Рішення

від 07.07.2009 по справі 34/53пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

34/53пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

07.07.09 р.                                                                                                       Справа № 34/53пд                               

Суддя господарського суду Донецької області  Кододова О.В.

При секретарі судового засідання Котельніковій Н.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом – Сільськогосподарського  кооперативу колективної агрофірми „МАЯК”, Донецька область, с. Зелене

до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства „ДОНАГРОАЛЬЯНС”, м. Горлівка   

про визнання договору про спільну діяльність без створення  юридичної особи від 12.03.2009року недійсним в цілому з моменту його укладення.

за участю представників сторін:

від позивача – Філімонов С.М. (за довіреністю)

від відповідача –  Шевцов Д.В. (за довіреністю)

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Сільськогосподарським кооперативом колективної агрофірми „МАЯК”, Донецька область, с. Зелене до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства „ДОНАГРОАЛЬЯНС”, м. Горлівка   про визнання договору про спільну діяльність без створення  юридичної особи від 12.03.2009року, укладений між Сільськогосподарським кооперативом колективної агрофірми „МАЯК” та  Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства „ДОНАГРОАЛЬЯНС” недійсним в цілому з моменту його укладення.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що договір про спільну діяльність без створення юридичної особи від 12.03.2009року, укладений головою позивача та відповідачем, укладений без узгодження суттєвих умов (а саме – ціни вкладу відповідача), з умовами, що порушують інтереси позивача, з передачею у спільну діяльність майна, що не є власністю позивача і він не має права ним розпоряджатися, з перевищенням повноважень особи, яка його уклала

Відповідач у запереченнях до позовної заяви (а.с.97) проти позову заперечує у повному обсязі.

За клопотанням сторін справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.          

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  господарський суд, встановив :

12 березня 2009року між Товариством з обмеженою відповідальністю СП „Донагроальянс” (сторона 1) в особі директора Гудкова А.С. та Сільськогосподарським кооперативом колективна агрофірма „МАЯК” (сторона 2) в особі голови Лупача  В.І. укладено договір про спільну діяльність без створення юридичної особи.

За умовами укладеного договору цей договір укладений з метою відпрацювання моделі співпраці між підприємствами та залучення додаткових коштів для виконання Статутних завдань кожної з Сторін. Сторони за цим договором зобов'язуються шляхом об'єднання своїх зусиль та майна, що належить Сторонам та/або яким вони розпоряджаються на відповідних правових засадах в межах чинного законодавства України, спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення спільних господарських цілей, а саме:

вирощування, переробка та реалізація насіння всіх категорій;

вирощування та реалізація товарної сільськогосподарської продукції;

підвищення ефективності та економії використання майна;

впровадження сучасних технологій вирощування;

м'ясне та молочне тваринництво;

вирощування свиней.

Відповідно до п.1.2 Договору учасники об'єднують кошти, матеріальні та трудові ресурси, виробничо-технічний, економічний та інтелектуальний потенціал з метою здійснення Спільної Діяльності, як це передбачається цим Договором .

Згідно п.2.4 Договору за погодженням учасників розподіл часток у спільній діяльності здійснюється наступним чином: Сторона 1 -50%, Сторона 2 – 50%.

Відповідно до п.4.3, 4.3.1 сторона 2 зобов'язана в строк до 10 днів з моменту підписання даного Договору передати стороні 1 за актом приймання-передачі земельну ділянку та майно, що передається у спільну діяльність як внесок сторони 2.

За умовами п.6.3 сторона 1 здійснює забезпечення спільної діяльності і несе поточні витрати з виконання робіт по спільній діяльності. Такі витрати компенсуються за рахунок сторони 1, якщо інше прямо не передбачено даним договором.

Згідно до п.7.6. Договору  сторони погодилися, що сторона 1 перераховує стороні 2  у строк до 31 грудня 2009року грошові кошти в сумі, розмір якої визначається за загальною вартістю оренди земельних  ділянок, які знаходяться у користуванні СККА „Маяк” та вартістю господарських витрат, які виникли у сторони 2 в результаті участі у спільній діяльності (електрична енергія, вода, тощо), як достроково розподілений прибуток від спільної діяльності. В 2010-2014 роках достроково розподілений прибуток від спільної діяльності вираховується сторонами шляхом індексації суми достроково розподіленого прибутку від спільної діяльності за 2009рік. В такому випадку всі умови договору  щодо розподілу прибутку та використання спільного майна втрачають свою юридичну силу, тобто сторона 1 самостійно, на власний розсуд, без урахування вимог чи бажання сторони 2, розпоряджається вирощеним врожаєм, грошовими коштами та іншими цінностями, включаючи усе спільне майно, окрім майна, переданого стороною 2 у складі її внеску до спільної діяльності. В подальшому розподіл прибутку здійснюється згідно п.7.2. договору.

Відповідно до п.10.5. укладеного договору у разі дострокового розірвання договору з ініціативи сторони 2 або односторонньої відмови сторони 2 від цього договору або припинення дії цього договору іншим шляхом за ініціативою сторони 2, сторона 1 має право зібрати врожай, який існує або на момент такого припинення договору або зібрати майбутній врожай, за умови, що на момент  такого припинення договору земельна ділянка є засіяною. Усі невід'ємні поліпшення спільного майна (у тому числі земельної ділянки), зроблені за рахунок сторони 1, у випадку такого припинення цього договору мають бути відшкодовані стороні 1 стороною 2 на умовах, визначених додатковою угодою сторін.

Договір підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств.

У додатку до договору про спільну діяльність без створення юридичної особи б/н від 12 березня 2009року наведено перелік рухомого та нерухомого майна, що передається СККА „МАЯК” у спільну діяльність.

Згідно акту приймання-передачі від 12 березня 2009року позивачем відповідачу на виконання умов укладеного 12 березня 2009року договору  передано землю вартістю  1402800,00грн., будівлі  вартістю 3248850,19грн., будівлі та споруди вартістю 167300,44грн., обладнання вартістю 21426,93грн., споруди вартістю 505037,33грн., інструменти вартістю 570,44грн., машини та обладнання (силові)  вартістю 555631,45грн., транспортні засоби вартістю 16382,62грн., вимірювальні пристрої  вартістю 2697,68грн., господарській  інвентар вартістю 2068,11грн., всього на суму 4519965,19грн. та тварини вартістю 597960,00грн.

Згідно довідки Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції  від 27 квітня 2009року №83 договір про сумісну діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство „Донагроальянс” взятий на облік в органах державної податкової служби 01 квітня 2009року за №25383.

На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано ні змін, ні доповнень щодо  виконання умов договору, крім тих, що надано до позову.

На загальних зборах пайовиків  СК КАФ „Маяк”  07 квітня 2009року (а.с.58-60) було вирішено договір від 12 березня 2009року про спільну діяльність без створення юридичної особи з ТОВ СП „Донагроальянс” вважати неукладеним, оскільки підписавши договір Лупач В.І. перевищив свої службові повноваження визначені Статутом підприємства.

Позивач просить суд визнати договір про спільну діяльність без створення  юридичної особи від 12.03.2009року, укладений між Сільськогосподарським кооперативом колективної агрофірми „МАЯК” та  Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства „ДОНАГРОАЛЬЯНС” недійсним в цілому з моменту його укладення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін господарський суд дійшов до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Згідно до ст.1133 Цивільного кодексу України вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв'язки.

Пунктом 2.3. спірного договору визначено, що  внесок сторони 2 (позивача) здійснюється у формі надання права використання земельною ділянкою сільськогосподарського призначення загальною площею 2058,31 гектара з розташованою на ній інфраструктурою, право власності на врожай озимої пшениці, посіви якої на момент укладання Договору займають 420 гектарів на земельній ділянці. Стосовно земельної ділянки сторона 2 є орендарем, що підтверджується договорами оренди з власником земельних ділянок.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України права та обов'язки виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України. В свою чергу, виходячи із змісту положень Розділу ІІІ Земельного кодексу України, наявність у суб'єкта правомірної можливості користування певною земельною ділянкою може бути обумовлено лише наявністю  у нього альтернативно: права власності, права постійного користування, права оренди, сервітуту, емфітевзису або суперфіцію. При цьому, виходячи із змісту положень ст. 41 Конституції України, ст.ст. 317,319 Цивільного кодексу України всі вказані права є похідними від права власності на відповідну земельну ділянку.

За приписами ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Частиною 3 статті 125 Земельного кодексу України передбачено, що приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Cтаттею 2 Земельного кодексу України передбачено, що земельні  відносини – це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

У відповідності зі ст. 78 Земельного Кодексу України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 1 липня 2004 року передбачено, зокрема, обов'язковість державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою, права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб тощо.

За приписом ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Позивач при укладанні спірного Договору як внесок здійснив передачу у право використання земельну ділянку загальною площею 2058,31га. Однак сторонами не надано доказів того, що позивач є власником або законним користувачем земельних ділянок, які передані як внесок згідно Договору про сумісну власність.

Відповідно до ч.11.1. Статуту Сільськогосподарського кооперативу колективної агрофірми „Маяк” земля колективної агрофірми складається із земельних часток, переданий колективній агрофірмі у користування або придбаних їм у користування.

Згідно до ч. 11.2. Статуту відношення між власниками земельної ділянки та колективної агрофірми по його використанню та його оплаті встановлюються на підставі договору оренди, що укладається із власником земельної ділянки та представником колективної агрофірми.

Договір оренди із власником земельної ділянки укладається строком на три роки.

Земельні частки (паї) передаються членами колективної агрофірми  в оренду колективної фірми та до Статутного фонду не входять.

Відтак не приймається до уваги посилання відповідача  у відзиві (а.с.97) на те, що у спільну діяльність було передано 2058,31га, які внесені до статутного фонду.

До матеріалів справи у підтвердження укладання відповідних договорів оренди земельних ділянок з членами КСП не надано. Крім того як вбачається з довідки виданої Старобешівським районним відділом Донецької регіональної філії Державного підприємства „Центр Державного земельного кадастру” від 11 червня 2009року  №983/3 (а.с.103)  договори оренди між громадянами – власниками земельних ділянок та сільськогосподарським кооперативом – колективною агрофірмою „Маяк”, Старобешівським РВ ДРФ „ЦДЗК” не зареєстровані.

Згідно приписам ст. 13 ЦК України, при здійсненні своїх прав, особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб....  Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Таким чином при укладенні спірного договору та при передачі земельних ділянок у спільну діяльність за договором не маючи на це законних повноважень позивачем порушено права та охоронювані законом інтереси третіх осіб – володільців земельних ділянок, які є членами  Сільськогосподарського кооперативу колективної агрофірми  „Маяк”.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування, що призвело до неправильних висновків, які викладені у рішенні суду.

До матеріалів справи не надано належних доказів у підтвердження наявності повноважень щодо передачі в користування земельних ділянок іншому суб'єкту господарювання.

Тобто, зазначене доводить, що правовстановлюючі документи на передані за договором спільної діяльності земельні ділянки не надані та їх існування, взагалі, не підтверджено.

Положеннями частини 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, частиною першою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до  частини1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно до ст.217 Цивільного Кодексу України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Однак, у зв'язку з тим, що суд дійшов до висновку про неправомірність здійсненого стороною 2. за договором  внеску у формі надання права використання земельною ділянкою сільськогосподарського призначення загальною площею 2058,31 гектара, мета визначена договором  про спільну діяльність без створення юридичної особи , а саме досягнення спільних господарських цілей, а саме: вирощування, переробка та реалізація насіння всіх категорій; вирощування та реалізація товарної сільськогосподарської продукції; підвищення ефективності та економії використання майна; впровадження сучасних технологій вирощування не може бути досягнута, суд дійшов до висновку про визнання не договору про спільну діяльність від 12.03.2009року в цілому.

Відтак  позовні  вимоги про визнання договору про спільну діяльність без створення  юридичної особи від 12.03.2009року, укладений між Сільськогосподарським кооперативом колективної агрофірми „МАЯК” та Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства „ДОНАГРОАЛЬЯНС” недійсним в цілому з моменту його укладення обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст.236 Цивільного кодексу України правочин, який визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Посилання позивача у позові на те, що голова позивача, підписуючи договір вийшов за межі своєї компетенції судом до уваги не приймаються, оскільки Лупач В.І. як директор СККА „Маяк” діяв у межах наданих йому повноважень Статутом та на час укладення договору займав посаду директора підприємства.

Також не приймаються до уваги посилання позивача на те, що у договорі відсутня суттєва умова – його ціна також не приймається судом до уваги з огляду на наступне.

Згідно з частиною третьою статті 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити, зокрема, ціну. Отже, ціна є істотною умовою господарського договору, а за її відсутності договір є неукладеним.

Разом з тим слід мати на увазі, що зазначену норму слід застосовувати лише до тих господарських договорів, за якими одна сторона зобов'язана сплатити іншій певну суму грошових коштів. Якщо за умовами господарського договору сплата грошових коштів не передбачається, то до такого договору частина третя статті 180 ГК України в частині ціни як істотної умови застосовуватись не може, оскільки зазначення ціни в такому договорі не створює прав та обов'язків сторін.

Судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

За згодою сторін у судовому засіданні 07 липня 2009року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі  Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст. 33,36 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,

                                                              ВИРІШИВ

Позовні вимоги Сільськогосподарського  кооперативу колективної агрофірми „МАЯК”, Донецька область, с. Зелене до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства „ДОНАГРОАЛЬЯНС”, м. Горлівка   про визнання договору про спільну діяльність без створення  юридичної особи від 12.03.2009року, укладений між Сільськогосподарським кооперативом колективної агрофірми „МАЯК” та  Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства „ДОНАГРОАЛЬЯНС” недійсним в цілому з моменту його укладення задовольнити повністю.

Визнати договору про спільну діяльність без створення  юридичної особи від 12.03.2009року, укладений між Сільськогосподарським кооперативом колективної агрофірми „МАЯК” та Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства „ДОНАГРОАЛЬЯНС” недійсним в цілому з моменту його укладення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства „ДОНАГРОАЛЬЯНС” (84693, Донецька область, м. Горлівка, пров. Дружний, 1, код ЄДРПОУ 36276497,п/р26007301003351 в АКБ „Форум”) на користь Сільськогосподарського  кооперативу колективної агрофірми „МАЯК”(87310, Донецька область, Амвросіївський район, с. Зелене, вул. Леніна, 66-а, код ЄДРПОУ 00695870,            п/р 26004301686612 у відділенні ПІБ м. Харцизька, МФО334345) державне  мито  в  розмірі 85,00грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 118,00 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення складений та підписаний 09 липня 2009року.

               Суддя                                                                                                            Кододова О.В.