Рішення

від 27.03.2012 по справі 508/2063/12

ВОРОШИЛОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ДОНЕЦЬКА

508/2063/12

РІШЕННЯ

Іменем України

27 березня 2012 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого -судді Пруднікової Г.М.,

при секретарі -Гавриловій Ю.О.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Держгірпромнагляду в Донецькій області про скасування наказу, поновлення на роботі, зміну дати звільнення, стягнення середнього заробітку за час непрацездатності, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення компенсації за невикористану відпустку, внесення змін до трудової книжки, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області про скасування наказу, поновлення на роботі, зміну дати звільнення, стягнення середнього заробітку за час непрацездатності, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення компенсації за невикористану відпустку, внесення змін до трудової книжки, посилаючись на наступне.

8 квітня 2008 року наказом начальника Територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області (ТУ Держгірпромнагляду) № 105-к від 08.04.2008 року він був призначений на посаду старшого інспектора державної інспекції охорони праці на транспорті та у зв'язку. Наприкінці грудня 2010 року ОСОБА_1 був попереджений ліквідаційною комісією Територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області про те, що відповідно до Указу Президента №1085/2010 від 09.12.2010 року «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», Розпорядження КМУ №2219-р від 10.12.2010 року, Наказу Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду №534-к від 21.12.2010 року, Наказу Територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області №1090 від 22.10.2010 року та статті 49І КЗпроП України про наступне вивільнення із займаній посади через 2 місяці - 24.02.2011 року. В зв'язку з цим 24.02.2010 року згідно з п.1 ч.1 ст.40 КЗпроП України було звільнено 30% працівників, останні 70% працівників Територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області, у тому числі і він, на протязі останніх 10 місяців продовжували працювати в займаних посадах з колишніми функціональними обов'язками.

24 грудня 2010 року він підписав попередження про наступне вивільнення, яке повинно було відбутися 24.02.2011 року. Але починаючи з 25.02.2011 року ОСОБА_1 продовжував працювати, тобто залишився з Територіальним управлінням Держгірпромнагляду у Донецькій області в колишніх трудових відносинах на невизначений строк. Інших попереджень з боку ТУ Держгірпромнагляду відносно нього не надходило та він не підписував.

З 19.12.2011 року по 03.02.2012 року ОСОБА_1 перебував на лікарняному, однак адміністрація ТУ Держгірпромнагляду наказом №342-к від 26.12.201 року звільнила його з 30.12.2011 року згідно з п.1 ст. 40 КЗпроП України. Таким чином, як вважає позивач його було звільнено з порушенням ч.3 ст. 40 КЗпроП України, відповідно до якої не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за п.5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

В зазначеній статті застосовується поняття «повна ліквідація підприємства». Натомість Цивільному праву відомо тільки поняття «ліквідації»(ст.110 ЦК України). В зв'язку з чим сформульоване в трудовому праві поняття «повна ліквідація підприємства»- визначає «ліквідацію»без правонаступництва. В даному випадку, мова про ліквідацію Територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області не йде, тому що зазначене управління має правонаступника -Територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Донецькій області. Таким чином, відбулася фактична реорганізація ТУ шляхом перетворення його в нову юридичну особу. В зв'язку з цим скорочення за п.1 ч.1 ст. 40 КЗпроП України та звільнення ОСОБА_1 з 30.12.2011 року можливо було тільки після виконання ТУ Держгірпромнагляду у Донецькій області вимог ст. 49І КЗпроП України. Також позивач зазначив, що його звільнення в період тимчасової непрацездатності, за підставою визначеною п.1 ч.1 ст. 40 КЗпроП України є прямим порушенням законодавства про працю, а відповідно є незаконним.

Просив суд витребувати у відповідача копію наказу про ліквідацію Територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області та призначення його правонаступника, виписку з наказу №342-к від 26.12.2011 року про його звільнення за п.1 ч.1 ст.40 КЗпроП Украини, копію запису з трудової книжки про звільнення з Територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області з 30.12.2011 року, скасувати наказ № 342-к від 26.12.2011 року, зобов'язати відповідача поновити його на роботі з 30.12.2011 року, як незаконно звільненого, з порушенням приписів ч.3 ст. 40 КЗпроП України, вважати днем його попередження про наступне вивільнення з урахуванням приписів ст. 49І КЗпроП України - 6 лютого 2012 року, змінити дату його звільнення з 30.12.2011 року, з урахуванням строку попередження відповідно до ст.49І КЗпроП України - 5 квітня 2012 року, нарахувати та виплатити середню заробітну плату за весь період тимчасової непрацездатності, відповідно до діючого законодавства, тобто за період з 19.12.2011 року по 03.02.2012 року, нарахувати та виплатити середню заробітну плату за час вимушеного невиконання трудових обов'язків (прогулу) з 06.02.2012 року по дату фактичного звільнення, нарахувати та виплатити компенсацію за невикористану відпустку з 30.12.2011 року по день фактичного звільнення, внести відповідні зміни в трудову книжку та видати її в день його звільнення, після повної виплати належних йому сум.

14 березня 2012 року позивач надав позовну заяву з частковими змінами, доповненнями та уточненнями підстав позову та позовних вимог, відповідно до ч.2 ст. 31 ЦПК України. Зазначив, що ще однією підставою вважати, що з Державним комітетом з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду фактично відбулася реорганізація є Указ Президента України №408/2011 від 06.04.2011 року. Просив суд захистити його конституційне право та задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі, а саме: скасувати наказ № 342-к від 26.12.2011 року, зобов'язати відповідача, поновити його на роботі з 30.12.2011 року, як незаконно звільненого, з порушенням приписів ч.3 ст. 40 КЗпроП України, вважати днем його попередження про наступне вивільнення з урахуванням приписів ст. 49І КЗпроП України - 6 лютого 2012 року, змінити дату його звільнення з 30.12.2011 року, з урахуванням строку попередження відповідно до ст.49І КЗпроП України - 5 квітня 2012 року, нарахувати та виплатити середню заробітну плату за час вимушеного невиконання трудових обов'язків (прогулу) з 04.02.2012 року по дату фактичного звільнення, нарахувати та виплатити компенсацію за невикористану відпустку з 30.12.2011 року по день фактичного звільнення, підтвердити його страховий та трудовий стаж за весь період вимушеного прогулу, внести відповідні зміни в трудову книжку та видати її в день його звільнення, після повної виплати належних йому сум.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 просив позов задовольнити в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2, діючий на підставі довіреності, в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав промову, просив приєднати її до матеріалів справи та в задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини.

Позивач ОСОБА_1 знаходився з відповідачем в трудових відносинах з 08.04.2008 року. Наказом начальника Територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області (ТУ Держгірпромнагляду) № 105-к від 08.04.2008 року він був призначений на посаду старшого інспектора державної інспекції охорони праці на транспорті та у зв'язку.

Пунктом 2 Указу Президента України №1085/2010 від 09.12.2010 року «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади»з метою оптимізації системи центральних органів виконавчої влади ліквідовано Державний комітет з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду.

Згідно Положення про Державний комітет з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, затвердженого Постановою КМУ №1640 від 23.11.2006 року (а.с. 51), Держгірпромнагляд є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду та державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до «Положення про Територіально управління Державного комітету з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Донецькій області», затверджене Головою Держгірпромнагляду 29.12.2010 року ТУ Держгірпромнагляду є територіальним органом (місцевим органом виконавчої влади), який діє у складі Держгірпромнагляду та йому підпорядковується.

Керуючись ст.5 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади»№3166-VII від 17.03.2011 року, який визначає організацію, повноваження та порядок діяльності центральних органів виконавчої влади, Держгірпромнагляд наказом №534-к від 21.12.2010 року (а.с. 30) прийняв рішення про ліквідацію територіальних органів, а саме: ТУ Державного комітету з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Донецькій області, утворив ліквідаційну комісію та розпочав ліквідаційну процедуру.

Наказ ТУ Держгірпромнагляд №1090 від 22.12.2010 року (а.с. 36) затвердив заходи, щодо ліквідації вказаного ТУ та передбачив попередження працівників про наступне вивільнення.

Рішення уповноваженого органу про здійснення заходів пов'язаних з ліквідацією ТУ Держгірпромнагляду по Донецькій області було опубліковано в офіційному спеціалізованому друкованому засобі масової інформації «Бюлетень державної реєстрації №166 (1) від 05.01.2011 року (а.с. 58-59).

Припинення органу виконавчої влади та підпорядкованих йому територіальних управлінь відбувалось згідно з «Порядком діяльності комісії для ліквідації міністерства, іншого центрального органу державної виконавчої влади», затвердженого Постановою КМУ №170 від 08.02.1996 року.

Згідно ст. 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно повідомлення про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи (а.с. 74) 14 березня 2012 року державним реєстратором Виконавчого комітету Донецької міської ради відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»внесено запис №12661110008023393 про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи Територіальне управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Донецькій області (код ЄДРПОУ 21958173).

Таким чином, враховуючи викладене, та те, що наказ Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду №534-к від 21.12.2010 року не було визнано незаконним, суд приходить до висновку, що Територіальне управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Донецькій області було саме ліквідовано відповідно до приписів чинного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.49 КЗпроП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. 24 грудня 2010 року ОСОБА_1 був попереджений ліквідаційною комісією Територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області про наступне вивільнення із займаній посади через 2 місяці - 24.02.2011 року, про що свідчить поставлений ним підпис власноруч (а.с. 7).

Наказом ТУ Держгірпромнагляду №342-к від 26.12.201 року його було звільнено з 30.12.2011 року згідно з п.1 ст. 40 КЗпроП України.

Судом не приймається до уваги твердження позивача про те, що залишаючись працювати після спливу 2 -х місячного строку попередження про звільнення, вважається трудовий договір подовжений на невизначений строк, оскільки ст. 39№ КЗпроП України застосовується у тому випадку, коли підприємство, установа або організація є діючими. Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.19 своєї Постанови від 06.11.1992 року №9 дія трудового договору продовжується у випадках зміни власника підприємства (установи, організації) чи його реорганізації. Натомість, в нашому випадку, ТУ Держгірпромнагляду по Донецькій області було ліквідовано.

Позивач в обґрунтування своїх доводів, щодо незаконного звільнення під час знаходження на лікарняному посилається на ч.3 ст.40 КЗпроП України, де зазначено, що не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за п.5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації. Враховуючи Постанову Пленуму ВСУ від 06.11.1992 року №9 п.19 у всіх випадках звільнення за п.1 ст.40 КЗпроП України провадиться з наданням гарантій, пільг і компенсацій, передбачених главою III-А КЗпроП України. Чинне законодавство на передбачає виключення із строку попередження працівника про наступне звільнення (не менш ніж за 2 місяці) часу знаходження його у відпустці або тимчасової непрацездатності.

Із аналізу зазначеного вбачається, що законодавчо не встановлено граничний термін перебування на посаді після ознайомлення працівника з попередженням про наступне вивільнення та не вимагається його повторне попередження. Наголошується лише на дотриманні власником або уповноваженим ним органом мінімального строку попередження про наступне вивільнення, який не повинен бути менш ніж 2 місяці. А зазначений строк ТУ Держгірпромнагляду по Донецькій області було витримано.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КЗпроП України трудовий договір укладений на невизначений строк, може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

При ліквідації підприємства (установи, організації) правила п.1 ст.40 КЗпроП України можуть застосовуватися і в тих випадках коли після припинення його діяльності одночасно утворюється нове підприємство. В цих випадках працівник не вправі вимагати поновлення його на роботі на заново утвореному підприємстві, якщо він не був переведений туди в установленому порядку. Як вбачається з доданого представником відповідача штатного розпису (а.с. 62-63) ТУ Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Донецькій області з 30.12.2011 року посади старшого інспектора державної інспекції охорони праці на транспорті та у зв'язку дійсно не існує. Факт відсутності такої посади на березень 2012 року підтвердив і сам позивач.

Крім того, позивачем не зазначено в позовних вимогах на яку посаду та на якому підприємстві (установі, організації) треба його поновити.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Територіального управління Держгірпромнагляду в Донецькій області про скасування наказу, поновлення на роботі, зміну дати звільнення, стягнення середнього заробітку за час непрацездатності, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення компенсації за невикористану відпустку, внесення змін до трудової книжки необхідно відмовити.

На підставі викладеного та керуючись п.1 ч.1, ч.3 ст.40 ч.1 ст.49 КЗпроП України, Указом Президента України №1085/2010 від 09.12.2010 року «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», п.19 Постанови Пленуму ВСУ від 06.11.1992 року №9, ст. ст. 4, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Територіального управління Держгірпромнагляду в Донецькій області про скасування наказу, поновлення на роботі, зміну дати звільнення, стягнення середнього заробітку за час непрацездатності, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення компенсації за невикористану відпустку, внесення змін до трудової книжки - відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано через Ворошиловський районний суд м. Донецька до апеляційного суду Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя Ворошиловського районного

суду міста Донецька Г.М. Пруднікова