Ухвала

від 23.03.2012 по справі 0508/3268/2012

ВОРОШИЛОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ДОНЕЦЬКА

0508/3268/2012

УХВАЛА

Іменем України

23 березня 2012 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого -судді Алтухової О.С.

при секретарі -Рябко Ю.В.,

за участю державного виконавця Суржко Є.Е., боржника ОСОБА_1,

розглянувши подання відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку про визнання відмови від примусового виконання рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ВДВС Ворошиловського РУЮ у м. Донецьку звернувся до суду з поданням про визнання відмови від примусового виконання рішення, посилаючись на наступні обставини: на виконанні у відділі державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку перебуває виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-1453 від 07 листопада 2006 року, виданого Ленінським районним судом м. Донецька, про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 04 листопада 2006 року до досягнення дитиною повноліття.

Оскільки, ОСОБА_2 часто буває у відрядженні, між нею та ОСОБА_1 досягнуто згоди щодо місця проживання дитини, що підтверджується нотаріально-посвідченим договором, а саме їхня дитина ОСОБА_4 проживає з батьком, а не з матір'ю. З огляду на це батько дитини приймає участь у утриманні та вихованні дитини у добровільному порядку та у значно більшому розмірі, ніж це встановлено рішенням суду, тому відпала необхідність щодо примусового стягнення аліментів. Також між ними досягнута згода щодо участі кожного з них в утриманні дитини у добровільному порядку та спір про це відсутній.

Тому, ОСОБА_2 вважає за необхідне добровільно відмовитися від примусового виконання рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 04 листопада 2006 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В судовому засіданні представник ВДВС Ворошиловського РУЮ у м. Донецьку за довіреністю ОСОБА_5 підтримав вимоги, викладенні в поданні, наполягав на його задоволенні.

Боржник ОСОБА_1 просив подання задовольнити.

Стягувач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, просила подання задовольнити.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає подання таким, що підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.

Рішенням Ленінського районного суду м. Донецька від 04 листопада 2006 року визначено розмір аліментів на утримання дитини ОСОБА_3, що підлягають стягненню з його батька -ОСОБА_1. Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 02 листопада 2009 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано та малолітнього сина ОСОБА_6 залишено на вихованні у ОСОБА_2, як його матері.

Згідно зі статтею 181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Тобто, в кожному випадку обрання способу утримання залежить від домовленості сторін, виходячи із інтересів дитини.

Відповідно до статті 160 Сімейного кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

В матеріалах справи міститься заява від ОСОБА_2 про відмову від примусового виконання в процесі виконання рішення, оскільки між нею та ОСОБА_1 досягнуто згоди щодо місця проживання дитини, що підтверджується нотаріально-посвідченим договором, а саме їхня дитина ОСОБА_4 проживає з батьком, а не з матір'ю.

Відповідно до статті 372 Цивільного процесуального кодексу України відмова стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному виконавцеві, який передає її до суду за місцем виконання рішення для визнання. За результатами розгляду мирової угоди або відмови від примусового виконання суд постановляє ухвалу відповідно до положень Цивільного процесуального кодексу України.

Керуючись ст.372 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Подання відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку про визнання відмови від примусового виконання рішення - задовольнити.

Визнати відмову ОСОБА_2 від примусового виконання рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 04 листопада 2006 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 04 листопада 2006 року до досягнення дитиною повноліття.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до апеляційного суду Донецької області через Ворошиловський районний суд м. Донецька протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя Ворошиловського

районного суду м. Донецька О.С. Алтухова