Ухвала

від 20.11.2014 по справі 521/4542/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/9422/14

Головуючий у першій інстанції Жуган Л.В.

Доповідач Кононенко Н. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2014 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого: Кононенко Н.А.

суддів: Виноградової Л.Є., Гайворонського С.П.

при секретарі: Феленко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Комунальної установи «Міський центр гуманітарної допомоги, інформаційного та господарчого забезпечення» Одеської міської ради до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної установі працівником, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10 вересня 2014 року, -

встановила:

28 березня 2014 року Комунальна установа «Міський центр гуманітарної допомоги, інформаційного та господарчого забезпечення» Одеської міської ради звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної установі працівником.

Свої вимоги мотивували, тим що відповідач перебуваючи на посаді директора КУ «МЦГДІГЗ» здійснив незаконне звільнення з роботи заступника директора з економічних питань КУ «МЦГДІГЗ» - ОСОБА_4, звільнення якого рішенням апеляційного суду Одеської області від 27.12.2012 року було визнано незаконним, його поновлено на роботі, та стягнуто з КУ «МЦГДІГЗ» на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17.09.2009 року по 27.12.2012 року включно в сумі 49460,55 грн. з утриманням із вказаної суми прибуткового податку, страхування внесків та інших обов»язкових платежів, та стягнуто з КУ «МЦГДІГЗ» до спеціального фонду

Державного бюджету України судовий збір в сумі 494,61 грн.

Позивач зазначає, що добровільно виконав рішення апеляційного суду Одеської області від 27.12.2012 року, сплативши стягнення у загальному розмірі 54114,79 грн.

КУ «МЦГДІГЗ» також посилався на те, що вищезазначена шкода була заподіяна неправомірними діями колишнього директора ОСОБА_2, тому позивач просить стягнути на свою користь з відповідача у порядку регресу матеріальну шкоду у розмірі 54114,79 грн та понесені судові витрати.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 10 вересня 2014 року позовні вимоги Комунальної установи «Міський центр гуманітарної допомоги, інформаційного та господарчого забезпечення» Одеської міської ради до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної установі працівником було задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 54114,79 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 541,14 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу у якій просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог КУ «МЦГДІГЗ» у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги, районний суд виходив з того, що відповідно до ст. 237 КЗпП України обов'язок відшкодувати шкоду, заподіяну незаконним звільненням або переведенням працівника на нижчеоплачувану роботу, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівнику часу вимушеного прогулу або виконання нижче оплачуваної роботи, покладається на службову особу, винну у незаконному звільненні.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач працював директором комунальної установи «Міський центр гуманітарної допомоги, інформаційного та господарчого забезпечення» з 8 вересня 2009 року.

17 вересня 2009 року ним було видано наказ про звільнення ОСОБА_4 з посади заступника директора з економічних питань.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 20 грудня 2012 року звільнення визнано незаконним, ОСОБА_4 поновлено на роботі та стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 49460 грн. 55 коп.

27 грудня 2012 року рішення суду в частині виплати ОСОБА_4 середньомісячного заробітку було виконано. На відшкодування середньомісячного заробітку за весь час вимушеного прогулу з урахуванням податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відповідачем було сплачено 54114 грн. 79 коп.

Пунктом 33 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 6 листопада 1992 року з наступними змінами і доповненнями роз'яснено, що при незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, невиконання рішення про поновлення працівника на роботі, що мало місце після введення в дію п. 8ст. 134 та нової редакції ст. 237 КЗпП України, з 11 квітня 1992 року, настає повна матеріальна відповідальність винних у цьому службових осіб і обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижче оплачуваної роботи може бути покладено при допущенні ними в цих випадках будь-якихпорушень закону.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Викладені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

При таких обставинах, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини по справі, рішення суду відповідає вимогам ст. ст. 213, 215 ЦПК України, а тому не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись: п. 1 ч. 1 ст. 307; ст. 308; 315; 317; 319 ЦПК України, колегія суддів ,-

ухвалила :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10 вересня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді апеляційного суду Одеської області:

Н.А. Кононенко

Л.Є. Виноградова

С.П. Гайворонський