Рішення

від 03.11.2014 по справі 504/382/14-ц

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

03.11.2014 Справа № 504/382/14-ц

2/504/1169/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2014 року Комінтернівський районний суд Одеської області в складі:

судді Рідник І.Ю.

при секретарях Нікітюк М.В., Ісько Я.С., Омелюх О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Комінтернівське цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

У лютому 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в обґрунтування якого послався на те, що 23.11.2007 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1, укладено кредитний договір № ODXRFB13070443, який складається із Заяви позичальника, Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Рострочка») (Стандарт). Згідно умов зазначеного договору банк надав позичальнику кредит на придбання товару у сумі 2477,00 гривень на строк 18 місяців з 23.11.2007 року по 23.06.2009 року включно, який ОСОБА_1 зобов'язався повернути, а також сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 0,42% на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту та щомісячну винагороду за надання фінансового інструменту у розмірі 86,70 гривень та виконати інші умови визначені у Заяві та Умовах надання споживчого кредиту фізичним особам («Рострочка») (Стандарт). Позичальник, також зобов'язався починаючи з « 5» по « 9» число кожного місяця надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) у сумі 229,95 гривень для погашення заборгованості за кредитом.

Позивач повністю та в строки виконав зобов'язання по кредитному договору № ODXRFB13070443 від 23.11.2007 року, надавши згідно заяви позичальника від 23.11.2007 року, кошти в сумі 2477,00 гривень, шляхом перерахування вказаних кредитних коштів в повній сумі на поточний рахунок № НОМЕР_2 відкритий в Одеській Філії ВАТ «УБРП».

30.09.2008 року Комінтернівським районним судом Одеської області видано судовий наказ по справі № 2-н-307/2008р. щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № ODXRFB13070443 від 23.11.2007 року в розмірі 3295,28 гривень.

На підставі того, що ОСОБА_1 порушив умови кредитного договору і не виконує свої зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків за фактичне користування кредитними коштами, у нього станом на 11.01.2014 року існує прострочена заборгованість, яка згідно розрахунку складає в розмірі - 19 748,83 гривень, тому позивач вимушений звернутися до суду з цим позовом.

В судовому засідання представник позивача Бибик Д.П. позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити за підставами викладеними у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав пояснивши суду, що у нього є документальне підтвердження про погашення ним частини заборгованості за кредитом, але йому потрібен час для надання суду цих доказів. В призначене судове засідання відповідач не з'явився, існуючу заборгованість по кредиту на день розгляду справи так і не сплатив, про причини неявки суд не повідомив, незважаючи на те, що про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином /а. с. 71, 72/. Заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи і подані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за наступними підставами .

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до частини 2 цієї статті до відносин за кредитним договором застосовуються вимоги закону за позикою.

Згідно частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишився, та сплати належних йому процентів.

Судом установлено, що 23.11.2007 року між Закритим акціонерним товариством Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», правонаступником прав і обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1, укладено кредитний договір № ODXRFB13070443, відповідно до умов якого, банк надав відповідачу споживчий кредит у розмірі 2477,00 гривень, строком на 18 місяців, а позичальник згідно п. 3.2. договору зобов'язався повернути отримані кошти і використати кредит на цілі, зазначені у Заяві, а також щомісяця сплачувати відсотки за користування кредитом в розмірі 0,42% на суму залишку заборгованості по кредиту та щомісячну винагороду за надання фінансового інструменту у розмірі 86,70 гривень /а. с. 6, 7-19, 14/.

Згідно заяви позичальника № ODXRFB13070443 від 23.11.2007 року відповідач доручив банку перерахувати кредитні кошти в день надання кредиту в сумі 2477,00 гривень на поточний рахунок НОМЕР_3 відкритий в Одеській Філії ВАТ «УБРП», МФО 38443, ЗКПО 24528042 з призначенням платежу «Перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 24-10203 від 23.11.2007 року, у т.ч. ПДВ 412,83 грн.» /а. с. 6/.

З копії заяви позичальника від 023.11.2007 року вбачається, що кредит надається строком на 18 місяців з 23.11.2007 року по 23.06.2009 року включно і сторони домовилися, що погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, за який приймається період з « 5» по « 9» число кожного місяця позичальник, повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) у сумі 229,95 гривень, для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотків, винагороди, комісії, а також інших витрат згідно з Умовами.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610 і 611 ЦК України передбачається, що порушенням зобов'язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Підпунктом 3.2.2. пункту 3.2. Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Рострочка») (Стандарт) передбачено обов'язок позичальника погашати кредит у порядку та строки відповідно до Заяви.

30.09.2008 року Комінтернівським районним судом Одеської області видано судовий наказ по справі № 2-н-307/2008р. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 3295,28 гривень, яка виникла у зв'язку з порушенням відповідачем вище зазначених умов кредитного договору № ODXRFB13070443 від 23.11.2007 року. Судовий наказ вступив в законну силу 03.11.2008 року /а. с. 31/.

Підпунктами 3.2.3. та 3.2.9. пункту 3.2. Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Рострочка») (Стандарт) визначено обов'язок відповідача повністю повернути кредит до дати, зазначеної в Заяві, а також здійснити повну сплату відсотків за користування кредитом здійснити не пізніше дати фактичного повного погашення кредиту. При непогашені кредиту в строки, зазначені в Заяві, заборгованість у частині вчасно непогашеної суми кредиту вважається простроченою і на залишок заборгованості по простроченої сумі кредиту нарахування відсотків здійснюється відповідно до п. 4.2. цих Умов з дати виникнення простроченої заборгованості.

Згідно п. 4.2. Умов при порушенні позичальником зобов'язань по погашенню кредиту, передбачених заявою та п.п. 3.2.2., 3.3.3. даних Умов, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі від зазначеному у тарифах та заяві.

Як визначено підпунктами 5.1., 5.3. та 5.4. пункту 5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Рострочка») (Стандарт) при порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених Заявою та п.п.3.2.2., 3.2.3 даних Умов, банк має право нарахувати, а позичальник зобов'язується сплатити банку пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожний день прострочки платежу. При порушені позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн.+5% від суми заборгованості.

Нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбачених п.п. 5.1., 5.3. цих Умов, здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання повинне бути виконане позичальником.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № ODXRFB13070443 від 23.11.2007 року вбачається, що станом на 11.01.2014 року у ОСОБА_1 існує прострочена заборгованість в загальному розмірі - 21 627,50 гривень, із яких: заборгованість за кредитом - 2477,00 гривень; заборгованість по процентам за користування кредитом - 107,89 гривень; заборгованість по комісії за користування кредитом - 1473,90 гривень; пеня за своєчасність виконання зобов'язань за договором - 17 568,71 гривень, а також штрафи відповідно до пункту 5.5. Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) - 500,00 гривень; штраф (процентна складова) - 916,61 гривень /а. с. 2/.

Пунктом 17 постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року роз'яснено, що зобов'язання припиняються з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України).

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК України.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно частини 3 статті 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач не надав суду жодних доказів, які спростовують доводи викладені позивачем у позовній заяві.

Таким чином, оцінюючи надані позивачем докази в їх сукупності, виходячи з установленого в судовому засіданні неналежного виконання відповідачем зобов'язань по кредитному договору № ODXRFB13070443 від 23.11.2007 року, а також наявність у ОСОБА_1 простроченої заборгованості, яка станом на 11.01.2014 року складає - 21 627,50 гривень, суд прийшов до висновку, що пред'явлені позовні вимоги ґрунтуються на законі й договірних відносинах між сторонами, які прописані в кредитному договорі і є такими, що підлягають задоволенню в розмірі 19748,83 гривень, тобто без урахування суми заборгованості в розмірі 3295,28 гривень, що була стягнута з відповідачки згідно судового наказу Комінтернівського районного суду Одеської області від 30.09.2008 року (справа № 2-н-307/2008р.).

Згідно платіжного доручення № BOTME0113B0FOW від 13.01.2014 року вбачається, що позивач сплатив судовий збір в розмірі 243,60 гривень /а. с. 15/.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», юридична адреса: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРП ОУ 14360570, МФО 305299, рах. № 29092829003111, заборгованість за кредитним договором № ODXRFB13070443 від 23 листопада 2007 року в розмірі 19 748,83 (дев'ятнадцять тисяч сімсот сорок вісім) гривень 83 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», юридична адреса: м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, рах. № 64993919400001, судовий збір в розмірі 243,60 (двісті сорок три) гривень 60 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: