Рішення

від 25.06.2014 по справі 521/13723/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/4898/14

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Процик М. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2014 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючої судді Процик М.В.,

суддів Доценко Л.І., Гірняк Л.А.,

при секретарі Булгак Х.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Біляївському районі Одеської області, третя особа: ОСОБА_4, про встановлення факту проживання однією сім'єю, та про призначення страхової виплати на сім'ю, за позовом ОСОБА_4 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Біляївському районі Одеської області, ОСОБА_2, про встановлення факту проживання однією сім'єю, та про призначення страхової виплати на сім'ю, за апеляційними скаргами ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси 20 березня 2014 року,-

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2013 року ОСОБА_2 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в особі Відділення виконавчої дирекції фонду в Біляївському районі Одеської області про встановлення факту проживання однією сім'єю ОСОБА_2, ОСОБА_5 разом з дітьми: ОСОБА_4, ОСОБА_3 з березня 1999р. по 23.09.2010р., про зобов'язання Відділення виконавчої дирекції Фонду в Біляївському районі Одеської області призначити та виплатити ОСОБА_4 та ОСОБА_3 страхові виплати у вигляді одноразової матеріальної допомоги на сім'ю, відповідно до п. 7 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у розмірі не меншому за п'ятирічну заробітну плату ОСОБА_5.(кожному по ? частині). В процесі розгляду справи ОСОБА_4 виповнилося 18 років, і він самостійно звернувся до суду з вищевказаними позовними вимогами. Позивачі та їх представники посилались на те, що діти мешкали однією сім'єю з померлим батьком ОСОБА_5, про що свідчать надані докази, що діти за будь-яких обставин відносяться до членів сім'ї своїх батьків, а тому мають право на одержання матеріальної допомоги на сім'ю у розмірі не меншому п'ятирічного заробітку померлого ОСОБА_5, тоді як відповідач відмовляється призначити і виплатити їм матеріальну допомогу на сім'ю.

Представники відповідача позов не визнали, посилаючись на те, що померлий не проживав однією сім'єю зі своїми дітьми, що він мав власну квартиру, де було зареєстроване його місце проживання, що за життя він сплачував на користь ОСОБА_2 на утримання їх сина ОСОБА_4 аліменти, і що це не може свідчити про наявність сімейних стосунків.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 20 березня 2014 року позов ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, та позов ОСОБА_4 до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в особі Відділення виконавчої дирекції фонду в Біляївському районі Одеської області залишено без задоволення.

В апеляційних скаргах ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просять рішення суду від 20 березня 2014 року скасувати, і ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, та на порушення судом норм матеріального права.

Проти апеляційної скарги заперечували представники відповідача за необґрунтованістю вимог.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в межах оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову з наступних підстав.

За правилами ст. 309 ч.1 п. 4 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.

Ухвалюючи рішення про відмову у позові, суд першої інстанції виходив з того, що діти померлого не відносяться до кола осіб, які мають право на одержання страхової виплати у вигляді одноразової допомоги на сім'ю у зв'язку з втратою годувальника, що встановлення факту проживання однією сім'єю дітей з батьками не породжує у них ніяких прав на отримання страхової виплати на сім'ю.

Однак з такими висновками суду погодитись неможливо.

За змістом ст.ст.28 (п.2),34п.7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, уразі настання страхового випадку. Зазначені грошові суми складаються, у тому числі зі страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого); У разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання розмір одноразової допомоги його сім'ї повинен бути не меншим за п'ятирічну заробітну плату потерпілого і, крім того, не меншим за однорічний заробіток потерпілого на кожну особу, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого.

Із матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_4 року стався нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, зокрема внаслідок авіакатастрофи під час виконання завдання загинув майстер лінійно-експлуатаційної служби Одеського лінійно-виробничого управління магістральних газопроводів ОСОБА_5.(а.с.14) У зв'язку з наведеним 04.08.2011р. були складені акти: акт спеціального розслідування нещасного випадку по формі Н-5 та акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом по формі Н-1. (а.с. 15-21) На момент смерті ОСОБА_5 з ІНФОРМАЦІЯ_3 року перебував у розірваному шлюбі з ОСОБА_2, та був зареєстрованим за іншою адресою в АДРЕСА_1. (а.с.13,45) Разом з тим, на момент загибелі він мав неповнолітнього сина ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1, та неповнолітню доньку ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_2. (а.с.10,12) У зв'язку зі смертю годувальника Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Біляївському районі Одеської області було призначено одноразову допомогу дітям померлого у розмірі річного заробітку, та призначено щомісячні страхові виплати як утриманцям.(а.с.221,223) В постанові Відділення від 23 серпня 2011 року зазначено про призначення одноразової допомоги його сім'ї у розмірі 351125,40 грн. без визначення осіб сім'ї загиблого, та про призначення одноразової допомоги дітям померлого у розмірі річного заробітку по 70225,08 грн., кожному. (а.с.221) Водночас перераховано тільки одноразову допомогу дітям померлого у розмірі річного заробітку.(а.с.223)

Згідно з листом Біляївського відділення Фонду від 26.07.2013р. одноразова допомога на сім'ю померлого ОСОБА_5 у розмірі не меншим за п'ятирічну заробітну плату не призначалась і не виплачувалась у зв'язку з відсутністю підстав та через неналежність ОСОБА_2 до сім'ї загиблого.(а.с.45)

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 28 березня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в особі Відділення виконавчої дирекції фонду в Біляївському районі Одеської області про встановлення факту проживання однією сім'єю, зобов'язання призначити страхові виплати у вигляді одноразової допомоги на сім'ю відмовлено. (а.с.39-43) Рішення є чинним, у касаційному порядку не скасовувалось.

Разом з тим, згідно зі ст.ст. 3ч.ч.2,4,6 СК України дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає; сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення , усиновлення, а також на інших підставах, що не заборонені законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства; правовий статус дитини має особа до досягнення повноліття.

Враховуючи зазначене колегія суддів вважає, що діти загиблого ( обидвоє були неповнолітніми на момент загибелі ОСОБА_5.) на підставі норм сімейного кодексу за будь-яких обставин визнаються належними до сім'ї загиблого, а тому мають право на отримання одноразової матеріальної допомоги на сім'ю у розмірі, який не повинен бути меншим за п'ятирічну заробітну плату потерпілого. Відтак, вимоги позивачів про зобов'язання Відділення виконавчої дирекції Фонду призначити та виплатити неповнолітнім дітям загиблого, по ? частині кожному, одноразову матеріальну допомогу на сім'ю у розмірі п'ятирічного заробітку ОСОБА_5 підлягають задоволенню. Судом першої інстанції неправильно застосовано вищевказані норми матеріального права та неправильно розтлумачено, затверджений постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 24 від 27.04.2007р., «Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат». Вищевказаний порядок, на який послався суд першої інстанції, не визначає підстави для призначення одноразової матеріальної допомоги на сім'ю, а тільки визначає обставини, спосіб і порядок виконання вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Водночас, колегія суддів вважає зайвим встановлення судом факту проживання дітей однією сім'єю з загиблим батьком, про що просять позивачі в позовній заяві, оскільки належність до сім'ї загиблого встановлено законом, зокрема ст.3 ч.2 СК України. А тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

За таких обставин, в межах доводів апеляційних скарг, апеляційні скарги слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції слід скасувати і ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 303,307ч.1п.2,309,313-314,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 20 березня 2014 року скасувати.

Позови ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, та ОСОБА_4 задовольнити частково.

Зобов'язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Біляївському районі Одеської області ( 67600 м. Білявка Одеської області вул. Леніна,150 код ЄДРПОУ 25933075) призначити та виплатити неповнолітній ОСОБА_3 ( від імені якої діє ОСОБА_2, прож. АДРЕСА_2 ІПН НОМЕР_1) та ОСОБА_4 (прож. 65076 АДРЕСА_3 ІПН НОМЕР_2), по ? частині кожному, одноразову матеріальну допомогу на сім'ю у розмірі п'ятирічного заробітку ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 року, внаслідок нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом.

У решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча: М.В. Процик

Судді: Л.І. Доценко

Л.А. Гірняк