено на 29.05.2009 року.

В судовому засіданні 29.05.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги, відповідно до яких просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача - 1надав доповнення до відзиву згідно якого просив суд відмовити в задоволенні позову, а також через канцелярію суду надав додаткові докази по справі.

Представник відповідача -2 в судове засіданні не з'явився, проте через канцелярію суду надав відзив на позов, згідно якого просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 29.05.2009р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -  

                                                              ВСТАНОВИВ:

17 грудня 2008 року між Державним підприємством "Ровенькиантрацит" (надалі - Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством "Вінницяоблпаливо" (надалі - Покупець) укладено договір № 38-182 гп (надалі- Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, постачальник зобов'язаний в порядку та на умовах, визначених даним Договором поставити покупцю вугілля марки А (антрацит), а покупець зобов'язувався прийняти та здійснити оплату товару.

Ціна, якісні показники, обсяги  (кількість тон) постачання товару визначаються в додатках, що є невід'ємною частиною Договору (п.1.2  Договору).

Відповідно до п. 3.2 Договору розрахунок за даним Договором проводиться шляхом перерахування покупцем на поточний рахунок постачальника на умовах 100% передплати відповідно рахунку постачальника  на передплату.

На виконання п.3.2  Договору позивач, на підставі виставленого рахунку №  7185 від 25.01.2009 року  в порядку календарної черговості перерахував на розрахунковий рахунок  постачальника кошти на загальну суму 35838, 89 грн., що підтверджується платіжним дорученням №  42 від 05.02.2009 року.

22.01.2009 року за накладною № 50082990  у напіввагоні № 60401056 зі станції Лобівські Копальні Донецької залізниці був відправлений вантаж - вугілля марки Антрацит АМ в кількості 69 тонн.

Відправником вантажу є відповідач –2 Державне підприємство "Ровенькиантрацит", одержувачем –позивач.

Вага вантажу згідно до залізничної накладної становить 69 тонн.

Як вбачається з матеріалів  справи, на станції Знам'янка Одеської залізниці було здійснено зважування вагону на 150 тонних вагах залізниці, яким встановлено, що вага брутто 88100 кг., тара з бруса 24 600 кг., нетто 63500 кг, що складає різницю ваги проти зазначеної в документах в сторону зменшення на 5500 кг. Зазначені обставини зафіксовані в комерційному акті БК № 047817/72/3 від 26.01.2009 року.

       При перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти.

Відповідно до п. 2 Правил складання актів, комерційні акти складаються для засвідчення певних обставин, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах; псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу. Дані в комерційних актах зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин.

Зі змісту вказаного вище комерційного акту вбачається, що на підставі актів загальної форми станції Знам'янка Одеської залізниці № 3872, 3876 від 25.01.2009  року виявлені поглиблення, у зв'язку з чим вагон відчеплений на ваги для перевірки. При перевірці виявилось завантаження навалом нижче бортів на 500 мм. Згідно документів зазначено, що завантаження навалом нижче бортів, розмір відносно висоти бортів не вказано. На поверхні вантажу наявні поглиблення ліворуч по ходу потягу: над 2, 3, 4 люками довжиною 4000 мм., шириною 1000 мм., глибиною 800 мм.; праворуч над 4, 5, 6, 7 люками довжиною 6000 мм., шириною 1500 мм. глибиною 800 мм. Течі вантажу немає. Двері та люки закриті щільно. Фактично вантаж прибув в технічно та комерційно справному вагоні. На поверхні вантажу присутнє захисне маркування вапном. Є доступ до вантажу. В місцях поглиблення доступ до вантажу усунено шляхом нанесення захисного маркування. Каток не застосовувався.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника.

У відповідності до п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. N 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 1 % маси, зазначеної в перевізних документах.

          На підтвердження розміру заявлених до стягнення збитків позивач додає до матеріалів справи копії договору 38-182 гп від 17.12.2008 року,  додаток до нього № 2, рахунок № 7185 від 25.01.2009 року  та  платіжне доручення.

З урахуванням вищевикладеного, позивач обраховує втрату вантажу з урахуванням норми природної втрати і граничного розходження в масі вантажу, нараховує вартість втраченого вантажу у розмірі 2139 грн. 97 коп. і вимагає стягнути її з відповідачів солідарно.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а недостача підлягає до стягнення з відповідача-1 частково з наступних підстав.

Відповідно до статті 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Згідно до статті 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі і завантаженому засобами відправника, та якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Додана до матеріалів справи накладна № 50082990 свідчить про те, що завантаження вантажу проводилось засобами вантажовідправника - відповідача - 2.

Із зазначених у залізничній накладній № 50082990 /графа 1, 4/ даних вбачається, що відправником були застосовані додаткові заходи по збереженню при перевезенні вугілля і вказано, що вантаж розміщено і закріплено згідно Технічних умов правильно (графа 1); вантаж марковано вапном (графа 4).

Згідно п. 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу затверджених Наказом Міністерства транспорту України N 542 від 20.08.2001 року з метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

У Пункті 3.2 Роз'яснення ВГСУ “Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»№ 04-5/601 від 29.05.2002 року зазначено, що у відповідності до статті 34 ГПК України обставини справи,  які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, а обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника та вантажоодержувача при перевезенні вантажів залізницею, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми,  які складають станції залізниць (частина 3 п.3.2).

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника та вантажоодержувача при перевезенні вантажів залізницею, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (стаття 129 Статуту).

Як вже було встановлено судом, спірний вантаж був маркований вапном. Проте,  з дослідженого комерційного акту вбачається, що  в місцях поглиблення маркування відсутнє.

Такий опис стану вантажу свідчить про явно видимий характер нестачі останнього, який може бути виявлений візуально та без застосування додаткових вимірювальних пристроїв чи дій.

Судом не приймаються до уваги посилання Державного територіально –галузевого об'єднання “Південно - західна залізниця” на те, що “наявність поглиблення та відсутність захисного маркування у місці поглиблення  свідчить не про виїмку вугілля при транспортування, а підтверджує просипання, просідання та вивітрювання вугілля під час руху вагону”, оскільки в судовому засіданні судом досліджено комерційний акт, який містить відомості про те, що в місці поглиблення відсутнє захисне маркування, течі вантажу немає, встановлений доступ до вантажу, який був усунений шляхом  нанесення маркування вапном.

Вищевикладеними обставинами встановлюється та підтверджується, що виїмка та нестача вантажу відбулась саме під час перевезення та з вини перевізника.

Згідно статті 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження)  прийнятого до перевезення вантажу,  багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Проте, всупереч зазначеній статті Статуту, відповідач -1 не довів належними та допустимими доказами того, що нестача прийнятого до перевезення вантажу виникла не з його вини.

Пунктом статті 114 Статуту передбачено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи нестачу –у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його нестачі.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача  лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України.

Обов'язковими умовами покладення відповідності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Отже зменшення майнових благ внаслідок неправомірних дій  наступає об'єктивно, тобто незалежно від волевиявлення сторони, як наслідок невиконання зобов'язань.

Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком, а невиконання зобов'язань –причиною.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань (виключає його відповідальність).

За розрахунком позивача недостача з рахуванням суми норм природної втрати і граничного розходження визначення маси нетто становить 2139, 97 грн.

Господарський суд здійснивши перерахунок нестачі з урахуванням природної втрати, граничного розходження визначення маси вугілля та його вартості відповідно до виставленого рахунку прийшов до висновку, що позивач невірно визначив розмір недостачі, а тому позовні вимоги в частині стягнення збитків підлягають задоволенню частково в сумі 2139, 93 грн. з наступних підстав.

          Як вбачається з  виставленого Державним підприємством "Ровенькиантрацит" рахунку № 7185 від 25.01.2009 року ціна однієї тонни вугілля становить 519, 40 грн. в т.ч. ПДВ. (35838, 89 грн. : 69 тонн =519, 40 грн. за 1 тонну), а тому загальна сума нестачі з урахуванням норм природної втрати і граничного розходження визначення маси нетто  становить: 2139, 93 грн. (519, 40 грн. х 4, 12).

Отже, проаналізувавши вищезазначене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено безпосередній причинний зв'язок між понесеними збитками у вигляді дійсної вартості нестачі вантажу та  неналежним виконанням відповідачем - 1 своїх обов'язків.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача - 1 збитків, що  виникли  під час перевезення вантажу, підлягають задоволенню  згідно розрахунку суду в сумі 2139, 93 грн.

Статтею 920 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язань, які випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не передбачено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Враховуючи наведене, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в частині стягнення вартості втраченого вантажу з відповідача -1, як перевізника, а в частині вимог до відповідача - 2, як відправника,  позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відправник  виконав свої зобов'язання в повному обсязі та належним чином.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача - 1.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:                           

1. Позов  задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного територіально –галузевого об'єднання “Південно-західна залізниця” (01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6;  код ЄДРПОУ 04713033) на користь Відкритого акціонерного товариства “Вінницяоблпаливо” (21021, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 122; код ЄДРПОУ 01880670)  2139 (дві тисячі сто тридцять дев'ять) грн. 97 коп. збитків, 102 (сто дві) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог до Державного територіально –галузевого об'єднання “Південно-західна залізниця” відмовити.

4. В позові до Державного підприємства "Ровенькиантрацит" відмовити.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                           О.М.Спичак

Дата підписання рішення

08.07.2009р.