Ухвала

від 26.11.2014 по справі 727/2-1217/14

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2014 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Савчук М.< Головуючий суддя / По-батькові >.

суддів: Бреславського О.Г., Половінкіної Н.Ю.

секретар Давня Я.А.,

за участю: прокурора Кацап-Бацала Ю.М., позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, відповідачки ОСОБА_3, її представника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Чернівецької міської ради про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченівського районного суду м. Чернівці від 22 жовтня 2014 року, -

встановила :

В лютому 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.

Посилався на те, що на підставі договору купівлі-продажу від 07 липня 2010 року він придбав у власність земельну ділянку площею 0,0681 га, кадастровий номер 7310136300:16:002:0389, надану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 5 та 5.1 рішення Чернівецької міської ради від 29.05.2008 року № 591 надано дозвіл на складання проектів відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_3 по АДРЕСА_2.

Вказував, що 30.01.2014 року Чернівецькою міською радою прийнято рішення про затвердження ОСОБА_3 проекту відведення земельних ділянок та передачу безоплатно у власність.

Вважає зазначене рішення Чернівецької міської ради незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Посилаючись на Інструкцію про порядок складання, видачі, реєстрації і

22ц-1636 / 2014 р. Головуючий у 1 інстанції Чебан В.М.

Категорія 47 доповідач Савчук М.В.

зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі та ч. 2 ст. 198, ч.2 ст.386 Земельного кодексу України, вказує, що при складанні протоколу погодження меж земельної ділянки з суміжними користувачами та власниками землі, йому як співвласнику суміжної земельної ділянки протокол на погодження не надавався, а підпис, який міститься в протоколі, йому не належить.

Просив скасувати пункт 15 додатку 4 рішення Чернівецької міської ради VI скликання від 30.01.2014 року щодо затвердження проекту відведення та передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,0681 га, кадастровий номер 7310136300:16:002:0389, надану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Рішенням Шевченівського районного суду м. Чернівці від 22 жовтня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Вирішити питання щодо судових витрат.

Посилається на порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Вказує, що суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_3 не перебувала на квартирному обліку, оскільки вона забезпечена житлом - квартирою по АДРЕСА_3, що не було враховано Чернівецькою міською радою при прийнятті рішення, чим порушуються його права як суміжного землевласника.

При складанні протоколу погодження меж земельної ділянки з суміжними користувачам та власниками землі йому, як співвласнику суміжної ділянки, протокол на погодження не надавався, а підпис, який є в протоколі, йому не належить.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваним рішенням не порушується право позивача на земельну ділянку та у відповідності до вимог ст.ст. 60, 61 ЦПК України позивач не надав доказів на підтвердження своїх позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку від 16.11.2009 року ОСОБА_5 належала на праві власності земельна ділянка площею 0,0681 га, кадастровий номер 731036300:6:002:0389, надана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходяться в АДРЕСА_1.

Позивач ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 07 липня 2010 року придбав у власність зазначену вище земельну ділянку.

Відповідно до витягу з рішення виконавчого комітету ЧМР від 21.03.2000 року № 95/6, виконавчий комітет ЧМР вирішив дозволити ОСОБА_6 завершити будівництво індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_2 на земельній ділянці площею 0,06 га за рахунок городньої ділянки, яка знаходиться в його користуванні.

Відповідно до витягу з рішення виконавчого комітету ЧМР від 1.04.2006 року № 249/6 виконавчий комітет ЧМР вніс зміни в пункт 2.1 рішення виконавчого комітету міської ради від 2.03.2000 року № 195/6, де слова «Городинському Михайлу Михайловичу» замінив словами «ОСОБА_3 далі за текстом, згідно з договором про розподіл майна колишнього подружжя від 16.08.2004 року № 4811.

Рішенням ЧМР 28 сесії V скликання № 591 від 29.05.2008 року ОСОБА_3 надано дозвіл на складання проектів відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2.

Відповідно до додатку № 4 до рішення міської ради VІ скликання від 30.01.2014 року ОСОБА_3 затверджено проект відведення земельних ділянок та передано земельну ділянку по АДРЕСА_2 безоплатно у власність.

У документації проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її у власність знаходився протокол погодження зовнішніх меж земельної ділянки з суміжними користувачами та власниками землі від 24.06.2013 року, в якому, як стверджує позивач, він не розписувався.

Як вбачається з довідки ЧКОБТІ від 30.08.2013 року № 1719 згідно архівних даних забудовником ОСОБА_3 по АДРЕСА_2 побудовано житловий будинок, відсоток готовності якого складає 100%.

Відповідно до реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.02.2014 року ОСОБА_3 являється власником земельної ділянки по АДРЕСА_2, кадастровий номер 7310136300:16:002:1050.

Згідно висновку судового експерта В.В. Лещишина від 18 липня 2014 року № 14096 вбачається, що надана ОСОБА_3 земельна ділянка відповідає реєстрації в державному кадастрі України.

Відповідно до схематичного плану земельних ділянок по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 згідно з даними Державного земельного кадастру, (в додатках до експертного дослідження) виготовленого на підставі даних державного кадастру та правовстановлюючих документів на земельні ділянки по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1, накладання земельних ділянок одна на другу не встановлено. Порушення землекористування в зв'язку з реєстрацією права власності на земельну ділянку по АДРЕСА_2 відсутнє. В результаті реєстрації права власності на земельну ділянку по АДРЕСА_2 відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на земельну ділянку перешкод в користуванні земельною ділянкою по АДРЕСА_1 та земельними поліпшеннями, розташованими на ній не виникли і виникнути не могли, оскільки на час реєстрації земельної ділянки по АДРЕСА_2 вже була зареєстрована земельна ділянка по АДРЕСА_1 із спільною межею сумісників.

Відповідно до ст. 116 ЗК України громадяни набувають право власності на земельні ділянки із земель комунальної власності за рішенням органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно ст.ст. 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає з моменту отримання державного акта про право власності на земельну ділянку і реєстрації цього права.

Під час судового розгляду відповідачка не заперечувала той факт, що протокол погодження меж земельної ділянки по АДРЕСА_2 з суміжними користувачами підписаний не ОСОБА_9, ким саме підписаний протокол від його імені їй невідомо.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 по суті оскаржує порушення порядку отримання відповідачкою земельної ділянки, вказує, що порушено його права, які підлягають захисту відповідно до ч. 2 ст. 386 ЦК України.

Частина 2 ст. 386 ЦК України забезпечує захист права власності, якщо таке право може бути реально порушено в майбутньому і є достатні підстави, що право власності може бути порушено.

З огляду на викладене, позивач не надав суду доказів, яким чином порушені чи можуть бути порушені його права як власника на земельну ділянку по АДРЕСА_1, та не надав суду жодного доказу щодо реального порушення його права власності в майбутньому.

З доводами апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не враховано, що при складанні протоколу погодження меж земельної ділянки з суміжними користувачами та власниками землі, йому як співвласнику суміжної ділянки протокол на погодження меж не надавався, а підпис, який міститься в протоколі, не є його підписом, чим порушенні його права, колегія суддів погодитись не може, оскільки вказана обставина визнана сторонами по справі та не впливає на права позивача щодо володіння, користування та розпорядження своєю земельною ділянкою. Крім того, правовим наслідком підробки підпису в протоколі може бути розглянуто в іншому проваджені.

Безпідставними також є доводи апелянта про те, що Чернівецькою міською радою при прийнятті оскаржуваного рішення не було враховано, що ОСОБА_3 не перебувала на квартирному обліку та не мала право на отримання земельної ділянки, оскільки позивач не довів належними доказами, що оскаржуваним рішенням порушуються його права.

Таким чином, позивачем не надано, а судом не здобуто доказів на підтвердження того, рішенням Чернівецької міської ради VI скликання від 30.01.2014 року щодо затвердження проекту відведення та передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,0681 га, кадастровий номер 7310136300:16:002:0389, надану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд порушуються права ОСОБА_1 як власника суміжної земельної ділянки.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду відповідає вимогам закону і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України , колегія суддів ,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Шевченівського районного суду м. Чернівці від 22 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: