Рішення

від 16.07.2009 по справі 19/73

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/73

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"16" липня 2009 р.                                                                            Справа  № 19/73

за позовом          Відділ капітального будівництва УМВС України в Тернопольській області  

до відповідача   Товариство з обмеженою відповідальністю "Аванті-Буд"       

про розірвання договору, та стягнення коштів в сумі 1 545 291 грн. 69 коп.

                                                                                                              Суддя  Тимошенко О.М.

Представники:

Від позивача  :  Стукало М.С., Косар М.О.

Від відповідача :  Костюченко С.А.

Статті 20, 22, 91, 107 ГПК України сторонам роз'яснено.

В судовому засіданні 06.07.2009 року оголошувалась перерва до 16.07.2009 року для підготовки та оголошення повного тексту рішення.

Після оголошеної перерви в судове засідання 16.07.2009 року представники позивача не з'явились. Про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином, що відображено в протоколі судового засідання від 06.07.2009 року.  

СУТЬ СПОРУ:  Позивач звернувся до господарського суду з позовом про розірвання договору № 3п-11 від 31.10.2005 р. про дольову участь по будівництву житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями на земельній ділянці за адресою: м. Тернопіль, вул. Стадникової, 40а, укладеного між ВКБ УМВС України в Тернопільській області та ТОВ "Аванті-Буд" та стягнення з відповідача 1361015,00 грн. пені і 184276,69 грн. штрафу. В обгрунтування вимог зазначає, що вказаним договором було визначено строк виконання зобов'язання - у відповідності до п.1.4 даного договору, термін закінчення будівництва об'єкта - 4 квартал 2007 року. Однак, на даний час будівництво відповідачем не закінчено.

Згідно п.2.7 договору, термін закінчення робіт продовжується лише в разі несвоєчасного постачання обладнання, матеріалів, комплектуючих виробів, які повинна поставити Сторона 1 (ВКБ УМВС). Оскільки затримки у постачання обладнання та матеріалів Стороною 1 не допущено, відсутні підстави для продовження терміну закінчення робіт

В зв'язку з значною затримкою закінчення робіт, відповідачу було надіслано лист від 28.03.08р. № 26/40 про розірвання договору, однак відповідач відмовив у розірванні договору за безпідставністю листом від 22.04.08р. № 28 .

З метою досудового врегулювання спору, та завершення зобов'язань по будівництву частини об'єкту, 19.12.08р. ВКБ УМВС запропонував ТзОВ «Аванті-Буд»укласти додаткову угоду, згідно з якою відповідачу пропонувалось завершити будівництво та введення в експлуатацію 1 -ої блок-секції (2 під'їзди - 63 квартири) на вигідних умовах - до 01.04.09р., та представив відповідачу проект даної додаткової угоди. Однак, відповідач у укладанні запропонованої додаткової угоди також відмовив. Свою відмову відповідач мотивував тим, що дозвіл на виконання будівельних робіт, виданий 18.04.08р. за № 177-18/08 інспекцією ДАБК у Тернопільській області, ВКБ УМВС передав ТзОВ «Аванті-Буд»лише 21.04.08р., і нібито з цієї дати має обраховуватися 18 місяців, що передбачено п.2.6 договору. Однак даним п.2.6 передбачено, що початок будівництва оформляється двостороннім актом, і закінчення робіт -18 місяців з моменту підписання даного акту. В договорі відсутні норми щодо початку будівництва саме з моменту передачі дозволу на будівництво, а термін передачі документації не встановлений ( п.2.2.1 договору). В зв'язку з тим, що сторони не оформили передбачений п.2.6 двосторонній акт щодо початку будівництва, хоча будівництво велося, відповідно безпідставно посилання відповідача на даний пункт в частині терміну закінчення робіт. Будівництво об'єкту розпочалось у травні 2006 року, що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт, зокрема, актами за травень 2006р. , та за жовтень 2006 року (додаються). Відповідно, термін закінчення робіт за даним договором закінчується у листопаді 2007 року, тобто через 18 місяців з початку будівельних робіт.

Таким чином, ВКБ УМВС здійснив всі заходи для врегулювання спору досудовим шляхом, однак відповідач не погодився на законні вимоги позивача. Відповідно, відповідачем не дотримуються істотні умови договору і ВКБ УМВС у відповідності до ст. 615 ЦК України вправі розірвати даний договір, а винна сторона (ТОВ «Аванті- Буд) повинна нести відповідальність за недотримання умов договору. Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - розірвання договору. Прострочення виконання кваліфікується ст. 612 ЦК України як порушення вимоги щодо терміну виконання. Згідно з ч. 1 ст.612 ЦК боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання в строк, встановлений договором. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором згідно з ч.2 ст.612 ЦК ( ч. 1 ст. 220 ГК) за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання.

Згідно ч. 2 ст. 231 ГК, порушення зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язано з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, у цих випадках за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості. Інший розмір може бути передбачений законом чи договором. Загальна сума, що підлягає сплаті в користь позивача, становить 1 545 291,60 грн. (пеня-1 361 015 грн., штраф - 184 276,69 грн.

В судовому засіданні 06.07.2009 року позивачем подано заяву про залишення без розгляду позовної вимоги про стягнення з відповідача пені та штрафу. В частині розірвання договору вимоги підтримуються в повному обсязі.

Зазначена заява судом відхилена, оскільки Господарським процесуальним кодексом України не передбачено залишення без розгляду позовних вимог за заявою позивача після порушення провадження у справі.

Відповідач у поданому відзиві проти вимог заперечує, мотивуючи тим, що позовні вимоги позивача ґрунтуються на тому, що відповідач нібито прострочив виконання свого зобов'язання передбаченого п. 1.4. договору, а саме не закінчив будівництво в 4-му кварталі 2007 року.

Однак такі твердження є помилковими та суперечать умовам укладеного договору.

Згідно п. 5.1. Договору: «Сторона 1 (ВКБ) отримує дозвіл Держархбудкоптролю на будівництво та іншу документацію, необхідну для здійснення будівництва»

П. 2.2.: «Сторона 1 зобов'язується передати Стороні 2 всю документацію необхідну для виконання функцій забудовника на строк дії цього договору, а Сторона 2 зобов'язується прийняти цю документацію»

П. 2.2.2.: «Моментом передачі документації є підписання акту приймання-передачі документації уповноваженими особами сторін»

П. 2.6.: «Початок будівництва оформлюється двостороннім актом. Початок робіт - через 18 місяців після з моменту підписання даного акту»

Таким чином відповідач мав право проводити будівельні роботи після передачі позивачем усієї необхідної дозвільної документації в т.ч. дозволу на виконання будівельних робіт (п. 5.1, 2.2, 2.3. Договору), та зобов'язаний закінчити ці роботи через 18 місяців після підписання двостороннього акту (п. 2.6. Договору.)

Однак дозвіл на виконання будівельних робіт було отримано лише 18.04.2008 року, актів приймання-передачі документації, та початку виконання будівельних робот взагалі підписано не було.

Таким чином у будь якому випадку відповідач мав можливість приступити до виконання будівельних робіт лише з 18.04.2008 року і зобов'язаний закінчити будівництво через 18 місяців - 18.10.2010 року.                               

Відповідач не міг приступити до виконання будівельних робіт без отримання відповідного дозволу, адже такі дії кваліфікувались би як самовільне будівництво, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ст. 97 КУпАПП.

Що стосується посилання позивача на те, що відповідачем проводились будівельні роботи з 2006 року, про що свідчать акти приймання-передачі виконаних робіт, то таке твердження не відповідає дійсності, адже виходячи з переліку виконаних робіт згідно акту виконувались лише підготовчі до будівництва роботи. Тим паче компетентними органами з архітектурно - будівельного контролю такого порушення як самовільне будівництво зафіксовано не було.

Згідно з ч. 4 ст. 612 ЦК України: «Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.»

Відповідно до ст. 613 ЦК України «1. Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, що вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

2. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.»

Дані норми ЦК України перекликаються з ч. З, ст. 220 ГК України.

Таким чином підсумовуючи вищевикладене:

1.   Відповідач мав право взагалі не приступати до виконання будівельних робіт без підписаного двостороннього акту, згідно п. 2.6. Договору.

2.   Відповідач не мав законної можливості завершити будівельні роботи у 4-му кварталі 2007 року так як (п. 1.4. Договору) у зв'язку з порушенням ВКБ свого зобов'язання стосовно отримання дозволу на будівництво (п. 5.1. Договору.)

3.   Сторони обумовили виконання будівельних робіт на протязі 18 - ти місяців (п. 2.6.  договору),  отже  якщо  рахувати  моментом  початку  передбачених  для будівництва строків - 18.04.2008 р. (день отримання дозволу) то терміном завершення будівельних робіт є 18.10.2010 р.

За наведених обставин просить в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

31 жовтня 2005 року між Відділом капітального будівництва УМВС України в Тернопільській області (Сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аванті-Буд" (Сторона-2) було укладено договір № 3п-11 про дольову участь по будівництву житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями на земельній ділянці за адресою: м. Тернопіль, вул. Стадникової, 40а.

Предметом договору є дольова участь сторін щодо організації будівництва та введення в експлуатацію житлового будинку на земельній ділянці по вул. Стадникової, 40а в м. Тернопіль.

Пунктом 1.4 договору встановлено термін закінчення будівництва об'єкта - 4 квартал 2007 року.

Частиною 2 договору визначено взаємовідносини сторін договору, згідно з якими сторона-1 зобов'язується передати стороні-2 всю документацію необхідну для виконання функцій забудовника на строк дії цього договору, а сторона-2 зобов'язується прийняти цю документацію (п. 2.2); моментом передачі документації є підписання акту прийому-передачі документації уповноваженими особами сторін (п. 2.2.2). Строк передачі документації, який мав бути визначений сторонами в п. 2.2.1 договору, останніми не зазначено. При цьому акт прийому-передачі документації уповноваженими особами сторін також не укладався.

Згідно п. 2.6 договору початок будівництва оформляється двостороннім Актом, який готує сторона-2, і підписує сторона-1. Початок робіт - з моменту підписання цього Акту. Закінчення робіт - через 18 місяців з моменту підписання даного Акту.

Як встановлено судом, між сторонами не оформлявся двосторонній акт Акт про початок будівництва робіт.

Пунктом 5.1.1 договору встановлено зобов'язання сторони-1 отримати дозвіл Держархбудконтролю на будівництво та іншу документацію, необхідну для здійснення будівництва.

З матеріалів справи вбачається, що дозвіл Держархбудконтролю на виконання будівельних робіт видано стороні-1 (позивачу) 18.04.2008 року за № 177-18/08 і передано відповідачу 21.04.2008 р., що не заперечується сторонами.

З викладеного вбачається, що повний комплект документів, необхідний для здійснення будівництва, позивачем було передано відповідачу лише 21.04.2008 року. Враховуючи, що Акт про початок робіт, згідно умов договору, між сторонами не було укладено, відповідач мав право проводити будівельні роботи після передачі позивачем усієї необхідної дозвільної та проектної документації в т.ч. дозволу на виконання будівельних робіт (п. 5.1, 2.2, 2.3. Договору), та зобов'язаний закінчити ці роботи через 18 місяців після підписання двостороннього акту (п. 2.6. Договору.).

Суд погоджується з твердженням відповідача, що останній не міг приступити до виконання будівельних робіт без отримання відповідного дозволу, адже такі дії кваліфікувались би як самовільне будівництво, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ст. 97 КУпАПП.

Суд вважає помилковим твердження позивача, що будівельні роботи відповідачем розпочато у травні 2006 року (підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт за травень та жовтень 2006 року) і відповідно термін робіт закінчується у листопаді 2007 року (через 18 місяців з початку будівельних робіт).

Акт приймання виконаних підрядних робіт за травень 2006 року свідчить лише про здійснення підготовчих робіт на об'єкті. Акт приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2006 року складено на виконання договору на будівництво № 1/9 від 14.09.2006 року, укладеного між сторонами щодо того ж об'єкту, а не на виконання оспорюваного договору про дольову участь. Крім цього, з даного акту вбачається також проведення лише підготовчих робіт. Щодо подальших дій відповідача позивачем не подано жодних документів.

Таким чином у будь якому випадку відповідач мав можливість приступити до виконання будівельних робіт лише з 18.04.2008 року і відповідно зобов'язаний закінчити будівництво через 18 місяців - 18.10.2009 року.

Згідно з ч. 4 ст. 612 ЦК України: «Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.»

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, що вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Дані норми ЦК України перекликаються з ч. З, ст. 220 ГК України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність порушення зобов'язання з боку відповідача за договором № 3п-11 від 31.10.2005 р. про дольову участь по будівництву житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями на земельній ділянці за адресою: м. Тернопіль, вул. Стадникової, 40а, оскільки порушення термінів закінчення будівництва спричинено внаслідок неотримання повного комплекту документів. Відтак в позовних вимогах слід відмовити. Понесені позивачем судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, залишаються за останнім.  Поряд з цим, зважаючи, що позивачем не було здійснено оплату державним митом майнової вимоги про стягнення з відповідача 1361015,00 грн. пені і 184276,69 грн. штрафу, відповідно сума недоплаченого мита в розмірі 1%  підлягає стягненню з останнього.     

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

       ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити.

2. Стягнути з  Відділу капітального будівництва УМВС України в Тернопільській області (46001, м. Тернопіль, вул. Валова, 11, код ЄДРПОУ 08805743) в дохід Державного бюджету України суму недоплаченого державного мита  в розмірі 15452 грн. 92 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

   Суддя                                                                Тимошенко О.М.

підписано "16" липня 2009 р.