АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/790/ 7595 /14 Головуючий 1 інстанції -
Справа № 2/641/1679/2014 Онупко М.Ю.
Категорія: спадкові Доповідач - Швецова Л.А.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2014 року м. Харків
Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого: судді - Швецової Л.А.,
Суддів: Малінської С.М., Піддубного Р.М.,
при секретарі: Андрійко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Харківська муніципальна страхова компанія» на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23 вересня 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Харківська муніципальна страхова компанія», Підприємства об'єднання громадян ВСК «Юридична Академія», ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди, спричиненої внаслідок ДТП , -
В С Т А Н О В И Л А:
У червні 2013 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Харківська муніципальна страхова компанія" (далі - ПАТ "ХМСК"), Підприємства об'єднання громадян ВСК "Юридична Академія" (далі - ПОГ ВСК "Юридична Академія"), ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 в якому просив визнати ОСОБА_3 винним в порушенні п.п. 10.1 і 16.13 ПДР України, які з технічної точки зору знаходяться у причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), яка мала місце 23.05.2012 року за участі автомобіля Део Ланос, державний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2, стягнути з ПАТ "ХМСК" на користь позивача суму коштів у розмірі 5004,08 грн., як компенсацію майнової шкоди, завданої в результаті ДТП, яка мала місце 23.05.2012 року, стягнути солідарно з ПОГ ВСК "Юридична Академія" та ОСОБА_3 на користь позивача франшизу у розмірі 1000 грн., стягнути з ПАТ "ХМСК" на користь позивача суму коштів у розмірі 450 грн. в якості компенсації витрат на оплату проведення висновку автотоварознавчого дослідження з визначення вартості матеріальної шкоди № 480 від 14.06.2012 року.
В обгрунтвання своїх позовних вимог зазначив, що 23.05.2012 приблизно о 11 год. на перехресті вул. Петровського та вул. Пушкінської в м. Харкові сталася ДТП, а саме зіткнення автобуса марки БАЗ 2215, державний номер НОМЕР_5, під керуванням водія ОСОБА_3 Зазначена ДТП сталась з вини водія ОСОБА_3 та в результаті транспортні засоби отримали технічні пошкодження. Вартість матеріальної шкоди, спричиненої власникові автомобіля марки "ДЕУ Ланос", відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження складає 5004,08 грн.
Власником автобуса марки БАЗ 2215, державний номер НОМЕР_2, є ОСОБА_6, яка свої права щодо використання транспортного засобу передала ПОГ ВСК "Юридична академія". Цивільно-правова відповідальність власника автобуса марки БАЗ 2215 була застрахована у ПАТ "ХМСК", що підтверджується страховим полісом.
Позивач зазначив, що, так як він на відповідній правовій підставі володів транспортним засобом, то саме він вправі вимагати відшкодування матеріальних збитків, спричинених внаслідок ДТП, з винної особи. Відповідач ОСОБА_3 на момент зіткнення перебував у трудових відносинах з ПОГ ВСК "Юридична академія" і виконував трудові обов'язки з перевезення пасажирів, а тому позивач вважає, що юридична особа має відшкодовувати шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків. У зв'язку з викладеним позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування майнової шкоди, спричиненої внаслідок ДТП.
Представник відповідача ПАТ "ХМСК" проти позовних вимог заперечувала посилаючись на те, що цивільно-правову відповідальність ОСОБА_6 була застрахована в ПАТ "ХМСК", після ДТП позивач звертався до страхової компанії з заявою про ДТП. Однак, позивач не надав всіх необхідних документів, а саме копію постанови про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності. Також зазначила, що на теперішній час не встановлена вина водія ОСОБА_3 в ДТП. Крім того, ПАТ "ХМСК" не був присутній при огляді автомобіля позивача спеціалістом-оцінювачем представник ПАТ "ХМСК", бо страхову компанію не запрошували. Також, позивачем до суду не надано докази того, що водій забезпеченого транспортного засобу ОСОБА_3 на відповідній правовій підставі керував БАЗ 2215, державний номер НОМЕР_3, тобто відсутні в матеріалах справи подорожній лист, наказ про закріплення водія за паспортним засобом, а також договір оренди або інший документ, що доводить передачу транспортного засобу в користування ПОГ ВСК "Юридична академія".
Представник відповідача ПОГ ВСК "Юридична академія" в судовому засіданні проти позову заперечував при цьому посилався на те, що вина водія ОСОБА_3 в ДТП не встановлена та на його думку вина в зазначеному ДТП лежить на ОСОБА_2. Також пояснив, що на перехресті вул. Пушкінської та вул. Петровського в м. Харкові дозволяється лівий розворот, вісь розвороту автомобіля БАЗ дорівнює приблизно 5,5 м., тобто водій знаходився на своїй смузі руху. Просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Відповідач ОСОБА_3 проти позовних вимог заперечував мотивуючи це тим, що його вина в скоєнні ДТП відсутня, оскільки під час руху водій ОСОБА_2 не надав йому дорогу. Також зазначив, що не погоджується з висновками експертизи, оскільки в експертизі зазначена не вірна дата ДТП, а також містяться неточності щодо напрямку руху транспортних засобів, їх розміщення на проїзній частині. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23 вересня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 - задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Харківська муніципальна страхова компанія", на користь ОСОБА_2, відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 4004 (чотири тисячі чотири) грн. 08 коп. Стягнути з ПОГ ВСК "Юридична Академія" , на користь ОСОБА_2, відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 1450 (одна тисяча чотириста п'ятдесят) грн.
В іншій частині позовні вимоги - залишено без задоволення.
Стягнуто ПАТ "Харківська муніципальна страхова компанія" , на користь ОСОБА_2, судовий збір у розмірі 167 (сто шістдесят сім) грн. 46 коп. Стягнуто з ПОГ ВСК "Юридична Академія" , на користь ОСОБА_2, судовий збір у розмірі 61 (шістдесят одна) грн. 94 коп.
Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, ПАТ «Харківська муніципальна страхова компанія» в апеляційній скарзі просить скасувати це судове рішення та ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити заявлені ним вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального й процесуального права, що призвело до неправильного вирішення цивільно-правового спору по суті.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду відповідно до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення.
Відповідно до ст. 308 ЦПК | України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу|, якщо| визнає, що| суд першої інстанції ухвалив|постановивши| рішення з додержанням| вимог| матеріального і процесуального| права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтями 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ст.ст. 10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін.
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема, звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Згідно зі ст. ст. 59, 60 того ж Кодексу доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками, зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені ст. 1166 ЦК України.
Відповідно до цієї правової норми шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Таким чином, єдиною підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає такі елементи, як шкода, протиправність поведінки, причинний зв'язок між ними, а також за виключенням передбачених законом випадків, вина заподіювача шкоди, тобто відшкодуванню підлягає тільки та шкода, яка є об'єктивним наслідком протиправної дії чи бездіяльності.
Згідно ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій основі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах.
Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Правила відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, визначені в статті 1188 ЦК України.
Відовідно до цієї правової норми шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Положеннями ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон)встановлено, що страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час ДТП, яка сталась за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно - правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Згідно до ст. 22 Закону, страховик відшкодовує потерпілому оцінену шкоду, заподіяну йому в ДТП при настанні страхового випадку відповідно до лімітів відповідальності, встановлених Законом.
Як встановлено по справі, що 23.05.2012 на перехресті вул. Петровського та вул. Пушкінської в м. Харкові сталось зіткнення автобуса марки БАЗ 2215, державний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3, та автомобіля марки "ДЕУ Ланос", державний номер НОМЕР_1, під керування водія ОСОБА_2, в результаті ДТП транспортні засоби отримали технічні пошкодження.
Власником автомобіля БАЗ 2215, державний номер НОМЕР_4, є фізична-особа підприємець ОСОБА_6, яка відповідно до договору позички (безоплатного користування) транспортного засобу від 07.06.2006 року передала його у користування ПОГ ВСК "Юридична академія".
Згідно полісу № АВ/5080920 від 26.04.2012 року цивільно-правова відповідальність власника автобуса БАЗ 2215, державний номер НОМЕР_4, була застрахована у ПАТ "ХМСК", та страхова сума (ліміт відповідальності) за заподіяну шкоду складає 50 000 грн., розмір франшизи складає 1000 грн.
Власником автомобіля марки "ДЕУ Ланос", державний номер НОМЕР_1, є ОСОБА_4, позивач ОСОБА_2 керував зазначеним автомобілем на підставі довіреності.
У відповідності до постанови Київського районного суду м. Харкова від 14.02.2013 року провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, щодо ОСОБА_2 було закрито, у зв'язку із закінченням строків притягнення його до адміністративної відповідальності.
Постановою апеляційного суду Харківської області від 20.03.2013 зазначена постанова була скасована, а матеріали справи у відношенні ОСОБА_2 повернуті начальнику ВДАІ ХМУ ГУМВС України в Харківській області для оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог закону (а.с.6-7).
У висновку автотехнічної експертизи ХНД ІСЕ ім. заел проф. М.С. Бокаріуса № 11000 від 10.01.2013 року, який міститься в матеріалах справи про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП , (за першим варіантом - за поясненнями водія автобуса БАЗ ОСОБА_3 та за другим варіантом - за поясненнями водія Daewoo ОСОБА_2.), експертом було зазначено, що в даній дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість запобігти зіткнення з автомобілем Daewoo для водія автобусу БАЗ ОСОБА_3 визначалися виконанням ним вимог п.п. 10.1 і 16.13 ПДР України, для чого в нього не було перешкод технічного характеру. Дії водія автобусу БАЗ ОСОБА_3 в даній порожньо-транспортній ситуації не відповідали вимогам п.п. 10.1 і 16.13 ПДР України і знаходились у причинному зв'язку з виникненням даного ДТП.
Вищезазначена автотехнічна експертиза проведена у справі про адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП, щодо ОСОБА_2 Проведення вказаного експертного дослідження експертом було здійснено на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії АА2 №057536 від 08.10.2013 року, пояснень водіїв ОСОБА_3 та ОСОБА_2, схеми місця ДТП, фото з місця пригоди та характеру пошкоджень транспортних засобів.
Відповідно до положень ч. З ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Положення ч. З ст. 61 ЦПК України не дає підстав за будь-яких обставин вважати не винною у ДТП особу, відносно якої не складався протокол про адміністративне правопорушення.
Приймаючи до уваги викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого, правильного висновку про щодо наявності причинного зв'язку між діями водія ОСОБА_3 з виникненням ДТП, внаслідок якої було завдано шкоди автомобілю під керуванням водія ОСОБА_2
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" особою, яка зобов'язана відшкодуватишкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).
Не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до статті 1191 ЦК.
Згідно ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
на ім'я ОСОБА_3 на управління автомобілем БАЗ 2215, державний номер НОМЕР_2 (а.с. 63-64).
Матеріалами справи не спростовується той факт, що на момент скоєння спірної ДТП, водій ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах та виконував свої посадові обов'язки, згідно до наказу № 20 від 14.05.2012 року виданого ПОГ ВСК "Юридична академія", а саме водія автобуса міського маршруту за автомобілем БАЗ 2215, державний номер НОМЕР_2
Згідно ст. 22 Закону страховик у разі настання страхового випадку у межах страхових сум зазначених в полісі відшкодовує у встановленому законом Порядку шкоду завдану життю та здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ч. 1 ст.37 Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком необхідних документів.
В матеріалах цивільної справи знайшло своє підтвердження те, що що позивач звернувся до ПАТ «ХМСК» для отримання страхового відшкодування, яке до теперішнього часу не виплачено.
Крім того судова колегія також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо розміру матеріальної шкоди, який визначено у висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 480 від 14.07.2012 року.
Судова колегія погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка та правильно визначена юридична природа цивільних правовідносин, що виникли і закон, який їх регулює.
Суд розглянув справу на підставі наданих доказів, ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду постановлено згідно до ст. 213 ЦПК України, а тому воно законно і обґрунтовано.
Таким чином, районним судом встановлено, що позивачу заподіяна шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, за наявності вини тільки відповідача. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню визначений відповідно до реальної вартості відновлення пошкодженого автомобіля.
Доводи апелянта є несуттєвими й висновків суду стосовно вирішеного цивільно-правового спору вони не спростовують.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 312, 313- 315, 317,319 ЦПК України, судова колегія
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Харківська муніципальна страхова компанія» - відхилити.
Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23 вересня 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду ї набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя
Судді колегії
Суд | Апеляційний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 01.12.2014 |
Оприлюднено | 08.12.2014 |
Номер документу | 41688615 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Харківської області
Швецова Л. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні